Аудит фінансової звітності підприємства.

План лекції:

1. Аудит фінансової звітності

2. Використання аналітичних процедур в аудиті фінансової інформації

3. Аудит фінансової здатності господарюючих суб’єктів до безперервності діяльності

1. Аудит фінансової звітності.

Дослідження звітності відбувається за допомогою комплексу методів і прийомів, які й формують методику аудиту. Остання ж є лише частиною загального порядку проведення аудиту. До методів і прийомів, які забезпечують формування аудитором об'єктивного висновку щодо якості звітності, належать загальнонаукові та спеціальні методи та методичні прийоми дослідження.

Специфікою використання загально-наукових методів є можливість їх застосування на будь-якому етапі перевірки. Адже діяльність аудитора - це розумова діяльність, що полягає у постійному аналізі, порівнянні однієї величини чи показника, що досліджується, з іншими для встановлення об'єктивності. Наприклад, на початковому етапі дослідження звітності при перевірці реквізитів підприємства чи в процесі аналізу показників звітності здійснюється ряд таких логічних операцій, як аналіз і синтез, абстрагування і узагальнення, аналогія тощо.

Досвід і загальна освіченість суб'єкта перевірки сприятимуть також успішному використанню аналогії - виявленню подібних ознак між різними об'єктами дослідження, явищами, що відображаються в об'єктах бухгалтерської експертизи. І звичайно, отримані у процесі дослідження результати (на будь-якому з етапів перевірки) вимагають певної систематизації, формулювання об'єктивних і повних висновків. Останні досягається за допомогою узагальнення - методу, що допомагає оціниш проведену роботу, з метою визначення подальшого напряму дослідження, необхідності додаткової перевірки одержаних результатів.

Поряд із загальнонауковими методами дослідження при вивченні звітності підприємств використовуються спеціальні методи та методичні прийоми. Для аудиту характерним є використання методів і методичних прийомів дослідження, що застосовуються в господарському контролі. До їх складу входять:

- методичні прийоми документального контролю (нормативно-правова, формальна, арифметична, хронологічна, зустрічна, взаємна перевірки, відновлення кількісно-сумового обліку);

- статистичні методи (статистичні розрахунки);

- методи економічного аналізу показників діяльності підприємства, які відображені у звітності;

- у деяких випадках - методичні прийоми фактичного контролю (за погодження з керівником підприємства, звітність якого підлягає аудиту).

Зазначені методи та методичні прийоми перевірки в процесі аудиту фінансової звітності слід застосовувати у певному порядку - відповідно до етапу аудиту.

Підготовка достовірної бухгалтерської звітності - одне з основних завдань керівництва господарюючого суб'єкта. Наявність аудиторського висновку про бухгалтерську звітність не перекладає відповідальності за її підготовку на аудитора. Разом з тим на аудитора покладаємо відповідальність за формування об'єктивної думки про ступінь достовірності поданої звітності і складання відповідного висновку, що повинно служити орієнтиром для користувачів бухгалтерської звітності при визначенні ступеню об'єктивності поданих у звітності даних і попереджувати про існуючі і ймовірні відхилення в цій звітності.

Етапи аудиту фінансової звітності

Перед початком перевірки фінансової звітності аудитор повинен визначитися з нормативною базою, яку він буде використовувати в процесі дослідження. При перевірці фінансової звітності аудитору слід керуватися наступними нормативними документами: Закон України "Про аудиторську діяльність", Закон України "Про господарські товариства", Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", інструкцією "Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, Міжнародними стандартами аудиту, Методичними рекомендаціями з перевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітності підприємства та ін. Крім того, аудитор повинен врахувати існування Законів України, що регулюють окремі галузі та види діяльності, внутрішньогосподарські документи.

Наступним кроком для аудитора є вивчення установчих документів підприємства (Статуту, Установчого договору). Контроль даного пункту здійснюється в наступному порядку:

- вивчення питань, що пов'язані з постановкою підприємства на облік у державних установах (наявність свідоцтва платника ПДВ, код включення до ЄДРПОУ, знаходження на обліку в органах статистики, у Пенсійному фонді, Фондах соціального страхування тощо);

- встановити відповідність розміру статутного капіталу установчим документам та чинному законодавству;

- встановлення законності видів діяльності: ліцензування, патентування для окремих видів діяльності. Встановлення відповідальних за господарську діяльність осіб, визначення терміну їх діяльності, основні показники діяльності;

- вивчення правильності та обґрунтування змін до статутного капіталу;

- перевірка грошової вартості майна та відповідності внесків чинному законодавству, що вноситься засновниками;

- перевірка правильності оподаткування коштів, що передаються до статутного капіталу господарюючого суб'єкта.

При цьому в процесі ознайомлення аудитора з установчими документами необхідно встановити: організаційно-правову форму підприємства; структуру управління підприємством та повноваження керівників різних рівнів управління при прийнятті рішень; визначити відсоток, який передбачено на формування резервного капіталу, наявність інших фондів та відсотки на їх формування; порядок розподілу прибутку, порядок ліквідації підприємства, розподіл майна при ліквідації та ін.

Необхідно визначити, якими видами діяльності займається підприємство і чи підлягає дана діяльність ліцензуванню (патентуванню). При відсутності ліцензії (патенту) на діяльність, яка відповідно до чинного законодавства України підлягає ліцензуванню (патентуванню), дана діяльність вважається незаконною.

Описані заходи є підготовчими для проведення повного та якісного аудиту. Безпосередньо дослідження фінансової звітності складається з наступних етапів.

Етап 1. Загальна перевірка фінансової звітності за формою

Розпочати дослідження звітності аудитор повинен із застосування формальної та нормативно-правової перевірки, тобто з визначення Відповідності форм звітності затвердженим нормативним документам, що регулюють порядок її заповнення.

У ході перевірки аудитором має бути встановлена відповідність дотримання, при складанні фінансової звітності, на підприємстві Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", Порядку подання фінансової звітності, вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій".

Основним завданням формальної перевірки аудитора є встановлення за допомогою візуального огляду дотримання усіх передбачених нормативними документами вимог щодо оформлення форм звітності, а в них - обов'язкових реквізитів правильності заповнення відповідних рядків і граф звітності.

На цьому етапі звітні форми перевіряються щодо:

- правильності заповнення їх адресної частини;

- повноти заповнення реквізитів і показників рядків звітності;

- правильності заповнення граф «На початок періоду», «За попередній період» форм звітності;

- дотримання встановлених законодавством строків і термінів подання фінансової звітності.

Етап 2. Перевірка правильності складання кожної з форм звітності

Після вивчення форм звітності за допомогою формальної перевірки аудитор розпочинає наступний етап вивчення звітності - її перевірку за змістом. Найбільш доцільно її проводити у розрізі кожної з форм. Даний етап необхідно розпочинати з проведення арифметичної перевірки кожної із наданих аудитору форм звітності. Арифметична перевірка полягає у визначенні правильності обчислених підсумкових показників форм звітності. За допомогою проведення арифметичної перевірки виявляються невідповідності показників у межах однієї форми. Найчастіше такі помилки допускаються при підрахунку проміжних підсумкових показників звітності.

Арифметична перевірка є обов'язковою, незважаючи на її монотонність і рутинність, оскільки таким чином можуть бути визначені ділянки бухгалтерського обліку, що потребують особливої уваги з боку аудитора та ретельної перевірки за змістом. Крім того, необхідність арифметичної перевірки зумовлена тим, що:

1. Відображення неправдивих даних має безпосередній вплив на результати аналітичної обробки звітності.

2. Помилки в підрахунках проміжних підсумкових і загальних підсумкових показників призводять до перенесення неправильних показників до консолідованої або зведеної звітності. У результаті невідповідностей чи помилок у підрахунку показників окремих форм одержуються неправильні зведені показники галузей економічної діяльності та держави вцілому.

Арифметична перевірка також застосовується аудитором при перевірці дотримання підприємствами вимоги щодо складання форм фінансової звітності наростаючим підсумком з початку року.

Слід також відзначити, що арифметична перевірка використовується аудитором не лише на початковому етапі - при попередньому ознайомленім зі звітністю, що підлягає аудиту, — даний прийом документального контролю, як і загальнонаукові методи дослідження, застосовується на всіх етапах проведення аудиту.

При вивченні консолідованої фінансової звітності підприємства також з'ясовують, чи включені до неї всі підприємства, які мають самостійні баланси і входять до його складу.

Перевіряючи звітність щодо якості її змісту слід переконатися у відповідності звітності передбаченим національними стандартами бухгалтерського обліку якісним вимогам, про які зазначалося вище. Ось і ці вимоги можуть бути забезпечені лише дотриманням законодавчих вимог до складання фінансової звітності та відповідності її показників даним бухгалтерського обліку, то невід'ємною частиною цього етапу роботи аудитора є перевірка дотримання підприємством принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передбачених для складання та подання фінансової звітності підприємства. Очевидно, що визначення відповідності звітності принципам бухгалтерського обліку можливе завдяки порівнянню цих показників з даними засновницьких і розпорядчих документів підприємства, синтетичного та аналітичного обліку, а в окремих випадках - первинних і зведених документів відповідної юридичної особи.

На цьому етапі аудитором перевіряється:

• наявність Наказу про облікову політику, вивчення його змісту та дотримання методики ведення обліку затвердженої наказом;

• відповідність проведеної оцінки вимогам П(С)БО, даним інвентаризації та Наказу про облікову політику;

• правильність, якість та своєчасність складання первинних документів;

• відповідність даних первинних документів регістрам обліку;

• відповідність оборотів і залишків по регістрах синтетичного та аналітичного обліку даним Головної книги;

• відповідність даних Головної книги даним фінансової звітності.

Для забезпечення ефективності проведення аудиту фінансової звітності за допомогою порівняння її показників з даними бухгалтерського обліку аудитору доцільно складати робочі документи - порівняльні таблиці, які будуть раціональними та зручними у використанні та забезпеченні раціонального оформлення робочих документів аудитору.

За допомогою відображення результатів перевірки в таблиці перевіряється відповідність залишків рахунків бухгалтерського обліку за Головною книгою та обліковими регістрами показникам фінансової звітності. У підсумку аудитор має можливість ідентифікувати невідповідності та відхилення показників звітності від даних бухгалтерського обліку, зосереджуючись на з'ясуванні причин їх виникнення, що забезпечить ефективність проведення аудиту. Для визначення причин виявлених відхилень перевіряються дані первинних документів, матеріали інвентаризації, що забезпечує достовірність результатів аудиту.

Етап 3. Перевірка узгодженості показників форм фінансової звітності.

На цьому етапі проводиться перевірка ув'язки показників різних форм фінансової звітності за один і той же звітний період. Це пов'язано з тим, що окремі статті балансу і даних іншої фінансової звітності повинні відповідати один одному. У процесі вивчення фінансової звітності з'ясовують узгодженість показників форм між собою, керуючись при цьому Методичними рекомендаціями з перевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітності підприємства.

Якщо співвідношення між показниками, які зіставляються, виконується, в графі 4 "Відмітка про виконання" ставиться відмітка "+" або інша, яка вказує на виконання співвідношення. У протилежному випадку ставиться відмітка "-", яка вказує на те, що співвідношення між показниками не виконано. В подальшому проводиться більш детальний аналіз причин невиконання співвідношення. Таблиця може бути також заповнена графою "Примітки", в якій вказуються пояснення.

Зразок 1

Перевірка взаємоув'язки форм фінансової звітності
№ з/п	Показники, які зіставляються	Показники, з якими проводиться зіставлення	Відмітка про виконання
1	Форма № 3, ряд. 010, гр. 3	Форма № 2, ряд. 170, гр. 3	+

Особливу увагу в ході перевірки аудитору слід звернути на виправлення помилок. У випадку виявлення помилок при наданні інформації у звітності після підписання річної фінансової звітності аудитор не повинен вимагати виправляти вже затверджену та подану до відповідного органу звітність. Проте для забезпечення співставності показників річної звітності за наступний рік у графах, в яких повинні відображатися дані на початок піп мого періоду, необхідно відображати інформацію не помилкову, а ту, що відповідає вимогам законодавства. Причину розбіжностей між даними звітності на початок періоду та на кінець минулого звітного періоду необхідно надати у Примітках до річної фінансової звітності.

І варто відмітити, що аудитор також зобов'язаний у процесі всього аудиту звертати увагу на порядок виправлення помилок і їх документальне оформлення, адже виправлення помилок є серйозною бухгалтерською операцією, яка має бути належним чином задокументована.