32.Розкрийте сутність, значення та організацію виробничої (професійної) адаптації новоприйнятих працівників. Хто відповідає за цей напрямок роботи?

Адаптація – це процес пристосування.

Адаптація працівника до підприємства може бути актив­ною, коли він впливає на колективні норми, цінності, форми взаємодії тощо для того, щоб змінити їх та пристосувати до своїх потреб, та пасивною, коли прагнення впливати на сере­довище немає.

Крім того, розрізняють первинну виробничу адаптацію, коли людина вперше включається в постійну трудову діяльність на конкретному підприємстві, і вторинну — коли пристосовуються працівники, які вже мають досвід професійної діяльності.

Виробнича адаптація - це складний процес включення індивіда в нову для нього виробничу сферу, вживання в неї, засвоєння різних норм виробничої діяльності. Разом з тим, виробнича адаптація розуміється не тільки як процес, але як результат, яких характеризується ступенем освоєння робітником тієї виробничої системи, в якій він знаходиться.

За змістом виробничу адаптацію, як складне явище, можна розглядати з різних позицій, виділяючи психофізіологічну, про­фесійну, соціально-психологічну та організаційну її сторони. Ко­жна з них має свій об'єкт, цільові завдання, показники ефектив­ності.

Психофізіологічна адаптація — це пристосування до нових психофізіологічних і психологічних навантажень, фізіологічних умов праці, тобто до трудової діяльності на рівні організму пра­цівника як цілого, результатом чого стають менші зміни його фун­кціонального стану (менша втомлюваність, пристосованість до високих фізичних навантажень тощо).

Професійна адаптація — повне й успішне оволодіння новою професією, тобто звикання, пристосування до змісту й характеру праці, його умов і організації. Вона виражається в певному рівні оволодіння професійними знаннями, навичками та вміннями, у відповідності характеру працівника характеру професії, у форму­ванні деяких професійно необхідних якостей особи, у розвитку стійкого позитивного ставлення працівника до своєї професії. Професійна адаптація передбачає постійне вдосконалення трудо­вих здібностей (професійних навичок, додаткових знань, навичок спілкування тощо).

Соціально-психологічна адаптація — це пристосування особи до відносно нового для неї соціуму, тобто введення особи в колек­тив як рівноправної, прийнятої всіма його членами, у систему взаємовідносин колективу з його традиціями, нормами життя, ціннісними орієнтаціями; пристосування особи до соціального оточення в колективі, до традицій і неписаних норм колективу, до стилю роботи керівників, до особливостей ділових і міжособистісних стосунків, що склалися в колективі, та до соціальних позицій окремих членів колективу.

Процес адаптації проходить у декілька стадій: ознайомлення, пристосування, асиміляція (повне пристосування до середовища), ідентифікація (ототожнення особистих цілей працівника з цілями підприємства). Відповідно до ступеня ототожнення особистих ці­лей працівника з цілями підприємства працівники поділяються на байдужих, частково та повністю ідентифікованих.

Для виконання роботи, пов’язаної з адаптацією на багатьох підприємствах створюється спеціалізовані служби адаптації кадрів. Служби адаптації персоналу можуть бути організовані за різними схемами: в одних випадках, вони можуть бути самостійними структурними підрозділами, в інших – входити до складу інших функціональних підрозділів, наприклад, у відділі кадрів, відділ праці та заробітної плати тощо.