56.Яке значення для управління персоналом має нормування праці? Які різновиди норм вам відомі?

Нормування праці — це вид діяльності з управління виробництвом, пов’язаний з визначенням необхідних затрат праці та її результатів, контролем за мірою праці.

Нормування праці — складова організації праці і виробництва. Воно є невід’ємною частиною менеджменту і соціально-трудових відносин.

Норми праці є основою системи планування роботи підприємства та його підрозділів, організації оплати праці персоналу, управління соціально-трудовими відносинами тощо.

Організовуючи працю, слід визначити, яка кількість працівників потрібна для виконання кожної конкретної роботи. Норми праці є основою для визначення пропорцій у розвитку галузей економіки, складання балансу використання трудових ресурсів.

На кожному підприємстві норми праці використовуються під час здійснення планово-організаційних розрахунків, внутрішньозаводського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складаються бізнес-плани підприємств, розраховуються завантаження устаткування й робочих місць. На основі норм праці встановлюють завдання з підвищення продуктивності праці, визначають потребу в кадрах, розробляють календарно-планові нормативи тощо. За допомогою нормування узгоджується взаємодія цехів, бригад і відділів підприємства, досягається синхронізація роботи на різних робочих місцях, виробничих дільницях, забезпечується рівномірність і ритмічність виробничого процесу.

На підприємствах застосовують різні види норм праці. Найпоширеніші з них наступні: норма часу, норма виробітку, норма обслуговування , норма чисельності, норми керованості

57.Хто і за якими критеріями оцінює роботу робітників основного виробництва? Для чого це робиться?

Оцінювання персоналу – це процедура, за допомогою якої виявляється ступінь відповідності якостей працівника, його трудової поведінки, результатів діяльності певним вимогам.

Оцінювання робітників включає:

-оцінку ділових якостей,

-оцінку складності роботи;

-оцінку результатів праці.

Оцінка здійснюється за найбільш універсальними ознаками, що суттєво впливають на індивідуальну продуктивність праці, морально-психологічний клімат, а отже, на всю атмосферу трудового процесу і його практичні результати. Можливі ознаки для врахування в процесі оцінки ділових якостей робітників такі: професійна компетентність, винахідливість та ініціативність в роботі,організованість, відсутність бездіяльності, точне виконання всіх доручень, ефективна робота в колективі, сприйняття змін на виробництві, емоційна витривалість. Оцінка складності функцій, виконуваних робітниками, проводиться за ознаками, урахованими в тарифно-кваліфікаційному довіднику і відображеними в тарифному розряду. Беруться також до уваги: різноманітність робіт, керівництво ланкою чи бригадою, додаткова відповідальність у технологічному процесу, робота із самоконтролюванням тощо. Оцінка результатів праці робітників враховує кількісні та якісні параметри робіт, а також їхню ритмічність. Це такі ознаки як: обсяг виконаних робіт, якість, ритмічність. Оцінювання робітників проводиться їх безпосереднім керівником, а також працівниками відділу персоналу.

Для робітників основного виробництва при стимулюванні зростання продуктивності праці показниками преміювання можуть бути наступні: збільшення виробітку, зниження трудомісткості продукції, виконання запланованих обсягів робіт з меншою чисельністю працівників у встановлений термін, використання прогресивних технологій. При стимулюванні збереження матеріальних ресурсів показниками преміювання можуть бути: економія сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, інструменту, запасних частин.