- •Домашнє завдання
- •1. Початкові данні (табл. №1):
- •2. Гідравлічна схема об’ємного гідропивода:
- •3. Функціональне призначення елементів та принцип роботи схеми.
- •4. Розрахунок робочих параметрів гідропривода.
- •8. Вибір фільтра
- •4.1 Вибір насоса.
- •4.2 Розрахунок потужності і к. К.Д. Гідропривода
- •5. Рекомендації по ексллуатації гідропривода
- •6.Розподільники рідини.
- •7. Література
8. Вибір фільтра
Фільтр і його типорозмір вибираємо за витратою робочої рідини в зливній гідролінії і необхідною для даного гідропривода тонкістю фільтрації.
Тонкість фільтрації визначаємо залежно від типу привода:
Номінальна тонкість фільтрації 12 мкм.
Вибір фільтра:
Qф= Qзл=118,14л/хв.
Вибираємо фільтр 0,08Г41-12, з перепадом тиску 0,1 Мпа, та розмыром часточок 0,08 мкм.
9. Визначення втрат тиску в гідросистемі
Втрати тиску визначаємо на всмоктувальній, напірній і зливній гідролініях. Величина втрат на кожній ділянці визначається за формулою
де – втрати на тертя по довжині трубопроводу;
– втрати в місцевих опорах;
– втрати в гідроапаратах.
Втрати тиску (Па) на тертя по довжині трубопроводу обчислюють за формулою Дарсі-Вейсбаха
де с – густина рідини, кг/м3;
л – коефіцієнт гідравлічного тертя по довжині;
l,d – довжина і діаметр трубопроводу, м;
Vф – середня швидкість течії рідини, м/с.
Коефіцієнт гідравлічного тертя (коефіцієнт Дарсі) визначаємо, виходячи з режиму руху рідини і відносної шорсткості труби ДЕ/d, де ДЕ – еквівалентна шорсткість (∆Е=0,06 мм).
Режим руху рідини визначають за числом Рейнольдса
де V – фактична швидкість у всмоктувальному, напірному чи зливному трубопроводі, м/с;
d – діаметр трубопроводу, м;
– кінематичний коефіцієнт в’язкості, м2/с.
Розрахунок Re для ділянок трубопроводу:
для всмоктувальної гідролінії
- режим ламінарний;
для всмоктувальної гідролінії
- режим ламінарний.
Якщо рух ламінарний, коефіцієнт гідравлічного тертя визначаємо за формулою
Коефіцієнт Дарсі на ділянках трубопроводу:
у всмоктувальній гідролінії:
у зливній:
Втрати тиску (Па) на тертя по довжині трубопроводу:
;
на всмоктувальній лінії:
;
;
на зливній лінії:
;
.
Загальні втрати тиску на тертя по довжині трубопроводу:
Місцеві гідравлічні втрати ДРМ(Па) визначаємо за формулою Вейсбаха
де ж – коефіцієнт місцевого опору;
V – середня швидкість у місці перерізу з місцевим опором, м/с;
с – щільність рідини, кг/м3.
Місцеві гідравлічні втрати ДРМ(Па):
.
на всмоктувальній лінії:
на зливній лінії:
Загальні втрати тиску на тертя по довжині трубопроводу:
Втрати в гідроапаратурі:
втрати у дроселі:
втрати у розподільнику на зливній лінії: 118,14
втрати у фільтрі:
Загальні втрати тиску в гідроапаратурі:
Знаходимо сумарні втрати тиску у всмоктувальній, напірній та зливній гідролініях (підставляємо отримані дані у формулу):
Сумарні втрати тиску не повинні перевищувати 20% тиску, що розвивається насосом. Перевіримо це:
12∙0,2=2,4(МПа).
Оскільки сумарні втрати тиску не перевищують допустимі насосом (0,29 МПа <2,4 МПа), то умова виконується.
4.1 Вибір насоса.
Необхідний тиск насоса РН обчислюють за рівнянням
де - сумарні втрати тиску в гідролініях, Па;
F – зусилля на штоку гідро циліндра, Н;
Se – ефективна площа поршня, м2;
зМЦ – механічний к. к. д. циліндра.
Тип насоса вибираємо відповідно до значень необхідної подачі QH=129,946 л/хв і розрахункового тиску РН=9,32 МПа.
Вибираємо два насоси пластинчаті нерегулюємі, зєднані паралельно Г12-21М ГОСТ 13167-82 (Номінальна подача 156 л/хв=0,0026 м3/с, к. к. д. при номінальному режимі роботи 0,82; тиск на виході з насосів: 12 МПа, граничний 14 МПа).