- •Тема 3. Методика і техніка проведення аудиту.
- •1. Погодження клієнта, договір на проведення аудиту та відповідальність аудиторських фірм (аудиторів)
- •Процедура вибору клієнта
- •Порядок укладання договору
- •Положення, які включає договір
- •Структура договору
- •Відповідальність
- •Цивільна відповідальність
- •Кримінальна відповідальність
- •Професійна відповідальність
- •Відповідальність за нормами трудового права
- •3.Суттєвість, аудиторський ризик та методика вибіркової перевірки в аудиті.
- •3.1.Концепція застосування суттєвості помилок в аудиті.
- •3.2.Аудиторський ризик та його складові.
- •3.3.Вибіркові перевірки в аудиті.
- •4.Аналітичні процедури.
- •5.Отримання свідчень в аудиті.
- •Перевірка документів
- •Недоброякісні документи
- •6.Документування аудиту.
4.Аналітичні процедури.
Необхідним елементом методики аудиту є аналітичні процедури, тобто вивчення інформації шляхом аналізу та зіставлення відповідних показників економічного суб'єкта, що перевіряється, з метою виявлення незвичайних або невірно відображених у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, а також встановлення причин виявлених помилок та перекручень.
Аудитор повинен використовувати аналітичні операції на стадії планування для більш правильного розуміння характеру підприємницької діяльності клієнта і визначення галузей потенційного ризику. Виконання аналітичних процедур протягом планування аудиту може допомогти краще виявити аспекти підприємницької діяльності клієнта, які були невідомі аудитору, і визначити характер, час та рівень інших аудиторських процедур.
Головною умовою можливості застосування аналітичних процедур є існування стійких взаємозв'язків між обліковими даними, що перевіряються за їх допомогою. Починаючи від великого винахідника (в галузі бухгалтерського обліку) Луки Пачолі до наказів Міністерства фінансів та вказівок Державної податкової адміністрації, бухгалтерський облік - це система правил, орієнтована на перехресний контроль, що забезпечує якщо не неможливість, то ускладнення приховати будь-що. Теоретичним обгрунтуванням того, якою мірою аудитори можуть покластися на аналітичні процедури в ході фінансового аудиту або інших видів аудиторської діяльності, служить постулат достовірності минулої інформації в майбутньому.
За формою аналітичні процедури є зіставленням фактично врахованих величин звітного періоду чи розрахованих на їх базі співвідношень із розробленими аудитором або очікуваними. Очікувані величини можуть бути отримані в явній або неявній формі з таких джерел інформації: фінансової звітності поточного та попередніх звітних періодів, бюджетів, прогнозів, операційних даних суб'єкта господарювання; фінансової звітності інших підприємств галузі, публікацій, галузевих та загальноекономічних даних тощо.
Основні прийоми аналітичних процедур: процентні порівняння, коефіцієнтний аналіз фінансового стану підприємства, балансовий метод. Так, в процесі проведення перевірки аудитор застосовує наступні аналітичні процедури:
* порівняння фактичних показників бухгалтерської звітності з плановими (кошторисними) показниками певного економічного суб'єкта - при цьому аудитор повинен оцінити методику планування, яку використовує економічний суб'єкт та переконатись, що клієнт не змінив бухгалтерських показників звітного періоду у відповідності з плановими показниками;
* порівняння фактичних показників бухгалтерської звітності з прогнозними показниками, самостійно визначеними аудитором, - при цьому аудитор будує свої думки на підставі тенденцій, що склались;
* порівняння показників бухгалтерської звітності і пов'язаних з ними відносних коефіцієнтів звітного періоду з нормативними значеннями, що встановлюються діючим законодавством або самим економічним суб'єктом, - при цьому аудитор здійснює розрахунок і аналіз відносних показників поточного періоду; зіставлення і аналіз змін відносних показників, розрахованих для того ж економічного суб'єкта в різні періоди; порівняння змін декількох видів відносних показників;
* порівняння показників бухгалтерської звітності з середньогалузевими даними - при цьому аудитор повинен врахувати, що галузеві дані є середніми значеннями і можуть бути (особливо в перехідний період розвитку економіки) такими, що не відповідають показникам даного економічного суб'єкта;
* порівняння показників бухгалтерської звітності з небухгалтерськими даними (даними, що не входять до бухгалтерської звітності); при цьому аудитор повинен переконатись в точності небухгалтерських даних, що використовуватиме;
* аналіз змін протягом певного часу показників бухгалтерської звітності і відносних коефіцієнтів, пов'язаних з ними; при цьому здійснюється просте порівняння статей бухгалтерського балансу і аналіз їх різких змін; аналіз змін, статей у порівнянні зі змінами інших статей. Аудитору слід переконатись в ідентичності методики визначення окремих статей в балансах, що порівнюються. Застосування аналітичних процедур регламентується національним нормативом № 16 "Аналітичні операції". Останнім рекомендується аналітичні операції використовувати:
* щоб допомогти аудитору при плануванні характеру, часу і розміру інших аудиторських процедур;
* як процедури перевірки на суттєвість, коли їх використання може бути більш ефективним або продуктивним, ніж тести деталей з метою скорочення ризику невиявлення по окремих твердженнях фінансової звітності підприємства;
* як остаточний (заключний) огляд фінансової звітності підприємства на стадії завершення аудиту.