- •1. Предмет та система криміналістики
- •2. Завдання криміналістки на сучасному рівні боротьби зі злочинністю
- •3. Природа криміналістики
- •4. Зв'язок криміналістики з суміжними галузями знань
- •5. Процес пізнання у криміналістиці
- •6. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •7. Поняття і значення криміналістичної ідентифікації
- •8. Поняття групової належності, її криміналістичне значення
- •9. Об'єкти, типи і види ідентифікації
- •11. Загальна методика ідентифікації
- •12. Виникнення, розвиток і сучасний стан криміналістики
- •13. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •14. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •15. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •16. Технічні засоби профілактики
- •17. Поняття судової фотографії та її значення
- •18. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •19. Судово-оперативна зйомка місця події
- •20. Судово-дослідницька фотографія
- •21. Поняття трасології та її значення
- •22. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •23. Класифікація слідів
- •24. Поняття та основи дактилоскопії
- •25. Папілярні узори, їх властивості, типи
- •26. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук
- •27. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •28. Сліди ніг та взуття людини. Підготовка до проведення трасологічної експертизи
- •29. Доріжка слідів ніг, її криміналістичне значення
- •30. Сліди знарядь злому та інструментів. Особливості їх класифікації
- •31. Сліди транспортних засобів, їх класифікація
- •32. Поняття судової балістики та її значення
- •33. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •34. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •35. Поняття документа у криміналістиці
- •36. Сутність техніко-криміналістичного дослідження документів
- •37. Встановлення слабовидимих і невидимих текстів
- •38. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •39. Ідентифікаційні ознаки письма
- •40. Ознаки почерку, їх класифікація
- •41. Поняття ідентифікації людини за зовнішніми ознаками
- •42. Використання методики словесного портрету в слідчій та оперативно-розшуковій роботі. Застосування комп’ютерного фотороботу
- •43. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •44. Види криміналістичних обліків
- •45. Дактилоскопічний облік
- •46. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •47. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •48. Класифікація тактичних прийомів
- •49. Поняття тактичних комбінацій і тактичних операцій
- •50. Сутність організації розслідування
- •51. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •52. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа і значення в розслідуванні злочинів
- •54. Поняття, види та принципи огляду
- •55. Підготовка до огляду місця події
- •56. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •57. Тактика огляду місця події
- •58. Особливості огляду трупа
- •59. Фіксація результатів огляду місця події
- •60. Поняття та види допиту
- •61. Підготовка до допиту
- •62. Зміст тактики допиту
- •63. Встановлення психологічного контакту під час допиту
- •64. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного
- •65. Викриття неправди в показаннях
- •66. Допит неповнолітніх
- •67. Тактика очної ставки. Поняття перехресного допиту
- •2) Єдність об'єкта (очна ставка являє собою процес неперервного порівняння показань двох одночасно допитуваних осіб);
- •68. Фіксація результатів допиту
- •69. Поняття та ознаки обшуку
- •70. Об'єкти та види обшуку
- •71. Тактичні прийоми обшуку
- •72. Особливості проведення виїмки
- •73. Фіксація результатів обшуку та виїмки
- •74. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання
- •75. Підготовка до пред'явлення для впізнання
- •76. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •77. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
- •78. Поняття та види слідчого експерименту
- •79. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •80. Особливості перевірки показань на місці
- •81. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •82. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •83. Система судово-експертних установ в Україні
- •84. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •85. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •86. Криміналістична характеристика злочинів
- •87. Розкриття злочинів як процес пізнання минулого
- •88. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
- •89. Криміналістична характеристика вбивств
- •90. Початковий етап розслідування вбивств
- •91. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •92. Початковий етап розслідування вбивств на замовлення
- •93. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •94. Тактика слідчих дій при розслідуванні зґвалтувань
- •95. Криміналістична характеристика привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •96. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •97. Побудова слідчих версій і планування розслідування привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •98. Криміналістична характеристика і особливості розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
- •99. Криміналістична характеристика і особливості розслідування податкових злочинів
- •100. Криміналістична характеристика та особливості розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
- •101. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва
- •103. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем
- •104. Криміналістична характеристика крадіжок
- •105. Початковий етап розслідування крадіжок
- •106. Тактика слідчих дій при розслідуванні крадіжок
- •107. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •108. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
- •109. Початковий етап розслідування грабежів і розбоїв
- •110. Криміналістична характеристика шахрайства
- •111. Початковий етап розслідування шахрайства
- •112. Криміналістична характеристика вимагань
- •113. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •114. Початковий етап розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху
- •115. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж
- •116. Початковий етап розслідування підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж
- •117. Тактика слідчих дій при розслідуванні підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж
- •118. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •119. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
- •120. Початковий етап розслідування екологічних злочинів
87. Розкриття злочинів як процес пізнання минулого
Розшукова діяльність становить функцію оперативно-розшукових органів, органів дізнання та досудового слідства. Одна частина розшуку належить до оперативно-розшукової діяльності та має на меті встановлення і виявлення об'єктів розшуку, а друга його частина, притаманна органам досудового слідства, пов'язана з вирішенням завдання виявлення вже встановлених об'єктів розшуку. За цією лінією проводиться розмежування функціональних обов'язків правоохоронних органів.
Розшукова діяльність при розслідуванні різних видів злочинів передбачає комплекс дій, спрямованих на:
1) створення умов, що ускладнюють перебування особи, яка переховується, на нелегальному становищі, перешкоджають їй перебувати у певному місці, вільно переміщатися (проживати, оформлюватися на роботу, навчатися та ін.);
2)створення обстановки, що змушує того, хто переховується, шукати зв'язків зі своїм оточенням, змінювати місце перебування і тим самим демаскувати себе;
3)створення у особи, яку розшукують, суб'єктивного уявлення про хід розслідування і розшукову діяльність шляхом суворого дотримання вимог про недопустимість розголошення даних досудового слідства (ст. 121 КПК, ст. 387 КК);
4)використання можливостей впливу на особу, яку розшукують, через її оточення з метою схилити до явки з повинною.
Невідкладні й первісні слідчі дії є криміналістичними поняттями. У більшості випадків вони здійснюються на початковому етапі розслідування. Разом з тим, невідкладного характеру набувають відповідні слідчі дії й на наступних етапах розслідування.
Розкриття злочинів значною мірою залежить від способів їх приховування. Способи приховування злочинів поділяються на групи, пов'язані з такими особливостями:
1) утаювання інформації, її джерел пасивними способами (умовчання, неповідомлення, відтягнення часу, відмова від дачі показань тощо) і активними способами (приховання знарядь злочину, предметів посягання, матеріальних цінностей, грошових коштів та ін.);
2) знищення інформації {слідів злочинця, наслідків його дій);
3)маскування інформації, прийоми якого спрямовані на викривлення уявлення про особу злочинця, спосіб його дій та інші обставини злочину (зміна зовнішнього вигляду особи, яка вчинила злочин, зміна звичайного розташування предметів тощо); фальсифікацію (підроблення) інформації, створення неправдивої інформації, що виходить від заявників {свідомо неправдива заява, донос), учасників кримінального процесу (свідомо неправдиві показання); створення фальшивих слідів, предметів, документів, їх підміна тощо; інсценування злочинів (удаване створення обстановки, яка не відповідає події, що відбулась, з метою приховати злочин і спрямувати розслідування у помилковому напрямі).
У системі розкриття злочинів одним з важливих напрямів є робота слідчого і оперативно-розшукових органів по «гарячих слідах». Даний термін характеризує сліди (матеріальні та ідеальні) як такі, з моменту залишення яких минуло мінімум часу, що не вплинуло на необоротні зміни «неостиглих» слідів.
Велике значення має застосування прийомів, за допомогою яких можна встановити:
а) просторово-часові зв'язки між окремими слідами злочину та обставинами події;
б) ідентифікаційні та ситуаційні властивості слідів та їх доказову цінність;
в) причини відсутності або наявності слідів як фактів, що суперечать природному перебігу аналогічних подій (негативні обставини).
Зазначені обставини можуть бути встановлені шляхом застосування комплексу криміналістичних прийомів:
1) вивчення окремих слідів злочину;
2) вивчення комплексу слідів (матеріальних та ідеальних);
3) порівняльного аналізу даних вивчення слідів і оперативно-розшукової інформації;
4) порівняльного аналізу даних вивчення слідів і моделей аналогічних типових ситуацій;
5) з'ясування причин розбіжностей (суперечностей) між даними вивчення слідів та іншими джерелами інформації;
6) перевірки висунутих у зв'язку з такими суперечностями слідчих версій шляхом проведення відповідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
Розкриття злочинів по «гарячих слідах» розпочинається як тільки виявляються ознаки злочину, у зв'язку з чим на підставі КПК і чинного законодавства, що регламентує оперативно-розшукову діяльність та організаційно-правові основи боротьби із організованою злочинністю, вживаються такі заходи:
1) припинення протиправних дій злочинця;
2) затримання злочинця на місці вчинення злочину і доставлення його до місця утримання;
3) вжиття заходів щодо ліквідації наслідків злочину;
4) виявлення і збереження джерел інформації про подію злочину;
5) попереднє дослідження і перевірка інформації про ознаки злочину.
Особливістю цієї діяльності є те, що її часто здійснюють особи, які опинилися на місці події: На цьому етапі розкриття злочинів по «гарячих слідах» особлива роль належить черговому відповідного органу внутрішніх справ. Отримавши повідомлення про злочин, черговий вживає заходів щодо його розкриття, а саме:
а) інструктує по телефону заявника про його наступні дії;
б) направляє найближчий наряд патрульно-постової служби до місця події;
в) сповіщає про подію дільничного інспектора;
г) направляє до місця події наряд міліції та слідчо-оперативну групу;
ґ) повідомляє про подію начальника міліції (РБВС);
д) забезпечує постійний зв'язок з місцем події та слідчо-оперативною групою.
Наступний етап розкриття злочину по «гарячих слідах» розпочинається після прибуття до місця події слідчо-оперативної групи. Діяльність слідчого (дізнавача) спочатку спрямовується на оцінку слідчої ситуації, що склалася, вирішення питання про наявність ознак злочину, вжиття оперативно-розшукових або організаційних заходи для розкриття злочину по «гарячих слідах». З цією метою паралельно з оглядом, якщо кримінальна справа порушена, можуть проводитися інші невідкладні слідчі дії (ДОПИТ, обшук). Одночасно складаються орієнтувальні дані ЦМІ розшуку відповідних осіб, знарядь злочину, викрадених предметів. До оперативно-розшукових заходів, що вживаються, належать такі:
а) переслідування і затримання злочинця за запаховими слідами за допомогою службово-розшукового собаки;
б) організація загороджувальних заходів та перекриття шляхів відходу злочинця;
в) організація пошуково-розшукового патрулювання за участю потерпілого або свідків-очевидців;
г) організація засідок у місцях ймовірної появи злочинця;
ґ) спостереження за місцями значного скупчення людей (ринки, вокзали, магазини та ін.);
д) «прочісування» території, прилеглої до місця події;
є) організація поквартирного опитування осіб, які проживають поблизу місця події.
Розкриття злочину може розпочатися від: а) предметів, що були знайдені на місці події; б) слідів-відображень; в) знаряддя вчинення злочину (інструменти, зброя, транспортні засоби); г) способу вчинення злочину; ґ) ознак зовнішності злочинця, що збереглися у пам'яті потерпілих, очевидців.
На даному етапі великого значення набуває проведення тактичної операції «Розшук», яка проводиться для пошуку особи за ознаками зовнішності і містить:
1) допит потерпілих, свідків-очевидців;
2) складання словесного портрета, малюнків по пам'яті та ін.;
3) пред'явлення потерпілим, свідкам-очевидцям фотознімків з оперативних обліків;
4) здійснення оперативних заходів з метою впізнання злочинця;
5) перевірку даних за криміналістичними обліками картотек осіб, які зникли безвісти, невпізнаних трупів та ін.;
6) призначення портретно-криміналістичної, комплексної судово-медичної та криміналістичної експертиз для ідентифікації невпізнаного трупа.
Особливе місце у системі розшуку злочинця на стадії розкриття злочину посідає робота щодо використання слідів рук, виявлених на місці події, яка включає:
1) огляд слідів (за участю фахівця);
2) перевірку за картотекою слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів;
3)перевірку за дактилоскопічною картотекою осіб, які перебувають на криміналістичному обліку;
4) призначення дактилоскопічної експертизи за наявності підозрюваних;
5) допит підозрюваного з пред'явленням висновку дактилоскопічної експертизи.
До завершальної стадії виконання невідкладних слідчих дій накопичується достатньо відомостей з основних джерел інформації На цій стадії може виникнути необхідність у створенні слідчо-оперативних груп, загальному плануванні їх діяльності. У зв'язку з цим склалися певні організаційні форми взаємодії слідчого з органами дізнання:
1) взаємне інформування про встановлені по справі факти, що стосуються предмета розслідування;
2) спільне планування розслідування по кримінальній справі, особливо тоді, коли винні у вчиненні злочину не встановлені;
3) спільне проведення слідчих і розшукових дій;
4) дача слідчим відповідно до положень статей 114, 118, 191 КПК доручень оперативним працівникам про проведення ними самостійно окремих слідчих дій і розшукових заходів.