Лекція 4. Процес обробки інформації. Основні етапи і кроки.
Оскільки все більші і більші об’єми інформації стають доступними і, більше того, потрібними у життєдіяльності як цілих підприємств, так і окремих персон, все більше і більше зростає значення вміння людини ефективно цю інформацію обробляти. Розвиток навичок в цій сфері і розбудова логічного апарату для обробки інформації стає все більш нагальним завданням підготовки спеціалістів.
Процес інформаційної роботи є поєднанням ряду елементів, кожен з яких виконує свою специфічну роль. Найбільша трудність інформаційної роботи в том, що НЕМОЖЛИВО ЗДОБУТИ ФАКТИ, ЯКІ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ЛОГІЧНІ ВИСНОВКИ.
В будь-якому випадку
Треба ознайомитись з масою фактів (деякі мають безпосереднє відношення до справи, інші – віддалене, треті –ніякого), що характеризуються різною мірою правильності. Тобто, слід:
відібрати факти
оцінити їх
дати їм тлумачення
побудувати гіпотезу і винести пояснення для розуміння справи, взаємозв’язку її елементів
зробити висновки і перевірити їх
правильно і ясно їх викласти.
Цей процес відрізняється від методів вирішення задач у природничих науках, де можна відносно легко отримати достатній фактаж, через ретельний збір даних, експерименти чи розрахунки.
Таким чином інформаційна робота – це процес в ході якого груда розрізнених фактів перебирається, сортується, очищується і перетворюється у зв’язний, логічний інформаційний процес.
В цьому процесі важливо мати не просто знання про явище, але достатньо тверезе судження про справи.
Інша проблема процесу, що на кожному етапі постійно не вистарчає даних і маємо справу з речами які скоріше є вірогідними і мінливими, а не чітко визначеними.
Часто інформаційна робота це вміння прийти до важливих висновків на основі недостатніх даних. Зміст цієї роботи:
пошук значення фактів
виявлення змісту фактів
Інформаційна робота в себе включає ТРИ самостійних аспекти
І. З’ясування існуючого становища. (тут треба знати тільки факти, щоб відповісти на питання, які виникають)
ІІ. Вивчення можливостей. Тут треба мати певний комплекс знань в проблемній сфері, але базується теж на фактах.
Але в даному аспекті треба також мати чітке розуміння ЩО ТАКЕ МОЖЛИВІСТЬ.
Як особа, що користується інформацією – з підозрою слід до слова „можливості” – за яких умов можливо?
Як автор – треба чітко обумовлювати в яких обставинах те чи інше явище стає можливим (щоб читач не міг не правильно тлумачити ваші дані).
Як редактор/особа, що перевіряє інформаційний документ – критично вивчати місця де вжито „можливості”.
ІІІ. Вивчення намірів (тенденцій). – необхідна наявність творчого мислення і мудрості. Глибоке знання питання, що досліджується. В даному аспекті велика доля невизначеності, хоча передбачення стратегічного характеру мають більше шансів аніж тактичного)
Було розроблено багато моделей обробки інформації, але модель під назвою “The Pathway to Knowledge”, розроблена Марджорі Л. Паппас та Енн Е. Тепе є найбільш прийнятою і документованою” (Switzer, Callahan, & Quinn, 1999).
Згідно з цією моделлю процес роботи з інформацією розділений на декілька етапів, кожен з яких передбачає певну стандартизовану поведінку.
Оцінка Значущості.
Оцінка значущості інформації є першим етапом даної моделі. Оцінка часто збуджує цікавість і стимулює уяву, що може стати початком фази відкриття нового в процесі пошуку інформації. В процесі проходження через стадії пошуку інформації оцінка значущості того, що знайдено чи шукається, зростає і стає більш зрілою. Однак, у випадках коли вже початково існує потреба ПЕВНОЇ інформації чи відбувається пошук відповіді на конкретне питання, даний етап може бути пропущений. В інших випадках ефективність пошуку інформації підвищується, якщо наступні етапи витікають з “Оцінка Значущості”.
Елементи поведінки:
Слухання
Сприйняття
Цікавість
Уява
Візуалізація
Читання
Письмо
Креативність
Письмо
Обговорення
Вербалізація
Оцінка значущості інформації
Оцінка результату