ПЕРЕВІРКА ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ, ПРИНЦИПИ ПРОГНОЗУВАННЯ СИТУАЦІЇ

І.Мета:

Формування у студентів чіткого розуміння поняття інформації, поняття її ролі в сучасному суспільстві;

Формування особистісного та розбірливого ставлення до об'єктивності і достовірності сучасних інформаційних джерел та повідомлень, що з'являються;

Набуття студентами методологічних знань про процес інформаційно-аналітичної роботи: об'єктивна оцінка джерела отримання інформації, проведення процесу оцінки, аналізу та інтерпретації відомостей отриманих в результаті збору даних;

Розвиток вміння фільтрувати та адекватно оцінювати інформацію; Формування умінь і навичок аналізу отриманих даних.

П.Методи, прийоми та засоби навчання:

Методи і прийоми передачі та обміну словесною інформцією:

•^ розповідь;V дискусія( пошукова, проблемна );

^ бесіда-обговорення особистісних поглядів і міркувань

студентів.

Методи і прийоми переконування:

-наведення доказів;

-апеляція до висловлювань відомих людей;

-апеляція до позитивних і негативних емоцій студентів.

Методи і прийоми розвитку мислительних дій:

-розрізнення; -аналогія; -аналіз;-синтез; -порівняння; -узагальнення.

Ш.Основні питання лекції:

1.Значення вираження степені достовірності інформації.

2.П'ять основних факторів, які забезпечують успіх передбачення.

3. Сценарні методи прогнозування майбутнього.

4.Врахування вирішальних моментів.

ІV. Рекомендована література:

1. Закон України "Про інформацію" від 02.10.92, N2657 -ХІІ.-К.,1992.

2. Кузнецов И.Н. Учебник по информационно-аналитической работе. Информация: сбор, защита, анализ.- Минск,2000.

3. Плет В. Стратегическая разведка. Основньїе принципи.- М.1997.

4. Ронин Р.Своя разведка. - Минск. 1997.

5. Ярочкин В., Шевцова Т. Словарь терминов и определений по безопасности и защите информации. М.,1996.

Вступна частина

З попередніх лекцій ви вже довідались про те, що таке інформація, знаєте її основні визначення, поняття і категорії, а також про основні принципи збору і оцінки інформації. Сьогодні ми продовжуємо тему інформації та розглянемо можливості ефективного виявлення степені її достовірності.

Як ви всі знаєте, інформація відіграє надзвичайно важливу роль у сучасному суспільстві. Вона входить в нашу свідомість навіть всупереч нашій волі. Сьогодні кліше " Хто володіє інформацією, той володіє світом" відоме всім і сприймається безапеляційно.

За оцінками фахівців, за останні 30 років вироблено більше інформації, ніж за 5 попередніх тисячоліть. Щорічно у цей потік вливається більше мільярда друкованих сторінок. Виходить, що людина ХХІ-го століття змушена за все своє життя сприйняти в десятки тисяч раз більше інформації, ніж її предки всьго лиш 300-400 років тому. Цей факт нагадує про те, що ми живемо в суспільстві прогресу, в суспільстві де існує така величезна кількість інформації, що ми неодмінно повинні навчитися її вірно добувати, опрацьовувати та застосовувати.

Інформація всюдисуща і оточує вас усюди. Ви задумувались над тим, скільки інформації вам доводиться сприймати щодня? Щодня людину охоплює величезний об'єм інформації з різних джерел - з радіо, телебачення, газет та Інтернету. Це потік інформації приблизно в З мільйони слів, що дорівнює книзі у 1000 сторінок. Така інформація вже не аналізується, а лише вбирається мозком наче губкою, оскільки так є набагато зручніше і швидше. Тобто інформація засвоюється неусвідомленою, що допомагає зацікавленим сторонам користуватися цим в своїх цілях: навіюючи і формуючи через ЗМІ необхідні судження, установки і навіть готовність до дій.

Отже виникає вже інша проблема, пов'язана з цим, - наявність великої кількості інформаційного сміття і неправдивої інформації, особливо в

мережі Інтернет. Оскільки величезні потоки інформації важко контролювати, є такі передумови виникнення недостовірної інформації:

1. при передачі через опосередковані джерела інформація має здатність спотворюватися і втрачається її первісне значення;

2. існують джерела, які навмисне подають спотворену інформацію чи відверту брехню у своїх цілях.

Власне з цієї причини сьогодні гостро звучить проблема виявлення степені достовірності інформації та оцінки об'єктивності джерела,особливо в галузі міжнародних відносин та зовнішньої політики.

Основним завданням сьогоднішньої лекції є чітке розуміння достовірності даних та визначення принципів і критеріїв оцінки і аналізу інформації. Даний теоретичний матеріал буде основою для виконання практичного завдання на наступному практичному занятті.

_{II. Основна частина}

1. Значення вираження степені достовірності інформації

У багатьох сферах діяльності природничих та суспільних наук, автор переконаний в надійності використаних фактів, бо якби це було не так, то він би не застосував їх. А у розвідці доводиться робити в інформаційних документах висновки , які часто мають малу ступінь достовірності.

Документи, складені на основі неповних відомостей і сумнівних висновків, бувають корисними для розвідки і відповідальних за прийняття рішень осіб тому,що в них зібрано всю інформацію по даному питанню і в них проводиться чітка межа між тим, що ми знаємо і чого не знаємо.

Дії, котрі вчинить розвідник чи інша, відповідальна за вироблення політики людина ознайомившись з документом, залежатимуть в більшій мірі від інформації, що міститься в цьому документі. Деякі факти можна без вагань вважати достовірними. Інші ж, хоч правдоподібні, та все ж сумнівні. Саме тому особа, яка складає документ повинна виявити степінь достовірності наведеної в ньому інформації і повідомити про це осіб, які будуть читати даний документ.

Буквенно-цифрова система виявлення достовірності даних

Буквенно-цифрова система надає умовний код, за яким можна оцінити надійність джерела інформації^ від А до Е) та достовірності самої інформації ( від 1 до 6):

Надійність джерела

А-абсолютно надійне джерело

Б-зазвичай надійне джерело

В-досить надійне джерело

Г-не завжди надійне джерело

Д-ненадійне джерело Е-надійність джерела неможна оприділити.

Достовірність самої інформаціцї

1. Достовірність відомостей підтверджується даними з інших джерел.

2. Відомості, мабуть, правильні.

3. Відомості, можливо, правильні.

4. Сумнівні відомості.

5. Відомості неправдоподібні.

6. Достовірність відомостей неможна встановити.

Окрім створення цієї простої системи оцінки надійності джерела та достовірності відомостей, саме складення змісту документу не зазнало змін. В документах продовжували використовувати такі неприпустимі і одночасно нечіткі вислови: "Повідомляють, що..."," Існує багато шансів, що...". Людина, яка складає документ має більш чітке уявлення про степінь правдоподібності описаних явищ, про що й слід повідомити тому, хто читатиме його, не претендуючи при цьому на таку точність, якої не вдасться забезпечити.

Схема Кента

Шерман Кент створив схему, яка може допомогти автору інформаційного документа повністю повідомити степінь достовірності використаних відомостей адресату.

_{ДОСТОВІРНІСТЬ}

Шанси за	Шанси проти	Степінь достовірності, виражена в шансах	Степінь достовірності,виражена через поняття ймовірності
99 85	1 15	Майже визначено, інформація достовірна (шанси: за-9,проти-1)	Майже визначено, інформація достовірна(майже визначено-так)
84 60	16 40	Багато шансів, що інформація достовірна(шанси: за-3, проти-1)	МожливоДнформація достовірна(можливо-так)
59 40	41 60	Шанси приблизно рівні (шанси: за-1, проти-1)
39 15	61 85	Багато шансів, що інформація недостовірна(шанси:за-1,проти-3)	МожливоДнформація недостовірна(можливо-ні)
14 1	86 99	Майже визначено, інформація недостовірна(шанси: за-1 ,проти-9)	Майже визначено, інформація недостовірна(майже визначено-ні)

НЕДОСТОВІРНІСТЬ

Номенклатура

При складанні документів розвідники намагаються використовувати точні вирази, які будуть однаково зрозумілі і автору і читачу-адресату

Види відомостей за степеню достовірності: