- •Модуль 1 – Основи законодавства з охорони праці. Основи виробничої санітарії
- •Тема 1 – Вступ. Правові та організаційні питання
- •Мета оп:
- •Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •Відповідальність за порушення законодавства про оп
- •Органи державного управління оп, їх компетенції та повноваження
- •Система управління оп
- •Інструктажі з питань оп
- •Тема 2 – Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків та професійних захворювань
- •Класифікація причин нв та пз
- •Тема 3 – Виробнича санітарія. Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях. Промислові шкідливі та токсичні речовини Виробнича санітарія
- •Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях
- •Промислові шкідливі та токсичні речовини
- •Тема 4 – Вентиляція, кондиціювання робочих приміщень та система опалення Вентиляція виробничих приміщень
- •Кондиціювання повітря
- •Системи опалення
- •Модуль 2 – Основи техніки безпеки. Пожежобезпечність
- •Тема 5 – Захист від шуму, інфразвуку та ультразвуку. Виробнича вібрація
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •Визначення та джерела вібрації
- •Абсолютні та відносні параметри вібрації
- •Загальна та локальна вібрація
- •Класифікація виробничої вібрації та влив на організм людини
- •Нормування вібрації
- •Заходи та засоби захисту від вібрації
- •Вимірювання параметрів вібрації
- •Тема 6 – Захист від іонізуючих та електромагнітних випромінювань. Виробниче освітлення Поняття про іонізуючі випромінювання, види їх і основні характеристики. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Дози опромінення для різних груп критичних органів осіб категорії а та б, мЗв/рік
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Випромінювання оптичного діапазону
- •Ультрафіолетове випромінювання
- •Лазерне випромінювання
- •Загальна характеристика освітлення
- •Кількісні та якісні показники освітлення
- •Види виробничого освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з «Будівельних норм і правил» - сНиП 11-4-79)
- •Джерела штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •Тема 7 – Безпечність технологічних процесів та устаткування. Електробезпечність
- •1. Безпечність виробничого устаткування
- •2. Безпечність виробничих процесів
- •3. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •4. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •5. Електробезпека та дія струму на організм людини
- •6. Види електричних травм
- •7. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •8. Допустимі значення струмів і напруг
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при аварійному режимі електроустановки
- •9. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •10. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •10.1. Конструкція електроустановок
- •10.2. Технічні способи та засоби захисту
- •10.3. Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •11. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •Розділ 4: основи пожежної безпеки
- •Тема 8 – Пожежобезпечність. Перша долікарська допомога потерпілому на виробництві
- •1. Основні причини пожеж
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами
- •3. Теоретичні основи процесу горіння
- •4. Різновиди горіння
- •5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •7. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •7. Перша долікарська допомога потерпілому на виробництві
Модуль 2 – Основи техніки безпеки. Пожежобезпечність
Тема 5 – Захист від шуму, інфразвуку та ультразвуку. Виробнича вібрація
Класифікація шуму за походженням
Шум буває: механічного походження, який виникає внаслідок вібрації при роботі механізмів та устаткування, а також поодиноких чи періодичних ударів у з'єднаннях деталей та конструкцій; аеродинамічного походження, який виникає при подачі газу чи повітря по трубопроводах, вентиляційних системах, або їх стравлюванні в атмосферу; гідродинамічного походження, який виникає внаслідок процесів, що проходять у рідинах (гідравлічні удари, кавітація, турбулентність потоку); електромагнітного походження, який виникає внаслідок коливання елементів електромеханічних пристроїв під впливом змінних магнітних полів.
Фізичні характеристики шуму
Для успішної боротьби з шумом необхідно знати його фізичні характеристики, закономірності виникнення та поширення. Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини, заважають його роботі та відпочинку. Звук, як фізичне явище, являє собою коливальний рух, що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (газоподібному, рідинному чи твердому). Звук, а значить і шум, характеризується: швидкістю звуку с, м/с; частотою f, Гц; звуковим тиском ρ, Па; інтенсивністю І, Вт/м2.
Швидкість звуку залежить від характеристики середовища, в якому поширюється звукова хвиля і дорівнює с = 344 м/с.
Частота звуку визначається кількістю коливань пружного середовища за одиницю часу і вимірюється в герцах (1 Гц - це одне коливання за секунду). За частотою звукові (акустичні) коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові, з частотою коливання менше ніж 20 Гц; звукові (сприймаються органом слуху людини) - від 20 до 20 000 Гц; ультразвукові - більше ніж 20 000 Гц. В свою чергу звуковий діапазон прийнято підрозділяти на низькочастотний - до 400 Гц, середньочастотний - 400-1000 Гц, високочастотний - більше 1000 Гц.
Одиниця рівня сили звуку - бел (Б), прийнята на честь фізика 0. Г. Белла (1847-1922рр.), який вважається винахідником телефону. Оскільки орган слуху людини спроможний розрізняти зміни рівня сили звуку на 0,1 Б, то на практиці, як одиниця рівня сили звуку, в основному, використовується децибел (дБ) - десята частина бела (Б).
Сприйняття звуку органом слуху людини залежить не лише від його кількісних характеристик (звукового тиску чи інтенсивності), але й від його "якості" (частоти). Тому рівень сили звуку (шуму) та гучність - це різні поняття. Одиницею вимірювання рівня шуму є дБА.
Інфразвук
Інфразвук - це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц. Основними джерелами інфразвуку на виробництві є тихохідні масивні установки та механізми (вентилятори, поршневі компресори, турбіни, електроприводи та ін.), що здійснюють обертові та зворотно-поступальні рухи з повторенням циклу менше ніж 20 разів за секунду (інфразвук механічного походження). Інфразвук аеродинамічного походження виникає при турбулентних процесах у потоках газів чи рідин.
Людина не чує інфразвуку, який чинить несприятливий вплив на весь його організм, в тому числі і на орган слуху, знижуючи його рівень чутності практично на всьому частотному діапазоні звукових хвиль. Інфразвукові коливання спричиняють фізичне навантаження, що викликає передчасну втому, запаморочення, біль голови, порушення функції вестибулярного апарату, зниження гостроти зору та слуху, появу почуття страху, загальну немічність, може також впливати і на психіку людини.
Несприятливий вплив інфразвуку суттєво залежить від рівня звукового тиску, тривалості впливу та діапазону частот. Найбільш небезпечною вважається частота інфразвукових коливань близько 7 Гц, оскільки вона співпадає з альфа-ритмом біострумів мозку і може викликати резонансні явища.
Інфразвук поділяють на:
постійний - рівень звукового тиску змінюється не більш ніж на 10 дБ на 1 хв;
непостійний - рівень звукового тиску змінюється більш ніж на 10 дБ на 1 хв.
Традиційні методи боротьби з шумом, засновані на звукоізоляції та звукопоглинанні, є малоефективні щодо інфразвуку, тому необхідно усунення або зниження рівня інфразвуку в джерелі, що його генерує. Для цього підвищують циклічність устаткування (більше 20 ц/с), жорсткість коливних конструкцій великих розмірів, встановлюють глушники реактивного типу тощо.