Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
!заруб 1-20.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
68.48 Кб
Скачать

1.Робінзон Крузо – реалістичний просвітницький роман

Просвітительство – ідеологія, що затвердилася в європ.країнах у 18 ст. Представники П. •вірили у «царство розуму», •ідеальний герой для них – це «природна людина», не зіпсована порядками і забобонами феодально-монархічного суспільства, а •через боротьбу ідей вони досягають принципу природності і розумності.

Засновником європ.реалістчного роману нового часу вважається Дефо. Він явився зачинателем таких різновидів жанру роману, як роман пригодницький, біографічний, роман-виховання, психологічний, історичний, роман-пригода та роман детектив. У своїй концепції людини Дефо виходить із просвітительського уявлення про її добру природу, яка підвержена дії навколишньої середи й життєвих обставин. Дефо хвилювало життя суспільства, а саме освіта жінок, доля сліпих, глухих та божевільних. Людина активна і вольова, Дефо прожив життя, сповнене боротьби, злетів і падінь.

Даніель Дефо - англійський письменник і публіцист, відомий головним чином як автор «Робінзона Крузо». Дефо вважають одним з перших прихильників роману, як жанру. Він допоміг популяризувати цей жанр у Великобританії, а деякі вважають його одним із засновників англійського роману.

Робінзон Крузо (англ. Robinson Crusoe) - герой романів Даніеля Дефо, перші два з яких були опубліковані в 1719 році. Перша книга про Робінзона дала початок класичному англійському роману і породила моду на псевдодокументальну художню прозу, її нерідко називають першим «справжнім » романом англійською мовою.

Повна назва першої книги звучить як "Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років у повній самоті на пустельному острові біля берегів Америки поблизу гирл річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля крім нього загинув ; з викладом його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим ".

Первый роман, «Жизнь и удивительные приключения Робинзона Крузо», написан как вымышленная автобиография Робинзона Крузо, моряка из Йорка, который провёл 28 лет на необитаемом острове после крушения судна. За время своей жизни на острове он столкнулся с различными трудностями и опасностями как природного происхождения, так и исходящими от дикарей-каннибалов и пиратов. Все события записаны в виде дневника и создают реалистичную картину псевдодокументального произведения. Вероятнее всего, роман написан под влиянием реальной истории, произошедшей с Александром Селькирком, который провёл на необитаемом острове в Тихом океане четыре года (сегодня этот остров в составе архипелага Хуана Фернандеса назван в честь литературного героя Дефо).

Второй роман — «Дальнейшие приключения Робинзона Крузо» — менее известен; в России он не издавался с 1935 по 1992 годы. В нём престарелый Робинзон, посетив свой остров и потеряв Пятницу, доплыв по торговым делам до берегов Юго-Восточной Азии, вынужден добираться в Европу через всю Россию. В частности, он в течение 8 месяцев пережидает зиму в Тобольске. Летом того же года Крузо доезжает до Архангельска и отплывает в Англию.

Существует и третья книга Дефо о Робинзоне Крузо, до сих пор не переведённая на русский язык. Она озаглавлена «Серьёзные размышления Робинзона Крузо» (англ. Serious Reflections of Robinson Crusoe) и представляет собой сборник эссе на нравственные темы; имя Робинзона Крузо употреблено автором для того, чтобы подстегнуть интерес публики к этому произведению.

Роман Дефо став літературною сенсацією і породив безліч наслідувань. Він демонстрував невичерпні можливості людини в освоєнні природи і в боротьбі з ворожим йому світом. Цей посил був дуже співзвучний ідеології раннього капіталізму та епохи Просвітництва. Лише в Німеччині за сорок років, що послідували за публікацією першої книги про Робінзона, було видано не менше сорока «робінзонад».

«Робінзон Крузо» справив помітний вплив на розвиток світової літератури, започаткувавши новий жанр — «робінзонаду» або реалістичний роман-притча. Читачі XVIII ст. вважали, що літературні твори повинні розповідати про щось незвичне і разом з тим повинні бути правдивими. Роман Дефо відповідав цим вимогам. У творі розповідається про незвичну подію: людина потрапила на безлюдний острів і прожила там 28 років. Прообразом Робінзона була реальна людина. Як відомо, це був шотландський матрос Олександр Селькірк, котрий провів на безлюдному острові Хуан Фернандес, що знаходиться в Тихому океані, чотири роки. Історія Селькірка стала широко відомою. Тому роман Дефо ніхто і не думав сприймати як вигадку. За традицією тих часів роман мав досить довгий заголовок, який одночасно слугував і його анотацією. Сумнівів стосовно достовірності подій бути не могло. Дефо виступив у ролі видавця записок моряка.

Роман Д. Дефо «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» належить до шедеврів світової літератури. Але не тільки опис романтичних пригод героя зробив цей твір непідвладним часу. Читачі різних країн бачили у Робінзоні Крузо втілення кращих рис людини — сили, відваги, розуму. Одночасно, жодного разу автор роману не підкреслював якусь винятковість героя.

На перших сторінках роману Робінзон постає як людина, котра живе за законами своєї епохи. XVII ст., а саме тоді відбуваються події роману, увійшло в історію людства як час великих відкриттів, коли старі уявлення про світ відходили в минуле, а дійсність поставала у чітких законах математики, фізики, механіки. Розширювалися обрії світу — географічні відкриття того часу майже не залишили «білих плям» на карті планети. Змінювалися погляди і на людину. Філософи того часу дійшли висновку, що найважливішою природною цінністю людини є розум.

Робинзонада — поджанр авантюрной литературы, который вслед за романом Д. Дефо «Робинзон Крузо» (1719) живоописует перипетии выживания одного или нескольких людей на необитаемом острове. Примеры — «Коралловый остров» Р. Баллантайна, «Таинственный остров» Ж. Верна, «Остров доктора Моро» Г. Уэллса, «Повелитель мух» У. Голдинга, «Остров накануне» У. Эко.

Тема выживания человека на необитаемом острове была известна мировой литературе задолго до публикации романа Дефо. Арабский автор Ибн Туфайль еще в XII веке описал жизнь человека, с рождения обитающего на диком острове. Похожие ситуации обрисованы в «Правдивой истории» Лукиана и у Шекспира в «Буре»[1]. При таком подходе под определение робинзонады подпадают рассказы о «детях джунглей» — Маугли и Тарзане[1].

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.