- •Господарське право (Шпори)
- •48. Порядок звiльnеnnя з роботи.
- •58. Поняття і види часу відпочинку.
- •53. Порядок обліку робочого часу
- •59. Поняття і види відпусток. Державні гарантії права на відпустку.
- •60. Порядок надання відпусток. Оплата відпусток.
- •62. Поняття та структура заробітної плати.
- •64. Системи заробітної плати та її види.
- •70. Поняття охорони праці та її значення.
- •72. Охорона пріці неповнолітніх.
- •74. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •76. Підстави дисциплінарної відповідальності. Елементи дисциплінарного проступку.
- •79. Поняття матеріальної відповідальності сторін трудового договору за заподіяну шкоду.
- •81. Індивідуальна та колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
- •90. Право на стайк і його реалізація.
58. Поняття і види часу відпочинку.
Час вiдпочинку - це встановлений законодавством час, протягом якого працiвники є вiльними вiд виконання покладених на них трудових обов'язкiв, i який вони можуть використовувати за своїм розсудом. Вiдповiдно до Конституцi'i України (ст. 41) кожен, хто працює, має право на вiдпочинок. Це право забезпечується наданням днiв щотижневого вiдпочинку, а також щорiчної вiдпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професiй i виробництв, скороченої тривалостi роботи у нiчний час. 3аконодавством передбаченi такі види вiдпочинку:1) перерви протягом робочого дня (для вiдпочинку i харчування)ст. 66 К3пП на тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працiвниковi повинна бути надана можливiсть приймати їжу протягом рабочего часу; 2) щоденний вiдпочинок (перерви мiж робочими днями тазмiнами) Тривалiсть щотижневого безперервного вiдпочинку згiдно ст. 70 К3пП повинна бути не менше як 42 години. 3агальним вихiдним днем є недiля. Другий вихiдний день при п'ятиденному рабочему тижнi, якщо він не визначений законодавством, визначаеться графiком роботи пiдприємства, установи, органiзацiї. Як правило, це субота або понедiлок. У випадку, коли святковий або неробочий день збiгаеться з вихiдним днем, вихiдний день переноситься на наступний пiсля святкового чи неробочого (ч. 3 ст. 67 К3пП); 3) щотижневi днi вiдпочинку (вихiднi днi); 4) святковi i неробочi днi вiдповiдно до ст. 73 К3пП святковими i неробочими днями є: - 1 сiчня - Новий piK; - 7 сiчня - Рiздво Христове; - 8 березня - Мiжнародний жiночий день; - 1,2 травня -День мiжнародної солiдарностi трудящих- 9 травня - День Перемоги; - 28 червня - День Конституцiї Укрaїни; - 24 серпня - День Незалежностi України. - один день (недiля) - Пасха (Великдень); - один день (недiля) - Трiйця.; 5) вiдпустки.
53. Порядок обліку робочого часу
Вiдповiдно до чинного законодавства практикою вiдпрацьoванi два види робочого часу: поденний (звичайний) i пiдсумований. При поденному облiку рабочий час пiдраховується протягом кожного робочого дня вiдповiдно до табеля прибуття на роботу i залишення роботи працiвником. Поденний облiк застосовується при однаковiй тривалостi робочого часу. . На безперервно дiючих пiдприємствах, в установах, органiзацiях а також на окремих виробництвах i деяких видах робiт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працiвникiв щоденна або щотижнева тривалiсть робочого часу, допускається за погодженням з профспiлковим органом запровадження пiдсумованого облiку робочого часу з тим, щоб тривалiсть робочого часуза облiковий перiод не перевищувала нормального числа робочих годин. Трудове законодавство (ст. 54 К3пП Укрaїни) передбачає нормування роботи в нiчний час. Нiчним вважається час з 10 годин вечора до 6 годин и ранку. 3аконодавством встановленi обмеження щодо роботи в нiчний час. Так, згiдно ст. 55 К3пП забороняється залучення до роботи в нiчний час:1) вагiтних жiнок i жiнок, що мають дiтей віком до трьох poків (ст. 176 К3пП України); 2) осiб, молодших вiсiмнадцяти poків (ст. 192 К3пП України). 3аконодавством можуть бути передбаченi й iншi категорії працiвникiв, на яких поширюється дана заборона. Що стосується iнвалiдiв, то вони можуть залучатися до робати у нiчний час лише за їх згодою i за умови, що це не суперечить медичним рекомендацiям (ст. 172 К3пП). Iснують певнi особливостi використання робочого часу при вiдрядженнях, а також при вахтовому методi органiзацiї робiт. Вiдрядження не може перевищувати 30 днiв, не враховуючи часу перебування в дорозi. Працiвники, якi перебувають у вiдрядженнi, працюють вiдповiдно до режиму робочого часу того пiдприємства, куди вони вiдрядженi. У випадках, коли працiвник спецiально вiдряджаеться для робот и у вихiднi або святковi-неробочi днi, йому пiсля повернення з вiдрядження надаються iншi днi вiдпочинку. Вахтовий метод органiзацiї робiт застосовується при значному вiддаленнi виробничих об'єктiв вiд мiсця розташування пiдприємства, органiзацiї (якщо на поїздку до мiсця роботи i назад працiвники витрачають бiльше трьох годин). Тривалiсть облiкового перiоду при вахтовому методi органiзації робiт може становити один мiсяць, piк. 3алежно вiд галузi народного господарства, виду виробництва та природноклiматичних умов, власник за погодженням з профспiлковим комітетом може встановити й iнший облiковий перiод. В облiковий перiод включається час роботи на вахті, час проїзду до мiсця виконання робiт (до вахтового селища) i час мiжвахтового вiдпочинку. Час роботи на вахті (час вахти) не може перевищувати одного мiсяця. Тривалiсть щоденної роботи при вахтовому методi органiзації працi не може перевищувати 12 годин.
