- •Модуль 1 – Основи законодавства з охорони праці. Основи виробничої санітарії
- •Тема 1 – Вступ. Правові та організаційні питання
- •Мета оп:
- •Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •Відповідальність за порушення законодавства про оп
- •Органи державного управління оп, їх компетенції та повноваження
- •Система управління оп
- •Інструктажі з питань оп
- •Тема 2 – Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків та професійних захворювань
- •Класифікація причин нв та пз
- •Тема 3 – Виробнича санітарія. Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях. Промислові шкідливі та токсичні речовини Виробнича санітарія
- •Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях
- •Промислові шкідливі та токсичні речовини
- •Тема 4 – Вентиляція, кондиціювання робочих приміщень та система опалення Вентиляція виробничих приміщень
- •Кондиціювання повітря
- •Системи опалення
- •Модуль 2 – Основи техніки безпеки. Пожежобезпечність
- •Тема 5 – Захист від шуму, інфразвуку та ультразвуку. Виробнича вібрація
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •Визначення та джерела вібрації
- •Абсолютні та відносні параметри вібрації
- •Загальна та локальна вібрація
- •Класифікація виробничої вібрації та влив на організм людини
- •Нормування вібрації
- •Заходи та засоби захисту від вібрації
- •Вимірювання параметрів вібрації
- •Тема 6 – Захист від іонізуючих та електромагнітних випромінювань. Виробниче освітлення Поняття про іонізуючі випромінювання, види їх і основні характеристики. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Дози опромінення для різних груп критичних органів осіб категорії а та б, мЗв/рік
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Випромінювання оптичного діапазону
- •Ультрафіолетове випромінювання
- •Лазерне випромінювання
- •Загальна характеристика освітлення
- •Кількісні та якісні показники освітлення
- •Види виробничого освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з «Будівельних норм і правил» - сНиП 11-4-79)
- •Джерела штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •Тема 7 – Безпечність технологічних процесів та устаткування. Електробезпечність
- •1. Безпечність виробничого устаткування
- •2. Безпечність виробничих процесів
- •3. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •4. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •5. Електробезпека та дія струму на організм людини
- •6. Види електричних травм
- •7. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •8. Допустимі значення струмів і напруг
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки
- •Граничнодопустимі значення напруги доторкання Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при аварійному режимі електроустановки
- •9. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •10. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •10.1. Конструкція електроустановок
- •10.2. Технічні способи та засоби захисту
- •10.3. Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •11. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •Розділ 4: основи пожежної безпеки
- •Тема 8 – Пожежобезпечність. Перша долікарська допомога потерпілому на виробництві
- •1. Основні причини пожеж
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами
- •3. Теоретичні основи процесу горіння
- •4. Різновиди горіння
- •5. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •7. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •7. Перша долікарська допомога потерпілому на виробництві
6. Види електричних травм
Електротравма - це травма, яка спричинена дією електричного струму чи електричної дуги. За наслідками електротравми умовно підрозділяють на два види: місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму, та загальні електротравми (електричні удари), коли уражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.
Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електроофтальмія.
Електричний опік - найбільш поширена місцева електротравма (близько 60%), яка спостерігається у працівників, що обслуговують діючі електроустановки.
Електричні опіки залежно від умов їх виникнення бувають двох видів: струмові (контактні) та дугові. Залежно від кількості виділеної теплоти та температури, а також і розмірів дуги електричні опіки можуть уражати не лише шкіру, але й м'язи, нерви і навіть кістки. Такі опіки називаються глибинними і заживають досить довго.
Електричні знаки (електричні позначки) являють собою плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці ії контакту із струмопровідними частинами.
Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу, що розплавляється внаслідок дії електричної дуги.
Механічні ушкодження - це ушкодження, які виникають внаслідок судомних скорочень м'язів під дією електричного струму, що проходить через тіло людини. Механічні ушкодження проявляються у вигляді розривів шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, а також вивихів суглобів і навіть переломів кісток.
Електрофтальмія - це ураження очей внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги.
Електричний удар - це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно підрозділити на чотири ступеня:
І - судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;
ІІ - судомні скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;
ІІІ - втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом);
IV - клінічна смерть.
Клінічна смерть - це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легенів і триває 6-8 хвилин, доки не загинули клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть.
Якщо при клінічній смерті негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму та терміново розпочати надання необхідної допомоги (штучне дихання, масаж серця), то існує висока імовірність щодо збереження йому життя.
7. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
Характер впливу електричного струму на організм людини залежать від цілої низки чинників: чинники електричного (сила струму, напруга, опір тіла людини, вид та частота струму) та неелектричного характеру (тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища тощо).
Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини. Розрізняють три основні порогові значення сили струму:
- пороговий відчутний струм - найменше значення електричного струму, що викликає відчутні подразнення;
- пороговий невідпускаючий струм - найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;
- пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм - найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.
В табл. 3 наведено порогові значення сили струму при його проходженні через тіло людини по шляху "рука-рука" або "рука-ноги".
Таблиця 3