- •Модуль 1 – Основи законодавства з охорони праці. Основи виробничої санітарії
- •Тема 1 – Вступ. Правові та організаційні питання
- •Мета оп:
- •Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •Відповідальність за порушення законодавства про оп
- •Органи державного управління оп, їх компетенції та повноваження
- •Система управління оп
- •Інструктажі з питань оп
- •Тема 2 – Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків та професійних захворювань
- •Класифікація причин нв та пз
- •Тема 3 – Виробнича санітарія. Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях. Промислові шкідливі та токсичні речовини Виробнича санітарія
- •Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях
- •Промислові шкідливі та токсичні речовини
- •Тема 4 – Вентиляція, кондиціювання робочих приміщень та система опалення Вентиляція виробничих приміщень
- •Кондиціювання повітря
- •Системи опалення
- •Модуль 2 – Основи техніки безпеки. Пожежобезпечність
- •Тема 5 – Захист від шуму, інфразвуку та ультразвуку. Виробнича вібрація
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •Визначення та джерела вібрації
- •Абсолютні та відносні параметри вібрації
- •Загальна та локальна вібрація
- •Класифікація виробничої вібрації та влив на організм людини
- •Нормування вібрації
- •Заходи та засоби захисту від вібрації
- •Вимірювання параметрів вібрації
- •Тема 6 – Захист від іонізуючих та електромагнітних випромінювань. Виробниче освітлення Поняття про іонізуючі випромінювання, види їх і основні характеристики. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Дози опромінення для різних груп критичних органів осіб категорії а та б, мЗв/рік
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Випромінювання оптичного діапазону
- •Ультрафіолетове випромінювання
- •Лазерне випромінювання
- •Загальна характеристика освітлення
- •Кількісні та якісні показники освітлення
- •Види виробничого освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з «Будівельних норм і правил» - сНиП 11-4-79)
- •Джерела штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •Тема 7 – Безпечність технологічних процесів та устаткування. Електробезпечність
- •1. Безпечність виробничого устаткування
- •2. Безпечність виробничих процесів
- •3. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •4. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •5. Електробезпека та дія струму на організм людини
- •6. Види електричних травм
- •7. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •8. Допустимі значення струмів і напруг
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при аварійному режимі електроустановки
- •9. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •10. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •10.1. Конструкція електроустановок
- •10.2. Технічні способи та засоби захисту
- •10.3. Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •11. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •Розділ 4: основи пожежної безпеки
- •Тема 8 – Пожежобезпечність. Перша долікарська допомога потерпілому на виробництві
- •1. Основні причини пожеж
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами
- •3. Теоретичні основи процесу горіння
- •4. Різновиди горіння
- •5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •7. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •7. Перша долікарська допомога потерпілому на виробництві
Відповідальність за порушення законодавства про оп
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення може бути винесене протягом 30 днів від дня виявлення правопорушення але не пізніше 6 місяців від дня його скоєння. Дисциплінарне стягнення підлягає оскарженню протягом 2 тижнів вищестоящому керівництву.
Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення з причин, зазначених у Законі України «Про охорону праці» мають службові особи Держнаглядохоронпраці. Максимальні розміри та види штрафів, що можуть бути накладені службовими особами Держнаглядохоронпраці, визначаються чинним законодавством. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Штраф може бути оскарженим у десятиденний строк в районному нарсуді.
Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за пряму дійсну шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них обов'язків, у тому числі, і внаслідок порушення правил ОП. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди.
Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про ОП створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань ОП може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин - власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається в судовому порядку.
Органи державного управління оп, їх компетенції та повноваження
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
1. - Кабінет Міністрів України (забезпечує реалізацію державної політики в галузі ОП; визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за ОП);
2. - Державний комітет України з нагляду за ОП (Держнаглядохоронпраці) (комплексне управління охороною праці на державному рівні; реалізація державної політики у сфері охорони праці та виробничої безпеки, державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини; координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру; проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів і засобів виробництва);
3. - міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади (розробка і реалізація комплексних заходів щодо покращення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі; здійснення методичного керівництва підприємств галузі з охорони праці; укладання угоди з питань покращення умов і безпеки праці; фінансування опрацювання і перегляду нормативних актів про охорону праці; організація навчання і перевірки знань та норм охорони праці керівників; створення при необхідності професійних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань; здійснення внутрівідомчого контролю за станом охорони праці);
4. - місцева державна адміністрація, органи місцевого самоврядування (забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища; організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці);
5. - асоціації, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств (визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, які утворили об’єднання. Для виконання делегованих об'єднанню функцій, в його апараті створюються служби ОП).