4.4. Сівозміни у лісовому розсаднику

Сівозміни в розсаднику є основою впровадження високої агротехніки, відновлення структурного стану та підвищення родючості ґрунту. Вони сприяють поліпшенню фізичних властивостей ґрунту нагромадженню вологи та очищенню полів від бур'янів. Система сівозмін в розсаднику була запроектована досить вдало, але в даний час сівозміна не проводиться. Це пов’язано з тим, що садивний матеріал вирощують на невеликих площах.

4.5. Підготовка ґрунту

При виробництві садивного матеріалу в базовому лісорозсаднику обробіток ґрунту проводиться за системою зяблевої оранки. При проведенні обробітку ґрунту покращуються агрофізичні властивості, водний, повітряний і тепловий режими в ґрунті, а також проходить знищення бур'янів та шкідників на полях.

Глибина основного обробітку ґрунту встановлюється в залежності від призначення даної площі та місцевих умов. В посівному відділенні розсадника обробіток ґрунту проводять на глибину 20-22 см. Оранка проводиться плугом з передплужником.

Підготовка ґрунту в полях, що вийшли з-під сіянців проводиться по системі зяблевого обробітку. Зяблева підготовка ґрунту полягає в лущенні, осінній оранці і весняному боронуванні. Лущення або рихлення поверхневого горизонту ґрунту проводиться на глибину 4-7 см. Через два тижні після лущення ґрунт переорюється на глибину орного шару. Зораний ґрунт лишається на зиму. Ранньою весною проводиться боронування з метою збереження вологи і вирівнювання поверхневого шару ґрунту.

Серед недоліків виконуваних робіт слід зазначити невчасність або взагалі невиконання, окремих робіт, що передбачені даною системою, зокрема: не рідкі випадки не виконання лущення ґрунту, що призводить до забур’янення полів, не завжди або невчасно виконується весняне закриття вологи, що призводить до значної її втрати вологи в ґрунті в період посіву (посадки). З метою запобігання та усунення вищеназваних недоліків необхідно більш відповідально виконувати планування робіт. Також при виконанні робіт по обробітку ґрунту необхідно звернути більше уваги відносно якості та ефективності запланованих заходів.

4.6. Система внесення добрив

Під час викопування садивного матеріалу з лісорозсадника видаляються всі стебла, майже всі корені та навіть частково ґрунт з гумусового горизонту, який налипає на кореневій системі. Це призводить до виснаження родючого шару ґрунту. Тобто значна кількість поживних речовин виноситься з ґрунту розсадника.

Тому нестачу поживних елементів в ґрунті усувають шляхом внесення добрив. В першу чергу ґрунти потребують внесення органічних добрив. Для збагачення ґрунту органічними речовинами передбачено внесення “зелених” добрив шляхом вирощування та приорювання в зеленому виді люпину однорічного. Дана суміш збагачує ґрунт доступним для рослин азотом, але оскільки в розсаднику сівозміни не застосовуються, то і внесення добрив не проводиться.

Для підсилення росту однорічних сіянців запроектовано підживлення розчином мінеральних добрив, однак його теж не проводять. В період інтенсивного росту садивного матеріалу рекомендується проводити кореневе підживлення шляхом внесення суперфосфату і калійних солей концентрацією 2 – 5 % одночасно із проведенням культивацій .

4.3.1. Асортимент порід, виробнича потужність та достатність потребам

Виробнича потужність розсадника в період освоєння сівозмін, визначалася потребою кожного конкретного господарства в садивному матеріалі. Згідно звіту про наявність садивного матеріалу по ДП «Житомирського ЛГ» за 2009-2011 роки, в лісових розсадниках вирощувались одно - та дворічні сіянці деревних та чагарникових порід. Вданий час асортимент деревних і чагарникових порід, що вирощуються в розсадниках, представлений такими породами, як: сосна звичайна, ялиця біла, дуб звичайний, дуб червоний, клен гостролистий, липа дрібнолиста, абрикос, вишня. Також на незначних площах вирощується декоративний садивний матеріал призначений для власних потреб: самшит, туя західна, ялівець козацький. Садивним матеріалом, який вирощується в в розсадниках господарства потрібно забезпечити посадку лісових культур .

Як видно з даної таблиці в базовому розсаднику під посів відводиться тільки 0,2-0,25 га, хоча відповідно до запроектованої площі посівного відділення, площа посівів має становити 17,28 га. Отже площа розсадника використовується не за цільовим призначенням.

Як свідчать приведені матеріали основним видом вирощуваного посадкового матеріалу є однорічні сіянці. Дані стосовно асортименту та кількості вирощуваного садивного матеріалу в розсадниках Макарівського ДЛГ наводяться в таблиці 4.7

Таблиця 4.2

Асортимент деревно-чагарникових порід та обсяги вирощування матеріалу в тимчасових розсадниках Житомирський ЛГ за 2011 роки.

Порода	Всього стандартних сіянців
	га	кг
2011 рік
Сосна звичайна	0,30	20
Ялина	0,20	12
Дуб звичайний	0,60	2000
Ясен звичайний	0,09	17
Клен гостролистий	0,02	5
Липа крупнолиста	0,1	40
Горіх	0,01	11
Каштан	-	40
Абрикос	-	4
Вишня	0,012	2
Чагарникові всього	0,17	32
Обліпиха	0,02	2
Шипшина	0,03	2
Калина	0,04	13
Ліщина	0,01	11
Аронія	0,03	2
Бузина червона	0,02	1
Бузина чорна	0,02	1
Всього	1,35	2200

В основному в розсадниках вирощується посадковий матеріал для власних потреб пов’язаних із залісненням лісокультурного фонду держлісгоспу.

Потреба держлісгоспу в садивному матеріалі для створення лісових культур з розрахунку щорічної посадки близько 150 га наведена в таблиці 4.3

Таблиця 4.3

Середньорічна потреба в садивному матеріалі для лісокультурних цілей основних лісоутворюючих порід Житомирського ЛГ

Порода	Найбільш вживана схема	Площа садивного місця	Річна потреба, в т.ч. 10% відпаду	Факторна наявність, тис. шт. (в 2011 році)
Сосна звичайна	0,5×0,5	1,0	693	954
Сосна звичайна	0,5×0,5	1,0	231
Сосна звичайна	0,5×0,5	1,0	187
Разом сосни			1111
Дуб звичайний	0,5×0,5	1,0	297	418
Дуб звичайний	0,5х0,5	1,0	110
Разом дуба			407
Дуб червоний	0,5х0,5	1,0	33	52
Береза повисла	0,5×0,5	1,0	231	0
Разом	-	-	1782	1424

У 2011 році для потреб лісокультурного виробництва держлісгоспу було потрібно 1782 тис. штук сіянців, а виростили 1424 тис. штук сіянців.

Отже, ми бачимо, що розсадник не забезпечує держлісгосп лісосадивним матеріалом основних лісоутворюючих порід повністю. Так сіянців сосни звичайної не вистачає близько 150 тис штук, а сіянців берези зовсім не вирощується.

Назва лісгоспу:	ДП "Житомирське ЛГ"
Контактна особа по рослинах:	Воробйова О.М. тел: 0412480194, 0674121202
Назва та форма Українська	Назва латинська	Порода (хвойна/листяна/чагарник)	Коринева система (відкрита/закрита)	Висота	Ціна без ПДВ	Ціна з ПДВ	Кількість рослин шт.
Ялина звичайна	Picea abies	хвойна	відкрита	2,5-3,0	169,59	203,50	70
Ялина звичайна	Picea abies	хвойна	відкрита	3,01-3,5	197,09	236,50	130
Ялина звичайна	Picea abies	хвойна	відкрита	3,51-4,0	220,00	264,00	50
Туя західна ф.колоновидна	Thuja occidentalis columna	хвойна	відкрита	1,81-2,0	224,59	269,50	100
Туя зах. ф. широкопірамідальна	Thuja occidentalis	хвойна	відкрита	2,01-2,2	252,09	302,50	250
Туя зах. ф. широкопірамідальна	Thuja occidentalis	хвойна	відкрита	2,21-2,4	279,59	335,50	150
Туя зах. ф. куляста	Thuja occidentalis	хвойна	відкрита	0,40-0,6	110,00	132,00	200
Ялівець козацький	Juniperus sabina	хвойна	відкрита	0,31-0,4	64,16	77,00	15
Верба Матсудана	Salix Matsudana	листяна	відкрита	1,21-1,50	59,59	71,50	100
Верба матсудана	Salix Matsudana	листяна	відкрита	1,51-2,00	73,34	88,00	100
Спірея калинолиста	Physocarpus opulifolia	чагарникова	відкрита	1,01-1,5	64,16	77,00	200
Спірея горобинолиста	Spiraea sorbifolia	чагарникова	відкрита	1,01-1,5	64,16	77,00	100
Спірея Бумальда	Spiraea Bumaldii	чагарникова	відкрита	1,01-1,5	64,16	77,00	150
Спірея Вангута	Spiraea Vanhouttei	чагарникова	відкрита	1,01-1,5	64,16	77,00	150
Спірея Біларда	Spiraea Billardii	чагарникова	відкрита	До 0,3	30,25	36,30	20
Дейція	Deutzia	чагарникова	відкрита	1,01-1,2	59,59	71,50	100
Форзиція	Forsythia	чагарникова	відкрита	1,01-1,2	59,59	71,50	100
Самшит вічнозелений	Buxus sempervirens	чагарникова	відкрита	0,26-0,3	59,59	71,50	500

Проаналізувавши агротехніку вирощування садивного матеріалу, ми можемо знайти відповідь на питання чому розсадники держлісгоспу не забезпечують власні потреби в садивному матеріалі на лісокультурі цілі.

Розсадники Житомирського ЛГ знаходиться в зоні Українського Полісся. Однак агротехніка вирощування садивного матеріалу в ньому не відповідає нормативним матеріалам, які рекомендовані для Полісся.

Вибір строків сівби обумовлюється біологічними особливостями порід, природними умовами району і станом насіння. В основному посів насіння проводять весняний, враховуючи індивідуальні властивості кожної окремої породи. Підготовка насіння до висіву проводиться шляхом снігування стратифікації та намочування. Весняну сівбу починають якомога раніше (доки ґрунт місить в собі багато вологи) і проводять в найбільш стислі строки, але не завжди встигають в намічені строки. Сівба дрібного насіння проводиться механізовано з допомогою сівалки “Литва 25”, а більш крупного насіння сівалкою СЛПМ але малі площі ( до 0,05 га ) сіються вручну. Посіви насіння проводяться стрічковою 4-рядною сівбою по схемі 25-25-25-75 см для хвойних і листяних порід. При стрічковому посіві розраховують на широку відстань між стрічками для механізованого догляду за посівами і викопування сіянців.

На мою думку слід більш ретельно намагатись проводити посівні роботи. З метою покращення якості посівів, зменшення строків, доцільно було б зменшити частку ручних посівів, шляхом заміни їх на механізовані. Можна також змінити схеми посівів для хвойних і застосувати схему 25-25-25-25-50, що дасть змогу збільшити вихід садивного матеріалу із 1 га площі.

Дані про підготовку насіння до посіву та глибина загортання наведені в таблиці 4.4