Лекція 3. Методика інформаційно-аналітичної роботи

1. Логіка процесу дослідження

2. Застосування логічних законів і правил у іар

1. Логіка процесу дослідження

Можна виділити 2 характерних рівні дослідження

• ЕМПІРИЧНИЙ

• ТЕОРЕТИЧНИЙ

ЕМПІРИЧНИЙ РІВЕНЬ – з отриманням і первинною обробкою вихідного фактичного матеріалу інформації. (Факти підрозділяють на Ф. ДІЙСНОСТІ – події, явища що відбулись насправді, різні сторони, властивості, відносини предметів, що вивчаються; ФАКТИ НАУКОВІ – піддані аналізу факти дійсності, перевірені, осмислені і зафіксовані у вигляді логічних суджень).

Сам по собі емпіричний рівень дослідження складається з двох стадій роботи:

1. – процес добування, отримання і фіксації фактів;

2. – первинна обробка і оцінка фактів та їх значення та взаємозв’язку: тобто включає в себе:

а) усвідомлення і строгий опис здобутих фактів (у термінах наукової мови);

б) класифікація фактів і виявлення основних залежностей між ними;

в) критична оцінка і перевірка кожного факту, очищення від випадковостей і несуттєвих деталей;

г) опис фактів науковою мовою;

д) відбір типових фактів, найчастіше повторюваних і таких, що виражають основні тенденції розвитку;

е) класифікація фактів по видам явищ, що вивчаються, по їх суттєвості, приведення їх в систему;

є) відкриття найбільш очевидних зв’язків між відібраними фактами.

ТЕОРЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ - пов’язаний з глибоким вивченням і аналізом фактів, проникненням у сутність явищ, , пізнанням і формулюванням у якісній і кількісній формі ЗАКОНІВ, що пояснюють механізми явищ.

Далі на цьому етапі – прогнозування можливих подій чи змін в явищах, що вивчаються та вироблення принципів діяльності, рекомендації про практичний вплив на явища та процеси.

Ланкою, що пов’язує ЕМПІРИЧНИЙ і ТЕОРЕТИЧНИЙ РІВНІ дослідження, є ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Яка полягає у:

• визначенні відомого і невідомого, відокремленні поясненого від непоясненого, виділення фактів, що підтверджують і заперечують теорію

• сформулювати питання, що виражає основний зміст проблеми, обґрунтувати актуальність проблеми

• намітити конкретні завдання, послідовність їх вирішення і методи їх вирішення

Проблема як категорія розуміється як якесь невідоме, невирішене питання, що необхідно відкрити, довести.

Головним завданням аналітика є –ВИЯВЛЕННЯ ПРИЧИН ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВ, законів, що керують ними. Тому основним видом гіпотез має бути припущення про причини, умови і закони виникнення та існування, а також розвитку явищ і проце5сів.

Необхідною стадією і формою в якій розвивається аналітичний процес є ДОВЕДЕННЯ. Доведення – практикою і доведення теоретичне., суть якого полягає в підтвердженні чи запереченні висунутих положень ТЕОРЕТИЧНИМИ АРГУМЕНТАМИ.

Таким чином аналітичне дослідження проходить цикли від емпірії до теорії і до практики, що перевіряє аналітичні висновки.

Узагальнюючи – цей процес проходить через:

• отримання і опис фактів – постановка проблем

• висунення гіпотез, нових ідей і положень

• формування теорій, органічне включення в них доведених положень

Завершення кожного з циклів є початком нового циклу досліджень, так як з’ясування певних положень завжди буде ставити нові питання, розширення знань завжди призводить до збільшення поля невідомого.

Більш детально процес аналізу можна описати трьома організаційними стадіями роботи: