34

Тема 15. Євро: колективна і світова валюта План

15.1. Сутність та причини появи євро.

15.2. Єврозона та її учасники.

15.1. Сутність та причини появи євро.

Євро (знак валюти: €, банківський код: EUR) – єдина валюта для більш ніж 320 мільйонів європейців. Але враховуючи території поза Єврозоною, що обслуговуються єдиною європейською валютою, то сукупно євро користуються 480 мільйонів людей по всьому світу.

Ідея євро бере початок з середини 40–х років ХХ ст.. Економістами, які допомогли створити або зробили вагомий внесок в запровадження євро, були Роберт Манделл, Вім Дуйзенберґ, Роберт Толлісон, Нейл Довлінґ та інші.

В період 1945–1950 рр. західноєвропейські країни поставили перед собою питання майбутнього Європи, що, власне, і вважається початком європейської інтеграції. Розпочалась багатолітня робота по впровадженню і закріпленню в Європі нового порядку, заснованого на спільних інтересах народів, який би забезпечувався угодами, що гарантують владу закону та рівність між усіма країнами.

Початком інтеграційних процесів у Європі вважається створення шістьма країнами (ФРН, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Італія) в 1951 р. Європейського об’єднання вугілля та сталі, яке згодом поступово розширювалося і перетворилося на Європейський Союз (ЄС). Європейський Союз – міжнародне політико–економічне об’єднання європейських держав. Сформувався на основі Європейського економічного співтовариства, Європейського об’єднання вугілля і сталі та Європейського товариства по атомній енергії. Правовою основою об’єднання є договір про Європейський Союз, підписаний у лютому 1992 р. 12 держа­вами – членами Європейських співтовариств (Бельгія, Велико­британія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція) у м. Маастрихт. Згодом цей договір було доповнено низкою протоколів та заяв з різних аспектів діяльності ЄС. У Маастрихтській угоді визначені критерії економічної конвергенції, яких повинні дотримуватись при приєднанні до Європейської валютної системи, а також поставлено завдання введення єдиної валюти щонайпізніше до 1999 р.

Країни, що входять до складу ЄС, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократично ухвалювати рішення з конкретних питань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні. Європейський Союз створив спільну валюту, динамічний спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал пересуваються вільно.

«Якщо між країнами Європи буде створено міцні комерційні, політичні та соціальні взаємозв’язки, то військовий конфлікт на континенті стане неможливий», – зазначає видатний економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки за 1999 р. Роберт Манделл. Він – автор ідеї глобалізації світових валют і нерідко вважається «батьком євро», оскільки його теорія оптимальних валютних зон частково лягла в основу валютної інтеграції країн ЄС.

Згідно з цією теорією, якщо ступінь інтеграції країни у світову систему фінансових угод, руху факторів виробництва і товарних потоків високий, то фіксований валютний курс – більш ефективний засіб досягнення внутрішнього і зовнішнього балансу порівняно з плаваючим курсом. Кільком таким державам вигідно запровадити єдину валюту. Саме завдяки своїм новаторським працям учений створив інтелектуальну базу для спільної європейської валюти. Його висновок про те, що більше ніж одна країна може отримати вигоду від використання спільної валюти, надихнув уряди європейських держав на створення євро.

Наголошувалося, що введення єдиної валюти, крім економії, принесе країнам–учасникам елементарну зручність. Кредитувати, збирати податки і боротися з інфляцією стане небагато легше, якщо у ЄС єдиний центральний банк. Також не буде значних витрат на конвертацію. Товари стануть дешевше: скоротяться витрати виробництва. Гроші обертатимуться швидше. Економіка Європи буде притягувати інвестиції та технології з усього світу.

Офіційний сценарій переходу до єдиної валюти був прийнятий на самміті в Мадриді 15–16 грудня 1995 р., там також було встановлено назву нової валюти «євро».

У 1997–1998 р. проводився конкурс на кращий дизайн готівкових євро, переможцем якого став Роберт Каліна, головний дизайнер Центрального банку Австрії. У лютому 1998 р. дизайн і специфікації банкнот були схвалені Радою Європейського валютного союзу. У серпні 1998 р. були проведені основні випробування по друку всіх номіналів банкнот для остаточного вирішення проблем випуску.

У дизайні банкнот використані зображення видатних пам’ятників Європи. Вікна і двері, зображені на лицьовій стороні, символізують дух відкритості і кооперації усередині Європейського Співтовариства. На зворотному боці кожної з банкнот зображений міст як метафора спілкування людей в ЄС і за його межами. Всі банкноти мають особливий захист від підробок.

З 1 січня 1999 р. євро були введені у безготівкові розрахунки, а у готівковий обіг – з 1 січня 2002 р. Початковий курс євро був встановлений у співвідношенні: 1 євро = 1 ЕКЮ (станом 31 грудня 1998 р.). З січня 1999 р. розрахункова одиниця Європейського Співтовариства – ЕКЮ – скасована. Одночасно фіксуються курси перерахунку національних валют країн ЄВС до євро.

Банки країн–учасниць ЄВС домовилися між собою здійснювати конверсію коштів у національних валютах в євро й навпаки без стягування комісійних і надавати виписки за рахунками клієнтів із одночасним зазначенням сум в євро та в національній валюті.

Євро управляється Європейським центральним банком (ЄЦБ), що знаходиться у Франкфурті, і Європейською системою центральних банків (ЄСЦБ), яка складається з центральних банків країн–членів Єврозони. ЄЦБ є незалежним центральним банком, і йому належить виняткове право визначати монетарну політику в Єврозоні. ЄСЦБ займається друкуванням банкнотів і чеканкою монет, розподілом готівки по країнах Єврозони, а також забезпечує функціонування платіжних систем в Єврозоні. Валюта євро на сьогодні замінила національні валюти 16 (з 27) країн Європейського Союзу.

Основними причинами введення євро були наступні:

- зменшення валютних ризиків в процесі здійснення економічних операцій;

- зниження операційних витрат на конверсійні операції між партнерами всередині Єврозони;

- спрощення міжнародних фінансових операцій;

- інтенсифікація внутрішньої торгівлі Європейського Союзу;

- розширення можливостей економічного співробітництва та міжнародної торгівлі тощо.

Ефектами від введення євро можна вважати поглиблення економічної конкуренції між виробниками за рахунок спрощення зіставлення витрат на виробництво та його результатів. Зростає конкуренція на світовому валютному ринку, посилюється конкурентна позиція Європи в світі.

Основними перевагами від введення єдиної валюти євро є такі:

1. Усунення ризиків, пов’язаних з обмінним курсом. Зниження ризиків, пов’язаних з курсами обміну валют, дозволяє полегшити режим інвестування між країнами. Ризик зміни курсу валют завжди робив інвестиції за межами своєї валютної зони, і навіть імпорт/експорт, ризикованими як для компаній, так і для приватних осіб. Очікуваний прибуток може бути зведений до нуля коливаннями валютного курсу. В результаті багато інвесторів та імпортерів/експортерів повинні були або прийняти цей ризик, або використовувати хеджування своїх інвестицій, що веде до подальшого зростання цін на фінансових ринках. Створення Єврозони набагато збільшує поле для інвестицій, вільне від ризиків, пов’язаних з обмінним курсом.

2. Усунення витрат, пов’язаних з конверсійними операціями. З введенням єдиної валюти банківські установи не стягують комісійну плату за переведення коштів з однієї валюти в іншу. Хоча економія від цього при кожній угоді незначна, але з урахуванням багатьох тисяч здійснюваних операцій вона дає істотну надбавку до коштів, що обертаються в європейській економіці.

Для електронних платежів банки Єврозони повинні стягувати однакові комісії для міжнародних платежів між країнами–членами і для платежів усередині країни. Але, наприклад, банки Франції обходили це правило шляхом введення плати за всі трансакції (національні і міжнародні), за винятком тих, які зроблені з використанням онлайн–банкінгу, – методу, який недоступний для міжнародних платежів.

3. Розширення фінансових ринків і зростання ліквідності фінансових інструментів. Фінансові ринки на європейському континенті стають більш стійкими, ліквідними і гнучкими. Розвивається ринкова конкуренція, і фінансові продукти стають доступніші по всьому Євросоюзу. Це зменшує витрати на проведення фінансових операціях для бізнесу і, можливо, навіть для приватних осіб. Також знижуються витрати, пов’язані з обслуговуванням державного боргу. Виникнення стійкіших і ширших ринків призведе до підвищення капіталізації ринку акцій і збільшить інвестиції. Виникають більш конкурентноздатні в міжнародному масштабі фінансові інститути.

4. Вирівнювання цін. Зменшиться різниця в рівнях цін. Відмінності в цінах можуть спровокувати спекулятивну торгівлю товарами між країнами тільки для того, що використовувати цінову різницю. Введення єдиної валюти вирівнює ціни в Єврозоні, і результатом цього збільшується конкуренція або консолідація компаній, що повинно стримати інфляцію і буде, таким чином, корисно для споживачів. Прозорість цін, в свою чергу, незалежно від кордонів допомогає споживачам знайти якісний товар або послугу за низькою ціною. Кожний громадянин ЄС, виїжджаючи за межі своєї країни, зустрічатиметься з тим самим масштабом цін і тією ж валютою, що й у його державі. Подібність основних економічних показників країн ЄС усуває практично всі перешкоди при пересуванні громадян у межах економічного простору об’єднаної Європи. У реальності багато європейських громадян указують на зростання цін протягом декількох років після введення євро. Причиною такого сприйняття є те, що ціни були заокруглені вгору, і різниця складає деколи значні суми. Той факт, що ціни, які люди бачать щодня, сприймаються ними гостріше, може пояснити, чому так багато людей вважають, що з введенням євро ціни виросли, тоді як офіційні дослідження, які розглядують цілий комплекс статей витрат, не виявляють цього.

5. Низькі процентні ставки. Національні і корпоративні облігації, переведені в євро, значно більш ліквідні і мають нижчу процентну ставку, ніж це було раніше, в національній валюті. Компанії також мають більше свободи, щоб позичати гроші в банках за кордоном, не піддаючи себе ризикам обмінного курсу валют. Це примушує національні банки знижувати процентні ставки, щоб бути конкурентоспроможними.

Перспективи подальшого функціонування євро залежать від багатьох чинників. Наприклад, від розміру і рівня відкритості економіки. Більша і динамічніша економіка має потенційно більший вплив на світове господарство і фінанси.

Наступний чинник – довіра до монетарної політики ЄЦБ. Чим вище стабільність цін і обмінного курсу в країні–емітенті, тим нижче витрати і ризики на фінансових ринках і вище довіра до валюти.

Позиції єдиної європейської валюти залежать і від рівня розвитку і інтеграції фінансових ринків, який має забезпечувати достатню ліквідність, зменшувати трансакційні витрати, знижувати невизначеність, ризики і вартість хеджування, сприяти підвищенню продуктивності праці, темпів економічного зростання.

Водночас, що перетворення валюти на міжнародну створює для регіону і країн–учасниць не лише переваги, але й певні ризики. Основними загрозами введення єдиної європейської валюти – євро є такі: зростання політичних конфліктів між країнами Європи та США; зростання політичної напруги всередині ЄС; високий ступінь взаємозалежності економічних та фінансових систем країн–учасниць. Крім того, швидке підвищення курсу євро невигідне європейським виробникам, оскільки здорожує їх експорт і знижує його конкурентоспроможність в порівнянні з американськими і азіатськими товарами, а це гальмує економічне зростання.

Причини введення єдиної валюти ЄС пов’язані також з глобальними процесами: поки Європа не подолає економічну і політичну роздробленість, вона не зможе конкурувати з США і Японією. Створення зони єдиної валюти веде до концентрації виробництва і капіталу, що підсилить Європу в боротьбі з її геоекономічними суперниками. Саме бажання зробити Європу привабливішою для міжнародних джерел капіталу є однією з фундаментальних причин створення єдиної європейської валюти.