- •Тема 15. Євро: колективна і світова валюта План
- •15.1. Сутність та причини появи євро.
- •15.2. Єврозона та її учасники.
- •Література:
- •Тема 16. Доларизація світової економіки План
- •16.1. Роль та значення долара у світовій економіці.
- •16.2. Тінізація і детінізація грошового обігу
- •16.3. Масштаби і форми доларизації національної економіки
- •16.4. Методи зниження рівня доларизації грошового обігу
- •Література
16.4. Методи зниження рівня доларизації грошового обігу
У країнах із незрілою ринковою економікою доларизацію зумовлюють дві глибокі причини: «валютне заміщення та заміщення активів» [13, с.221]. Інакше кажучи, у банківській системі усіх країн має місце як доларизація активів, так і пасивів (табл. 2).
Таблиця 2.
Динаміка рівня депозитно-кредитної доларизації в Україні, 1992-2008 рр.
(млн. грн., %)
Роки |
Депозити в іноземній валюті |
Загальний обсяг депозитів |
Частка депозитів в іноземній валюті у загальному обсязі |
Кредити в іноземній валюті |
Загальний обсяг наданих кредитів |
Частка кредитів в іноземній валюті у загальному обсязі |
1992 |
2 |
20 |
10,0 |
3 |
27 |
11,1 |
1993 |
99 |
353 |
28,0 |
21 |
406 |
5,2 |
1994 |
1021 |
2422 |
42,2 |
359 |
1558 |
23,0 |
1995 |
1577 |
4287 |
36,8 |
1049 |
4078 |
25,7 |
1996 |
1562 |
5145 |
30,4 |
1350 |
5452 |
24,8 |
1997 |
1672 |
6357 |
26,3 |
2100 |
1295 |
28,8 |
1998 |
3232 |
8287 |
39,0 |
3756 |
8873 |
42,3 |
1999 |
5326 |
12156 |
43,8 |
6071 |
11787 |
51,5 |
2000 |
7188 |
18738 |
38,7 |
9006 |
19574 |
46,0 |
2001 |
8281 |
25674 |
32,3 |
12528 |
28373 |
44,2 |
2002 |
12079 |
37715 |
32,0 |
17572 |
42035 |
41,8 |
2003 |
19663 |
61617 |
31,9 |
28272 |
67835 |
41,7 |
2004 |
30200 |
82959 |
36,4 |
37372 |
88579 |
42,2 |
2005 |
45546 |
132745 |
34,3 |
62144 |
143418 |
43,3 |
2006 |
70814 |
185917 |
38,1 |
121443 |
245230 |
49,5 |
2007 |
91577 |
283875 |
32,3 |
213065 |
426867 |
49,9 |
2008 |
157905 |
359740 |
36,4 |
433801 |
734022 |
59,1 |
Джерело: Обчислено автором за даними НБУ.
Дані табл.2 свідчать, що у 1994 р. рівень депозитної доларизації в Україні був високим і становив 42,2%. Іншими словами, рівень недовіри населення і підприємців до гривні і банківської системи був високим, однак кредити на 77% видавались все-таки гривнею.
У 1996-1997 рр. стабілізація гривні стимулює зниження рівня депозитної доларизації до 26,1%. Однак криза 1998-1999 р. поновила тенденцію зростання доларизації депозитів – 43,8% у 1999 р. Водночас зростає кредитна доларизація – 51,5% у 1999 р.
Економічне зростання у 2000-2003 рр. та вищі ставки за депозитами у гривні знизили рівень депозитної доларизації (31,9% у 2003 р.) з одночасним зростанням частки доларових кредитів (41,7% у 2003 р.). Підвищення попиту на кредити в іноземній валюті призвело до збільшення процентних ставок за валютними депозитами, що у свою чергу призвело до зростання рівня депозитної доларизації: 38,7% у 2006 р.
У 2007-2008 р. курс долара на світових ринках падає, а в Україні у квітні-серпні 2008 р., але рівень депозитного попиту на нього в Україні залишається високим. Тому у 2008 р. рівень депозитної доларизації становив 43,9%, а кредитної – 59,1%. Іноземна валюта витіснила гривню із кредитних операцій, і сильно потиснула гривню на депозитному ринку, і це було серйозним сигналом про насування кризових загроз у грошово-валютній сфері.
Наука обгрунтувала, а практика свідчить, що ефективним заходом зниження депозитної доларизації є зменшення норми обов’язкового резервування за залученими коштами у національній валюті і паралельне збільшення її за вкладами в іноземній валюті. Механізм впливу полягає в тому, що зниження норми резервування за вкладами в національній валюті скорочує витрати, що пов’язані з її використанням, а збільшення норми резервування за доларовими вкладами знижує ризик ліквідності.
До речі, НБУ намагався загальмувати зростання обсягів доларових депозитів, використовуючи вищеназвані інструменти. Так, у 2006 р. удвічі було підвищено норматив обов’язкового резервування за депозитами в іноземній валюті, що робило банкам вигіднішим залучати кошти фізичних осіб у національній валюті, а не іноземній. Однак населення все-таки мало більше мотивацій щодо валютних депозитів і тому їх частка залишилася високою.
Не важко помітити, що за 2003-2008 рр. між зростанням обсягів і частки валютних депозитів і кредитів існувала певна взаємозалежність або кореляція. Між тим, як правильно пояснює О.І. Береславська, ЦБ недоцільно обмежувати валютне «кредитування економічних суб’єктів» [13, с.224], оскільки «доларизація пасивів не завжди супроводжується відповідними «один до одного» змінами у валютній структурі банківських активів» [13, с.224].
По-перше,банкіри розуміють, що є межа можливостей для нарощування обсягів кредитування в іноземній валюті, оскільки валютні кредити, які надаються всередині країни економічним суб’єктам, є «недосконалим інструментом хеджування валютних ризиків» [13, с.224]. Адже у випадку, коли позичальник отримує зарплату у гривнях і курс останньої падає, то тоді банки замінюють валютний ризик на кредитний. Це й відбулося в Україні у четвертому кварталі 2008 і першому кварталі 2009 років.
По-друге, банки, досягнувши межі щодо розміщення прибуткових і безпечних кредитів, починають розміщувати депозитні валютні ресурси на міжнародних грошових ринках.
По-третє, рівень кредитних ризиків внутрішніх економічних суб’єктів (позичальників) залежить від швидкості впливу змін у валютному курсі на зміну внутрішніх цін. Якщо ця швидкість висока, то позичальники можуть уникнути високих ризиків неповернення кредитів в іноземній валюті, навіть якщо їхні доходи є гривневими. Щодо банків, то їхні кредитні ризики мінімізують різні види застав і гарантій.
Необхідно уточнити поняття «доларизація» і наголосити на тому, що йдеться не тільки про долар США, але й інші валюти,які формують депозитні або кредитні ресурси банку. Хоча долар США є лідером (табл. 3).
Таблиця 3.
Структура банківських депозитів в іноземній валюті, 2006-2008 рр.:
млн., грн., %
Роки |
Всього |
У тому числі: |
|||
долар США |
євро |
російський рубль |
інші валюти |
||
2006 |
1141 |
841 |
257 |
2 |
41 |
100,0 |
73,7 |
22,5 |
0,2 |
3,6 |
|
2008 |
6444 |
5465 |
858 |
3 |
119 |
100,0 |
84,8 |
13,3 |
0,05 |
1,85 |
Джерело: розраховано автором за даними НБУ.
Як видно з табл. 3, у структурі банківських депозитів серед іноземних валют долар США у 2008 р. посідав перше місце (84,8%), а російський рубль – 0,05%.
Подібне спостерігається і у структурі кредитів в іноземній валюті (табл. 4).
Таблиця 4.
Структура банківських кредитів в іноземній валюті, 2006-2008 рр.
млн. грн., %
Роки |
Всього |
У тому числі: |
|||
долар США |
євро |
російський рубль |
інші валюти |
||
2006 |
922 |
855 |
46 |
– |
21 |
100,0 |
92,7 |
5,0 |
– |
2,3 |
|
2008 |
3208 |
2406 |
336 |
1 |
465 |
100,0 |
75,0 |
10,5 |
0,03 |
14,47 |
|
2009 (березень) |
2923 |
2204 |
290 |
1 |
428 |
100,0 |
75,4 |
9,9 |
0,03 |
14,67 |
Джерело: розраховано автором за даними НБУ.
Так, на кінець березня 2009 р. частка долара США у структурі банківських кредитів в іноземній валюті становила 75,4%, а євро – 9,9%.
Для визначення рівня доларизації економіки держави, а не тільки активів і пасивів банківської системи, МВФ рекомендує застосовувати показник, який визначається відношенням банківських депозитів в іноземній валюті до широких грошей (агрегат М3). На 01.01.2009 р. рівень доларизації, визначений за цією методикою, становив 30,6%, а у 2005 р. – 24,2%. Необхідно уточнити, що за класифікацією МВФ рівень доларизації у країні вважається помірним, якщо він становить менше 30%.
Заслуговує уваги аналіз відношення валютних резервів НБУ до готівки в обігу. На 01.01.2007 р. це співвідношення становило 1,51, на початок 2008 р. – 1,47. Якщо цей показник зростає, то це означає, що сальдо платіжного балансу зростає і НБУ змушений, зафіксувавши курс долара США до гривні, постійно викуповувати надлишкову пропозицію валюти.
Отже, нині зростає необхідність запровадження комплексу заходів, спрямованих на усунення недоліків в управлінні грошовою сферою і забезпечення протидії доларизації, тінізації та криміналізації грошового обігу. Потребує нагального розв'язання проблема недостатності грошової маси в легальному обігу з одночасним її скороченням у тіньовому обігу.