Модель екологічної сукцесії. Тенденції, яких слід очікувати у розвитку екосистем

Ознаки екосистеми	Розвиваються стадії	Зрілі стадії
1. Відношення P / R (відношення валової продукції до дихання) 2. Відношення P / B (відношення валової продукції до урожаю на корені) 3. Відношення B / E (біомаса, підтримай-зламні одиницею потоку енергії) 4. Урожай (чиста продукція спільноти) 5. Харчові ланцюги	Енергетика співтовариства > 1 <   Висока   Низька   Високий Лінійні, переважно пасовищні	~ 1   Низька   Висока   Низький Гілкуються (харчові мережі), переважно детрітние
6. Загальна органічна речовина 7. Неорганічні біогенні речовини 8. Видове різноманіття - компонент різноманіття 9. Видове різноманіття - компонент вирівняність 10. Біохімічне різноманітність 11. Ярусність і просторова гетерогенність (структурний різноманітність)	Структура спільноти   Мало Екстрабіотіческіе Мало   Мало   Мало   Слабо організовані	Багато Інтрабіотіческіе Велико   Велико   Велико   Добре організовані
12. Спеціалізація з нішами 13. Розміри організму 14. Життєві цикли	Життєвий цикл   Широка Невеликі Короткі і прості	Вузька Великі Довгі й складні
15. Круговороти мінеральних речовин 16. Швидкість обміну біогенних речовин між організмами та середовищем 17. Роль детриту в регенерації біогенних речовин	Круговороти біогенних елементів Відкриті Висока   Незначна	Замкнуті Низька   Значна
18. Характер зростання     19. Продукція	Тиск відбору На швидкий ріст («г-відбір»)   Кількість	На регуляцію зворотного зв'язком («К-відбір»)   Якість
20. Внутрішній симбіоз 21. Збереження біогенних речовин 22. Стабільність (стійкість до зовнішніх збурень) 23. Ентропія 24. Інформація	Загальний гомеостаз Не розвинений З втратами Низька   Висока Мало	Розвинуто Повний Висока   Низька Багато

 

Функціонування соціоекосистем. Залежність соціоекосистем від речовинно-енергетичного балансу

Слід зазначити, що природа і суспільство виступають як антагоністичні системи. Критерієм досконалості природної системи вважається відсутність на неї будь якого антропогенного навантаження.

Критерієм досконалості соціально-економічної системи є максимальна економічна ефективність. Про гармонізацію інтересів природи і суспільства при роздільному підході до цих систем не може бути мови.

В останні роки, коли антропогенні навантаження на природу стали настільки великі, що стало руйнуватися природне середовище, людство починає усвідомлювати, що вихід треба шукати в компромісному об'єднанні різнонаправлених, суперечливих соціально-економічних і екологічних інтересів. Це можливо лише при розгляді системи суспільство - природа як єдиної системи - соціоекосистеми.

Критерієм досконалості такої системи є оптимальні природні, матеріальні, санітарно-гігієнічні та естетичні умови існування в ній людського суспільства.

Соціоекосистеми є системами динамічними, їхні підсистеми і компоненти постійно взаємодіють один з одним і видозмінюються.

В соціоекосистемі, яка нормально функціонує , усі її складові знаходяться в динамічній рівновазі, при якій матеріально-енергетичний обмін, між суспільством і природою, органічно вписаний у природний кругообіг речовини й енергетичних потоків, завдяки чому загальний баланс речовини та енергетичних потоків зберігається. Якщо ця рівновага порушується (внаслідок антропогенного впливу), системи деградують до повного розпаду. Самостійна підтримка динамічної рівноваги в соціоекосистемах неможлива, тому що їхні підсистеми є системами антагоністичними. Соціоекосистеми нормально функціонують тільки при регуляції усіх процесів, які у них відбуваються, причому ця регуляція здійснюється суспільством.

Соціоекосистеми - саморегулюючі системи. На відміну від екосистем, де центральним організуючим чинником є жива речовина, у соціоекосистемах цю функцію виконує людство. Якщо основа існування екосистеми - харчування, а головна функція - забезпечення кругообігу речовини (біотичних, трофічних відношень), то в соціоекосистемі основа існування - праця, головна функція - соціальний обмін речовини і суспільні відносини.

Основним соціоекономічним законом є закон оптимальної відповідності стану природного середовища і характеру розвитку суспільства, суть якого така: люди в процесі природокористування повинні постійно пов'язувати свої соціально - економічні потреби з можливостями біосфери задовольнити їх без особливих втрат для себе.

Проблемні питання: