- •Модуль 1 – Основи законодавства з охорони праці. Основи виробничої санітарії
- •Тема 1 – Вступ. Правові та організаційні питання
- •Мета оп:
- •Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •Відповідальність за порушення законодавства про оп
- •Органи державного управління оп, їх компетенції та повноваження
- •Система управління оп
- •Інструктажі з питань оп
- •Тема 2 – Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків та професійних захворювань
- •Класифікація причин нв та пз
- •Тема 3 – Виробнича санітарія. Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях. Промислові шкідливі та токсичні речовини Виробнича санітарія
- •Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях
- •Промислові шкідливі та токсичні речовини
- •Тема 4 – Вентиляція, кондиціювання робочих приміщень та система опалення Вентиляція виробничих приміщень
- •Кондиціювання повітря
- •Системи опалення
- •Модуль 2 – Основи техніки безпеки. Пожежобезпечність
- •Тема 5 – Захист від шуму, інфразвуку та ультразвуку. Виробнича вібрація
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •Визначення та джерела вібрації
- •Абсолютні та відносні параметри вібрації
- •Загальна та локальна вібрація
- •Класифікація виробничої вібрації та влив на організм людини
- •Нормування вібрації
- •Заходи та засоби захисту від вібрації
- •Вимірювання параметрів вібрації
- •Тема 6 – Захист від іонізуючих та електромагнітних випромінювань. Виробниче освітлення Поняття про іонізуючі випромінювання, види їх і основні характеристики. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Дози опромінення для різних груп критичних органів осіб категорії а та б, мЗв/рік
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Випромінювання оптичного діапазону
- •Ультрафіолетове випромінювання
- •Лазерне випромінювання
- •Загальна характеристика освітлення
- •Кількісні та якісні показники освітлення
- •Види виробничого освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з «Будівельних норм і правил» - сНиП 11-4-79)
- •Джерела штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •Тема 7 – Безпечність технологічних процесів та устаткування. Електробезпечність
- •1. Безпечність виробничого устаткування
- •2. Безпечність виробничих процесів
- •3. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •4. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •5. Електробезпека та дія струму на організм людини
- •6. Види електричних травм
- •7. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •8. Допустимі значення струмів і напруг
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при аварійному режимі електроустановки
- •9. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •10. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •10.1. Конструкція електроустановок
- •10.2. Технічні способи та засоби захисту
- •10.3. Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •11. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •Розділ 4: основи пожежної безпеки
- •Тема 8 – Пожежобезпечність. Перша долікарська допомога потерпілому на виробництві
- •1. Основні причини пожеж
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами
- •3. Теоретичні основи процесу горіння
- •4. Різновиди горіння
- •5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •7. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •7. Перша долікарська допомога потерпілому на виробництві
Соціальний захист потерпілих на виробництві
1 січня 2001 року був прийнятий Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Цей Закон гарантує право громадян на соціальний захист, яке проголошується Конституцією України (ст. 46), зокрема в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту.
Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. До складу правління включаються представники держави, застрахованих працівників і роботодавців - по 15 осіб від трьох представницьких сторін. Правління Фонду спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; щорічно, а також у разі потреби, заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність.
Виконання статутних функцій та обов'язків Фонду покладається на страхових експертів з охорони праці.
Беручи участь у реалізації державної політики в галузі соціального захисту людей праці Фонд здійснює основні послуги та виплати, що стосуються реабілітаційних заходів для потерпілих на виробництві та виплати їм відповідних компенсацій. А також Фонд здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасних випадків, усунення загрози здоров'ю працюючих.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом. А саме:
- навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;
- надання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;
- вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.
Спрямовує і координує роботу зазначених органів з цих питань Кабінет Міністрів України.
Фінансування страхування від НВ, відповідно до Закону, здійснюється, в основному, за рахунок внесків роботодавців. Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування, причому кошти Фонду не включаються до складу Державного та місцевих бюджетів.
Суми страхових внесків обчислюються у відсотках: для підприємств - до річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг); для бюджетних установ - до річної суми фактичних витрат на оплату праці. Закон передбачає диференціацію страхових внесків залежно від класу професійного ризику виробництва (перша диференціація), а також рівня травматизму і стану охорони праці на підприємстві (друга диференціація).
Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.
Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності.
Державний галузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.
Нормативні акти про ОП, що діють у межах підприємства - власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють на основі ДНАОП і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, установи, організації.
Інструкції з охорони праці - це нормативний акт, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства, або в інших місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.
Інструкції з охорони праці поділяються на:
- інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;
- примірні інструкції;
- інструкції, що діють на підприємстві.
Перегляд інструкцій, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці та примірних інструкцій, проводиться в міру потреби, але не рідше одного разу на 10 років, а інструкцій, що діють на підприємстві - не рідше одного разу на 5 років, причому для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на 3 роки.
Інструкції містять тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких є обов'язкове самими працівниками. Порушення працівником цих вимог розглядається як порушення трудової дисципліни. Контроль за дотриманням вимог інструкцій покладається на роботодавця.