16.4. Методи зниження рівня доларизації грошового обігу

У країнах із незрілою ринковою економікою доларизацію зумовлюють дві глибокі причини: «валютне заміщення та заміщення активів» [13, с.221]. Інакше кажучи, у банківській системі усіх країн має місце як доларизація активів, так і пасивів (табл. 2).

Таблиця 2.

Динаміка рівня депозитно-кредитної доларизації в Україні, 1992-2008 рр.

(млн. грн., %)

Роки	Депозити в іноземній валюті	Загальний обсяг депозитів	Частка депозитів в іноземній валюті у загальному обсязі	Кредити в іноземній валюті	Загальний обсяг наданих кредитів	Частка кредитів в іноземній валюті у загальному обсязі
1992	2	20	10,0	3	27	11,1
1993	99	353	28,0	21	406	5,2
1994	1021	2422	42,2	359	1558	23,0
1995	1577	4287	36,8	1049	4078	25,7
1996	1562	5145	30,4	1350	5452	24,8
1997	1672	6357	26,3	2100	1295	28,8
1998	3232	8287	39,0	3756	8873	42,3
1999	5326	12156	43,8	6071	11787	51,5
2000	7188	18738	38,7	9006	19574	46,0
2001	8281	25674	32,3	12528	28373	44,2
2002	12079	37715	32,0	17572	42035	41,8
2003	19663	61617	31,9	28272	67835	41,7
2004	30200	82959	36,4	37372	88579	42,2
2005	45546	132745	34,3	62144	143418	43,3
2006	70814	185917	38,1	121443	245230	49,5
2007	91577	283875	32,3	213065	426867	49,9
2008	157905	359740	36,4	433801	734022	59,1

Джерело: Обчислено автором за даними НБУ.

Дані табл.2 свідчать, що у 1994 р. рівень депозитної доларизації в Україні був високим і становив 42,2%. Іншими словами, рівень недовіри населення і підприємців до гривні і банківської системи був високим, однак кредити на 77% видавались все-таки гривнею.

У 1996-1997 рр. стабілізація гривні стимулює зниження рівня депозитної доларизації до 26,1%. Однак криза 1998-1999 р. поновила тенденцію зростання доларизації депозитів – 43,8% у 1999 р. Водночас зростає кредитна доларизація – 51,5% у 1999 р.

Економічне зростання у 2000-2003 рр. та вищі ставки за депозитами у гривні знизили рівень депозитної доларизації (31,9% у 2003 р.) з одночасним зростанням частки доларових кредитів (41,7% у 2003 р.). Підвищення попиту на кредити в іноземній валюті призвело до збільшення процентних ставок за валютними депозитами, що у свою чергу призвело до зростання рівня депозитної доларизації: 38,7% у 2006 р.

У 2007-2008 р. курс долара на світових ринках падає, а в Україні у квітні-серпні 2008 р., але рівень депозитного попиту на нього в Україні залишається високим. Тому у 2008 р. рівень депозитної доларизації становив 43,9%, а кредитної – 59,1%. Іноземна валюта витіснила гривню із кредитних операцій, і сильно потиснула гривню на депозитному ринку, і це було серйозним сигналом про насування кризових загроз у грошово-валютній сфері.

Наука обгрунтувала, а практика свідчить, що ефективним заходом зниження депозитної доларизації є зменшення норми обов’язкового резервування за залученими коштами у національній валюті і паралельне збільшення її за вкладами в іноземній валюті. Механізм впливу полягає в тому, що зниження норми резервування за вкладами в національній валюті скорочує витрати, що пов’язані з її використанням, а збільшення норми резервування за доларовими вкладами знижує ризик ліквідності.

До речі, НБУ намагався загальмувати зростання обсягів доларових депозитів, використовуючи вищеназвані інструменти. Так, у 2006 р. удвічі було підвищено норматив обов’язкового резервування за депозитами в іноземній валюті, що робило банкам вигіднішим залучати кошти фізичних осіб у національній валюті, а не іноземній. Однак населення все-таки мало більше мотивацій щодо валютних депозитів і тому їх частка залишилася високою.

Не важко помітити, що за 2003-2008 рр. між зростанням обсягів і частки валютних депозитів і кредитів існувала певна взаємозалежність або кореляція. Між тим, як правильно пояснює О.І. Береславська, ЦБ недоцільно обмежувати валютне «кредитування економічних суб’єктів» [13, с.224], оскільки «доларизація пасивів не завжди супроводжується відповідними «один до одного» змінами у валютній структурі банківських активів» [13, с.224].

По-перше,банкіри розуміють, що є межа можливостей для нарощування обсягів кредитування в іноземній валюті, оскільки валютні кредити, які надаються всередині країни економічним суб’єктам, є «недосконалим інструментом хеджування валютних ризиків» [13, с.224]. Адже у випадку, коли позичальник отримує зарплату у гривнях і курс останньої падає, то тоді банки замінюють валютний ризик на кредитний. Це й відбулося в Україні у четвертому кварталі 2008 і першому кварталі 2009 років.

По-друге, банки, досягнувши межі щодо розміщення прибуткових і безпечних кредитів, починають розміщувати депозитні валютні ресурси на міжнародних грошових ринках.

По-третє, рівень кредитних ризиків внутрішніх економічних суб’єктів (позичальників) залежить від швидкості впливу змін у валютному курсі на зміну внутрішніх цін. Якщо ця швидкість висока, то позичальники можуть уникнути високих ризиків неповернення кредитів в іноземній валюті, навіть якщо їхні доходи є гривневими. Щодо банків, то їхні кредитні ризики мінімізують різні види застав і гарантій.

Необхідно уточнити поняття «доларизація» і наголосити на тому, що йдеться не тільки про долар США, але й інші валюти,які формують депозитні або кредитні ресурси банку. Хоча долар США є лідером (табл. 3).

Таблиця 3.

Структура банківських депозитів в іноземній валюті, 2006-2008 рр.:

млн., грн., %

Роки	Всього	У тому числі:
		долар США	євро	російський рубль	інші валюти
2006	1141	841	257	2	41
	100,0	73,7	22,5	0,2	3,6
2008	6444	5465	858	3	119
	100,0	84,8	13,3	0,05	1,85

Джерело: розраховано автором за даними НБУ.

Як видно з табл. 3, у структурі банківських депозитів серед іноземних валют долар США у 2008 р. посідав перше місце (84,8%), а російський рубль – 0,05%.

Подібне спостерігається і у структурі кредитів в іноземній валюті (табл. 4).

Таблиця 4.

Структура банківських кредитів в іноземній валюті, 2006-2008 рр.

млн. грн., %

Роки	Всього	У тому числі:
		долар США	євро	російський рубль	інші валюти
2006	922	855	46	–	21
	100,0	92,7	5,0	–	2,3
2008	3208	2406	336	1	465
	100,0	75,0	10,5	0,03	14,47
2009 (березень)	2923	2204	290	1	428
	100,0	75,4	9,9	0,03	14,67

Джерело: розраховано автором за даними НБУ.

Так, на кінець березня 2009 р. частка долара США у структурі банківських кредитів в іноземній валюті становила 75,4%, а євро – 9,9%.

Для визначення рівня доларизації економіки держави, а не тільки активів і пасивів банківської системи, МВФ рекомендує застосовувати показник, який визначається відношенням банківських депозитів в іноземній валюті до широких грошей (агрегат М₃). На 01.01.2009 р. рівень доларизації, визначений за цією методикою, становив 30,6%, а у 2005 р. – 24,2%. Необхідно уточнити, що за класифікацією МВФ рівень доларизації у країні вважається помірним, якщо він становить менше 30%.

Заслуговує уваги аналіз відношення валютних резервів НБУ до готівки в обігу. На 01.01.2007 р. це співвідношення становило 1,51, на початок 2008 р. – 1,47. Якщо цей показник зростає, то це означає, що сальдо платіжного балансу зростає і НБУ змушений, зафіксувавши курс долара США до гривні, постійно викуповувати надлишкову пропозицію валюти.

Отже, нині зростає необхідність запровадження комплексу заходів, спрямованих на усунення недоліків в управлінні грошовою сферою і забезпечення протидії доларизації, тінізації та криміналізації грошового обігу. Потребує нагального розв'язання проблема недостатності грошової маси в легальному обігу з одночасним її скороченням у тіньовому обігу.