19. Грошова система, її елементи основні елементи та типи

Грошова система — це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою.

Металева система — це грошова система, в якій роль загального еквівалента і засобу обігу виконують металеві гроші із золота чи срібла.

Металева система поділяється на два види — біметалізм і монометалізм.

Біметалізм є системою, де роль загального еквівалента законодавчо закріплюється одночасно на рівних правах за двома благородними металами — золотом і сріблом.

Хоча система біметалізму проіснувала досить довго (у Західній Європі з XVI до початку XIX ст.), але виявилася нежиттєздатною, бо суперечила природі грошей як загального еквівалента. Законодавче закріплення за двома металами однакової ролі загального еквівалента не відповідало співвідношенню

їхньої реальної ринкової вартості. Суперечливість і нестійкість біметалізму поступово призвели до його занепаду і заміни золотим монометалізмом.

Монометалізм — це грошова система, в якій роль

загального еквівалента закріпляється за одним благородним металом — золотом.

Розрізняють чотири різновиди золотого монометалізму: золотомонетний стандарт, золотозливковий стандарт, золотодевізний стандарт, золотодоларовий стандарт.

Типи грошових систем: Металева (Біметалізм Монометалізм) Паперово-кредитна(Паперові гроші Кредитні гроші)

20 Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки

Інфляція — це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.. Є різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрями: перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу; другий — як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і насамперед міме виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів. Тим часом інфляція є складним, багатостороннім явищем, причини якого — у взаємодії факторів сфери виробництва і сфери грошового обігу. Інфляція зовні виглядає як знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії, яка супроводжується зростанням цін на товари та послуги.

Причини інфляції: Порушення пропорцій суспільного виробництва, Надмірна емісія паперових грошей, Дефіцит державного бюджету, Мілітаризація економіки, Значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу, Недосконалість податкової системи, Кризові явища у фінансовокредитній системі, Монополізація виробництва, Зовнішньоекономічні фактории

Типи інфляції: Залежно від переважаючого впливу факторів інфляція попиту, інфляція пропозиції

За ступенем прогнозування очікувана, неочікувана. За темпамизростання повзуча, галопуюча,гіперінфляція.

За характером прояву — відкрита, прихована. співвідношенням темпів зростання цін на товари — збалансована, незбалансована

Економічні наслідки інфляції По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, По-друге, капітали переливаються зі сфери виробництва у сферу обігу, По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові

відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод.По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни.

Соціальні наслідки інфляції По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення,

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, По-третє, інфляція посилює безробіття,

21 Сутність ринку та його типи.

Ринок — система економічних відносин, пов'язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів. Є два сектори економіки: ринковий і неринковий

Враховуючи, що товарно-грошові відносини в ринковій економіці опосередковують усі відносини сусп-ва, суб’єктами ринку практично стають всі учасники суспільного вир-ва (держава, іноземні фірми та громадяни, громадяни України, різні установи та організації, державні, колективні, кооперативні, приватні підприємства та їх об’єднання)

Широке трактування ринку свідчить про те, що об’єктами ринкових відносин в сучасній економіці стають усі результати сусп. діяльності. Тобто, ними можуть бути матер. продукти праці(засоби вир-ва, предмети споживання, послуги, житло тощо); інтелектуальні продукти праці (інформація, наукові ідеї);робоча сила; цінні папери (акції, облігації); валюта, позичкові капітали і т.д.

Основні суб’єкти ринкової економки:

1. Домашнє госп-во—власники екон. ресурсів(пропонують на ринку ресурсів фактори вир-ва); отримують доходи від проданих ресурсів; використовують доходи на придбання споживчих товарів та послуг для задоволення особистих потреб.

2. Підприємці—пред’являють попит на ресурси; пропонують товари та послуги як для підприємницького й державного секторів, так і для домогосподарств; інвестування отриманих доходів.

Держава—пред’являє попит на екон. Ресурси для здійснення екон. Діяльності в державному секторі економіки; пред’являє попит на засоби вир-ва для вир-ва суспільних та інших благ; пропонує гроші та пред’являє попит на гроші; пропонує суспільні блага без посередньої оплати їх, що поліпшує продуктивність підприємницького сектору і зменшує витрати на споживання домогосподарств; здійснює урядове регулювання ринкової економіки