- •Політична економія
- •Тема 1. Політична економія як наука
- •1) Економічними законами;
- •1) Ефективне використання ресурсів;
- •1) Сукупність домогосподарств, підприємств, відповідних державних інституцій та установ, інфраструктури та різних активів у межах певного природного середовища й державної території;
- •1) Вивчає діяльність, яка охоплює виробництво й обмін товарами;
- •1) Підтримання економічного зростання;
- •1) Формулювання гіпотез і подальша їхня перевірка на фактах;
- •1) Економічна політика, яка успішно спрацьовує в одних умовах, може бути помилковою в інших;
- •3) Економічні моделі повинні точно без спрощень відображати реальність, бо інакше вони нічого не варті;
- •4) Моделі полегшують сприйняття економічної дійсності, бо спрощують її.
- •4) Економічним сприйняттям.
- •2) Помилки композиції;
- •Тема 2. Загальні основи економіки
- •Тема 3. Форма виробництва
- •Тема 4. Економічна система
- •Тема 5. Ринкова економіка
- •4) Забезпечення справедливого розподілу доходів.
- •Тема 6. Ринковий механізм
- •Тема 7. Економічна роль держави
- •Тема 8. Економіка домогосподарства
- •Тема 9. Фірма як економічний суб’єкт
- •Тема 10. Перехідна економіка
- •Тема 11. Світова економіка
- •Макроекономіка
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •3) Поведінку економічних суб’єктів на ринках ресурсів;
- •4) Глобальні тенденції економічного розвитку людства;
- •Тема 2. Основні макроекономічні показники
- •Тема 3. Виробництво, споживання та інвестиції
- •Тема 4. Економічне зростання
- •Тема 5. Монетарна економіка
- •Тема 6. Сукупні видатки та економічна рівновага
- •Тема 7. Сукупний попит і сукупна пропозиція
- •Тема 8. Макроекономічна нестабільність
- •Тема 9. Монетарна політика
- •Тема 10. Фіскальна політика. Дефіцит бюджету і державний борг
- •Тема 11. Зовнішня торгівля і зовнішньоторговельна політика
Тема 10. Фіскальна політика. Дефіцит бюджету і державний борг
№749. Державний борг – це сума попередніх:
1) дефіцитів бюджету;
2) бюджетних надлишків за вирахуванням дефіцитів бюджету;
3) державних видатків;
4) бюджетних дефіцитів за вирахуванням бюджетних надлишків;
5) усі твердження неправильні.
№750. Якщо національна економіка перебуває в стані рівноваги, то:
1) державний бюджет збалансований;
2) бюджети всіх рівнів мають бути збалансовані;
3) уряд не здійснює запозичень;
4) середня податкова ставка усталена;
5) усі твердження неправильні.
№751. Функції податків полягають в тому, щоб:
1) перерозподіляти доходи між різними групами населення;
2) збільшувати обсяг коштів, спрямованих на інвестування у національну економіку;
3) скорочувати кошти, якими розпоряджаються фірми і домогосподарства;
4) регулювати грошовий обіг у країні;
5) усі твердження неправильні.
№752. Ефект витіснення означає:
1) споживання товарів і послуг збільшується, а інвестицій - зменшується;
2) вітчизняні вироби витісняють імпорт;
3) збільшення державних видатків зменшує обсяг приватних інвестицій;
4) збільшення приватних інвестицій зменшує державні видатки;
5) усі твердження неправильні.
№753. Однією з умов розвою національної економіки є динаміка тягаря державного боргу. Ця динаміка залежить від:
1) рівня реальної процентної ставки;
2) величини первинного дефіциту бюджету;
3) ефекту витіснення;
4) правильні відповіді 1 і 2;
5) правильні відповіді 2 і 3.
№754. Відносні видатки з обслуговування державного боргу вимірюють:
1) відношенням суми боргу до валового внутрішнього продукту;
2) сумою державного боргу;
3) сумою сплачуваних процентів за боргом;
4) відношенням суми сплачуваних процентів та амортизації основної суми боргу до ВВП;
5) усі твердження неправильні.
№755. Прихильники концепції економіки пропозиції вважають, що зниження податків:
1) індукує стимули до праці, заощадження, інвестування і підприємницької діяльності, а отже, переміщує вправо криву сукупної пропозиції;
2) забезпечує соціальну справедливість у розподілі доходів;
3) збільшує обсяг сукупного попиту, а отже і обсяг національного виробництва;
4) збалансовує державний бюджет з утворенням бюджетного надлишку;
5) усі твердження неправильні.
№756. Первинний дефіцит державного бюджету – це різниця між:
1) величиною поточного дефіциту бюджету і сплатою процентів за державний борг;
2) поточними державними надходженнями і видатками;
3) надходженнями за повної зайнятості за наявних податкових ставок і фактичними видатками;
4) фактичним і структурним дефіцитом;
5) усі твердження неправильні.
№757. Фіскальна політика буде дискреційною, якщо зміняться такі параметри:
1) знижуються ставки оподаткування;
2) підвищуються ставки оподаткування;
3) збільшуються податкові надходження за незмінної прогресивної шкали оподаткування;
4) усі твердження правильні;
5) правильні відповіді 1 і 2.
№758. Фіскальна політика буде недискреційною, якщо зміняться такі параметри:
1) зміниться ставка прибуткового податку;
2) за незмінної ставки прибуткового податку збільшуються податкові надходження;
3) змінюється співвідношення між прямими і непрямими податками у доходах державного бюджету;
4) зменшуються видатки на утримання бюджетного сектора економіки;
5) усі твердження неправильні.
№759. Стимулювальна стабілізаційна політика спрямована на:
1) досягнення бездефіцитного державного бюджету;
2) стабілізацію обмінного курсу національної валюти;
3) зниження темпів інфляції;
4) збільшення обсягу виробництва і рівня зайнятості в національній економіці;
5) усі твердження неправильні.
№760. Фіскальна політика буде рестрикційною у разі:
1) збільшення державних видатків;
2) збільшення обсягу державних закупівель товарів і послуг;
3) збільшення обсягу соціальних видатків;
4) зменшення державних видатків;
5) усі твердження неправильні.
№761. У національній економіці досягнуто повної зайнятості, але простежується висока інфляція. Яка комбінація заходів монетарної і фіскальної політики буде доцільною у даному разі і знизить темпи інфляції:
1) підвищення податків і продаж центральним банком державних облігацій на відкритому ринку;
2) зниження податків і купівля центральним банком державних облігацій на відкритому ринку;
3) збільшення державних видатків і купівля центральним банком державних облігацій на відкритому ринку;
4) зниження державних видатків і купівля центральним банком державних облігацій на відкритому ринку;
5) збільшення державних видатків і зниження норми резервування.
№762. Серед основних причин неспроможності країн платити за свої зовнішні борги не може бути така:
1) неправильна макроекономічна політика країн-боржників;
2) зростання процентних ставок у розвинутих країнах;
3) різка зміна кон’юнктури на світових ринках, що супроводжується погіршенням умов торгівлі країн-боржників;
4) наявність стимулів до відмови від платежів за борг;
5) усі можуть бути.
№763. Яке твердження неправильне:
1) зовнішній борг країни виникає унаслідок позик країною коштів за кордоном, продажу нею фінансових активів за кордон та прямих іноземних інвестицій у її економіку;
2) державний борг складається з двох частин: внутрішнього боргу і зовнішнього боргу;
3) рівень відкритості економіки впливає на результативність фіскальної політики;
4) стимулювальна фіскальна політика зменшує чистий експорт, що послаблює її впливи на національну економіку;
5) автоматичні стабілізатори часто називають недискреційною фіскальною політикою.
№764. Зовнішня заборгованість країни – це наслідок:
1) прямих зовнішніх інвестицій в економіку країни;
2) продажу матеріальних активів іноземцям;
3) позичання країною коштів за кордоном та продажу нею своїх фінансових активів за кордон;
4) правильні твердження 1 і 3;
5) усі твердження правильні.
№765. Якщо середня ставка податку знижується із збільшенням вартості об’єкта оподаткування, то її називають:
1) непрямою;
2) прогресивною;
3) регресивною;
4) прямою;
5) пропорційною.
№766. Яке твердження правильне:
1) одиницю виміру об’єкта оподаткування називають податковою ставкою;
2) наповнення державного бюджету збільшенням податкових ставок має свої межі;
3) стримувальна фіскальна політика передбачає перехід від прогресивних до пропорційних податкових ставок;
4) крива Лафера відображає обернену залежність між обсягом податкових надходжень та величиною податкової ставки;
5) пропорційні податки не виконують фіскальної функції.
№767. Що є проявом стримувальної дискреційної фіскальної політики:
1) збільшення податкових надходжень за незмінної податкової системи;
2) збільшення державних видатків;
3) зменшення податкових ставок;
4) надання податкових пільг підприємствам, які здійснюють інвестиції;
5) розширення переліку підакцизних товарів.
№768. Що є проявом недискреційної фіскальної політики у фазі економічного піднесення:
1) збільшується обсяг допомоги із безробіття;
2) зростають ставки акцизного збору;
3) зменшуються державні закупівлі товарів і послуг;
4) збільшуються надходження до державного бюджету від податку на додану вартість за незмінної його ставки;
5) зменшуються виплати з державного бюджету безробітним у результаті перегляду норм соціального законодавства.
№769. Автоматичні стабілізатори у фазі спаду:
1) збільшують дефіцит державного бюджету;
2) зменшують трансферні платежі;
3) збільшують податкові надходження за прогресивних ставок;
4) зменшують дефіцит державного бюджету;
5) зменшують податкові надходження за регресивних ставок.
№770. Яке твердження правильне:
1) з позиції кейнсіанців стимулювальна фіскальна політика повинна спиратись на зниження податків, стримувальна – на зменшення державних видатків;
2) дискреційна фіскальна політика базується на дії автоматичних стабілізаторів;
3) наявність високопрогресивної системи оподаткування повністю розв’язує проблеми безробіття та інфляції;
4) за умов перегрітої економіки доцільною є стримувальна фіскальна політика;
5) ефект витіснення посилює стимулювальний вплив фіскального інструментарію.
№771. Яке твердження правильне:
1) різниця між фактичним та циклічним дефіцитами становить структурний дефіцит бюджету;
2) циклічний дефіцит відображає вплив на бюджет економічної політики уряду;
3) у фазі спаду циклічний дефіцит зменшується;
4) структурний дефіцит – це різниця між фактичними надходженнями до бюджету за чинних податкових ставок та видатками за повної зайнятості;
5) структурний дефіцит бюджету усувається завдяки автоматичним стабілізаторам.
№772. Випуск урядом нових державних цінних паперів і використання залучених коштів для виплат за старими боргами називають:
1) реструктуризацією державного боргу;
2) рефінансуванням державного боргу;
3) капіталізацією державного боргу;
4) полегшенням сплати державного боргу;
5) конверсією державного боргу.
№773. Яка комбінація заходів фіскальної і монетарної політики сприятиме збільшенню обсягів національного виробництва в економіці із значним вимушеним безробіттям:
1) збільшення облікової ставки та зменшення державних закупівель;
2) зменшення податків та збільшення норми резервування;
3) зменшення норми резервування та податкових ставок;
4) продаж державних облігацій центральним банком на відкритому ринку та збільшення державних закупівель;
5) зменшення податкових ставок та продаж державних облігацій центральним банком на відкритому ринку.
№774. Яке твердження правильне:
1) вибір оптимальних пропорцій між фіскальними та монетарними інструментами полегшується за умов відкритості економіки;
2) державний борг – це сума надлишків та дефіцитів бюджету;
3) фіскальна функція податків полягає у перерозподілі вартості створеного ВВП між юридичними та фізичними особами;
4) фінансування дефіциту бюджету за рахунок запозичень на внутрішньому ринку спричиняє збільшення темпів інфляції;
5) в аналізі боргової політики уряду відношення державного боргу до ВВП як показник має перевагу над абсолютною величиною державного боргу.
№775. Яке твердження правильне:
1) емісійне покриття дефіциту державного бюджету не відповідає цілям стимулювальної політики;
2) використання додаткових коштів, отриманих внаслідок стримувальної фіскальної політики, для сплати внутрішнього боргу не перешкоджає досягненню її цілей;
3) зовнішній борг – це заборгованість держави перед міжнародними фінансовими організаціями;
4) у відкритій економіці стримувальна фіскальна політика зменшує чистий експорт;
5) стримувальна фіскальна політика переміщує криву сукупного попиту вправо.