2,84±0,02 С. У кг–1 спритність також покращилася та складає 3,13±0,06 с, що також є рівнем, вищим

за середній, але з нижньою межею діапазону. Приріст результатів у КГ–2 – 0,29 с, а в ЕГ–2 – 0,57 с.

Відмінність результатів тесту№ 3 достовірна між групами дівчат 7-х класів (Р<0,01).

Висновки. Зростання показників спритності в експериментальних групах ми пояснюємо впли-

вом на її розвиток вправ спрямованої дії та спеціальним навчанням техніки човникового бігу 4 х 9 м

із перенесенням кубиків, що дає змогу економно витрачати сили на рухові дії. Покращенню

спритності в КГ–1 та КГ–2, хоча й нижчому, ніж в експериментальних групах, сприяли засоби уроків

фізичної культури, які опосередковано впливали на розвиток цієї якості.

Найбільший приріст результатів тесту-2 у хлопців ЕГ–1 (-0,61 с) та дівчат ЕГ–2 (-0,4 с).

Причому показники тесту дівчат КГ–1, ЕГ–1 та ЕГ–2 до експерименту вищі, ніж показники хлопців

цих же груп. А після експерименту дівчата КГ–1, КГ–2 й ЕГ–2 теж перевершили хлопців. Очевидно,

що позитивні зрушення за результатами в експериментальних групах відбулися не лише завдяки

експериментальній програмі, а й під упливом природних фізіологічних факторів. На нашу думку, цей

тест не є достатньо інформативним показником для визначення рівня спритності, тому що містить

незначну кількість просторово-часових компонентів.

Визначення спритності за допомогою різниці в часі подолання дистанції човникового бігу

3 х 10 м з оббіганням стійок обличчям уперед та спиною вперед показало, що до експерименту

результати в хлопців усіх КГ та ЕГ перебували на рівні, нижчому від середнього, а в дівчат – на

середньому. В ЕГ хлопців спритність зросла до вище середнього рівня, а в хлопців КГ – до

середнього. Результати КГ–2 й ЕГ–2 мають вірогідну відмінність на користь хлопців ЕГ–2 (Р<0,05).

Між КГ–1 та ЕГ–1 такої відмінності не виявлено.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

59

У дівчат ЕГ–1 й ЕГ–2 спритність покращилася до вище середнього рівня та результати експери-

ментальних груп статистично достовірні на відміну від контрольних (6 клас – Р<0,05; 7 клас –

Р<0,01). Таким чином, позитивні зміни в рівні спритності є закономірними й відбулися вони завдяки

цілеспрямованому впливу засобами спеціальних вправ.

Література

1. Бакіко І. Вікова динаміка розвитку спритності у дітей шкільного__

1994 року Україна вперше взяла участь в Олімпійських іграх як незалежна держава. Відтоді її спортсмени змагаються у всіх Літніх Олімпійських іграх і Зимових олімпійських іграх.Раніше левова частина українських спортсменів виступали під прапором Радянського Союзу на Олімпійських іграх з 1952 року до 1988 року, а після розпаду Радянського Союзу Україна була частиною Об'єднаної команда в 1992 році.Загалом, Українська національна олімпійська дружина виборола 96 медалей на літніх Олімпіадах і 5 медалей на зимових Олімпіадах. Найуспішніші види - гімнастика, легка атлетика та боротьба.Національний олімпійський комітет України (НОК України) створено 1990 року. 1993 року його визнав Міжнародний олімпійський комітет (МОК).

Олімпі́йські і́гри (давньогрецька мова: οἱ Ὀλυμπιακοί Ἀγῶνες - гоі олуъмпіакоі́ аґō̑нес) — міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні чотири роки під егідою Міжнародного олімпійського комітету. Види спорту, які входять до програми Олімпійських ігор називаються олімпійськими. Переможці змагань отримують довічне звання олімпійського чемпіона.

Олімпійські ігри діляться на літні й зимові. Літні Олімпійські ігри проводяться кожні чотири роки, в рік кратний чотирьом. Зимові Олімпійські ігри об'єднують зимові види спорту й відокремилися від літніх, починаючи з 1924 року. До середини 90-х літні й зимові Олімпійські ігри проводилися в один рік. Починаючи із зимової Олімпіади Ліллехаммера (Норвегія), зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літніх.Зміст [сховати]

1 Історія

1.1 Походження Олімпійських ігор

1.2 Історія олімпійських ігор сучасності

2 Олімпійський девіз

3 Олімпійська символіка

4 Церемонії

5 Присяга

6 Споруди

7 Види спорту

8 Спортсмени

9 Україна на Олімпійських іграх

10 Літні олімпійські ігри

11 Зимові олімпійські ігри

12 Див. також

[ред.]

Історія

[ред.]

Походження Олімпійських ігор

Детальніше у статті Олімпійські змагання

Олімпійські ігри зародилися в Стародавній Греції, де вони проводилися раз на чотири роки у місті Олімпія і були визначною подією в житті стародавніх греків. Ігри були заборонені римськими імператорами як поганські з метою утвердження християнства.

[ред.]

Історія олімпійських ігор сучасності

Спроби відродження традиції олімпійських змагань проводилися впродовж 19-го століття в Греції та Англії, проте вони не знаходили достатньої підтримки до 1894 року, коли був сформований Міжнародний олімпійський комітет. Перші ігри відбулися в Греції в 1896 році. Відтоді Олімпійські ігри проводяться кожних чотири роки. Ігри 1916, 1940 та 1944 років було скасовано через Першу та Другу світову війну.

З 1924 року проводяться дві Олімпіади: Літня та Зимова. Починаючи з 1994 року Зимові Олімпійські ігри проходять у різні роки з Літніми.

Проміжок між двома Олімпіадами називають олімпійським циклом.

[ред.]

Олімпійський девіз

Олімпіади проводяться під гаслом «Citius, altius, fortius», що в перекладі з латини значить «Швидше, вище, сильніше», запропонованим католицьким ченцем Анрі Дідоном.

Іншим популярним гаслом олімпіад є вираз «Головне не перемога, а участь».

[ред.]

Олімпійська символіка

Олімпійські кільця

Емблемою олімпіад є п'ять переплетених кілець різного кольору, які символізують п'ять різних континентів.

Олімпійський прапор — полотнище із зображенням олімпійської емблеми на білому тлі. Підіймається на відкритті Олімпійських ігор, опускається під час церемонії закриття.

Під час Олімпіад горить олімпійський вогонь, який запалюють в Олімпії й приносить до місця проведення олімпіади естафетою олімпійського вогню.

Починаючи з 1968 року кожна олімпіада має свій олімпійський талісман.

[ред.]

Церемонії

Найважливішими церемоніями Олімпійських ігор є церемонія відкриття, церемонія нагородження олімпійських чемпіонів та призерів та церемонія закриття.

Церемонія відкриття Олімпійських ігор - масове театралізоване шоу, яке приваблює до себе найбільшу телевізійну аудиторію. Кожна країна-організатор намагається в цьому шоу показати світу свою культуру. Церемонія відкриття проводиться зазвичай на Олімпійському стадіоні. Окрім яскравої театралізованої вистави вона включає в себе парад олімпійців. За традицією парад відкривають олімпійці Греції, а замикають олімпійці країни-організатора. Ігри урочисто відкривають високоставлені урядовці країни-організатора. Представники олімпійців та суддів приносять олімпійську присягу. Підіймається олімпійський прапор. На знак відкриття ігор в чаші над Олімпійським стадіоном запалюється олімпійський вогонь, принесений олімпійською естафетою.

На церемонії закриття ігор замість впорядкованого параду олімпійці різних країн виходять на стадіон єдиним натовпом, змішавшись між собою. Така традиція була започаткована на Мельбурнській Олімпіаді 1956. Церемонія закриття Олімпіади включає в себе передачу олімпійського прапора делегації країни-організатора наступних Ігор.

[ред.]

Присяга

На церемонії відкриття олімпійських ігор вибрані представники атлетів та суддів приносять олімпійську присягу.

[ред.]

Споруди

Впродовж Ігор атлети проживають в Олімпійському селищі.

Основною спортивною спорудою ігор є Олімпійський стадіон. Крім головного Олімпійського стадіону змагання проводяться в інших спорудах: на стадіонах, у басейнах, стрільбищах, тощо, які отримують право називатися "олімпійськими".

[ред.]

Види спорту

Детальніше у статті Олімпійські види спорту

В програму Олімпійських ігор входять 33 види спорту, що включають 52 дисципліни. Загалом в окремих змагання розігрується біля 400 медалей.

До програми Пекінської Олімпіади 2008 року входило 28 видів спорту. Відтоді з олімпійської програми виключено бейсбол та софтбол, тому на Лондонській Олімпіаді 2012 року будуть поводитися змагання тільки з 26 видів спорту. На Зимових Олімпіадах проводяться змагання з 7 видів спорту.

[ред.]

Спортсмени

Учасників Олімпійських ігор називають олімпійцями. Початково, олімпійцями, як і на Олімпійських іграх древності, могли бути тільки чоловіки. Жіночі змагання були включені в програму Олімпіад, починаючи з Олімпійських ігор 1928 року.

Довгий час Олімпійські ігри вимагали строгого аматорського статусу спортсменів. Однак, під впливом реальностей сучасного життя, враховуючи те, що спорт високих досягнень вимагає максимальної віддачі і повної зайнятості, від вимоги аматорства спортсменів стали відмовлятися. Починаючи з 1970-х років МОК переклав рішення про допуск професіональних спортсменів на міжнародні федерації відповідних видів спорту. До сьогодні єдиним видом спорту, який зберігає любительський статус, є бокс, швидше завдяки відмінності правил від професіонального боксу.

Починаючи з Ігор 1992 року в Барселоні, кількість олімпійців обмежена певним числом. Для участі в Олімпіаді спортсмен чи команда повинні отримати олімпійську ліцензію. Правила відбору встановлюються окремими федераціями видів спорту.

[ред.]

Україна на Олімпійських іграх

Детальніше: Україна на Олімпійських іграх

Українські спортсмени виступають на Олімпійських іграх окремою командою, починаючи із Зимової Олімпіади 1994-гр року. До цієї дати українці брали участь в іграх в складі олімпійської збірної Радянського Союзу та Об'єднаної команди (в 1992 році). Керівництво олімпійським спортом в Україні здійснює Національний олімпійський комітет України. Чимало українців носять горде звання олімпійського чемпіона (дивіться статті Українські олімпійські чемпіони та Список олімпійських чемпіонів України). Першою олімпійською чемпіонкою незалежної України стала фігуристка Оксана Баюл.