- •Предмет і структура курсу Українська мова за професйним спрямуванням.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Понятя усного та писменого мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •Промова адвоката, прокурора, судді під час судового засідання. Судові промови відомих адвокатів.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Мовленнєвий етикет — невід'ємний етикет професійної культури юриста.
- •Правила культури спілкування (за і. Томаном).
- •Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.
- •Етичні норми та нормативи. Професійна юридична етика.
- •Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
- •Бар'єри у спілкуванні, його рівні.
- •Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •Допит як різновид переговорів.
- •Психологічні особливості професійного спілкування.
- •Основи комунікативної лінгвістики.
- •Нлп як мистецтво комунікації.
- •Загальні засади психолінгвістики.
- •Герменевтика як наука тлумачення текстів.
- •Закон про мови в урср — нормативно-правова основа утвердження українскьої мови як державної в Україні.
- •Конституція україни про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •Державна мова та її функції.
- •33. Функції мови в суспільстві.
- •34.Синтаксичні структури у професійному мовленні
- •35. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів.
- •37.Складні випадки керуванняя та узгодження у діловому мовленні.
- •38.Просте і складне речення у юридичному документі.
- •39.Документ – основний вид ділового мовлення.
- •40.Вимоги до складання та оформлення різних видів документів .Реквізити документу. Правила написання тексту документа.
- •Види документів та їх класифікація.
- •Документи юридичного фаху.
- •43.Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту,правила оформленняя заголовків, видилення окремих частин тексту.
- •44.Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.
- •Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування.
- •47.Етикет ділового листування.
- •48.Кореспонденція за характером інформації.
- •49.Телеграма, факс.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні та пояснювальні записки, віробничі звіти.
- •51.Виробничі протоколи,витяг з протоколу
- •52.Управлінська документація.Оформлення стандартних документів
- •53.Розпорядчі документи: наказ, розпорядження,постанова
- •Позовна заява.
- •56.Види договорів.
- •57.Протокол слідчої дії.
- •Загальне поняття про лексику, лексикологію, терміни та термінологію.
- •Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення.
- •Стилістична диференціація української лексики. Професійна лексика.
- •Канцеляризми та штампи.
- •Фразеологія у професійному спілкуванні юристів. Українська лексикографія.
- •Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
- •Поняття юридичного терміна. Класификація юридичних термінів.
- •Запозичення в юридичній термінологіі.
- •Труднощі, що вивникають в перекладі з російської на українську мову. Синоніми, омоніми та пароніми в юридичній термінологіі.
- •Міжмовні пароніми.
- •69. Особливості використанняя різних частин мови у професійному спілкуванні.
- •70.Іменники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вживання.Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
- •71.Відмінювання, імен, по батькові, прізвищ, географічних назв.
- •72.Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку Особливості відмінкових закінчень іменників у документах
- •У родовому відмінку однини іменники іі відміни можуть мати закінчення –а, -я; -у, -ю
- •74. Нормативність уживання граматичних форм прикметника Прикметник як частина мови
- •Морфологічні ознаки
- •Синтаксична роль
- •75.Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у ділових документах
- •77.Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм.
- •78.Прийменники у професійному мовленні. Прийменник по у діловому мовленні.
- •Правила використання прийменників у діловому стилі
- •79.Особливості українського правопису
- •80. Орфоепічні норми
- •Основні принципи української орфографії
- •82. Правопис призвіщ, імен та по-батькові в українській мові
- •83. Правопис складних іменників та прикметників
- •84. Правопис прислівників
- •85.Написання слів з великої літери
- •86. Особливості доречного слововживання
- •Словники енциклопедичні, тлумачні, перекладні та інші типи словників.
- •Багатозначні слова та омоніми.
- •Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціалізовані в юридичному тексті.
Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування.
Службові листи — узагальнена назва різноманітних за змістом інформаційних документів, які виступають основним засобом спілкування й оперативного управління діяльністю установ, організацій, підприємств.
Офіційне листування можна розділити на три види:
1. Дипломатичне — офіційне листування міждержавних установ чи іноземних представництв у дипломатичній практиці.
2. Адміністративне — офіційне листування між органами управління (органи влади, керівні органи) та виконавцями (установи, підприємства, організації), а також їх структурними підрозділами.
3. Ділове (комерційне) — листування напівофіційного характеру між фірмами, установами тощо.
За кількістю адресатів листи розрізняють на:
1. Звичайні — надсилаються на одну адресу від імені одного кореспондента.
2. Циркулярні — надсилаються керівною установою до своїх структурних підрозділів (кілька адрес).
3. Колективні — надсилаються на одну адресу від імені кількох кореспондентів.
За функціональними ознаками листи поділяють на два види:
1. Листи, що потребують відповіді (лист-прохання, лист-запит, лист-нагадування, лист-пропозиція, лист-звернення, лист-вимога тощо).
2. Листи, що не вимагають відповіді (лист-відповідь, лист-запрошення, лист-подяка, супровідний, гарантійний, комерційний, рекомендаційний лист тощо).
Вимоги:
Правило 1: Простота
Обирайте прості слова.
Не використовуйте часто багатоскладові слова.
Дієслова динамічні і живі.
Не використовуйте часто прикметники
Правило 2: Лаконічність та чіткість
Виражайте свої думки точно.
Використовуйте короткі речення.
Уникайте холостих ходів.
Кажіть лише те, що є для читача важливим.
Ставте запитання, якщо Ви очікуєте відповідь.
Правило 3: Поділ
Частіше ставте крапки.
Нову інформацію подавайте в наступному реченні.
Поділяйте головне та підрядне речення на головну та додаткову інформаціют Розглядайте в абзаці лише одну тему і завершено.
Надайте Вашому листу оптимально логічної побудови.
Правило 4: Симпатія та визнання
Думайте та формулюйте позитивно.
Пишіть поставивши себе у положення читача.
Пишіть використовуючи активний стан. Висловлення в пасивному стані діють без особисто.
Повідомляйте факти, але не пояснюйте їх.
47.Етикет ділового листування.
Починати листа необхідно із звертання, яке є загальноприйнятою формою ввічливості.
Першою частиною будь-якого листа є мотивація, що пояснює спонукальні мотиви, причини складання листа.
Дуже важливим є вибір завершальних речень. Він залежить від змісту листа. Найчастіше у кінці листа повторюють подяку, вибачаються за турботи, висловлюють надію на подальшу співпрацю тощо.
Не слід забувати про завершальну фразу.
Дієслова вживаються переважно у формі 1-ї особи однини і множини
48.Кореспонденція за характером інформації.
Однією з форм ділового тексту є документ, зокрема ділова кореспонденція. З роками склалися узвичаєні правила оформлення службової, урядової, приватної кореспонденції. Це і сувора нормативність, і дотримання юридичних положень, і також бездоганне володіння правилами української мови — графіки, орфографії й пунктуації.
Текст має бути логічно послідовним, диференційованим за сферами спілкування, відзначатися довершеністю структури, форми та викладу. Залежно від характеру основного змісту документа використовуються відповідні мовні структури із ретельно дібраними словами, що найточніше передають зміст документа.
Будь-яка ділова кореспонденція зазвичай готується на спеціальних бланках, реквізити яких містять постійну інформацію. Обов'язковими мають бути заголовок, адреса організації, установи, фірми, підприємства, куди надсилається документ. Назва ставиться у називному відмінку. Якщо ж кореспонденція адресується конкретній особі, то посада і прізвище її пишуться в давальному відмінку.
У ділових паперах у звертанні до офіційної особи використовуються офіційні форми ввічливості: шановний, високошановний, вельмишановний. Після звертання ставиться кома, а текст починається з малої літери. Якщо ж звертання завершуються знаком оклику, текст починається з абзаца і з великої літери.
Важливе значення мас питання мовного етикету, особливо тепер, коли відбуваються зміни у виробничих відносинах окремих підприємств та установ. Це стосується переважно тих, хто займається складанням листів-прохань, листів-ви-мог, листів-претензій, бо від змісту таких документів залежать відносили між колективами та приватними особами.
Щоб не виказувати невдоволення діями партнера, рекомендується замінити активну форму дієслова на пасивну. Наприклад: Ви не висловили своїх пропозицій щодо випуску нашої спільної продукції. — Пропозиції щодо випуску нашої спільної продукції Вами ще не висловлені.
Якщо ж важливо назвати конкретного виконавця, тоді пропонуємо вживати активну форму. Наприклад: Міністерство зв 'язку не гарантує оплату цієї роботи. Завод не гарантує забезпечення всіх робітників квартирами.
Особливого значення набувають у ділових документах вставні слова, які пом'якшують тон спілкування. Наприклад: За такі результати праці Ви не можете одержати премії. — На жаль, за такі результати праці Ви не можете одержати премії. Займенник Ви в листах, офіційних документах тощо пишеться з великої літери. Цим підкреслюється повага до адресата.
Відокремлений дієприслівниковий зворот може надати документу характеру повної інформації, вичерпної відповіді. Наприклад: Прочитавши Ваші оповідання, редакція журналу повідомляє, що вони потребують доопрацювання. З цією метою найчастіше використовуються також дієприслівникові звороти типу: вважаючи, беручи до уваги, враховуючи та ін.
Надмірна ввічливість як і нав'язування своїх методів чи принципів у розв'язанні того чи іншого питання не сприяють позитивному результату.