Тема 9. Монетарна політика

№723. Що не є статтею “Активи” комерційного банку:

1) резерви;

2) надані позики;

3) дисконтні позики;

4) цінні папери;

5) інші активи.

№724. Що не є статтею “Пасиви” комерційного банку:

1) чекові вклади;

2) отримані позики;

3) капітал банку;

4) неопераційні вклади;

5) готівка в касі.

№725. Пропозиція грошей у національній економіці збільшується щоразу, коли комерційні банки:

1) збільшують свої вклади у центральному банку;

2) зменшують свої зобов’язання за поточними рахунками;

3) збільшують обсяги позик, наданих домогосподарствам і виробничим одиницям;

4) правильні відповіді 1 і 2;

5) правильні відповіді 1 і 3.

№726. Надлишкові резерви комерційного банку – це:

1) активи, які у разі потреби можуть швидко перетворюватися на готівку;

2) різниця між величиною фактичних резервів та величиною обов’язкових резервів;

3) різниця між величиною активів і власним капіталом;

4) різниця між величиною фактичних резервів та величиною наднормативних резервів;

5) усі твердження неправильні.

№727. Якщо грошова база подвоїлась і розмір грошового мультиплікатора також збільшився у 2 рази, то пропозиція грошей:

1) не змінилась;

2) подвоїлась;

3) зросла у чотири рази;

4) зросла, але менш ніж у 2 рази;

5) усі відповіді неправильні.

№728. Зменшення норми резервування:

1) збільшуватиме пропозицію грошей унаслідок збільшення розміру грошового мультиплікатора;

2) збільшуватиме пропозицію грошей унаслідок збільшення коефіцієнта депонування;

3) зменшуватиме пропозицію грошей унаслідок зменшення грошового мультиплікатора;

4) зменшуватиме пропозицію грошей унаслідок зменшення коефіцієнта депонування;

5) усі твердження неправильні.

№729. Що не є статтею “Активи” центрального банку:

1) цінні папери;

2) позики комерційним банкам;

3) золотовалютні резерви;

4) обов’язкові резерви комерційних банків;

5) інші активи.

№730. Що не є статтею “Пасиви” центрального банку:

1) резерви комерційних банків;

2) дисконтні позики;

3) депозити скарбниці;

4) банкноти центрального банку;

5) інші зобов’язання.

№731. Якщо центральний банк продає велику кількість державних цінних паперів домогосподарствам і комерційним банкам, то:

1) збільшиться загальна сума особистих заощаджень;

2) збільшиться загальна сума депозитів комерційних банків;

3) зменшиться сума позик, наданих комерційними банками;

4) знизиться рівень процентної ставки;

5) збільшиться пропозиція грошей.

№732. Центральний банк не виконує такої функції:

1) регулювання та контроль пропозиції грошей у національній економіці;

2) емісія грошових знаків;

3) зберігання золотовалютних резервів та обов’язкових резервів комерційних банків;

4) надання кредитів населенню;

5) “кредитор останньої надії”.

№733. Максимально можливе збільшення суми банківських депозитів дорівнює:

1) добутку обов’язкових резервів та грошового мультиплікатора;

2) різниці між фактичними резервами та обов’язковими резервами;

3) добутку надлишкових резервів та грошового мультиплікатора;

4) добутку фактичних резервів та грошового мультиплікатора;

5) усі твердження неправильні.

№734. Проведення монетарної політики стикається з низкою ускладнень та перешкод, які знижують її результативність. Такою перешкодою не є:

1) зростання рівня відкритості національної економіки;

2) поведінка економічних суб’єктів;

3) зміна швидкості обігу грошей;

4) співвідношення між прямими та непрямими податками;

5) зміни у функції інвестицій.

№735. Передавальний механізм монетарної політики не містить такої ланки (згідно з основним потоком макроекономіки):

1) зміна реальної пропозиції грошей унаслідок проведення центральним банком відповідної монетарної політики;

2) зміна процентних ставок;

3) зміна швидкості обігу грошей;

4) зміна сукупних видатків у відповідь на зміну процентних ставок;

5) зміна основних макроекономінчих змінних – реального ВВП, рівня зайнятості та рівня цін унаслідок зміни сукупних видатків.

№736. У національній економіці пропозиція грошей не залежить від:

1) норми резервування;

2) готівки;

3) обов’язкових резервів;

4) депозитів скарбниці;

5) коефіцієнта депонування.

№737. Центральному банкові складно уповільнити темпи зростання грошової маси, якщо:

1) величина особистих заощаджень дуже значна;

2) центральний банк не може зменшувати норму резервування;

3) комерційні банки володіють значними надлишковими резервами;

4) курс національної валюти знижується;

5) домогосподарства і фірми намагаються купити державні облігації на значну суму.

№738. Яке твердження щодо простого грошового (депозитного) мультиплікатора неправильне:

1) збільшується із зменшенням норми резервування;

2) менший за розрахункове значення, якщо домогосподарства віддають перевагу позикам у готівковій формі;

3) менший за одиницю;

4) діє як у напрямку збільшення, так і зменшення пропозиції грошей;

5) зі зменшенням понаднормативних резервів наближається до розрахункового значення.

№739. Коефіцієнт депонування грошей – це:

1) частина депозитів, яку комерційні банки зобов’язані зберігати як резерв;

2) частка депозитів, яку комерційні банки фактично резервують;

3) частка депозитів в обсязі пропозиції грошей;

4) відношення обсягу пропозиції грошей до грошової бази;

5) відношення готівки до грошей на поточних рахунках.

№740. Пропозиція грошей в економіці за інших однакових умов зменшується, якщо:

1) зростає величина повного грошового мультиплікатора;

2) збільшується грошова база;

3) зростає норма резервування;

4) зменшується коефіцієнт депонування грошей;

5) збільшується обсяг готівки.

№741. Якщо пропозиція грошей в економіці зменшилась на 20% , а грошова база зросла вдвічі, то величина повного грошового мультиплікатора:

1) зменшилась на 40%;

2) зменшилась на 80%;

3) збільшилась на 80%;

4) зменшилась на 60%;

5) збільшилась на 60%.

№742. Яке твердження правильне:

1) комерційні банки впливають на пропозицію грошей в економіці завдяки системі повного резервування депозитів;

2) система часткового резервування депозитів повністю запобігає банкрутствам банків у разі виникнення банківської паніки;

3) грошова база – це сума готівки та поточних вкладів;

4) згідно з кейнсіанським підходом, зміна пропозиції грошей безпосередньо впливає на сукупні видатки;

5) пропозиція грошей прямо пропорційна грошовій базі.

№743. Яке твердження правильне:

1) згідно з монетаристським підходом, зміна пропозиції грошей впливає на сукупні видатки опосередковано через зміну процентної ставки;

2) обмеження обсягів кредитів, що надаються певним галузям, відносять до ринкових інструментів монетарної політики;

3) виконуючи функцію "кредитора останньої надії", центральний банк погашає державний борг коштом золотовалютних резервів;

4) тривале застосування центральним банком інструментів прямого регулювання пропозиції грошей знижує рівень конкуренції між банками;

5) стимулювання кредитної емісії називають кредитною рестрикцією.

№744. Яке твердження правильне:

1) зміна норми резервування може мати негативний вплив на фінансовий стан комерційних банків та економіку в цілому;

2) операції на відкритому ринку – це купівля або продаж центральним банком облігацій та акцій підприємств;

3) облікова ставка – це процентна ставка, за якою центральний банк надає споживчі кредити;

4) стимулювальну монетарну політику називають політикою "дорогих грошей";

5) політика "дешевих грошей" має на меті обмежити рівень інфляції.

№745. Якщо центральний банк країни купує у домогосподарств та комерційних банків державні цінні папери, то:

1) пропозиція грошей в економіці зменшується;

2) пропозиція грошей зросте, а обсяг наданих комерційними банками позик зменшиться;

3) обсяг депозитів у комерційних банках зменшиться;

4) пропозиція грошей і можливості кредитування зростуть;

5) процентні ставки зростуть.

№746. Яке твердження правильне:

1) пропозиція грошей може не реагувати на зменшення облікової ставки;

2) операції на відкритому ринку найменш дієвий інструмент монетарної політики, бо економіка реагує на них із запізненням;

3) зниження норми резервування є частиною політики "дорогих грошей";

4) позики, які комерційні банки отримують у центральному, називають іпотечними;

5) емісія грошей є частиною політики "дорогих грошей".

№747. Стимулювальна монетарна політика, знижуючи процентні ставки, зумовлює:

1) збільшення обмінного курсу національної валюти та скорочення чистого експорту;

2) зменшення курсів цінних паперів, майна та споживчих видатків;

3) зменшення курсів цінних паперів, q Тобіна та інвестиційних видатків;

4) зменшення інвестиційних видатків та сукупного попиту;

5) зменшення обмінного курсу національної валюти та збільшення чистого експорту.

№748. Яке твердження правильне:

1) до основних операцій, здійснюваних Національним банком України, належить кредитування фізичних осіб;

2) стимулювальна монетарна політика передбачає збільшення норми резервування і облікової ставки та продаж центральним банком державних цінних паперів;

3) ефективність монетарної політики є вищою за високого рівня незалежності центрального банку;

4) грошова база завжди більша, ніж пропозиція грошей;

5) у короткостроковому періоді монетарна політика відчутно впливає лише на рівень цін.