2.10. Значення лісового господарсва в економіці і охороні навколишнього середовища

Лісове господарство в економіці району суттєвого значення не має. Основні напрямки його розвитку полягають в забезпеченні потреб народного господарства в деревині, в збереженні і підвищенні продуктивності лісових земель, водоохоронних, захисних, і науково-пізнавальних функцій лісу.

Мисливська фауна в лісах лісгоспу представлена такими основними видами, як: лось, кабан, козуля, лисиця, заєць-русак. Полювання носить любительсько-спортивний характер.

Лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення. Вони спричиняють накопиченню і збереженню вологи у ґрунті, захищають угіддя від вітрової ерозії, зберігають родючість ґрунтів.

Важливою задачею працівників лісового господарства є: охорона лісів від пожеж, ведення боротьби з шкідниками лісу і захворюваннями, раціональне використовування закріплених за ДП «Житомирський ЛГ”, зберігання від забруднення річок і водойм, охороняти та відтворювати рослинний і тваринний світ.

Розділ 2

Програма робіт та основні положення методики дослідження

2.1 Програма робіт.

Програмою дипломної роботи передбачалось:

1. Узагальнити досвід виробництва лісового садивного матеріалу та оцінити сучасний стан розсадництва в ДП «Житомирське ЛГ»;

2. Виявити резерви та шляхи вдосконалення вирощування садивного матеріалу в розсадниках ДП «Житомирське ЛГ»;

В контексті програмних питань було заплановано вивчення:

асортименту вирощуваних порід, його відповідності місцевим умовам та потребам виробництва;

плану організації території та його відповідності передбаченому організаційно-господарському плану;

раціональності використання площі базового розсадника за його цільовим призначенням, а також тимчасових розсадників підприємства;

агротехніки вирощування садивного матеріалу (обґрунтованості сівозмін, раціональності застосованих систем обробітку грунту та системи внесення добрив);

особливостей технології вирощування (схем посіву і садіння, доглядів за посівами до і після сходів, тощо…);

потреби держлісгоспу в садивному матеріалі основних лісоутворюючих порід для лісокультурних цілей;

забезпеченості власним садивним матеріалом лісокультурних робіт по підприємству;

виходу стандартного садивного матеріалу з одиниці площі.

3.2 Основні положення методики досліджень.

Сучасний стан виробництва садивного матеріалу в ДП «Житомирське ЛГ»; вивчено на основі книги лісового розсадника, звітних матеріалів про наявність садивного матеріалу, річних звітів, а також проведення рекогносційного обстеження території лісових розсадників ДП «Житомирське ЛГ»;

Передбачений програмою, аналіз використання площ розсадника за цільовим призначенням виконано шляхом порівняння площ зайнятими посівними з площами відведеними під розсадник.

Проведений аналіз виконання настанов та проектних завдань, що розроблені в організаційно - господарському плані розсадника.

Виходячи із звітних даних (Ф №8 №14- ЛГ) [17, 18] визначався асортимент порід, який вирощується. Проведена інвентаризація садивного матеріалу на розсадниках ДП «Житомирського ЛГ»; з розрахунком виходу садивного матеріалу з 1 га площі розсадника в розрізі порід.

Потреба та забезпеченість лісокультурних робіт садивним матеріалом визначена на основі звітних даних інвентаризації садивного матеріалу виробленого в розсадниках за 2008-2011 роки з врахуванням пересічної щорічної площі лісокультурного фонду. Порівняння та аналіз технології вирощування садивного матеріалу проведено на основі матеріалів книги лісового розсадника .

За результатами інвентаризації сіянців, визначено їх вихід з 10га в розрізі порід, а за діючими стандартами - вихід стандартних сіянців за даними на осінь 2011 року.

Отримані результати дозволили порівняти якісні та кількісні показники садивного матеріалу в розсадниках ДП «Житомирського ЛГ».