Показники інвестиційної привабливості України

Показники	Рекомендоване значення
Індекс журналу "Institutional Investor"	-
Рейтинг агентства "Euromoney"	-
Рейтинг привабливості "Central European Economic Review"	-
Індекс економічної свободи ("Wall Street Journal")	-
Дефіцит державного бюджету	2,6 %
Обслуговування та погашення державного боргу, у % до ВВП	Не більше 60
Обсяг ВВП	Повинен зростати
Обсяг експорту та імпорту товарів і послуг	Позитивне сальдо
Норма (рівень) інвестицій (обсяг інвестицій у % до ВВП)	15-20
Рівень приватних інвестицій	Не менше 60%
Рівень заощаджень населення	Повинен зростати
Динаміка частки інвестицій в основний капітал	Повинен зростати
Частка прямих іноземних інвестицій, у % до ВВП	Не більше 6%

У табл. 1.2. зведено показники, які використовуються при оцінці інвестиційної привабливості України.

У ситуації нестабільності процес інвестування не піддається достатньому прогнозуванню, нерівномірність інвестиційних вкладень робить планування та прогнозування нереальними. Нині негативний вплив на інвестиційну активність має економічна ситуація взагалі, тобто фінансовий стан підприємств, погіршення їх ліквідності, надмірний податковий тиск, який скорочує обсяг оборотних коштів, недостатність податкових пільг для підприємств малого та середнього бізнесу і для нових підприємств. Однак значні зміни в інвестиційній сфері ще не відбулися. Окремі заходи не можуть докорінно поліпшити інвестиційного клімату і стимулювати одночасно всі сфери та галузі економіки.

Кінцевий результат оцінки привабливості країни повинен дати відповідь на питання для зовнішнього інвестора: вкладати кошти у підприємства цієї країни чи не вкладати? Якщо на підставі отриманих даних може даватися позитивна відповідь, наступним кроком повинно стати визначення привабливості на мезоекономічному рівні, якщо ні — потенційний інвестор оцінює можливості іншої країни.

Аналіз методів оцінки об'єктів інвестування, що застосовуються на сьогоднішній день в зарубіжних країнах, дозволяє виділити два підходи до вибору об'єкта інвестування. При аналізі показників, що характеризують стан окремого підприємства, можна використовувати або дані розвитку галузі, в якій функціонує фірма, її фінансові показники, ефективність менеджменту та інші, або оцінювати становище підприємства на фондовому ринку, біржовий курс його цінних паперів. Розглянемо переваги і недоліки таких підходів, а також можливість їх застосування в умовах національної економіки. Перший напрямок це прибічники школи фундаментального аналізу, які основним завданням ставлять доскональне вивчення балансів та інших фінансових документів, що публікуються компанією. Крім того, вивчаються дані про стан справ у галузі, стан ринків, на які дане підприємство виходить зі своєю продукцією, стан активів, обсяги продажів, тактика управління компанією, склад ради директорів. Оцінюючи таким чином стан справ у фірмі, аналітики дають оцінку корпорації як об'єкту інвестування. Другий напрямок - технічний аналіз, який грунтується на ринкових показниках цінних паперів, у тому числі показниках попиту і пропозиції цінних паперів, вивченні динаміки курсової вартості, загальноринкових тенденцій руху курсів цінних паперів. В рамках графічного аналізу курсової динаміки цінних паперів проводиться побудова графіків залежності курсів цінних паперів від часу, при цьому будуються графіки, як для конкретного виду цінних паперів (емітента), так і для типу (наприклад, акції). Прихильники технічної школи виходять з того, що в біржових курсах вже відображені всі ті відомості, які лише згодом публікуються в звітах фірм і стають об'єктом фундаментального аналізу. У центрі уваги технічного аналізу є аналіз попиту і пропозиції цінних паперів на основі обсягу операцій з купівлі-продажу та динаміці курсів.

Що стосується оцінки інвестиційної привабливості компанії, зарубіжна практика пропонує ряд методів, що використовуються в умовах ринкового господарювання підприємства. Майже всі компанії при плануванні рівня інвестиційної привабливості визначають норму прибутку на вкладений капітал. В основі цього лежить простий розрахунок, що демонструє зв’язок між доходами і капіталом. Важливими варіантами цього методу є визначення норми на використовуваний капітал. Також на практиці використовується і метод максимальної ефективності.

При розрахунку показників інвестиційної привабливості українських компаній необхідно враховувати особливості ринкового середовища нашої країни.

Висновки до розділу 1

Проблеми інвестицій в економіці завжди займали центральне місце в економічній науці. Це пов'язано з тим, що інвестування є базовим процесом розширеного відтворення та вирішення сучасних проблем вітчизняної економіки, що в свою чергу впливає на соціально-політичне становище країни. Високий рівень інвестиційної привабливості гарантує стабільне надходження інвестицій в країну, що гарантує додаткові надходження до бюджету держави, краще соціальне середовище в країні. Сучасна ситуація в Україні істотно ускладнює інвестиційну діяльність. Тому, на нашу думку, інвестиційна привабливість підприємств та країни в цілому є основною проблемою для поглибленого теоретичного дослідження процесів залучення інвестицій як на макро-, так і на макрорівні.

Інвестиційна привабливість підприємства – це сукупність характеристик його виробничої, комерційної, фінансової, управлінської діяльності та особливостей інвестиційного клімату, що свідчать про доцільність здійснення інвестицій в нього. Перемогу отримує інвестиційно-привабливіший об’єкт вкладення інвестицій. Отже, першочерговим завданням, виконання якого зумовлює успіх у цій конкурентній боротьбі, є максимальне підвищення інвестиційної привабливості. Головні фактори, що впливають на інвестиційну привабливість підприємства: галузь; місцезнаходження; відносини з владою; власники підприємства-позичальника; виробничий потенціал; фінансовий стан; менеджмент; інвестиційна програма. Для правильного вкладання інвестицій фінансовим менеджерам важливо враховувати наступні чинники: ризик пов'язаний з інфляційними процесами, вартість грошей у часі, строк окупності інвестиційного проекту (строк окупності зведених витрат - це період часу, протягом якого покриваються початкові інвестиції), порівняльна характеристика різних варіантів інвестиційних проектів і т.д. Виняткову роль у створенні інвестиційної привабливості підприємства відіграє держава, яка повинна підпорядкувати єдиній меті поточні завдання, фактори і потенціал, обмежуючи або стимулюючи у певні періоди розвиток окремих видів діяльності, галузей, регіонів.

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ КОМПАНІЇ НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «СВІТ АГРО»

2.1. Аналіз показників, що формують інвестиційну привабливість компанії

Інформація для проведення аналізу фінансової стійкості підприємства міститься у балансі підприємства (додаток Г, Д) і звіті про фінансові результаті (додаток Е, Ж).

Система показників фінансової стійкості підприємства включає в себе розрахунок:

1) коефіцієнт фінансової стійкості (автономії) (Кф. ст.) = Власний капітал (1 розділ ПБ) / Валюта балансу (р.280):

Кф. ст. поч. пер. = 372/1195,7 = 0,311 (31,1%);

Кф. ст. кін. пер. = 378,9/1150,9 = 0,329 (32,9%);

2) коефіцієнт мультиплікації ВК = Валюта балансу (р.280) / Власний капітал (1розділ ПБ):

Кмульт. поч. пер. = 1195,7/372= 3,21;

Кмульт. кін. пер. = 1150,9/378,9 = 3,04;

3) коефіцієнт загальної заборгованості (залежності) = Позикові кошти (3, 4 розділ ПБ) / Валюта балансу (р.280):

Кзалежн. поч. пер. = 868,7/1195,7= 0,72 (72%);

Кзалежн. кін. пер. = 772/1150,9 = 0,67 (67%);

4) коефіцієнт маневрування = Власний оборотний капітал (ВОК) / Власний капітал = (1Розділ ПБ - 1Розділ АБ) / 1розділ ПБ:

Кманевр. поч. пер. = (372-192) / 372= 0,484 (48,4%);

Кманевр. кін. пер. = (378,9-182,1) / 378,9 = 0,519 (51,9%);

5) коефіцієнт долі власного капіталу в оборотних активах = ВОК / ОА (2 Розділ АБ):

Квк в оа поч. пер. = (372-192) /1003,7 = 0,179 (17,9%);

Квк в оа кін. пер. = (378,9-182,1) /968,8 = 0,203 (20,3%).

Виходячи з наведених вище розрахунків, коефіцієнти фінансової стійкості (автономії), порівняно з попереднім періодом збільшився на 1,8 %. На кінець І кварталу власний капітал у валюті балансу займає 32,9% - що говорить про недостатньо високий коефіцієнт автономії. Виходячи з того, що цей показник збільшився, можна стверджувати, що тенденція є позитивною, компанія досягла вищого значення коефіцієнту. Також треба відмітити, що коефіцієнт загальної заборгованості зменшився на 5%, що є позитивним явищем.

Коефіцієнт маневрування в кінці періоду збільшився до 51,9%, тобто на 3,5%. Також збільшився коефіцієнт долі власного капіталу в оборотних активах з 17,9% до 20,3%.

Як бачимо коефіцієнтів багато, але їх всіх можна об’єднати в п’ять груп за характеристиками:

можливості погашення поточних зобов’язань;

руху поточних активів;

власного капіталу;

результатів основної діяльності.

Таблиця 2.3.