32. Оскарження в адміністративних судах рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч 2 ст. 2 КАСУ). Статті 171 та 171-1 КАСУ визначають межі оскаржен­ня нормативно-правових актів. Стаття 9 КАСУ „Законність”: 5. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.Разом з тим компетенція Конституційного Суду України не перед­бачає підпорядкування адміністративного судочинства конституційно­му. Оскаржуваними нормативно-правовими актами у зв'язку з їх невідповідністю законам в межах адміністративної юрисдикції є лише такі акти органів державної влади: — постанови Верховної Ради України;— укази та розпорядження Президента України;— постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України;— постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Оскаржуваними актами органів державної влади у зв'язку з незаконніс­тю та невідповідністю їх правовим актам вищої юридичної сили є такі акти:— нормативно-правові акти міністерств та інших центральних орга­нів виконавчої влади;— нормативно-правові акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;— нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій;— нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування та ін­ших суб'єктів владних повноважень.Адміністративний суд при розгляді справ щодо оскарження норма­тивно-правових актів не вирішує питання щодо їх конституційності.

33. Особливості адміністративного судочинства.

Позитивними особливостями адміністративного судового процесу є: підвищена ймовірність проведення закритих слухань, значно активізований адміністративний суддя, в основному слідчий, а не змагальний характер процесу.

Серед особливостей, які притаманні адміністративному судочинству і виділяють його серед інших видів судочинства можна виділити: Завдання – захист прав, свобод та інтересів осіб у публічно-правових відносинах від посягань з боку публічної адміністрації ;Принципи, зокрема принцип офіційного з’ясування обставин справи, який притаманний лише АС та особливості принципу диспозитивності - в АС він дещо обмежений, підконтрольний суду.

Унікально: Презумпція вини суб’єкта владних повноважень у справах проти нього (саме свп повинен доказувати правомірність своїх дій, законність своїх рішень, а не навпаки)Активна роль суду під час розгляду справи, яка полягає у тому, що суд повинен вживати заходів щодо всебічного та повного з’ясування всіх обставин справи, задля цього він роз’яснює сторонам їх права та обов’язки, пропонує сторонам подати додаткові докази у справі, може витребувати докази власної ініціативи,не пов'язаний предметом і розміром заявлених вимог, може вийте за їх межіне приймає відмови позивача у позові, не визнає примирення сторін, якщо ці дії суперечать Закону або порушують чиї-небудь права, свободи, інтереси тощо також можна виділити і ряд суто процесуальних особливостей: відсутність зустрічного позовуінститут заміни неналежного позивача особливості розгляду окремих категорій справ особливості інституту представництва та інш. Усне і письмове провадженим Розгляд адміністративних справ судами першої, апеляційної та каса­ційної інстанцій провадиться у формі усного або письмового провад­ження. Усне провадження — це розгляд адміністративної справи у судовому засіданні із заслуховуванням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Письмове провадження — розгляд і вирішення адміністративної справи без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення су­дового засідання на основі наявних у суду матеріалів.У першій та апеляційній інстанціях письмове провадження може бу­ти проведене у тому випадку, коли всі особи, які беруть участь у спра­ві, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності (ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС). Якщо суд дійде висновку про те, що адміністратив­ну справу слід розглядати в судовому засіданні, то він призначає її до судового розгляду з викликом осіб, що беруть у ній участь Стаття 183-2. Скорочене провадження 1. Скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи; 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. 2. Суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.