4.2 Розрахунок потужності і к. К.Д. Гідропривода

Ефективну (корисну) потужність NП, Вт, гідроциліндра визначаємо за формулою

де F – зусилля на поршні, Н;

VП – швидкість поршня гідро циліндра, м/с.

Повна потужність N, Вт, гідропривода дорівнює потужності, спожитої насосом:

де – розрахований тиск насоса, Па;

– подача вибраного насоса, м3/с;

– повний к. к. д. вибраного насоса.

Повний к. к. д. гідропривода

(5.3)

5. Рекомендації по ексллуатації гідропривода

Експлуатаційна надійність гідропривода забеспечується за рахунок:

- комплекса додаткових заходів, які здійснюються при виготовленні, установки і експлуатації вузлів і елементів;

- застосування відповідних конструкційних матеріалів (сталей) і їх додаткової термообробки для підвищення міцності і ізносостійкості деталей;

- підвищення частоти обробки основних деталей , раціонального вибору допуску і посадок, зменшення концентрації напруг;

- запобігання крихкого руйнування зварених вузлів і зєднань шляхом покращення методів їх конструювання і технології виготовлення;

- використання для уплотнюючих елементів відповідних резин, застосування робочих рідин, зберігаючих необхідні робочі властивості пр низьких температурах;

- зниження втрат тиску робочої рідини в гідролініях всмоктування, нагнітання і дренажа;

- використання приладів для підготовки і підігріву робочої рідени перед початком запуску;

- вибор оптимальних режимів запуску гідропривода.

Необхідно забеспечувати примусове підживлення насосу або встановлювати його безпосередньо в гідробаці. Рекомендується також встановлювати насос так, щоб всмоктуючий отвір насоса був розташований нижче найменшого рівня масла в гідробаці не меньше ніж на 500мм. При роботі врежимі самовсмоктування робочої рідини всмоктуючу гідролінію слід робити як можна коротьше; забороняється розташовувати в ній фільтри і інші елементи, які сприяють збільшенню опору проходу робочої рідини. Необхідно ретельно слідкувати за герметичністю всмоктуючого трубопроводу.

Основна увага повинна уділятись очищенню робочої рідини від забруднень. Фільтри рекомендується встановлювати на зливній магістралі. Пропускна властивість їх повинна бути в два рази більшою, ніж фільтрів в нормальних умовах експлуатації. В гідросистемі необхідно передбачати перепускні клапани.

Гідробаки повинні мати отстойніки для збору рідини і прилади для зливу конденсата. В запобігання потрапляння конденсату в гідросистему гідропривід повністю заповнюється рідиною, але для компенсації обємних змін рідини в процесі роботи привода встановлюються еластичні компенсатори. В противному випадку сообщєниє гидробака з атмосферою повинно здійснюватися через прилади, повністю виключаючі попадання води в робочу рідину.

В гідроприводах, працюючих в умовах холодного клімату, при запуску в початковий період роботи значно збільшуються втрати тиску в трубопроводах. При -50…-60 С втрати тиску робочої рідини в гідролініях приводу можуть виростати в 15…20 разів в порівнянні з втратами тиску при +50 С. Для зменшення втрат тиску в трубопроводах необхідно забезпечити мінімальну притяжонність трубопроводів, скоротити число згибів, зєднань, переходів і т. д. Допустима швидкість робочої рідинив всмоктуючому трубопроводі - 0,85 м/с, в зливному - 1,4 м/с, в нагнітаючому про номідальному тиску 32 МПа - 5 м/с.

Для скорочення часу вихода на установившийся тепловий режим правильно придусматрювати теплоізоляцію гідробаків і трубопроводів. З той же ціллю в гідроприводах можна використовувати прилади для підігріву робочої рідини в період пуску. Рекомендується це робити в термін 20..30 хв.

В гідравлічній системі привода підігрів робочої рідини в період пуску забезпечується шляхом пропускання всієї подаваємої насосом родочої рідини через запобіжний клапан при номінальному робочому тиску.

Пуск насосів в умовах низьких температур повинен робитися при постійному піднятті тиску робочої рідини до номінального з витримкою при тиску 10 Мпа в період 1..2 хвилин.

Для полегшення запуску приводного двигуна і запобігання виходу із ладу насоса його привід рекомендується здійснювати через розєднальні муфти (бажано фрикційні). При відсутності конструктивної можливості привінення розєднавчих муфт необхідно обмежити частоту обертання вала при запуску для оксіально-поршньових гідронасосів д о 1000 об/хв, шестерних - до 1500 об/хв. В гідроприводах з замкнутою циркуляцією передбачається автоматичне обмеження потужності насоса.