- •Модуль 1 – Основи законодавства з охорони праці. Основи виробничої санітарії
- •Тема 1 – Вступ. Правові та організаційні питання
- •Мета оп:
- •Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •Відповідальність за порушення законодавства про оп
- •Органи державного управління оп, їх компетенції та повноваження
- •Система управління оп
- •Інструктажі з питань оп
- •Тема 2 – Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків та професійних захворювань
- •Класифікація причин нв та пз
- •Тема 3 – Виробнича санітарія. Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях. Промислові шкідливі та токсичні речовини Виробнича санітарія
- •Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях
- •Промислові шкідливі та токсичні речовини
- •Тема 4 – Вентиляція, кондиціювання робочих приміщень та система опалення Вентиляція виробничих приміщень
- •Кондиціювання повітря
- •Системи опалення
- •Модуль 2 – Основи техніки безпеки. Пожежобезпечність
- •Тема 5 – Захист від шуму, інфразвуку та ультразвуку. Виробнича вібрація
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •Визначення та джерела вібрації
- •Абсолютні та відносні параметри вібрації
- •Загальна та локальна вібрація
- •Класифікація виробничої вібрації та влив на організм людини
- •Нормування вібрації
- •Заходи та засоби захисту від вібрації
- •Вимірювання параметрів вібрації
- •Тема 6 – Захист від іонізуючих та електромагнітних випромінювань. Виробниче освітлення Поняття про іонізуючі випромінювання, види їх і основні характеристики. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Дози опромінення для різних груп критичних органів осіб категорії а та б, мЗв/рік
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Випромінювання оптичного діапазону
- •Ультрафіолетове випромінювання
- •Лазерне випромінювання
- •Загальна характеристика освітлення
- •Кількісні та якісні показники освітлення
- •Види виробничого освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з «Будівельних норм і правил» - сНиП 11-4-79)
- •Джерела штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •Тема 7 – Безпечність технологічних процесів та устаткування. Електробезпечність
- •1. Безпечність виробничого устаткування
- •2. Безпечність виробничих процесів
- •3. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •4. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •5. Електробезпека та дія струму на організм людини
- •6. Види електричних травм
- •7. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •8. Допустимі значення струмів і напруг
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при аварійному режимі електроустановки
- •9. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •10. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •10.1. Конструкція електроустановок
- •10.2. Технічні способи та засоби захисту
- •10.3. Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •11. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •Розділ 4: основи пожежної безпеки
- •Тема 8 – Пожежобезпечність. Перша долікарська допомога потерпілому на виробництві
- •1. Основні причини пожеж
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами
- •3. Теоретичні основи процесу горіння
- •4. Різновиди горіння
- •5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •7. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •7. Перша долікарська допомога потерпілому на виробництві
Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях
Поняття мікроклімату та терморегуляції
Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення.
Температура тіла людини залишається постійною (36,6 °С), незважаючи на зміни параметрів мікроклімату. Властивість організму людини підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем називаються терморегуляцією. Кількість тепла, що утворюється в організмі людини залежить від фізичних навантажень, а рівень тепловіддачі - від мікрокліматичних умов, головним чином, температури повітря.
Віддача тепла організмом людини в навколишнє середовище здійснюється трьома основними способами (шляхами): конвекцією, випромінюванням та випаровуванням вологи з поверхні шкіри.
Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла віддається випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту. Разом з потом організм втрачає воду, вітаміни, мінеральні солі, внаслідок чого він збезводнюється, порушується обмін речовин. Тому працівникам "гарячих" цехів забезпечуються газованою підсоленою водою.
Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через високу вологість випаровування утруднюється і віддача тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням. Однак надто низька вологість викликає висихання слизових оболонок дихальних шляхів.
Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. У жарких виробничих приміщеннях при температурі рухомого повітря до 35 °С рух повітря сприяє збільшенню віддачі тепла організмом. 3 підвищенням температури рухоме гаряче повітря саме буде віддавати своє тепло тілу людини, викликаючи його нагрівання.
Рухоме повітря при низькій температурі викликає переохолодження організму. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (протяг), значно порушують терморегуляцію організму і можуть викликати простудні захворювання.
Верхньою межею терморегуляції людини, що знаходиться у стані спокою, прийнято вважати 30-31 °С при відносній вологості 85% чи 40 °С при відносній вологості 30%. При виконанні фізичної важкої роботи теплова рівновага ще зберігається завдяки терморегулятативній функції організму при tn= 25-26 °С (відносна вологість 40-60%).
Отже, для нормального теплового самопочуття людини важливо, щоб температура, відносна вологість і швидкість руху повітря знаходились у певному співвідношенні.
Нормування метеоумов у виробничих умовах
Основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень в ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88. Вказані параметри нормуються для робочої зони - визначеного простору, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.
В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від категорії робіт, періоду року та виду робочих місць.
Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.
Допустимі мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатись дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.
Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень для різних категорій робіт залежать від періоду року. Період року визначається за середньодобовою температурою зовнішнього середовища tсд. При tсд < +10°С - холодний період, а якщо tсд > +10 °С - теплий період року.
Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу заходів та засобів колективного захисту, які включають будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні та інші. Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту.
До колективних засобів та заходів нормалізації мікроклімату відносять наступні:
Удосконалення технологічних процесів та устаткування. Наприклад, заміна гарячого способу обробки металу - холодним, нагрів полум'ям - індуктивним, горнових печей - тунельними тощо.
Раціональне розміщення технологічного устаткування. Основні джерела теплоти бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем. Для охолодження гарячих виробів необхідно передбачити окремі приміщення. Найкращим рішенням є розміщення обладнання, що виділяє тепло в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках.
Автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами - виведення людину із виробничих зон, де діють несприятливі чинники (наприклад автоматизоване завантаження печей у металургії, управління розливом сталі тощо).
Раціональна вентиляція, опалення та кондиціонування повітря - повітряне та водоповітряне душування широко використовується для запобігання перегрівання робітників у гарячих цехах.
Раціоналізація режимів праці та відпочинку досягається скороченням тривалості робочої зміни, введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами.
Застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів. Як теплоізоляційні матеріали широко використовуються: азбест, азбоцемент, мінеральна вата, склотканина, керамзит, пінопласт та ін.
На виробництві застосовують також захисні екрани для огородження джерел теплового випромінювання від робочих місць. За принципом дії теплозахисні екрани поділяються на:
- тепловідбивні (поліровані або покриті білою фарбою металеві листи, загартоване скло з плівковим покриттям, металізовані тканини, плівковий матеріал);
- теплопоглинальні (металеві листи та коробки з теплоізоляцією, загартоване силікатне органічне скло та ін.);
- тепловідвідні (водяні завіси та металеві листи або сітки, з яких стікає вода);
- комбіновані.
Використання засобів індивідуального захисту
Спецодяг повинен бути повітро- та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручний покрій. Для роботи в екстремальних умовах (наприклад, при пожежі) застосовують спеціальні костюми з металізованої тканини. Для захисту голови від теплового опромінення застосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; очей - окуляри (темні, або з прозорим шаром металу); обличчя - маски з відкидним прозорим екраном. Захист від дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а під час опадів - плащів та гумових чобіт.