2. Методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності

Методи стимулювання та мотивації інтересу до навчання

Методи стимулювання та мотивації обов’язку і відповідальності у навчанні

3. Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності

Методи усного контролю і самоконтролю

Методи письмового контролю і самоконтролю

Методи лабораторно-практичного контролю і самоконтролю

В будь якому акті навчальної діяльності одночасно поєднуються декілька методів, вони взаємно проникають один в один, характеризуючи різнобічну взаємодію учнів і вчителів.

Функції методів навчання

1. Спонукальна. Збуджує в учнів внутрішній інтерес до навчання, формує позитивні мотиви його.

2. Освітня (навчальна). Є основною. Передбачає застосування таких прийомів керування навчальною роботою учнів, які б сприяли успішному набуттю ними знань, умінь і формуванню на цій основі переконань.

3. Виховна. Акцентувати увагу учнів на основних виховних ідеях, на оцінці природних і суспільних явищ, моральних якостей і естетичної культури, сприяти організації правильних взаємин між вчителем і учнями та між самими учнями.

4. Розвиваюча. Розумовий розвиток (усвідомлення інформації, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, доведення, аргументування).

5. Контрольно-корекційна. Забезпечує успішне здійснення всіх інших функцій методів навчання.

Алгоритм вибору методів навчання

1. Вирішити: роз’ясняти новий матеріал самому чи запропонувати учням вивчити його самостійно.

2. Вибрати: співвідношення словесних, наочних, практичних методів, одночасно “задаючи” той чи інший рівень пізнавальної самостійності учнів.

3. Вибрати методи мотивації, контролю і корекції.

Фактори, що впливають на вибір методів навчання:

1. Загальні цілі освіти, виховання та розвитку;

2. Особливості предмету і навчального матеріалу.

3. Цілі і задачі уроку;

4. Реальні навчальні можливості учнів;

5. Комплекс психологічних і гігієнічних факторів;

6. Наявні засоби навчання;

7. Час;

8. Майстерність вчителя.

Засоби навчання – усі пристрої джерела, які допомагають вчителю вчити, а учню вчитися, тобто те, що допомагає йому організовувати пізнавальну діяльність учнів.

Типологія засобів навчання:

А. Прості засоби:

1. Словесні засоби (підручники і інші друковані засоби);

2. Прості візуальні засоби (оригінальні предмети, моделі, картини, діаграми, мапи тощо).

Б. Складні засоби:

1. Механічні візуальні засоби, що дозволяють передавати зображення за допомогою технічних пристроїв (фотоапарат, діаскоп, епідіаскоп, мікроскоп, телескоп);

2. Аудіальні засоби, що дозволяють передавати звуки та шуми (передавач, магнітофон, радіо);

3. Аудіовізуальні засоби, що поєднують зображення зі звуком (звуковий фільм, відеомагнітофон, телебачення);

4. Засоби, що автоматизують процес навчання: дидактичні машини (навчаючі машини, машини для екзаменів, тренажери), лінгвістичні кабінети, комп’ютери.

Форми організації навчання – зовнішній вираз узгодженої діяльності вчителя і учнів, що здійснюється в установленому порядку і певному режимі.

Індивідуальна ФОН – це виконання навчального завдання кожним учнем самостійно на рівні своїх навчальних можливостей без взаємодії з іншими учнями.

Позитивні сторони: - краще врахування особливостей кожного учня (характер сприйняття, мислення, уваги, пам’яті, рівень підготовки, особливості темпу роботи, інтереси, ставлення до навчання); - дозволяє максимально диферіюнцювати навчальні завдання за їх змістом, а також контроль і оцінку результатів.

Слабкі сторони: - потребує великих витрат сил і часу вчителя; - забезпечуючи успіхи одного учня призводить до зниження якості навчання інших учнів; - учень не має можливості співпрацювати з іншими учнями.

Групова ФОН – при якій для певної групи школярів ставиться спільне завдання навчально-пізнавальної діяльності.

Позитивні сторони: - більші можливості для врахування диференційованих запитів учнів, для кооперування діяльності школярів, для організації їх взаємоконтролю; - значне підвищення інтересу учнів до навчання.

Слабкі сторони: - загроза перекладання тягаря навчання на плечі самих учнів; - при тривалій груповій праці вчителю дуже важко постійно підтримувати в класі напружений робочий стан; - насиченість програм навчальним матеріалом не дозволяє довго використовувати цю форму, тому що темп вивчення за неї порівняно невисокий; - окремі учні, залишаючись пасивними, можуть використовувати результати, що отримали інші учні.

Фронтальна форма організації навчання – одночасне виконання загальних завдань всіма учнями класу.

Позитивна сторона: - вчитель забезпечує одночасне активне керівництво навчальною роботою всіх учнів;

Слабка сторона: - недостатнє врахування індивідуальних особливостей, темпу діяльності кожного школяра, рівня попередньої підготовки. Майже немає ділового спілкування між учнями.

Урок – це логічно завершена, обмежена в часі цілісна частина процесу навчання, в ході якої вирішуються певні навчально-виховні задачі.

Характерні ознаки уроку: - певне місце в розкладі навчальних занять; - регламентованість і часом і обсягом навчального матеріалу; виконання певної частини програми; постійність як форми навчання, що забезпечує систематичність засвоєння змісту освіти учнями; обов’язковість відвідування для учнів;