2.3. Особливості проведення уроку з футболу із школярами молодшого шкільного віку

У процесі занять футболом виробляються складні і різноманітні рухові навички, виникають і удосконалюються умовно-рефлекторні зв’язки між корою головного мозку, руховим апаратом і внутрішніми органами, поліпшується координація, прискорюється реакція, підвищується загальний рівень фізичної підготовленості, технічної і тактичної майстерності спортсменів. Це дає можливість футболістам переносити під час гри велике навантаження, швидко і правильно реагувати на зміну обстановки. Гра у футбол сприяє і фізичному загартуванню, підвищенню опірності організму і розширенню адаптаційних можливостей.

Урок - основна форма організації навчання

Урок містить у собі всі характеристики структури навчального процесу: види змісту, методи, етапи засвоєння, їх послідовність і розмаїтість поєднань. Урок фізичної культури, як і уроки з інших предметів, проводять у залі, на відкритих майданчиках або на футбольному полі 45 чи 90 хв. На уроці з футболу діяльністю учнів керує вчитель, котрий створює оптимальні умови для здійснення процесу фізичного виховання. Заняття в спортивній секції школи також організовуються у формі уроку.

Побудувати урок правильно і педагогічно грамотно — значить насамперед найбільш раціонально використовувати відведений на нього час. Організація уроку повинна починатися ще до заняття. У неї входять: дотримання порядку в місцях перевдягання, підготовка інвентарю, виконання черговими своїх обов’язків, тобто формування попередніх умов. Гарна підготовка до уроку визначає високий рівень його проведення — створює позитивний емоційний фон, що сприяє більш інтенсивній і плідній роботі.

Урок, як і інші форми занять фізичними вправами, має три частини — підготовчу, основну і заключну. Центральне місце в початковій стадії уроку займає функціональна підготовка організму до майбутньої основної діяльності. Це досягається за допомогою легко дозованих вправ, що не потребують тривалого часу на підготовку і виконання. Зміст підготовчої частини уроку повинен бути взаємно обумовлений з майбутньою основною діяльністю футболістів па полі. Досягнення головних цілей уроку здійснюється в його основній частині. Вона може мати кілька підрозділів. Найбільш складні завдання, пов’язані з оволодінням нового матеріалу, вирішують на самому початку основної частини уроку. При цьому слід дотримуватись такої послідовності в постановці завдань: ознайомлення, деталізоване розучування, удосконалювання. У заключній частині уроку слід забезпечити спрямоване, поступове зниження функціональної активності організму, для чого підбираються легко дозовані вправи.

Основною формою організації занять із футболу для молодших школярів є комплексний урок. Зі старшими школярами проводяться ще й тематичні заняття. Тематичний урок присвячений одній із тем навчальної програми (фізичній підготовці, техніці, тактиці). На заняттях з футболу доцільно застосовувати в комплексній формі організації занять такі методи: круговий, поточний (для навчання); ігровий і змагальний (для удосконалювання техніки, тактики і фізичної підготовки).

Комплексний урок — це заняття, на якому розв’язується кілька тренувальних завдань:

а) фізична і технічна підготовка;

б) фізична і тактична підготовка;

в) технічна і тактична підготовка.

Слід пам’ятати, що в комплексних заняттях, які найбільш прийнятні для навчання дітей, необхідно чітко розмежовувати розминку і розв’язання завдань з фізичної підготовки в основній частині. У підготовчій частині слід використовувати: вправи з ходьби і бігу; загальнорозвиваючі вправи без предметів і з м’ячами; вправи з подолання комбінованої смуги перешкод; естафети, рухливі і спортивні ігри, елементи футболу. Основна частина уроку повинна передбачати навчання техніко-тактичних прийомів з обов’язковим закріпленням їх у іграх чи ігрових вправах. При цьому основну частину бажано умовно розділити на чотири тимчасових інтервали.

Перший і третій відводяться на вивчення одного й того ж технічного прийому (наприклад, удару внутрішньою стороною стопи), а другий і четвертий — на закріплення цього ж технічного прийому в ігрових вправах чи навчальних двосторонніх іграх. Недоцільно в основній частині уроку розв’язувати більше трьох поставлених завдань фізичної, тактичної і технічної підготовки, тому що анатомо-фізіологічні і психологічні особливості школярів такі, що організм може болісно реагувати на фізичне навантаження в комбінації з освоєнням техніко-тактичних завдань. Тому не можна ставити більше трьох завдань і виконувати їх потрібно, строго дозуючи навантаження. У заключній частині уроку повинні застосовуватися ходьба і біг у повільному темпі, стройові вправи і вправи на увагу, даватися домашні завдання для самопідготовки.

Організація і проведення завдань

Змагання з футболу, незалежно від їхнього масштабу, є невід’ємною частиною навчально-тренувальної роботи. Вони мають величезне значення, тому що стимулюють юних футболістів до удосконалення фізичної, технічної і тактичної підготовки. Велике також і їхнє виховне значення, оскільки змагання розвивають не тільки фізичні якості футболіста, але й морально-вольові: наполегливість, силу волі в досягненні перемоги, колективізм, уміння підпорядковувати особисті інтереси загальним. Сама специфіка змагань (урочистість, присутність глядачів та ін.) спонукає юного футболіста повніше виявляти свої кращі особистісні якості. Змагання — один із найважливіших засобів залучення до занять футболом. Варто мати на увазі, що участь у них позначається на розвитку особистості учасників. Тому змагання треба планувати ретельно, враховуючи особливості віку і підготовленість його учасників.

Психологічна підготовка

Психологічна підготовка юних футболістів — важливий компонент тренувального процесу. Її особливості визначаються характером ігрової діяльності, правилами гри, напруженістю змагальної боротьби. Психологічна підготовка здійснюється в нерозривній єдності з удосконалюванням техніко-тактичної майстерності і розвитком фізичних якостей. При цьому розв’язуються такі основні завдання:

Розвиток і формування стійкості психіки в складній обстановці.

Формування спеціалізованих сприйнять — почуття часу, почуття м’яча, почуття простору й ін.

Виховання вольових якостей юного футболіста.

Розвиток спостережливості, уміння швидко і правильно орієнтуватися в мінливій ігровій ситуації.

Розвиток пам’яті й уяви, що виявляється в здатності запам’ятовувати особливості ігрових дій футболістів, в умінні детально уявити можливі ситуації майбутнього матчу.

Розвиток тактичного мислення, здатності швидко і правильно оцінювати ігровий епізод, приймати ефективні рішення і контролювати свої дії.