5. Економічні потреби і їх і генезис. Особисті та виробничі потреби.

Економічна діяльність суспільства є виробничо-споживацькою. Процеси виробництва і споживання безперервно взаємодіють; їх взаємодії об'єктивно притаманні економічні і потреби. Економічні потреби – це необхідність особистого та виробничого споживання людьми різних життєвих благ виробничого походження. Отже, відрізняються особисті та виробничі економічні потреби. Первісною і висхідною формою всіх економічних потреб є особисті потреби людини, перш за все як природна фізіологічна необхідність споживання ними життєвих благ. У складі особистих потреб відрізняються матеріальні і соціальні потреби. Матеріальні потреби - це потреби в засобах існування людини, як біологічної істоти та в предметах домашньо-господарських побутових призначеннях. Соціальні потреби - це потреби у праці, освіті, професійному навчанні, у відпочинку та охороні здоров'я , в соціальному забезпеченні тощо. Виробничі потреби - це потреби виробничо-господарських структур у робочій силі, засобах виробництва, виробничих технологіях. Виробничі потреби - це вторинні похідні від особистих. В кінцевому рахунку вони спрямовані на задоволення особистих потреб людей у справі повного задоволення особливого значення з удосконаленням виробництва набуває раціоналізація споживання.

6. Економічна система, її сутність та структурні елементи. Типи економічних систем.

Система - це органічно-цілісне утворення складові частини якого щільно пов'язані між собою структурно-функціональними ієрархічними, причинно-наслідковими, прямими і зворотними зв'язками та залежностями. Існують дві глобальні системи: це природа і суспільство. Суспільна система функціонує, розвивається на основі природної системи, її складі функціонує глобальна як система мегаекономіки. Глобальна суспільна система кулі представлена наукою суспільних систем окремих країн. Економічні системи е зв'язуючими ланками в кожній країні між суспільною та природною системою. Організаційно- економічна система на рівні окремої країни складається з підприємств, фірм, домашнього господарства та Інших мікроекономічних структур, вони безперервно обмінюються товарами, продукцією та послугами. В функціональній структурі економічної структури як цілісного макроекономічного утворення, і відрізняються по -перше продуктивні ' сили, по-друге виробниче економічні відносини, по-третє цивільно-правові та інші юридичні відносини, по-четверте економічна політика. Продуктивні сили - це функціонуючі виробничі та особисті фактори виробництва, тобто засоби виробництва і люди. Продуктивні сили та виробничі відносини об'єктивні та фундаментальні. Економіко-юридичні відносини та економічна політика суб'єктивні, вторинні, похідні, від продуктивних сил та виробничих відносин та є конкретно-поверхневими формами їх функціонування. Тільки соціально-економічні відносини вивчаються у їх взаємодії з продуктивними силами, економічно-юридичними відносинами та економічною політикою. Економічній історії відомі такі до сучасні, докіпаталістичні економічні системи: 1)первісна община; 2)рабовласницька;3)феодальна. їх різні залишки існують і зараз у слаборозвинутих країн, колишніх колоніальних країнах. Це так звані сучасні економічні системи, їх риси: мають місце залишків натурального господарства, але домінує дрібне товарне виробництво селян і робітників, ручна праця, дрібна приватна власність. Значну роль в економіці таких країн відіграє іноземний капітал розвинених країн. Основні риси: 1) перетворення товарного виробництва на панівну форму господарювання та виникнення і розвиток машинного виробництва; 2) концентрація приватної одноосібної власності на засоби виробництва в рядках підприємців-капіталістів; 3) перетворення робочої сили на товар і застосування найманої праці. Класичний капіталізм призвів до періодичних, через 10-12р., екон.криз, до глибокого майнування, розшарування суспільства.