- •1 Предмет вікової психології.
- •11 З історії вікової і педагогічної психології
- •4.Методи вікової і педагогічної психології
- •20.Загальне поняття про психічний розвиток
- •27.Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини
- •28.Психоаналітичні теорії дитячого розвитку
- •29.Теорія соціального научіння
- •30.Когнітивний підхід (вчення Жана Піаже)
- •31.Концепція діалектичного характеру розвитку г.С. Костюка
- •32.Теорія розвитку вищих психічних функцій л.С. Виготського
- •33.Періодизація вікового розвитку д. Б. Ельконіна
- •35.Основні підходи до проблеми співвідношення навчання і розвитку
- •34.Основні напрямки психічного розвитку дітей у навчально-виховному процесі
- •39.Психологія немовлячого періоду Новонародженість
- •40.Психологія немовляти
- •42.Ранній вік (2—3 рік життя)
- •48.Дошкільний вік
- •45Соціальна ситуація розвитку дошкільника
- •48.Мова.
- •48/Сенсорний розвиток.
- •48.Уява.
- •51.Психологічна готовність дитини до шкільного навчання
- •Вступ дитини до школи.
- •Загальні психологічні особливості молодших школярів
- •52.Формування ставлення учнів до школи і вчителя.
- •53.Характерні особливості учбової діяльності.
- •54.Змістові складові навчальної діяльності.
- •55.Цільові складові навчальної діяльності.
- •56.Мотиваційні складові учіння.
- •57.Операційні складові учіння.
- •58.Емоційно-вольові складові учіння.
- •59.Комунікативні компоненти учіння.
- •60.Результативні складові учіння.
- •61.Контрольно-оцінні складові учіння.
- •62.Ставлення учнів до учіння.
- •63.Формування уміння вчитись.
- •64.Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей.
- •46.Ігрова діяльність.
- •Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів Розвиток відчуттів і сприймань.
- •65.Розвиток мислення.
- •Системний підхід у вивченні мислительних операцій молодших школярів.
- •Учбові задачі, які використовуються у початкових класах.
- •Розвиток мовлення.
- •66.Формування особистості молодшого школяра Розумові особливості.
- •67.Емоційні особливості.
- •67.Вольові якості.
- •67.Індивідуально-типологічні особливості.
- •67.Розвиток здібностей.
- •67/Засвоєння морально-етичних якостей, норм і правил поведінки.
- •Формування взаємовідносин, груп і колективів.
- •Формування самосвідомості.
- •68.Загальна характеристика підліткового віку
- •Особливості психосексуального розвитку підлітка.
- •Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці
- •67.Особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з дорослими і однолітками.
- •70.Особистісне зростання підлітка.
- •69.Криза особистості підлітка.
- •70.Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка
- •Лібералізація ціннісних уявлень.
- •72.Розвиток "я" і набуття ідентичності.
- •72.Становлення самосвідомості підлітка.
- •73.Соціальна ситуація розвитку старшокласників
- •73.Розумовий розвиток у старшому шкільному віці
67.Емоційні особливості.
Основним джерелом емоцій у молодших школярів є учбова та ігрова діяльність. Формуванню почуттів сприяють успіхи і невдачі в учінні, взаємини з ровесниками і батьками, читання художньої літератури, сприймання телепередач, кінофільмів, інтелектуальні ігри і т.п. Л.С. Виготський відмічав, що вже 6—7-літні діти досить добре усвідомлюють свої переживання, які зумовлені оцінкою дорослих.
До емоційної сфери особистості молодших школярів належать переживання нового, здивування, сумніву, радощів пізнання, які стають основою формування пізнавальних інтересів, допитливості учнів. Групові заняття та ігри сприяють розвитку в учнів моральних почуттів і формуванню таких рис характеру, як відповідальність, товариськість.
Розвивається в учнів усвідомлення своїх почуттів і розуміння їх виявлення в інших людей. Проте, першокласники не завжди правильно сприймають зовнішні вияви страху й гніву, а також доброзичливого й недоброзичливого ставлення дорослих один до одного. У II і, звичайно, у III класі учні здебільшого адекватно наслідують виявлення почуттів дорослих і переносять їх у взаємини з однолітками. Іноді вони переймають негативні способи виявлення почуттів, наприклад, погані манери (Н.С. Лейтес, П.М. Якобсон та ін.).
Для молодших школярів загалом характерним є життєрадісний, бадьорий настрій. Причиною афективних станів, які іноді бувають у них, є розходження між домаганнями і можливостями задовольнити їх прагнення домогтися високих оцінок своїх якостей і дійсним ставленням ровесників до нього (Л.С. Славіна). У такій ситуації він може виявити грубість, запальність, забійкуватість та інші форми емоційної нестійкості. Якщо вчитель і батьки залишають такі випадки без належної уваги, то вони можуть призвести до ізоляції дитини в колективі, формування в неї негативних рис характеру.
Молодші школярі емоційно вразливі. У них відбувається подальша диференціація соромливості, яка виявляється в тому, як діти реагують на людину, оцінка якої має певне значення для них. Розвивається далі почуття самолюбства, що виявляється в гнівному реагуванні на будь-яке приниження їх особистості й позитивному емоційному переживанні визнання тих чи інших позитивних їх особистих якостей.
У першому класі спілкування з ровесниками та старшими дітьми, роль учителя у вихованні моральних почуттів особливо важлива. Провідна роль його зберігається і на наступних етапах навчання учнів, але поряд з цим зростає й значення як фактора формування в учнів моральних почуттів, зокрема почуття дружби, товариськості, обов'язку, гуманності.
У молодшому шкільному віці розвиваються почуття симпатії. Воно відіграє важливу роль в утворенні малих груп та позакласних об'єднань.
У дівчаток 10—12 років більше проявляється турбота і співчуття, ніж у хлопчиків цього віку. За цими показниками хлопчики наздоганяють дівчаток переважно у юнацькому віці (А. Айзенберг).
На емоційний стан молодших школярів впливають взаємини у сім'ї та жорстоке ставлення батьків до дитини (відмовлення у задоволенні потреб дитини, яке супроводжується сильною неприязню; зайва холодність батьків, нездатність їх відповісти на спроби дитини спілкуватись з батьками; прилюдне приниження дитини; загроза застосовувати фізичне насилля, яка викликає страх у дитини; заборона спілкуватись з ровесниками чи брати участь у родинних заходах тощо).