Участь у міжнародних ринках праці, капіталу, фінансових ринках, а також інших формах макроекономічної діяльності;

Рівень життя населення Кіпру досить-таки високий. На тлі країн-членів Європейського Союзу Кіпр помітно виділяється своїми показниками, які мають позитивну динаміку. За останніми даними Кіпр займає 26 місце в світі за рівнем життя населення. За останні п'ять років середньорічний темп зростання становив 3,8%, причому інфляція в цей же період утримувалася на рівні 2,0%, а безробіття - на рівні 3,4%. Хоча економіка Кіпру вельми процвітаюча, вона досить-сприйнятлива до зовнішніх потрясінь. Нерівномірні темпи росту 1990-х років відображають вразливість економіки до коливань туристів, які викликані політичною нестабільністю на острові. Спостерігалися труднощі організації зовнішнього фінансування. Іноземні фірми не вирішувалися вкладати свої кошти.

Фінансовий стан домогосподарств характеризується такими даними. Річний прибуток на одну особу становить в еквіваленті приблизно 12 ООО дол. США. Мінімальна зарплата — близько 450 дол. США, середня — 1000—1200 дол. США.

Кіпр знаходиться на третьому місці у світі за кількістю фахівців з вищою освітою на тисячу жителів.

Економіка як і раніше сильно залежить від сільського господарства та державної служби. Кіпр став незалежною державою з 1960 року. З 1970-х років турецько-кіпрські спільноти контролюють північну частину острова. Цей елемент керування не визнаний на міжнародному рівні. Північна частина має прямі передумови тільки з Туреччиною. Переговори по врегулюванню Об'єднаних Націй не отримали достатньої підтримки у референдумі, який відбувся навесні 2004 року. Таким чином до цих пір немає міжнародного визнання. Європейське Співтовариство прагне надавати фінансову допомогу на півночі. Часткове відкриття кордону на південь у 2003 році дав дуже скромний імпульс економічної інтеграції. У торговельній сфері основні партнери Кіпру на сьогодні - це держави - члени Європейського Співтовариства. Хоча з іншими сусідами по Середземномор'ю також існує торгівля, Кіпр віддає переваги в торгових зв'язках саме членам Європейського Союзу. Основними торговими партнерами Кіпру є Греція, Великобританія, Франція і Німеччина. У 1960-і роки було підписано Генеральну угоду по тарифах і торгівлі (ГСТТ), засновниками якого були члени СОТ. Розвиток здебільшого промисловості залежить від імпорту сировини. За останні роки спостерігається послідовне прагнення до розробки ліберальних торговельних відносин.

Загальна характеристика фінансової системи Кіпру

Юридична система ґрунтується на англійському праві, більшість законів офіційно перекладено на англійську мову. У 1975 р. було створено офшорну зону після розколу Кіпру на грецьку і турецьку зони, хоча більшість турків-кіпріотів хочуть об'єднання і вступу до ЄС. Але проти цього виступає більшість греків-кіпріотів.

Юридичні основи офшорного бізнесу — Закон "Про компанії", доповнення до Закону "Про прибутковий податок" (1975 р.), Закон "Про валютний контроль", положення Центрального банку "Основні принципи і напрямки створення і діяльності офшорних банківських відділень на Кіпрі" (1981 р).

Сприятливою для закордонних інвесторів є, насамперед, грецька частина Кіпру, яка і є загальновизнаною юрисдикцією офшорних компаній, що використовуються в міжнародному податковому плануванні. Кіпр спеціалізується на холдингових, страхових, сервісних, судноплавних, торгово-закупівельних компаніях, банківських інститутах. Будучи країною з помірним рівнем податків для офшорних компаній, Кіпр має ще і досить значну мережу міжнародних податкових угод.

Для здійснення закордонних інвестицій в економіку Кіпру потрібно одержати дозвіл на валютні операції в Центральному банку Кіпру та міністерстві, яке займається відповідним видом діяльності.(4)

Закон "Про компанії" практично ідентичний Закону Великої Британії "Про компанії" (1948 р.) та визначає приватні і публічні компанії. На Кіпрі можливі три форми організації підприємств:

— товариство (партнерство), статутний капітал якого має становити 1000 кіпрських фунтів. При цьому 5 % від заявленого статутного капіталу має бути сплачено. Товариство повинно мати одного директора і секретаря (кіпрського або іноземного), а також від 2 до 20 акціонерів (фізичних або юридичних осіб). Таке товариство звільняється від податку з прибутку і використовується для накопичення капіталу;

— публічні і приватні акціонерні компанії з обмеженою відповідальністю. Публічні компанії повинні мати від 7 до 200 акціонерів, не менше двох директорів і секретаря, призначати аудитора тільки з числа дипломованих фахівців, разом з річним звітом додавати баланс і звіт про прибуток і збитки за звітний рік. Така компанія не може бути офшорною. Приватні компанії можуть мати від 2 до 50 акціонерів (частіше за все). Така компанія не може продавати свої акції широкому загалу і не може випускати акції на пред'явника;

— філії закордонних компаній, режим створення яких визначається переговорами з Центральним банком Кіпру. Філії мають ту саму юридичну форму, що й материнська компанія, і не є самостійними юридичними особами. Філії офшорних компаній, які управляються за межами Кіпру, звільняються від сплати податку з прибутку. Філії іноземних компаній, які управляються і контролюються в межах Кіпру, оподатковуються податком за ставкою 4,25 %.(5,6)

Інвестиції

Кіпр і Мальта відповідають критеріям на довгострокові процентні ставки, демонструючи стійкі темпи зони євро. На Кіпрі триває дефіцит державного бюджету. Відбулось падіння з -4,1% у 2010 році до -2,8% в 2011 році. Проте в країні рівень державного боргу вище, ніж 60% від ВВП критерію, необхідних для вступу в зону євро області. Помітне падіння не прогнозується в короткостроковій перспективі.

Таким чином, можна сказати, що офшорний Кіпр являє собою стійкий фінансовий центр по залученню іноземного капіталу. Як і в будь-якій державі, економіка Кіпру представляє особливий інтерес як для іноземних інвесторів, так і для потенційних мігрантів.

У період підготовки до вступу в Європейський Союз (1 травня 2004 р.), Кіпр демонтував більшість обмежень інвестицій, залучення збільшення потоків прямих іноземних інвестицій (ПІІ), зокрема з боку Європейського Союзу. Кіпр має хорошу структуру бізнес - послуг, фінансових інструментів, сучасних телекомунікацій, утвореної робочої сили, гарних авіакомпаній, надійну правову систему, і низький рівень злочинності. Географічне положення Кіпру, податкові стимули і сучасна інфраструктура також роблять його природним центром для компаній, що бажають вести бізнес з Близького Сходу, Східної Європи, колишнього Радянського Союзу, Європейського союзу, і в Північній Африки. Як результат, Кіпр перетворився на важливий регіональний і міжнародний бізнес-центр.

За даними Конференції Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку (ОНКТАД), Кіпр входить до числа провідних країн світу з точки зору залучення ПІІ. Не входячи до Європейського Союзу інвестори (фізичні та юридичні особи), можуть тепер вільно вкладати інвестиції в Кіпр в більшість секторів економіки, прямо або побічно (у тому числі всі види портфельних інвестицій в кіпрській фондової біржі). Єдина проблема - це в першу чергу винятки щодо придбання власності і, в меншій мірі, обмеження на інвестиції в сектори вищої освіти, банківської справи і засобів масової інформації. У 2008 році приплив прямих іноземних інвестицій (у тому числі "мідна табличка" компанії) досягли 4,0 млрд. доларів США. Географічного походження цих інвестицій було 36,2% від Європейського Союзу і 49,8% від країн в Європі, що не входять в Європейський Союз.

З точки зору секторального розподілу, що входять прямі іноземні інвестиції в 2008 році були спрямовані в такі сектори: будівництво 1,4%, торгівля і ремонт 15,2%, транспорт і зв'язок 5,5%; фінансове посередництво 48,0%, нерухомість та комерційна діяльність 29,7%. Потік американських інвестицій в Кіпр досяг 42,0 млн. США в 2008 році або 1,0% від загального числа внутрішніх Кіпру прямих іноземних інвестицій. Проекти за участю американських інвестицій в останні роки включають нерухомість і різні види діяльності бізнесу, в тому числі відомий американський кави роздрібної франшизи, університети, фірми інформаційних технологій, центри верхової їзди, торгові фірми в галузі охорони здоров'я та натуральних харчових продуктів, нафтових родовищ, виготовлення продуктів і фінансових послуг.[1] http://www.turkipr.ru/?page_id=64

Особливості діяльності офшорних компаній на Кіпрі

На Кіпрі знаходиться 1049 повноцінних офшорних компаній. Вести бізнес на Кіпрі надають право на різні податкові і безмитні концесії. Валютні надходження від офшорних компаній виросли до 346 млн. доларів США в 1997 році. Все це дозволяє говорити про вигоду реєстрації офшору на Кіпрі, як довгострокового бізнес-рішення. Існує близько 40 американських фірм, що належать Кіпру. Близько половини працюють виключно на офшорній основі. Американські компанії в основному зайняті регіональним маркетингом комп'ютерів, комп'ютерною графікою, телекомунікаціями, поліграфічним устаткуванням, побутовими виробами та безалкогольними напоями. З 1994 року положення повторної в'їзної візи були впорядковані і 3-річне дозвіл на роботу були введені для офшорних співробітників.

Варто зазначити, що Кіпр є найбільш популярною офшорною зоною для українських компаній. На нього припадає 83% загального обсягу прямих інвестицій в Україну. Так, за 9 місяців цього року з Кіпру в Україну надійшло $12,089 млрд.

Офшорна компанія може бути зареєстрована з будь-якою назвою, зазначеною в регістрі. Назва компанії не може включати таких слів як "Global", "National", "Impererial", "Com-monwealth", "Cooperative" i "Worldwide". Усі назви мають закінчуватися словом Limited, що вказує на обмежену відповідальність. Назва компанії може містити слово Кіпр у дужках. Офшорні компанії, створення яких допускається на Кіпрі, можуть користуватися сприятливим податковим кліматом країни і бути надзвичайно корисними для міжнародного податкового планування. Офшорні компанії, які реєструються на Кіпрі, мають повністю (на 100 %) контролюватися закордонними резидентами і здійснювати всі операції за межами Кіпру. Проте офшорним компаніям дозволяється мати власний офіс на Кіпрі, і з нього можна керувати офшорною діяльністю фірми. Офшорні компанії за організаційно-правовою формою можуть бути й акціонерними товариствами, і компаніями на гарантіях, і партнерствами, і філіями закордонних фірм.

Судноплавним компаніям, зареєстрованим на Кіпрі, гарантується повне звільнення від сплати податків незалежно від реальної власності суден, що робить кіпрський прапор привабливим для інших держав, які мають морський флот. Дивіденди, які виплачуються акціонерам судноплавних компаній, також звільняються від сплати податку на розподіл прибутку.

http://stud24.ru/financial-management/fnansova-poltika-kpru/179373-523740-page1.html

Для стимулювання розвитку місцевої експортної промисловості прибуток, отриманий на Кіпрі в результаті експорту товарів місцевого виробництва, оподатковується за зниженою на 0,25% ставкою податку на прибуток.(12-14)

Для іноземців, зайнятих в офшорному бізнесі на Кіпрі, діють спеціальні правила оподаткування. Іноземні службовці офшорних компаній, які працюють на Кіпрі, сплачують прибутковий податок у розмірі однієї десятої від нормальної податкової ставки (від 0 до 4 %). Якщо їх професійні послуги експортуються, то прибутковий податок скорочується до 0,25 % нормальної податкової ставки. Якщо прибутки перераховуються іноземцями в інші країни, то такі прибутки повністю звільняються від кіпрського прибуткового податку. Податки на соціальне страхування іноземні службовці офшорних компаній на Кіпрі не сплачують.

Кіпр має дуже суворе законодавче регулювання дотримання конфіденційності та нерозголошення інформації. Центральний банк Кіпру вимагає, щоб йому повідомлялися імена власників акцій офшорних компаній. Проте відповідно до Закону "Про Центральний банк Кіпру", який регулює роботу банку, ні директор, ні жоден чиновник банку не мають права розголошувати інформацію, що є кримінальним злочином. Працівники банку зобов'язані після призначення на роботу дати клятву про дотримання конфіденційності. Інформація не може надаватися третій особі.

Тому не вдалось знайти жодного рейтингу щодо офшорних компаній Кіпру.

Однак, є деякі цікаві факти стосовно зв’язків України та Кіпру. Ступінь проникнення іноземного капіталу у банківський сектор України є на стільки значним, що навіть 5,79% акцій НБУ були куплені у 2011 році кіпрським офшором Bank Invest Ltd. Так, відомий «Надра Банк» знаходиться у сфері інтересів Novartik Trading Limited, Manmade Enterprises Limited (обидва – Кіпр, 60,99% та 30,74% відповідно) та East Capital Group (Швеція). «КредитПром Банк» контролюють фінансові групи – ірландська Homerton Trading Limited та кіпрська Fintest Holding Limited. Альфа Банк неопосередковано належить кіпрській офшорній компанії АВН Ukraine Limited.

Турецька частина — це "податкова пустеля", оскільки високе оподаткування відлякує від цієї території місцевих та іноземних інвесторів. Однак великою популярністю в міжнародних ділових колах користується південна (грецька) частина острова з населенням близько 500 тис. осіб.

Багато підприємців справедливо вважають Кіпр "податковим раєм", де процвітає офшорний бізнес. Це правильна оцінка, але варто зазначити, що Кіпр — нетиповий офшорний центр. Він належить до країн з помірним оподаткуванням, що стало підставою для укладення Кіпром низки податкових угод з іншими країнами.

Популярність Кіпру як офшорного центру в міжнародному бізнесі неухильно зростає. Усе більша кількість транснаціональних корпорацій шукає податкові укриття на цьому острові. У відповідь на цс урядами США, Канади, Франції та Великої Британії в податкові договори вставлені застереження, які обмежують можливості використання умов податкових угод транснаціональними корпораціями. А останнім часом США і Канада взагалі перестали застосовувати відповідні податкові конвенції відносно кіпрських офшорних компаній.(15-16)

Стійка зовнішньоекономічна спеціалізація країн, при якій обмін зі світовим господарством відбувається не в силу дефіцитів або надлишків продукції всередині країни, а на основі порівняльних витрат виробництва та якості товарів;

Зовнішня торгівля для економіки Республіки Кіпр має особливе значення, тому що країна, не маючи практично жодних мінеральних ресурсів і не володіючи значною промисловістю, вимушена задовольняти свої потреби за рахунок ввезення великої кількості товарів і сировини. Крім того, Кіпр історично і в силу свого географічного положення є пунктом транзиту товарів з країн Європи та Близького Сходу.

Для всіх галузей промисловості і сільського господарства закупівля сировини і матеріалів з країн ЄС задовольняє потреби Кіпру на 66,3%. Імпорт металів і напівфабрикатів, в т.ч. кабелів і будматеріалів, з цих країн коливається від 62 до 74% від всієї кількості ввезених товарів цієї групи.

За рахунок країн ЄС покривалася потреба країни в машинах і устаткуванні на 65,3%, в машинах і механізмах для сільського господарства - на 77%, в верстатному устаткуванні, будівельних і гірських машинах - на 60%. Частка що ввозяться з країн ЄС транспортних засобів декілька нижче (40,8%), що пояснюється означає. конкуренцією з боку японських і південнокорейських компаній. Однак і в цій групі товарів на країни ЄС припадає 69% всіх поставок спец. автомобілів.

Потреби в енергоресурсах, в основному, покриваються за рахунок країн Близького Сходу та Росії, а на країни ЄС припадає лише 14,5% всіх поставок нафтопродуктів.

Експорт товарів кіпрського виробництва в країни ЄС, становить 52,4% від усього експорту, причому на частку с / г продукції припадає 85% всіх поставок. Головним імпортером цієї продукції традиційно є Великобританія. Значними статтями експорту з цієї групи товарів є картопля, цитрусові і свіжий виноград. Кіпр традиційно поставляє в країни ЄС ряд продтоварів, таких як сир «халумі», вино, фруктові та овочеві соки, консервовані фрукти і інші товари.

Серед товарів сировинної групи основне місце займали постачання рафінованої міді в катодах і активованого бентоніту.

В експорті готових виробів в країни ЄС провідне місце займає постачання швейних виробів, постільної і столової білизни, основним ринком для яких є Великобританія.

У зв'язку зі створенням на Кіпрі нових виробництв, частково на базі давальницької сировини і комплектуючих, а також складальних підприємств значними статтями кіпрського експорту в країни ЄС стали поставки фармацевтичних товарів, парфюмерії і косметики, виробів з паперу та картону, пакувальних виробів з пластика. Помітне місце в експорті промислових виробів займають алюмінієвий прокат, зварювальні електроди, насоси, кондиціонери, масляні і повітряні фільтри.

У 2004 р. обсяг експорту товарів з грецької частини (цитрусові, виноград, вина, картопля, цемент, одяг і взуття) склав 1524 млн. дол, обсяг імпорту (устаткування, паливо, вироби легкої та харчової промисловості тощо) - 3618 млн. дол Обсяг зовнішньої торгівлі турецької частини острова значно менший (так, в 1998 р. обсяг експорту склав 63 млн. дол.)

Розглянемо показники відкритості економіки Кіпру.

Таблиця 2. Показники відкритості економіки.

€000's

Рроки	імпорт		експорт			Торговий баланс	Експорт у відсотках від імпорту (%)	Експорт у відсотках від ВВП (%)
	загальний	Внутрішнє споживання	Внутрішній (1)	Реекспорт (2)	загальний
22010	6 517 413	6 218 758	566 692	570 095	1 136 788	-5 380 625	17,4	6,6
22009	5 691 778	5 430 394	479 368	491 078	970 447	-4 721 331	17,0	5,8
22008	7 366 650	6 925 061	547 167	643 203	1 190 369	-6 176 281	16,2	6,9
22007	6 353 444	5 928 992	505 073	577 596	1 082 668	-5 270 776	17,0	6,8
22006	5 513 455	5 030 986	446 625	665 133	1 111 758	-4 401 697	20,2	7,7
22005	5 069 069	4 426 956	406 984	821 759	1 228 743	-3 840 326	24,2	9,2
22004	4 577 861	4 230 768	415 086	521 283	936 369	-3 641 492	20,5	7,5
22003	3 936 674	3 582 028	367 762	446 898	814 660	-3 122 014	20,7	7,0
22002	4 248 629	3 855 354	402 564	471 005	873 569	-3 375 060	20,6	8,0
22001	4 320 574	3 719 319	424 759	648 292	1 073 051	-3 247 523	24,8	10,2
22000	4 103 975	3 363 712	411 367	599 893	1 011 260	-3 092 715	24,6	10,4
COPYRIGHT © :2012 REPUBLIC OF CYPRUS, STATISTICAL SERVICE

1. У тому числі магазинів і положень вітчизняного виробництва.

2. У тому числі магазинів і положень не вітчизняного виробництва.

Як зазначалось раніше та проаналізувавши таблицю 2, бачимо, що Кіпр є не досить стійким до різних економічних потрясінь, що чітко відбивається у коливаннях показників. Наприклад, крім зазначених нижче років, можемо відмітити у 1974 році острів був фактично розділений на грецьку і турецьку частини, і це призвело до падіння зовнішньої торгівлі.

Офіційно весь Кіпр увійшов до Європейського Союзу 1 травня 2004, це дещо покращило його становище на світовій арені.

Розглядаючи виробничий сектор Кіпру, можна відзначити окремі галузі.

За роки незалежності Кіпр добився великих успіхів в промисловому розвитку. На острові створена багатогалузева обробна промисловість, що виробляє якісну продукцію, яка користується попитом не тільки на внутрішньому ринку, а й на зовнішніх ринках. В даний час уряд робить кроки по впровадженню високих технологій у промисловість шляхом створення так званих "інкубаторів" і утворення науково-дослідного центру розвитку нових технологій.

Промисловість в основному представлена ​​галузями, орієнтованими на експорт - швейної, трикотажної, взуттєвої, тютюнової. До основних її напрямів також відносяться: виробництво продуктів харчування, напоїв, виробів зі шкіри, металовиробів, продуктів хімії і виробів з пластику.

Республіка Кіпр була у минулому відсталою аграрною країною, де землеробство було основою економіки. Тепер же землеробство не має колишньої провідної ролі, основою економіки Кіпру є невиробнича сфера. І все ж в 2000 році частка сільського господарства у ВВП склала 3,6%, при цьому даний сектор економіки забезпечив зайнятість 8,3% робочої сили країни.

Сільське господарство успішно розвивається, незважаючи на те, що найродючіші землі зосереджені на півночі острова, на території нинішньої Республіки Північного Кіпру. Жителі острова обробляють трохи менше половини земель, з них ¼ зрошується. Основні культури: пшениця, ячмінь, овес, боби, баштанні, картопля, виноград, тютюн, мигдаль, гранат, оливки і горіхи, волоський горіх, ячмінь, баштанні та цитрусові. На території Республіки Кіпр найбільш розвинене виноградарство, кіпрські вина відомі у всьому світі, а свіжий виноград відрізняється надзвичайною соковитістю і запахом.

Основними експортованими сільськогосподарськими продуктами в даний час є картопля, свіжі овочі, консервовані фрукти, фруктові соки, цитрусові, свіжий виноград, молочні вироби, вина та спиртні напої. У гірських районах розвинене тваринництво: вівці, кози, свині, велика рогата худоба та домашня птиця. Останнім часом з'явилася якась мода на розведення на фермах страусів.

Сільськогосподарська продукція включає в себе цитрусові, овочі, зернові, картоплю, маслини, і бавовна. Крім того, грецький сектор вирощує листяні фрукти та виноград. Турецька сторона, де сільське господарство є більш важливим, вирощує тютюн та столовий виноград. Розведення птахів, свиней, овець, кіз, великої рогатої худоби також набирає свій темп і характеризується значним розвитком. Кіпрська сторона має сильну економіку виробництва, яка виробляє будівельні матеріали, текстиль, хімічні речовини, і метал, дерево, папір, камінь, глину. Існує також виробництво продуктів харчування та напоїв, судноремонту та переробки нафти. Мінеральні ресурси включають мідь, пірит, азбест, гіпс і сіль. Інвестиційний клімат Кіпру також вимагає уважного вивчення.

Рис. 1 Динаміка експорту 200-2010рр.

Данна динаміка показує, що експорт не має досить визначеної тенденції та має стрибкоподібний рух. Як бачимо, експорт Кіпру є вразливим до зовнішніх чинників, а саме коливань світової економіки. Наприклад, у 2003 р. Парламент Кіпру ратифікував Угоду про вступ Кіпру до ЄС, що призвело до поступового виходу експорту зі спаду. У 2007 р. на Кіпрі відбулось дитяче Євробачення, що можливо й призвело до дещого покращення економічної ситуації. Основні статті експорту – це фармацевтична продукція, одяг, цемент, цигарки, вироби з паперу та пластику, картопля, цитрусові, вина і меблі.

Сектор послуг вважається головною опорою кіпрської економіки, даючи близько 76,7% ВВП станом на 2005 р. Ця обставина відображає поступову еволюцію економіки та її перехід від орієнтації на експорт мінеральної вировини (в основному міді та азбесту) і сільськогосподарської продукції в період 1960-73 рр. до експорту промислових виробів (в осоновному одягу) в кінці 1970-х рр., і нарешті, до перетворення Кіпру в центр міжнародного бізнесу та послуг починаючи з середини 1980-х рр. і по сьогоднішній день.

Сфера обслуговування, або послуг, - сектор, темпи розвитку якого є найшвидшими. В даний час дана сфера включає в себе туризм, транспорт і зв'язок, торгівлю, банківське обслуговування, страхування, аудит бухгалтерський облік, операції з нерухомістю, постачання продуктів, державну адміністрацію, бізнес-послуги та правове обслуговування.

Постійно підвищується роль Кіпру як регіонального центру послуг, а при існуючому величезному інформаційному потоці реалії сучасного способу життя і намічені плани сприяють сьогодні перетворенню острова також і в міжнародний інформаційний центр.

Дефіцит торгового балансу покривається за рахунок доходів від туризму, який з кінця 1980-х років став найбільшим джерелом валютних надходжень. На півдні країни туризм придбав величезне значення після того, як Туреччина ввела свої війська в північні райони і там було закрито багато готелів. У 1996 р. на півдні Кіпру побували 2,5 млн. туристів, на півночі - близько 0,4 млн. (у тому числі близько 0,3 млн. - з Туреччини). У 2004 р. 2 млрд. дол. склали надходження іноземної валюти в скарбницю держави від сфери туризму.

Величина експортної квоти вказує на місце країни на світовому ринку як продавця. Якщо ЕК > 10%, то економіка країни є відкритою. За цим кількісним критерієм більшість країн світу має відкриту економіку. Найвищі ступені відкритості економіки, як свідчить англійський журнал "The Economist", демонстрували в середині 90-х років Сінгапур (понад 100% за рахунок реекспорту), Ірак (81,1% за рахунок експорту нафти), Ірландія (71%), Бельгія (59,5%). Водночас у світі налічувалося чимало країн, для яких ЕК < 10 %. Зокрема: у групі промислове розвинутих країн - США (7,5%) та Японія (9,2); у групі країн, що розвиваються, - Бразилія (7,2%) та Індія (7,9%); у групі країн з перехідною економікою - Вірменія (9.5%). Проте найпоширенішою була квота в межах від 20 до 30%. Таку квоту мали ФРН (20,4%), Алжир (21,1%), Чилі (23%), Угорщина (27,4%), Данія (28,6%), Канада (28,7%) та інші, експортна квота Франції та Великої Британії була менше 20 % (відповідно 17,3 і 19,2%).

Як можемо спостерігати з таблиці 2, величина експортної квоти лише у 2000-2001рр. перевищувала 10%, тобто можна казати, що Кіпр має не досить великий ступінь відкритості економіки з 2002-2010рр. Чи є це позитивним моментом будемо визначати далі.

Рис.2 Динаміка імпорту 2000-2010рр.

Як ми можемо спостерігати, протягом дослідженого часу, імпорт у більшості випадків має тенденцію до зростання. У зв’язку із кризою 2008-2009 рр. відбувся різкий спад імпорту, однак, з 2010 р. становище дещо стало покращуватись.

Основні статті кіпрського імпорту – це сировина, споживчі товари та продукція виробничо-технічного призначення, транспортне обладнання і паливо.

Таблиця 3. Імпортна квота

Роки	Імпорт, $	ВВП, $	Імпортна квота, %
2010	6 517 413 000	23132000000	28,17487896
2009	5 691 778 000	29622800000	19,21417962
2008	7 366 650 000	24500000000	30,06795918
2007	6 353 444 000	20980000000	30,28333651
2006	5 513 455 000	21300000000	25,88476526
2005	5 069 069 000	22398800000	22,6309847
2004	4 577 861 000	20250000000	22,60672099
2003	3 936 674 000	17719200000	22,21699625
2002	4 248 629 000	14277000000	29,75855572
2001	4 320 574 000	10801100000	40,00124061
2000	4 103 975 000	10078700000	40,71928919

Рис.3 Динаміка імпортної квоти 2000-2010рр.

Імпортна квота – це показник, який характеризує значення імпорту для національної економіки у цілому, окремих її галузей. Зростання цього показника у динаміці говорить про зростання взаємозв’язків національної економіки та світового господарства.

Динаміка імпортної квоти показує, що національна економіка Кіпру починає збільшувати свою участь у світовій економіці після кризи 2008-2009 рр.

Таблиця. 4 Експортно-імпортна квота, коефіцієнт покриття експорту імпортом та імпорту експортом.

ТТис $	роки	імпорт	експорт	ВВП, $	експортно-імпортна квота	коефіцієнт покриття експортом імпорту, %	коефіцієнт покриття імпортом експорту, %
	2010	6 517 413	1 136 788	23132000	0,330892314	17,44232	573,318244
	2009	5 691 778	970 447	29622800	0,224901934	17,04998	586,5109584
	2008	7 366 650	1 190 369	24500000	0,349266082	16,158892	618,8543216
	2007	6 353 444	1 082 668	20980000	0,354438132	17,040648	586,8321591
	2006	5 513 455	1 111 758	21300000	0,311042864	20,164452	495,9222241
	2005	5 069 069	1 228 743	22398800	0,281167384	24,240013	412,5410277
	2004	4 577 861	936 369	20250000	0,272307654	20,454291	488,8949762
	2003	3 936 674	814 660	17719200	0,268146079	20,694119	483,2290772
	2002	4 248 629	873 569	14277000	0,358772711	20,561198	486,3529956
	2001	4 320 574	1 073 051	10801100	0,499358862	24,835844	402,6438632
	2000	4 103 975	1 011 260	10078700	0,507529245	24,640988	405,8278781

Рис.4 Динаміка коефіцієнта покриття експортом імпорту

Рис.5 Динаміка коефіцієнта покриття імпортом експорту.

Коефіцієнт покриття експортом імпорту (Експорт у відсотках від імпорту (%)) дає можливість зіставляти країни за станом їх торговельних балансів. Коефіцієнт покриття імпорту експортом є відношенням обсягу імпорту до загального обсягу експорту. Як можемо спостерігати з даної динаміки, в економіці Кіпру перевищує імпорт, що свідчить про імпортозалежність країни, та не достатню забезпеченість власними ресурсами.

Таблиця.4 Торговий баланс Кіпру

В даній таблиці наведено основних зовнішньо-економічних партнерів Кіпру, і проаналізувавши динаміку, бачимо, що тут переважають країни Європи. Адже, Кіпр є ланкою, що повязує Єропу з іншою частиною світу.

Таблиця.5 Зовнішня торгівля за основними видами діяльності

	2010	2009	2008	2007	2006	2005	2004	2003	2002	2001	2000
загальний обсяг імпорту (€εκ.)	6517,4	5 691,8	7 366,7	6 353,4	5 513,5	5 069,1	4 577,9	3 936,7	4 248,6	4 320,6	4 104,0
Імпорт для внутрішнього споживання (€ млн)	6 218,8	5 430,4	6 925,1	5 929,0	5 031,0	4 427,0	4 230,8	3 582,0	3 855,4	3 719,3	3 363,7
Категорія у відсотках (%)
споживчі товари	30,2	33,7	28,3	29,7	29,9	30,4	30,0	31,4	28,4	28,4	28,9
проміжні товари та сировина	26,8	27,9	30,1	30,7	30,0	30,5	32,4	34,2	31,7	32,6	34,3
засоби виробництва	8,7	11,8	9,2	9,3	9,9	10,1	10,9	11,3	10,8	11,9	12,0
транспортні засоби	13,7	10,2	14,0	15,0	12,2	11,6	13,4	10,9	12,5	10,4	9,5
Паливно-мастидьні матеріали	18,6	16,2	18,0	15,1	16,6	15,6	11,9	7,8	10,6	12,2	13,7
не секретні	1,9	0,2	0,4	0,2	1,4	1,8	1,4	4,4	6,0	4,5	1,6
Загальний обсяг експорту (€ млн)	1 136,8	970,5	1 190,4	1 082,7	1 111,8	1 228,7	936,4	814,7	873,6	1 073,1	1 011,3
Реекспорт (€ млн)	570,1	491,1	643,2	577,6	665,1	821,8	521,3	446,9	471,0	648,3	599,9
Експорт (€ млн)	566,7	479,4	547,2	505,1	446,6	407,0	415,1	367,8	402,6	424,8	411,4
Експорт, без урахування поставок
на кораблях і літаках (€ млн)	566,2	478,6	546,6	504,2	445,6	406,2	409,7	352,6	386,0	402,5	382,7
Категорія у відсотках (%)
Сільськогосподарська продукція	15,2	17,3	21,3	23,8	21,2	23,0	24,0	21,1	16,3	18,6	15,4
корисні копалини	0,8	1,3	1,3	2,4	2,4	1,3	1,2	1,5	1,4	0,8	0,7
Промислові товари сільськогосподарського походження	16,6	16,7	14,9	13,8	16,2	17,9	14,2	15,9	14,6	11,9	12,6
Промислові товари мінерального походження	4,3	3,8	4,3	3,8	1,7	1,4	2,3	3,2	3,3	4,1	4,8
Промислова продукція виробничого походження	63,0	60,9	58,1	56,2	58,5	56,3	58,2	58,3	64,4	64,6	66,5
не секретні	0,0	0,0	0,1	0,0	0,0	0,1	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0

Виходячи з даної таблиці, доходимо висновку, що в імпорті переважають споживчі товари; реекспорт має велику частку в зовнішній торгівлі Кіпру; в експорті переважає сільськогосподарська продукція, що свідчить про деяке повернення Кіпру до 1970-х років, тобто як сировинного придатку. Хоча сучасні експерти-економісти доходять думки, що Кіпр є однією з процвітаючих європейських країн.

З вищезазначеного випливає, що Республіка Кіпр має багатий внутрішній ринок (табл.5) з диференційованим попитом, що є обовязковою умовою повноцінного функціонування національної економіки на світовому ринку.

Висновок

Географічне положення Кіпру у найбільш східіній точці Європи, на межі трьох континентів, у поєданнні з бездоганною репутацією робить його ідеальним місцем для інвесторів та бізнесу, що виходять на європейський ринок, в той же час для європейських представників Кіпр забезпечу. Успішний вихід на міжнародні ринки.

До числа найбільш важливих конкурентних переваг Кіпру відносяться наступні:

• Стабільна макроекономічна середа, що підкріплюється твердою рішучістю впорядкувати становище в податково-бюджетній сфері у світлі приєднання Кіпру до зони євро в 2008 р.

• Високорозвинені інфраструктурні послуги - енергетика, телекомунікації та мережа доріг.

• Ефективна фінансова система.

• Високоосвічені кадри.

• Низький рівень оподаткування, що доповнюється наявністю угод про уникнення подвійного оподаткування з 40 країнами.

• Суспільна злагода, засноване на давньої традиції співпраці соціальних партнерів.

Кіпрська економіка – невелика, надзвичайно гнучка та здорова. Вона проявила себе як структура, що швидко пристосовується, готова трансформуватися у потрібному напрямку у мінімальні строки. Кіпрська економіка характеризується задовольняючими темпами росту ВВП, високою зайнятістю, внутрішньою та зовнішньою макроекономічною стабільністю. У результаті Республіка Кіпр досяг значного рівня конвергенції з передовими економічними системами.

Список використаної літератури

1. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навч. посіб. — К., 2004. — 300 с.

2. Безуглий В.В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навч. посіб. — К., 2005. — 704 с.

3. Карлін MJ. Фінанси зарубіжних країн. — К., 2004. — 384 с.

4. Квасовський O.P. Зарубіжний досвід застосування спрощених систем оподаткування для малого бізнесу в країнах з перехідної економікою // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. — 2002. — № 2. — С. 253—258.

5. Киріенко Н. Податки в Чехії // Вісник податкової служби України. — 2003. — Квітень — травень. — С. 40—45.

6.. Ким А. Мальта: да здравствует фигор // Финансовая газета. — 2004. — № 17—18. — 10 мая.

7 Кисельов А. Кіпр: нові обрії оптимізації // Податкове планування. — 2002. — № 10. — С. 9—11.

8.Ключковський Я. Чи може польський досвід становлення місцевого самоврядування бути корисним Україні // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.

9.Князев В.Г. Тенденции развития налоговых систем в зарубежных странах // Налоговый вестник. — М., 1998. — № 9. — С. 10—16.

10. Колодко Г. Глобализация и сближение уровней экономического развития: от спада к росту в странах с переходной экономикой//Вопросы экономики. — 2000. — № 10. — С. 3—12.

11. Комінюк H.В. Міжбюджетні відносини в Англії // Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС: Матеріали наук.-практ. конф. — К., 2002. — Т. 2. — С. 245—247.

12. Коуз Р. Фирма, рынок и право. — М., 1993. — 620 с.

13.. Красавина Л.Н. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. — М., 2000. — 380 с.

14. Кучеров ИЛ. Налоговое право зарубежных стран: Курс лекций. — М.: ЮрИнфоР, 2003. — 260 с.

15. Кучеров И.И. Налогообложение зарубежных стран. — М.: ЮрЛекс, 2005. — 320 с.

16.Кынина H.A. Решение межбюджетных проблем в России, Италии и Китае: сравнительный анализ // Региональная экономика: теория и практика. — 2004. — № 1. — С. 72—74.

17. Лазутова МЛ.,Слезнева H.A.,Субетто АЛ. Сравнительный анализ законов об образовании государств — участников СНГ и государств Балтии. —М.;СПб.,2000.— Ч. 1.

18.Ламперт X. Социальная рыночная экономика. Германский путь. — М., 2006. — 178 с.

19. Лісниченко С. Нормативне регулювання непрямих податків у ЄС // Право України. — К., 2002. — Х° 2. — С. 147—150.

20.Литвиненко Я.В.,Якушин ІД. Податкові системи зарубіжних країн. — К.,2004.— 208 с.

21.Мадневский С. Социальная помощь в Германии // МЭ и МО. — 2003. — № 10. — С. 42—44.

22. Макконнелл К., Брю С. Економикс: принципы, проблемы и политика. — М., 1992. — Т. 1. — 520 с.

23. Міжнародне оподаткування: Навч. посіб. / За ред. Ю.Г. Козака, В.М. Сміла. — К., 2003. — 550 с.

24. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн. — К., 2003. — 240 с.