2.3. Оцінка дотримання банком нормативів нбу.

З метою забезпечення економічних умов стійкого функціонуван­ня національної банківської системи, захисту інтересів вкладників та кредиторів комерційних банків та відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків такі обов'язкові економічні нормативи:

• капітал банку (НІ);

• мінімальний розмір статутного капіталу (Н2);

• платоспроможність (НЗ);

• достатність капіталу банку (Н4);

• миттєва ліквідність (Н5);

• загальна ліквідність (Н6);

• співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н7);

• максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8);

• максимальний розмір великих кредитних ризиків (Н9);

• максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10);

• максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (НІ 1);

• максимальний розмір наданих міжбанківських позик (Н12);

• норматив отриманих міжбанківських позик (Н13);

• інвестування (НІ4);

• загальна відкрита валютна позиція банку (НІ5);

• довга (коротка) відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті (НІ6);

• довга (коротка) відкрита валютна позиція у неконвертованій валюті (НІ 7);

• довга (коротка) відкрита валютна позиція у всіх банківських металах (НІ 8).

Дію зазначених економічних нормативів регламентує Інструкція «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних бан­ків». Вона побудована на основі останніх вимог Базельського комі­тету, що включають 25 базових принципів, якими необхідно керува­тися для ефективної роботи системи банківського нагляду. Ці принципи згруповані за такими розділами:

• Передумови ефективного банківського нагляду (Принцип 1).

• Ліцензування і структурування (Принципи 2-5).

• Пруденційні вимоги і регулятивні заходи (Принципи 6-15).

• Методи постійного банківського нагляду (Принципи 16—20).

• Інформаційні вимоги (Принцип 21).

• Повноваження органів банківського нагляду (Принцип 22).

• Міжнародна банківська справа (Принципи 23-25).

Мінімальний розмір статутного капіталу (Н2). Контролюється тільки при реєстрації комерційного банку. Його мінімальний розмір не повинен бути меншим за суму, еквівалентну 1 млн. (євро).

Мінімальний розмір статутного капіталу новоствореного банку за участю іноземного капіталу за умови, що частка іноземного ка­піталу у статутному капіталі банку становить до 50%, має бути не меншим за суму, еквівалентну 5 млн. (євро) на день підпи­сання установчого договору за офіційним курсом Національного банку України.

Якщо частка іноземного капіталу у статутному капіталі банку становить 50% і більше, то мінімальний розмір статутного капіталу за участю іноземного капіталу має бути не меншим від суми, еквіва­лентної 10 млн. (євро) на день підписання установчого договору за офіційним курсом Національного банку України.

Норматив платоспроможності банку (НЗ). Норматив плато­спроможності банку — це співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику.

Співвідношення капіталу банку й активів визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ри­зиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності.

Норматив платоспроможності (НЗ) обчислюється за формулою:

H3 = K/Ap*100%,

де К — капітал банку, Ар — активи банку.

Під час визначення платоспроможності банку його активи під­сумовуються з урахуванням коефіцієнтів їхніх ризиків.

Нормативне значення НЗ не може бути нижчим 8%.

Активи комерційного банку поділяються на п'ять груп за ступе­нем ризику вкладень та можливості втрати частини вартості.

Норматив достатності капіталу банку (Н4). Норматив достат­ності капіталу банку — це відношення капіталу до загальних акти­вів банку, зменшених на створені відповідні резерви.

Відношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви, визначає достатність капіталу, виходя­чи із загального обсягу діяльності, незалежно від розміру різномані­тних ризиків.

Норматив достатності капіталу банку (Н4) обчислюється за фор­мулою:

H4 = K/3A*100%,

де К — капітал, ЗА — резерви активів банку.

Нормативне значення нормативу Н4 має бути не меншим 4%.

Нормативи ліквідності:

Норматив миттєвої ліквідності (Н5). Розраховується як відно­шення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до по­точних зобов'язань за формулою:

H5 = (Kkp+Ka)/Пр*100%,

де Ккр — сума коштів на кореспондентському рахунку; К — су­ма коштів у касі; Пр — поточні зобов'язання.

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не меншим 20%.

Норматив загальної ліквідності (Н6). Розраховується як від­ношення загальних активів до загальних зобов'язань банку за такою формулою:

H6 = A/3*100%,

де А — загальні активи; 3 — загальні зобов'язання банку.

Нормативне значення нормативу Н6 має бути не меншим 100%.

Норматив відношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н7). Він характеризує частку високоліквідних акти­вів у робочих активах і розраховується за формулою:

H7 = Ba/Pa*100%,

де Ва — високоліквідні активи; Ра — робочі активи.

Нормативне значення нормативу Н7 має бути не меншим 20%.

Нормативи ризику:

Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8):

H8 = Зс/K*100%,

де Зс — сукупна заборгованість за позичками, міжбанківськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих для цього позичальника; К — капітал банку.

Нормативне значення Н8 не повинно перевищувати 25%.

Загальна сума зобов'язань будь-якого позичальника (фізичної чи юридичної особи, в тому числі банку) перед банком у разі надання останнім одного або кількох кредитів не повинна перевищувати 25% капіталу банку.

Позичальники, які мають спільних засновників, акціонерів (учас­ників), загальна частка яких у статутному фонді підприємства пере­вищує 35%, враховуються у розрахунку як один позичальник.

Двоє або більше позичальників вважаються одним позичальни­ком під час розрахунку нормативу Н8 у тому разі, коли:

• позичальники контролюються третьою особою (крім державних підприємств), що володіє не менше як 35% статутного фонду кожного позичальника;

• позичальниками є споріднені особи, як це визначено в інструкції НБУ;

• одним позичальником є фізична особа, а іншим позичальником (позичальниками) — юридична особа (особи), на якого (яких)фізична особа має значний вплив. Термін «значний вплив» викладено в інструкції НБУ у частині «асоційована компанія (підприємство)»;

• кредитні кошти, видані одному позичальнику (чи групі позичальників) від комерційного банку, використовуються таким позичальником (групою позичальників) як кредитні ресурси для третьої особи, яка є клієнтом того самого банку;

• передбачене джерело погашення кредиту всіх позичальників збігається, і жоден із них не має іншого джерела доходу для повного погашення заборгованості за наданим кредитом. Прикладом такої ситуації може бути мобілізація позичальниками спільних коштів для придбання активу (підприємства або об'єкта власності) або для передання таких коштів у кредит іншій фізичній чи юридичній особі.

Норматив «великих» кредитних ризиків (Н9).

Максимальний розмір «великих» кредитних ризиків (Н9) устано­влюється як співвідношення сукупного розміру великих кредитних ризиків та капіталу комерційного банку (у відсотках).

H9 = Cк/K*100%,

де Ск — сукупний розмір «великих» кредитів, наданих комер­ційним банком з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку; К — капітал комерційного банку.

Рішення про надання «великого» кредиту має бути оформлене відповідним висновком кредитного комітету комерційного банку, затвердженим його правлінням.

Максимальне значення нормативу Н9 не повинно перевищувати 8-кратного розміру капіталу банку.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та по­ручительств, наданих одному інсайдеру (Н10). Розраховується за формулою:

H10 = Ркі/K*100%,

де Ркі — сукупний розмір наданих банком позик (у тому числі і міжбанківських), поручительств, урахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань, узятих одним інсайдером комерційного банку; К — капітал банку.

Максимальне значення показника Н10 не повинно перевищувати 5%.

Умови надання кредитів інсайдерам не повинні відрізнятися від загальних умов кредитування. Комерційний банк не має права нада­вати кредит інсайдеру (акціонеру, учаснику) для придбання акцій (часток) цього банку.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, га­рантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11). Цей норма­тив розраховується за формулою:

H11 = PK/K*100%,

де РК — сукупний розмір наданих банком позик (у тому числі і міжбанківських), поручительств, урахованих векселів та 100 % суми позабалансових зобов'язань, узятих усіма інсайдерами комерційно­го банку; К — капітал банку.

Максимальне значення нормативу Н11 не повинно перевищу­вати 40 %.

Норматив максимального розміру наданих міжбанківських позик (Н12). Розраховується за формулою:

H12 = MБн/K*100%,

де МБн — загальна сума наданих комерційним банком міжбан­ківських позик; К — капітал банку.

Максимальне значення нормативу Н12 не повинно перевищу­вати 200 %.

Норматив максимального розміру отриманих міжбанківсь­ких позик (Н13). Розраховується за формулою:

H13 = (МБо+ ЦК)/K*100%,

де МБо — загальна сума отриманих комерційним банком міжбанківських позик; ЦК — загальна сума залучених централізованих коштів; К — капітал банку.

Максимальне значення нормативу (Н13) не повинно перевищувати 300%.

Норматив інвестування (Н14). Норматив інвестування характеризує використання капіталу банку для придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств та недержавних боргових зобов'язань.

Норматив (Н14) встановлюється у формі відсоткового співвідношення між розміром коштів, які інвестуються, та загальною сулою капіталу комерційного банку і розраховується за формулою:

Н14 = Кін/(К+ЦП+Ва)*100%,

де Кін — кошти комерційного банку, які інвестуються на придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств, недержавних боргових зобов'язань; К — капітал банку; ЦП — цінні папери у портфелі банку на інвестиції; Ва — вкладення в асоційовані компанії.

Максимально припустиме значення нормативу (Н14) не повинно перевищувати 50%.

Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н15).

Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н15) розраховується як відношення загальної величини відкритої валютної позиції банку до капіталу банку:

Н15 = Вп/К*100%,

де Вп — загальна відкрита валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті; К — капітал банку.

За кожною іноземною валютою підраховується підсумок за всіма балансовими та позабалансовими активами та всіма балансовими та позабалансовими зобов'язаннями банку. Якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів та позабалансо­вих зобов'язань, відкривається довга відкрита валютна позиція. Коли вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог, відкривається коротка відкрита валютна позиція. При цьому довга відкрита валютна позиція показується зі знаком плюс, а коротка — зі знаком мінус.

Загальна величина відкритої валютної позиції в цілому по уповноваженому банку визначається як сума абсолютних величин усіх довгих та всіх коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті (без урахування знаку) за всіма іноземними валютами.

Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції бан­ку має бути не більшим 20 %.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н16). Розраховується як відношен­ня довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конверто­ваній валюті в гривневому еквіваленті (Він) до капіталу (К) банку:

Н16 = Він/К*100%,

За кожною вільно конвертованою валютою розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті.

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної пози­ції банку у вільно конвертованій валюті має бути не більшим 10%.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті (Н17). Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій ва­люті у гривневому еквіваленті до капіталу банку:

Н17 = Вн/К*100%,

За кожною неконвертованою валютою розраховується довга (ко­ротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті.

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної по­зиції банку в неконвертованій валюті має бути не більшим 5 %.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н18). Розраховується як відношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах у гривневому еквіваленті до капіталу банку:

Н18 = Вм/К*100%.