1.2. Організація роботи аналітичного відділу в банківській установі.

Дієвість аналізу банківської діяльності значною мірою залежить від раціональної організації аналітичного процесу. Аналіз, що охоплює всі процеси фінансово-господарської діяльності банку, є невід’ємною складовою його організаційно-управлінської системи. Для підвищення ефективності аналітичної роботи в банку доцільно створити спеціальний підрозділ — фінансово-аналітичну службу. Організаційна структура фінансово-аналітичної служби банку формується з урахуванням вибраної стратегії та певних принципів управління (дотримання норм керованості, делегування повноважень, формування оптимальних інформаційних потоків), але насамперед залежить від організаційної моделі побудови банківської установи. Сучасний комерційний банк є організацією з кількома рівнями управління і операційної діяльності, між якими існують складні взаємозв’язки. Багатогранність та універсальний характер діяльності більшості комерційних банків зумовлюють постійне ускладнення їх організаційних моделей.

Разом з тим надійність банку, до якої суспільство ставить підвищені вимоги, значною мірою залежить від вибраної організаційної моделі. Недостатня увага до формування організаційної структури призводить до порушення логічного взаємозв’язку між етапами процесу прийняття управлінських рішень — аналізу, планування, контролю та регулювання.

Лише чітка організаційна структура з докладними інструкціями та відповідною організацією бухгалтерської, аудиторської та аналітичної роботи забезпечить комерційному банку успішну реалізацію своїх функцій та вибраної стратегії.

Метою створення фінансово-аналітичної служби в комерційному банку є підвищення ефективності його діяльності через прийняття обґрунтованих оперативних і стратегічних управлінських рішень. Організаційна структура фінансово-аналітичної служби банку має бути спрямована на послідовну реалізацію класичних функцій управлінського процесу, таких як аналіз, планування, регулювання, контроль. Водночас організація діяльності фінансово-аналітичної служби залежить і від структури самого банку. У невеликому банку аналітичну роботу можна сконцентрувати в одному спеціалізованому структурному підрозділі (відділ аналізу).

Важливий аспект проблеми організації фінансово-аналітичної служби — її взаємодія з казначейством банку. Казначейство (або департамент активних і пасивних операцій) є основним робочим підрозділом комерційного банку, який виконує операції на відкритих фінансових ринках.

Казначейство комерційного банку — це організаційна структура, що здійснює фінансові операції на відкритих ринках: валютному, грошовому, фондовому, ринку капіталів, ринку деривативів. Цілями діяльності казначейства є зниження загального рівня ризиків банку, збереження ліквідності, підвищення прибутковості, розширення активно-пасивних операцій банку. Володіючи широким спектром інформації про поточний стан фінансових ринків, казначейство бере участь у формуванні зовнішньої та внутрішньої цінової політики банку. Так, казначейство обґрунтовує курси купівлі-продажу іноземних валют, рівень пропонованих відсоткових ставок, формує політику трансфертного ціноутворення.

На вибір організаційної структури фінансово-аналітичної служби банку впливають насамперед власні позиції, можливості і потреби банківської установи. Для невеликих за розмірами банків вочевидь доцільніше створити аналітичну службу в складі казначейства, що сприятиме оперативнішому прийняттю рішень. Якщо фінансово-аналітична служба має складну ієрархічну структуру і складається з мережі аналітичних відділів, то найефективнішим слід визнати створення центрального аналітичного відділу як самостійного структурного підрозділу банку. При цьому казначейство і фінансово-аналітична служба мають спілкуватися без посередників та підпорядковуватися одній посадовій особі — фінансовому директору. Незалежно від того, яку форму організації фінансово-аналітичної служби вибрано банком, незмінними залишаються її функції, а саме:

• збирання первинної інформації;

• фіксація інформації, що надходить із зовнішнього середовища та з локальних баз даних (підрозділів) банку;

• оброблення та систематизація інформації;

• аналіз;

• структурування;

• формування звітів (вихідної управлінської інформації та баз даних).

Збирання та оброблення первинної інформації здійснюють аналітичні відділи структурних підрозділів банку (філій, відділень, департаментів). Як правило, вони спеціалізуються на прогнозах щодо окремих ринків, галузей, груп клієнтів, видів фінансових інструментів. Якщо банк не має відділень чи філій, то інформація надходить з відповідних департаментів. Уся ця одержана та систематизована інформація формує інформаційно-аналітичне поле банку (ІАПБ).

В комерційному банку аналітичний процес є досить складним та багатогранним, а його ефективність значною мірою залежить від дос­коналості організації фінансово-аналітичної служби, якості інформаційно-аналітичного поля банку, вибору застосовуваних аналітичних прийомів і методів, кваліфікації фахівців. Сформована з урахуванням означених вимог підсистема аналізу сприяє формуванню та реалізації конкурентоспроможної стратегії управління банком.