3. Методи впливу держави на соціально-економічний розвиток:

Економічні методи правління – це система прийомів і засобів прямої дії на суб’єкти підприємницької діяльності, об’єднання шляхом запровадження фінансово – економічних законів і грошово – кредитних відносин з метою створення оптимальних умов, які забезпечують досягнення високих економічних результатів.

Методи:

• індикативне планування(включає: прогнози і перспективні плани економічного і соціального розвитку, екологічної безпеки; комплексні та цільові програми подолання проблемних ситуацій);

• державне регулювання(система типових заходів законодавчого, виконавчого і контрольного характеру, які здійснюються відповідними державними органами та громадськими організаціями);

• конкурентна політика(метод, при якому держава повинна постійно підтримувати дію механізму конкуренції);

• вплив на ціноутворення(метод, що застосовується державою для соціального захисту окремих категорій населення, запобігання інфляції));

• економічне стимулювання(використання державних дотацій та субсидій, пільг в оподаткуванні);

• податкова політика(метод формування доходів держави за рахунок податків).

4.Особливості управління соціальною сферою:

Управління - неодмінна внутрішньо притаманне соціальній сфері властивість. Це властивість має загальний характер і випливає з визнання, що людина є явище соціальне, завжди належить до певної суспільної системи, класу, соціальної групи, які пред'являють до нього певні етичні, правові та інші вимоги, ставить її вчинки у відомі рамки пануючих у ньому економічних і суспільних відносин.

У соціальній сфері діють два типи механізмів регулятивних впливів - спонтанний і свідомий. Причому, на якій би стадії розвитку не знаходилося суспільство, воно не в змозі абсолютно звільнитися від стихійної сили випадку, але співвідношення свідомого і стихійного в управлінні буває різним.

Спонтанний механізм управління соціальною сферою проявляється в неврегульованих впливі складною і суперечливою сукупності факторів, умов на процеси відтворення населення, їх переплетіння, зіткнення. Ці дії пробивають собі дорогу як загальна тенденція, що має імовірнісний, стохастичний, характер (наприклад, демографічні процеси народжуваності, смертності, шлюбності і т.д.). Свідомі фактори управління пов'язані з цілеспрямованою соціальною діяльністю людей, яка здійснюється через специфічні суспільні інститути (суб'єкти управління) - систему органів і організацій, що забезпечують свідомий вплив на соціальну сферу з метою досягнення певних результатів. На федеральному рівні це міністерства соціального профілю (охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, праці тощо), на регіональному рівні - відповідні органи управління, на місцевому - міські та районні комітети, відділи, департаменти, різні установи та служби соціальної допомоги на місцях. На соціальні процеси в суспільстві на всіх його рівнях роблять свій вплив також політичні, громадські та релігійні організації.

В умовах соціальних проблем питання управління соціальною сферою мають велику актуальність і важливість.