3.4 Вартість верстатів та устаткування на основних дільницях.

Устаткування, пристрої, вартість яких перевищує 1 тис. грн. відносяться до третьої групи основних фондів, річна норма амортизації для яких становить 24%.

Інші витрати, пов’язані з утриманням, експлуатацією і ремонтом устаткування приймаються в розмірі 10% від їх вартості. Крім того, відшкодування зносу пристроїв, інструменту, вартість яких менша тисячі гривень, здійснюється відразу шляхом перенесення їх вартості на вартість послуг.

3.5 Виробничі площі на одиницю устаткування 1м2 цієї площі.

Виробнича площа — територія виробничих приміщень і споруд підприємства, де виготовляють продукцію.

Площі приміщень для здійснення ТО, ремонту і зберігання автомобілів визначають, виходячи з кількості робочих постів або місць зберігання та площі, яку займають автомобілі, проїзди, проходи і робочі місця.

Загальну площу зони зберігання, ТО та ремонту визначили за формулою

F_{зб,ТО,ПР} = X*f*K

Де X — кількість постів ТО, ПР або місць для зберігання автомобілів;

f — пло­ща горизонтальної проекції автомобілів або підйомно-оглядоного обладнан­ня, м²;

К — коефіцієнт щільності розставляння автомобілів або устаткування (К~ 4,5 для постів ТО і ПР; К= 2,5 для місць відкритого зберігання автомобілів; К = 2 для місць закритого зберігання автомобілів).

3.6 Витрати на утримання приміщень та на охорону праці.

Витрати на утримання приміщень та на охорону праці , це витрати які пов’язані з:

- витратами виробничого призначення (крім устаткування, пристроїв);

- витратами утриманням, експлуатацією і ремонтом основних фондів;

- витратами на освітленням, опаленням і водозабезпеченням;

- та іншими витратами.

3.7 Собівартість робіт на зонах то-1, то-2, пр.

Калькулювання – комплексна система економічних розрахунків з визначення витрат, пов’язаних з виконанням певного виду ремонтних робіт.

Собівартість - це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг). Собівартість характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображаються рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та ін. Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість продукції (робіт, послуг).

При обчисленні собівартості важливе значення має склад витрат, які до неї входять. Собівартість повинна включати до свого складу витрати необхідної праці, тобто витрати, що забезпечують процес відтворення всіх факторів виробництва (предметів і засобів праці, робочої сили і природних ресурсів), і не включати витрат додаткової праці, що відшкодовуються за рахунок прибутку.

Згідно з зазначеним до собівартості продукції (робіт, послуг) входять витрати на підготовку, освоєння та обслуговування виробництва, охорону праці й безпеку праці, оплату праці та підготовку кадрів, інші витрати.

3.8 Вартість 1 години робіт по ремонту.

При плануванні фонду оплати праці необхідно враховувати засоби державного регулювання рівня оплати праці та внутрішнє регулювання і контроль, які здійснюють професійні спілки, ради трудових колективів тощо.

Обов’язковою вимогою при цьому є дотримання вимог і гарантій, що містяться в законодавстві про працю в Україні та вимог щодо механізмів визначення витрат на оплату праці, які передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства».

Для оплати праці робітників, зайнятих ремонтом та ТО рухомого складу автомобільного транспорту, використовуються різноманітні системи. На сьогодні найбільшого поширення отримали колективна пряма відрядно-преміальна, колективна непряма відрядно-преміальна, погодинно-преміальна системи оплати праці.

Для оплати праці працівників СТО приймається погодинна форма оплати праці, за якої мірою праці є відпрацьований час (дні або години).

Для керівників, спеціалістів і технічних працівників встановлені посадові оклади, для робітників – тарифні ставки. Підставою для цього є тарифна система.

Тарифні ставки і-того розряду обчислюється з формулою:

Сг.і =С1*Кі, грн.,

де Сг.і – годинна тарифна ставка і-того кваліфікаційного розряду,грн.;

С1 – тарифна ставка першого розряду,грн.;

Кі – тарифний коефіцієнт і-того розряду.

Годинна тарифна ставка першого розряду обчислюється за формулою:

С1 = ЗПмін/ ФРЧнорм.м ,грн.,

де ЗПмін – мінімальна заробітна плата на час виконання розрахунків,грн.(650,00 грн.);

ФРЧнорм.м – нормативна тривалість робочого часу за місяць, год.

ФРЧнорм.м - Річний фонд робочого часу/12, год.

Річний фонд робочого часу в 2010 році становить 2004 год.

ФРЧнорм.м =2004/12=167,0 год.

Тоді годинні тарифні ставки інших розрядів становлять:

С2 = С1* Кі, грн.

С1 = 605,00/167,0==3,62 грн.

С2 = 3,62*1,11=4,02 грн.

С2 = 3,62*1,22=4,42 грн.

С2 = 3,62*1,33=4,81 грн.

С2 =3,62*1,45=5,25 грн.

С2 =3,62*1,7=6,15 грн.