62. Поняття та структура заробітної плати.

Вiдповiдно до Конституцiї України (ст. 43) кожний працю­ючий має право на заробiтну плату, не нижчу вiд визначеної законом. Заробiтна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку роботодавець виплачує працiвниковi за виконану ним роботу. Розмiр заробiтної плати залежить вiд складностi та умов виконуваної роботи, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його працi та господарської дiяльностi пiдприємства, установи, органiзацiї, i максимальним розмiром не обмежується. Структурно заробiтна плата складається з основної, додат­кової заробiтної плати та iнших заохочувальних та компен­сацiйних виплат. Основна заробiтна плата - це винагорода за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi. Вона встанов­люеться у виглядi тарифних ставок (окладiв) i вiдрядних розцiнок для робiтникiв та посадових окладiв для службовцiв. Додаткова заробiтна плата - це винагорода за працю понад встановленi норми. Вона включає доплати, надбавки, га­рантiйнi i компенсацiйнi виплати, передбаченi чинним законо­давством. До iнших заохочувальних та компенсацiйних виплат нале­жать виплати у формi винагород за пiдсумками роботи за piк, премiї за спецiальними системами i положениями, компен­сації та інші грошові матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норм. 63. Методи регулювання заробітної плати.

Органiзацiя заробiтної плати будується на принципах поєднання правового регулювання, що здiйснюється держав­ними органами в централiзованому порядку з галузевим, регiональним i локальним регулюванням безпосередньо на пiдприємствах. Правове регулювання оплати працi здiйснює­ться у вiдповiдностi з Конституцiєю України, Кодексом законів про працю, Законом України «Про оплату працi», Зако­ном Укрaїни «Про колективнi договори i угоди», ЗакономУкраїи «Про пiдприємства в Україні» iншими законодавчи­ми актами та на пiдставi генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регiональних угод; колективних договорiв; трудових договорiв. Держава здiйснює регулювання оплати працi працiвникам пiдприемств ycix форм власностi шляхом встановлення розмiру мiнiмальної заробiтної плати та iнших державних норм та гарантiй, встановлення умов i розмiрiв оплати працi працiвникам пiдприємств, заснованих на державнiй, кому­нальнiй власностi, працiвникам пiдприємств, що фiнансуються чи дотуються з бюджету, регулю­вання фондiв оплати працi пiдприємств-монополiстiв згiдно з перелiком, що визначається Кабiнетом Mіністрів України, а також оподаткування доходiв працiвникiв. Договiрне регулювання оплати працi працiвникiв здiйснюється на основі системи соцiально-партнерських угод, що ук­ладаються на державному (генеральна угода), галузевому (га­лузева угода), регiональному (регiональна угода) та виробничо­му (колективний договiр) рiвнях.

64. Системи заробітної плати та її види.

Пiд системою оплати працi розумiється спосiб обчислення розмірів винагороди, належної для виплати працiвникам вiдповiдно до витрат працi 11 якiсних, кiлькiсних показникiв, а в рядi випадкiв i до 11 кiнцевих результатiв. Оскiльки icнyє двi мiри працi: кiлькiсть виготовленої про­дукції (обсяг виконаної роботи) i час, витрачений на виконан­ня певної роботи, застосовують двi системи заробiтної плати. Коли мiрою працi виступає кiлькiсть виготовленої про­дукції (обсяг виконаної роботи застосовують вiдрядну систему заробiтної плати. Коли ж мiрою працi є витрачений працiвни­ком час, це система оплати називається почасовою. Вiдповiдно до ст. 90 КЗпП при вiдряднiй оплатi працi розцiнки визначаються виходячи з установлених розрядiв ро­боти, тарифних ставок (окладiв) i норм виробiтку (норм часу). Вiдрядна розцiнка визначається шляхом дiлення погодинної (денної) тарифiкацiї ставки, яка вiдповiдає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробiтку. Вiдрядна розцiнка також може бути визначена шляхом множення пого­динної (денної) тарифної ставки, яка вiдповiдає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях. Вiдрядна система в залежностi вiд способу облiку має декiлька рiзновидiв:1) пряма вiдрядна система оплати працi - полягає в тому, що кожна одиниця продукцiї оплачується за незмiнною вiдрядною розцiнкою незалежно вiд рiвня виконання нор­ми виробiтку чи норми часу; 2) вiдрядно-прогресивна система оплати працi - поля гає в то­му, що працiвник у разi перевиконання норми виробiткупри дотриманнi якiсних показникiв працi одержує винаго­роду за прогресивно зростаючими вiдрядними розцiнками; 3) при акорднiй системi оплати працi винагорода випла­чується за кiнцевий результат комплексу виконаних робiт; 4) побiчно-вiдрядна система оплати працi, як правило, засто­совуеться для оплати працi допомiжних працiвникiв, якi обслуговують основне виробництво. Почасова системи оплати працi застосовуються переважно

для оплати працi службовцiв. Почасова система подiляється на погодинну, поденну i помiсячну. При почасовiй i поденнiй оплатi заробiток визначаеться шляхом множення вiдповiдної часової чи денної тарифiкацiї ставки на число вiдпрацьованих в облiковому перiодi (як правило - календар­ний мiсяць) годин або днiв. При помiсячнiй оплатi за вiдпрацьований повний мiсяць виплачується тарифна ставка або посадовий оклад, незалежно вiд кiлькостi рабочих днiв у цьому мiсяцi. 65. Нормування праці.

Визначення необхiдних витрат працi (часу) на виконання робiт (виготовлення продукції як окремими працiвниками, так i колективами працiвникiв (бри­гадами) та встановлення на цiй основі норм працi прийнято називати нормуванням працi. Сутність нормування працi полягає у розробцi та встановленнi особливих видiв норм, якi узагальнено прийнято назива­ти нормами витрат працi або нормами працi. До норм працi належать:- норми виробiтку; - норми часу; - норми обслуговування; - нормативи чисельностi працiвникiв. Норма виробiтку вiдображує iнтенсивнiсть працi i являе собою кiлькiсть продукцiї належної якостi, яку працiвник по­винен виробити в нормальних умовах працi запевний промiжок часу для отримання права на винагороду в розмірі, що вiдповiдає вiдряднiй (погодиннiй чи деннiй тарифнiй ставцi). Види норм виробiтку можуть бути: - дослiдно-статистичнi, якi встановлюються на основі да­них про середнi затрати працi при виробленнi конкрет­ого виду продукцiї за певний перiод часу в минулому; - технiчно-обгрунтованi, якi розробляються та затверд­жуються на основі нормативiв затрат часу на oкремi операцiї чи види робiт, встановлених методом технiчно­го нормування з врахуванням впровадження передовихтехнологiй, рацiональної органiзацiї виробництва та працi, прогресивних режимiв роботи обладнання. Норми часу - це необхiдна затрата часу на виготовлення одиницi продукцiї. Норми обслуговування - це показник, за допомогою якого визначається кiлькiсть одиниць обладнання, виробничих об'єктiв, що перебувають у сферi виробничого впливу окремих працiвникiв чи колективу. Поряд з нормами, встановленими на стабiльнi за ор­ганiзацiйно-технiчними умовами роботи, застосовуються тим­часовi i одноразовi норми. Тимчасовi норми встановлюються на перiод освоєння тих чи iнших робiт за вiдсутностi затверджених нормативних ма­терiалiв для нормування працi. Одноразовi норми встановлюються на oкремі роботи, якi носять поодинокий характер. Це можуть бути позаплановi, аварiйнi та iншi роботи.

66. Форми матеріального стимулювання праці.

1) оплата гарячого харчування для працiвникiв пiдприємства; 2) укладання договорiв про додаткове медичне, оздоровче об­слуговування працiвникiв за рахунок коштiв пiдприємства; 3) iндексацiя заробiтку працiвника в бiльш високих розмiрах

порiвняно iз законодавством; 4) доплати за зниження норм працi для осiб iз зниженою пра­цездатнiстю, неповнолiтнiх, осiб передпенсiйного віку; 5) доплата за додатковi вiдпустки i скорочений рабочий час працiвникам, якi поєднують роботу з навчанням; 6) фiнансування платного навчання працiвникiв пiдприємст­ва за рахунок коштiв пiдприємства; 7) оплата транспортних витрат i витрат на житло працiвни­кам за рахунок коштiв пiдприємства; 8) видiлення коштiв профспiлковому комітету на культурнi, спортивнi i оздоровчi програми; 9) виплата одноразової допомоги працiвнику при виходi на пенсiю; 10) встановлення заводської пенсiї працiвникам пiдприємства; 1l)додатковi виплати сiм'ям з дiтьми та iншi виплати. 67. Оплата праці у разі відхилення від встановлених умов праці.

Окремі випадки оплати працi при вiдхиленi вiд умов, пе­редбачених тарифами, регулюються К3пП. Розмір заробiтної плати при невиконаннi норм виробiтку, при виготовленнi продукцiї, що виявилась браком, а також час простою залежить вiд наявностi вини працiвника в цьому. Якщо ж зазначенi негативнi явища настали не з вини працiвника, то мiсячна заробiтна плата в цьому разi не може бути нижчою вiд двох третин ставки встановленого йому роз­ряду (окладу). Повний брак, а також час простою з винипрацiвника не оплачується. Робота у нiчний час оплачується у пiдвищеному розмірі, не нижче 20 вiдсоткiв тариф­ної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нiчний час. Робота в надурочний час за погодинною системою оплати працi оплачується в подвiйному розмірі годинної ставки. 3а вiдрядною системою оплати працi за роботу в надурочний час виплачуеться доплата у розмірі 100 вiдсоткiв тарифної ставки. Компенсацiя надурочних робiт шляхом надання вiдгу лу не допускається. Робота у святковий i неробочий день оплачується у подвiй­ному розмірі. При переведеннi працiвника на iншу постiйну нижче опла­чувану роботу за працiвником зберiгається його попереднiй се­реднiй заробiток протягом двох тижнiв з дня переведення.

68. Строки і порядок виплати заробітної плати.

3аробiтна плата виплачується працiвникам регулярно в ро­бочi днi у строки встановленi колективним договором, але нерiдше двох разiв на мiсяць через промiжок часу, що не пере­вищує шiстнадцяти календарних днiв. У разi, коли день ви­плати заробiтної плати збiгається з вихiдним, святковим i не­рабочим днем, заробiтна плата виплачується напередоднi. При кожнiй виплатi заробiтної плати власник або уповно­важений ним орган повинен повiдомити працiвника про такі данi, що належать до перiоду, за який проводиться оплата працi: а) загальна сума заробiтної плати з розшифровкою за вида­ми виплат; б) розмiри i пiдстави вiдрахувань та утримань iз заробiтної плати; в) сума заробiтної плати, що належить до виплати. Виплата заробiтної плати здiйснюється за мiсцем роботи. 3а особистою згодою працiвника виплата заробiтної працi мо­же здiйснюватися через установи банкiв, поштовими переказа­ми на вказаний ними рахунок. При звiльненнi працiвника виплата вix сум, що належать йому вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, провадиться в день звiльнення. В разi невиплати з вини роботодавця належних звiльнено­му працiвнику у зазначенi строки, при вiдсутностi спору про їх розмір ротодавець повинен виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При кожнiй виплатi заробiтної плати загальний pозмір ycix вiдрахувань не може перевищувати двадцяти вiдсоткiв, а у ви­падках, передбачених законодавством - п'ятдесяти вiдсоткiв за­робiтної плати, що належить до виплати. Але зазначенi обмеження не поширюються на вiдрахування iз заробiтної плати привiдбуваннi покарання у виглядi виправних робiт i при стягненнi алiментiв на неповнолiтнiх дiтей. Вiдомостi про оплату працi працiвника надаються будь-­яким органом чи особам лише у випадках, передбачених зако­нодавством, або за згодою чи на вимогу працiвника. Вiдповiдно до ст. 36 3акону "України «Про оплату працi» за порушення законодавства про оплату працi виннi посадовi особи притягаються до дисциплiнарної, матерiальної, адмiнiстративної, кримiнальної вiдповiдальностi. 69. Поняття гарантійних та компенсаційних виплат і доплат.

У рядi випадкiв для працiвникiв передбачаються гарантії щодо збереження мiсця роботи (посади) i середнього заробiтку. Це, зокрема: на час виконання державних або громадських обов'язкiв, якщо за чинним законодавством "України цi обов'язки можуть здiйснюватись у рабочий час (ст. 119 К3пП); за вiдрядженим працiвником протягом усього часу вiдрядження (ст. 121); при направленнi працiвника для пiдвищення квалiфiкації з вiдривом вiд виробництва (ст. 122 К3пП); за час перебування в медичному закладi на обстеженнi за працiвниками, зобов'язаними проходити таке обстеження (ст. 123 К3пП). 3а працiвниками - донорами за днi обстеження в закладах охорони здоров'я i здавання крові для переливання. Цим працiвникам безпосередньо надаеться день вiдпочинку з збереженням се­реднього заробiтку. Працiвникам, звiльненим вiд роботи внаслiдок обрання їх на виборнi посади в держав них органах, а також у громадсь­ких органiзацiях, надаеться пiсля закiнчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її вiдсутностi - iнша рiвноцiнна робота (посада) на тому самому або, за згодою працiвника, на iншому пiдприємствi (ст. 118 К3пП). А за працiвника­ми - авторами винаходiв корисних моделей, промислових зразкiв i рацiоналiзаторських пропозицiй зберiгається се­реднiй заробiток при звiльненнi їх вiд роботи для участi увпровадженнi цих винаходiв, корисних моделей. Працiвники, якi використовують свої iнструменти для по­треб пiдприємства, установи, органiзацiїi, мають право на одер­жання компенсацiїi за їх зношування (амортизацiю). Роботодавець повинен компенсувати працiвниковi витрати на придбання спецодягу та iнших засобiв iндивiдуального за­хисту, якщо встановлений нормами строк видачi цих засобiвпорушено i працiвник був змушений придбати їх за власнi ко­шти (ст. 164 К3пП).