Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Office Word.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
142.68 Кб
Скачать

3.3. Обсяги виконаних дослідницько-пошукових робіт.

При виконанні програмних завдань випускної роботи були проведені рекогносційні та інструментальні дослідження садивного матеріалу розсадників ДП «Житомирського ЛГ», вивчені проектні та звітні матеріали по діючих розсадниках. Проведена інвентаризація садивного матеріалу в розсадниках.

Проведено визначення кількісних та якісних показників на посівах 2011 року, шляхом замірів висот сіянців та діаметрів їх кореневих шийок. Проведено понад 1000 вимірювань. На основі цих даних проведений аналіз відповідності вирощуваного посадкового матеріалу існуючим стандартам: ГОСТ 3317-77 «Сіянці дерев і чагарників. Технічні умови.» [3].

Визначена фактична потреба та рівень забезпеченості садивним матеріалом при проведенні лісокультурних робіт в ДП «Житомирського ЛГ» на даний час.

Проведений аналіз звітних матеріалів по інвентаризації технічному прийманню посівів та посадок у розсадниках.

4. Сучасний стан виробництва садивного матеріалу

Розглядаючи розвиток лісового розсадництва в ДП «Житомирське ЛГ», можна прослідкувати певні зрушення, які відбулися в його господарстві за останні роки.

4.2 Історія створення, цілі та організаційно - господарська структура постійного лісового розсадника ДП «Житомирський ЛГ»

Житомирський лісорозсадник находиться в відомстві Житомирського лісогосподарського Житомирського обласного управління лісного господарства.

Основою для проектування слугувало завдання Житомирського обласного управління лісового господарства і лісозаготівель видане 4 вересня 1974 року.

Досліди початі 1 листопада і закінчені 10 грудня 1973 року.

Загальна площа лісорозсадника 33.12 га.

Призначення Житомирського лісорозсадника вирощування сіянців та саджанців дерево-чагарникових та плодових порід для лісокультурних робіт та озеленення.

Організаційно-господарський план розсадника розроблений в відповідності з діючими « Технічними вказівками по змінам та складанню організаційно-господарських планів та проектів базових лісових та плодових розсадників» / «Союзлісхоз», 1965р. на основі пошукових матеріалів, виконаних Київським філіалом інституту .

При створені організаційно-господарського плану розсадника використані рекомендації кандидата сільськогосподарських наук доцента УСКА Канальського П.Г., а також враховані ряд пропозицій інженера лісового господарства директора Житомирського лісгоспу Климера Є.А.

1,1 Загальні відомості про розсадник

Житомирський розсадник розташований в південній частині Житомирської області в селі Нова Березина, Житомирського району на відстані 18 км від обласного центру Житомир та однойменній залізничній станції.

1.2 Клімат

Розсадник розташований на межі Лісостепової та Поліської зон України.Для характеристики кліматичних умов району розташування розсадника використовували дані багаторічних спостережень (1881-1985р.) Житомирського метеорологічної станції.

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Сер.рік

Середньомісячна температура та річна температура повітря

-5,6

-4,9

-0,3

6,8

14,4

16,8

18,7

17,4

18,0

7,4

1,3

-3,4

6,8

Абсолютний мінімум температури повітря

-35

-34

-26

-12

-4

2

5

3

-4

-19

-23

-32

-35

Максимум температури повітря

-

-

20

26

32

34

36

36

32

26

23

12

36

Середньомісячна та річна кількість опадів (мм)

27

25

29

40

55

70

81

64

58

40

40

33

557

Середньомісячна та річна відносна щільність повітря у %(рано,день,вечір)

90

90

90

83

76

77

82

84

89

91

90

92

86

82

78

71

58

52

56

58

57

58

68

80

85

67

88

87

85

76

73

78

82

81

84

84

89

90

83

З приведених даних виходить, що клімат району розташований в помірно-континентальному .

Тривалість вегетаційного періоду 203 дня, з 8 квітня по 28 жовтня.

Остані вегетаційні заморозки спостерігаються до 28 квітня перші осінні заморозки починаються в середині жовтня. Висота снігового покриву коливається в межах 10-20 см. Сніговий покрив не стійкий утворюється в середині листопада і зникає в кінці березня. Переважаючими вітрами на початок вегетаційного періоду південно-східні, а літом та зимою західного напрямку. Вітри літом та зимою пом’якшують температуру та створюють умови достатнього зволоження.

1.3 Рельєф та ґрунтово-кліматичні умови

Територія лісорозсадника являють собою плато з загальним нахилом на північний-схід. Ґрунтоутворюючими породами являються водно-льодовикові піщані та супіщані відклади. Ґрунтове дослідження виконане в масштабі 1:5000. Загалом закладено 2 ґрунтових розрізу, та 5 напіврозрізу глибиною 100-200 см. Межі поширення ґрунтових рівнобіжностей встановлені за допомогою прикопок з врахуванням рельєфу та рослинності.

На основі послідуючих дослідів та даних механічного та хімічного аналізів, виконаних лабораторією Українського лісовпорядного підприємства «Ліспроект», на землях розсадника виділені наступні різнобіжності:

Таблиця 2.

№ п/п

Ґрунтові різнобічності

Площа

В га

В %

1

2

3

4

1

Дерново-середньопідзолисті субпіщані

24,22

75,4

2

Дерново- сильнопідзолислисті субпіщані

7,99

24,6

Всього

33,12

100,0

Найбільш поширеними ґрунтами на розсаднику дерново-серндньопідзолисті супіщаного механічного складу.

Морфологічна будова дерново-середньо підзолисті ґрунти характеризуються описом розрізу 2м.

Н

0-22см

Сірий, супіщаний, свіжий, безструктурний, рихлий. По всьому розрізі є коріння деревних та трав’яних рослин. Перехід в нижні горизонти виразний

Е

22-40см

Світло-жовтого кольору, майже білесний, свіжий безструктурний, рихлий, в наявності корні деревних рослин. Помітні сліди потоків гумусу. Перехід в наступний горизонт помітний.

І

40-120см

Світло-жовтий тяжкий субпіс чергуються з червоно-бурими глинистими відкладами потужністю 10-12см, безструктурний. Перехід поступовий

Р

120-200см

Червоно-бурий, щільний, безструктурний, легкий суглинок – морена.

З наведених даних очевидно , що ґрунти супіщані по механічному складу . Ґрунти дуже бідні на основні елементи живлення деревних порід. Дуже не вистачає фосфору/ 1,25-6,25м2/ та калію /4,60мг/. Наявність гумусу в орному горизонті 0,71-0,76% РН сольової витяжки 4,2-6,7.

Легкий механічний склад а також малі запаси гумусу забезпечують хороші грунтово -живильні властивості даних ґрунтів. Тому сума поглинутих основ (Са, Мg) складають малу кількість - 2,56м-екв. На 100 г. грунту.

Дуже мала концентрація в грунті поглинутих основ не забезпечують міцності поглинаючого комплексу від руйнувань та в більшій мірі впливає на ступінь насиченості ґрунту основами.

Виходячи з даних фізико-хімічних досліджень ґрунту всі агротехнічні заходи повинні бути направлені в першу чергу на збільшення вологості, підвищення поглинаючої властивості та буферності. Це можливо досягнути безпосередньо збагаченням грунту органічними речовинами шляхом посіву люпину на седерат.

Більше значення в підвищенні родючості мають рідкі добрива та перегній. Не поступається по ефективності перегною торфокомпост. Наявність торфовищ на території розсадника відкриває можливість використовувати їх для підвищення родючості. Поряд з органічними добривами потрібно також вносити мінеральні добрива. Для підвищення родючості ґрунту потрібно його вапнувати. Вапнування дає в ґрунті реакцію нейтралізації це підвищує

1.4. Зараженість грунту розсадника

Для визначення ступеня зараженості грунту кореневими шкідниками на території розсадника закладено в пізньоосінній період 36 ловчих ям розміром 1*1*0,5м.

Організаційно - господарський план лісового розсадника розроблений у відповідності з договором № 1956 від 5.01.87, укладеним між обласним управлінням лісового господарства та лісозаготівель і Київським філіалом інституту «Союзгіпролісгосп». Основне призначення лісового розсадника - забезпечення ДП «Житомирський ЛГ» стандартним садивним матеріалом деревних та чагарникових порід для створення лісових культур і зеленого будівництва в зоні його діяльності. Організаційно - господарським планом передбачена найбільш цілеспрямована організація території, раціональні способи і технологічні схеми вирощування садивного матеріалу.

Виробництво садивного матеріалу в ДП «Житомирського ЛГ» було заплановано в постійному лісовому розсаднику, який розміщений Станишівського лісництва, ДП «Житомирське ЛГ», та на тимчасових розсадниках лісництв підприємства.

Для з′ясування доцільності організації, створення та роботи розсадника, розглянемо заплановані при створенні розсадника організаційно - господарські елементи, які планувались на основі виробничих потреб підприємства (основна з яких ـ середньорічний об’єм створення лісових культур в господарстві - 100 га).

Виробнича потужність розсадника.

В посівному відділенні на площі щорічного посіву не планувалось вирощувати 313 тис. штук сіянців, 25 видів деревних і чагарникових порід, в тому числі 90 тис. штук двохрічних.

В шкільному відділенні проектувалось вирощувати п’ятирічні саджанці ялини колючої, модрини, чотирьохрічні - туї західної, а також в якості ущільнювача двохрічні - саджанців аронії, самшиту, бузини червоної та чорної, спіреї, лапчатки, дейції, гортензії.

Сівозміни в розсаднику

Для забезпечення високого і стійкого виходу садивного матеріалу в розсаднику передбачено введення сівозмін, при яких поля з сіянцями і садженцями чергуються з полями, які зайняті сидеральним паром. В якості сидерату застосовується люпино – фацелієва суміш. Схеми сівозмін вказані в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Схема сівозмін

№ полів

Назва полів сівозмін

Площа, га

Посівне відділення

1

Сидеральний пар

1,1

2

Сіянці однорічки

1,2

3

Сіянці дворічки + однорічки

1,2

Всього

3,5

Шкільне відділення

1

Сидеральний пар

0,46

2

Саджанці 1-річні деревних порід і чагарників

0,46

3

Саджанці 2-річні деревних порід і чагарників

0,46

4

Саджанці 3-річні деревних порід

0,46

5

Саджанці 3-річні деревних порід

0,46

6

Саджанці 3-річні деревних порід

0,46

Всього

2,76

Організація території.

У відповідності з запроектованим виходом посадкового матеріалу, прийнятими сівозмінами та призначенням розсадника, організаційно-господарським планом передбачені такі виробничі частини:

1.Продукуюча частина:

Посівне відділення – 3,5га;

Шкілка деревних та чагарникових порід – 2,76 га;

Маточне відділення – 0,95 га;

2.Допоміжна частина:

Резервна ділянка – 3,37 га; Садиба – 0,22 га; Дороги – 1,20га;

ВСЬОГО – 12,0га.

План організації території розсадника .

Однією із найважливіших умов, для вирощування високоякісного садивного матеріалу деревних і чагарникових порід, є дотримання відповідних сівозмін, системного обробітку грунту, внесення добрив, заходів боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами рослин.

Посівне відділення (вирощування сіянців): підготовка грунту за системою сидерального пару та зяблевої оранки на глибину 20-22см; схема посівів 25-25-25-50см для хвойних порід і 25-25-25-75см для листяних порід; підготовка насіння до висіву полягає в протруюванні сухого насіння листяних порід 0,5 % розчином KMn04, стратифікації, намочуванні, снігуванні та інших заходах; догляд за посівами – культивація з одночасним підживленням мінеральними добривами, ручне прополювання і рихлення в посівних стрічках і захисних смугах; викопування сіянців восени або весною.

Шкільне відділення (вирощування саджанців): підготовка грунту за системою сидерального пару; в шкілку як правило пересаджують живці, укорінені в теплиці та сіянці вирощені в посівному відділенні розсадника; розміщення посадкових місць деревних порід 2 - 4м х 0,4м; в 4 – метрових міжряддях розміщують два ряди чагарників - 0,8м - 0,2м; строки вирощування деревних порід: ялина колюча (ф. голуба) – 5 років; туя західна, каштан кінський, клен гостролистий і липа дрібнолиста – 4 роки; горобина звичайна – 3 роки; чагарники – 2 роки; перед посадкою сіянці обрізають, обробляють коріння стимуляторами росту, змочують у бовтанці; догляд полягає в чотирьохразовій культивації міжрядь, трьохразовому ручному прополюванні в рядах і захисних смугах, підкормці саджанців, формуванні крон та захисті рослин від хвороб та шкідників; викопування саджанців проводиться плугом ВПН-2 весною або восени в рік проведення озеленювальних робіт.

Система внесення добрив.

При тривалому вирощуванні садивного матеріалу на одному місці відбувається значне виснаження родючого шару грунту, значна частина поживних речовин видаляється разом з сіянцями при їх викопуванні.

Враховуючи ці фактори в розсаднику запроектована система внесення добрив, нестачу поживних елементів в ґрунті усувають шляхом внесення добрив. В першу чергу ґрунти потребують внесення органічних добрив. В розсаднику запроектовано внесення торфо - мінерального компосту. Компост виготовляють на спеціально відведеній ділянці розсадника. Для збагачення грунту органічними речовинами крім компосту передбачено внесення «зелених» добрив шляхом вирощування та приорювання в зеленому вигляді люпину однорічного в суміші з фацелією. Дана суміш збагачує грунт доступним для рослин азотом. Для підвищення вмісту азоту доцільно проводити перед посівом люпину обробку насіння нітрагіном (0,5 кг. нітрагіну на 180 кг. насіння люпину/1 га.).

Крім основних добрив доцільно також вносити добрива при посіві (припосівні), серед яких рекомендують вносити на дерново - підзолистих грунтах у період посадки перед до посівною культивацією попіл 5 – 6 ц/га., який збагачує грунт зольними елементами, кальцієм, а також поліпшує фізичні властивості грунту .

Для підсилення росту однорічних сіянців проводять підживлення розчином мінеральних добрив. Для отримання розчину на кожні 100л води беруть 1кг сечовини, 3кг суперфосфату і 0,5кг хлористого калію. Протягом 12 годин суперфосфат настоюють у воді. Сечовину і хлористий калій додають безпосередньо перед обприскуванням. Для запобігання стікання розчину з хвої і листя, до розчину додають 3-% змочувач ОП-7.

В маточних плантаціях добрива застосовують по всій площі. Компост вносять перед глибокою оранкою грунту, азотні добрива вносять при першому рихленні грунту рано на весні, фосфорно - калійні добрива вносять при передпосівній культивації.

В період інтенсивного росту садивного матеріалу рекомендується проводити кореневе підживлення шляхом внесення суперфосфату і калійних солей концентрацією 2 – 5 % одночасно із проведенням культивацій .Вихід стандартного садивного матеріалу (таблиця 3.2) планувався в залежності від потреб кожного конкретного господарства в садивному матеріалі. Так річний відпуск садивного матеріалу планувався в такому обсязі: сіянці однорічні – 5474,5 тис. шт; сіянці двохрічні – 1316,0тис. шт.; всього сіянців – 6790,5 тис. штук. Садженці двохрічні чагарників – 54,38 тис. шт; садженці трьохрічні деревних порід – 3,01тис. шт.; садженці чотирьохрічні деревних порід – 7,57 тис. шт.;садженці п’ятирічні деревних порід – 2,0 тис. шт. Всього садженців – 66,96 тис. шт. укорінені зелені живці – 51,8 тис. штук. Асортимент та проектний вихід садивного матеріалу приведено в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Асортимент та проектний вихід садивного матеріалу

Порода

Вихід тис. шт

Вихід садивного матеріалу на етапі вирощування

Тривалість вирощування, років

Для реалізації

Посівне відділення

Сосна зв.

640

1

640

Ялина зв.

180

2

180

Каштан

0,2

1

0,2

Дуб зв.

248

1

248

Липа крупнол

16,0

2

16,0

Клен гострол

15

1

15

Плодові

99,0

1

99,0

Горобина зв.

13,0

1

13,0

Калина

18,0

1

18,0

Вишня

4,0

1

4,0

Всього

1142

-

1142

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.