
- •Господарське право (Шпори)
- •48. Порядок звiльnеnnя з роботи.
- •58. Поняття і види часу відпочинку.
- •53. Порядок обліку робочого часу
- •59. Поняття і види відпусток. Державні гарантії права на відпустку.
- •60. Порядок надання відпусток. Оплата відпусток.
- •62. Поняття та структура заробітної плати.
- •64. Системи заробітної плати та її види.
- •70. Поняття охорони праці та її значення.
- •72. Охорона пріці неповнолітніх.
- •74. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •76. Підстави дисциплінарної відповідальності. Елементи дисциплінарного проступку.
- •79. Поняття матеріальної відповідальності сторін трудового договору за заподіяну шкоду.
- •81. Індивідуальна та колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
- •90. Право на стайк і його реалізація.
76. Підстави дисциплінарної відповідальності. Елементи дисциплінарного проступку.
Пiдставою дисциплiнарної вiдповiдальностi є дисциплiнарний проступок, склад якого традицiйно включає: суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона i об'єктивна сторона. Суб'єктом дисциплiнарного проступку завжди є особа, яка перебуває у трудових правовiдносинах з власником або уповноваженим ним органом. 3аконодавство розрiзняє загальний i спецiальний суб'єкт дисциплiнарної вiдповiдальностi. 3агальним суб'єктом є будь-який працiвник, на якого поширюються загальнi норми про дисциплiну: К3пП та правила внутрiшнього розпорядку. Суб'єктивну сторону дисциплiнарного проступку характеризує вина, тобто певне психiчне ставлення особи до своїх протиправних дiй i їх шкiдливих наслiдкiв. Тобто не може бути працiвник притягнутий до дисциплiнарної вiдповiдальностi, доки не буде доведена його вина, i працiвник не зобов'язаний доводити свою невинуватiсть. Об'єктом порушення є внутрiшнiй трудовий розпорядок, дисциплiна працi. Об'єктивна сторона дисциплiнарного проступку складаеться з протиправної поведiнки суб'єкта, шкiдливих наслiдків та причинного зв'язку мiж шкiдливими наслiдками та поведiнкою правопорушника. Протиправнiсть поведiнки полягає в порушеннi трудових обов'язкiв, закрiплених нормами трудового права: КЗпП, правилами внутрiшнього розпорядку, статутами, положениями, посадовими iнструкцiями, а також у порушеннi або невиконанні наказiв та розпоряджень власника або уповноваженогоним органу. Слiд зазначити, що дисциплiнарним проступком визнається невиконання саме трудових обов'язкiв. Для дисциплiнарної вiдповiдальностi не є обов'язковим завдання внаслiдок вчинення дисциплiнарного проступку матерiальної чи iншої шкоди власнику, оскiльки сам факт вчинення дисциплiнарного проступку є суспiльно шкiдливим. Але наявнiсть шкоди може бути врахована при виборi виду дисциплiнарного стягнення. 77. Дисциплінарні стягнення.
За порушення трудової дисциплiни, згiдно ст. 147 КЗпП, до працiвника може бути застосовано тiльки видiв стягнень: 1) догана; 2) звiльнення. Догана є дисциплiнарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативнiй оцiнцi i засудженнi поведiнки працiвника в трудовому колективi. Дисциплiнарне звiльнення допускається у визначених законом випадках: за систематичне порушення трудової дисциплiни (п. 3 ст. 40), за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40), за появу на роботi в стані наркотичного, токсичного або алкогольного сп'янiння (п. 7 ст. 40), за розкрадання майна власника (п. 8 ст. 40), за разове грубе порушення трудової дисциплiни керiвними та деякими iншими працiвниками (п. 1 ст. 41). Законом «Про держав ну службу» (ст. 14) встановлено, що до державних службовцiв можуть застосовуватись, крім дисциплiнарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю, такі заходи дисциплiнарного впливу: попередження про неповну посадову вiдповiднiсть; затримка до одного року у присвоєннi чергового рангу або у призначеннi на вищу посаду. Дисциплiнарнi стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження i призначення на посаду) даного працiвника. Дисциплiнарне стягнення застосовуеться безпосередньо за виявленням проступку, але не пiзнiше одного мiсяця з дня його виявлення: не рахуючи часу звiльнення працiвника вiд роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю або перебуванням його у вiдпустцi. Дисциплiнарне стягнення не може бути накладено пiзнiше шести мiсяцiв з дня вчинення проступку. До застосування дисциплiнарного стягнення вiд порушника трудової дисциплiни вимагаеєься письмове пояснения. При визначеннi виду стягнення враховується ступiнь тяжкості вчиненого проступку i заподiяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, i попередня робота працiвника. 3аконодавство (ст. 150 К3пП) передбачає можливiсть оскарження дисциплiнарного стягнення. Подати таку скаргу можна до комісії по трудових спорах або до районного (мiського) суду. Iнiцiатором щодо дострокового зняття дисциплiнарного стягнення може бути керiвник пiдроздiлу, в якому працює особа, що має стягнення, бригада або iнший колектив. Про дострокове зняття стягнення з працiвника видається наказ (розпорядження) керiвника, який його наймав, де мотивується прийняте рiшення. З наказом ознайомлюється заiнтересована особа. Бажано, щоб про це бун повiдомлений трудовий колектив, де ця особа працює.