Розділ 2. Особливості процесу розробки маркетингової стратегії підприємства

2.1. Загальна характеристика пп «Клуб достойних львів’ян»

Основна мета розроблення підприємством комплексу маркетингу – забезпечення стійких конкурентних переваг для завоювання стабільних позицій на ринку. Розробка та реалізація комплексу маркетингу полягає в оперативному реагуванні на зміни становища підприємства на ринку та його середовища. Велику роль у розробці комплексу маркетингу відіграють практичний досвід та інтуїція маркетолога. Застосування окремих складових комплексу не дає бажаних результатів, оскільки вони взаємозалежні й відображають різні напрями діяльності фірми, тому їх слід застосовувати в комплексі.

Кожен з елементів комплексу маркетингу є формою задоволення потреб споживачів. Споживачеві не байдуже, який товар чи послугу він купує, за якою ціною, в яких місцях і яким чином налагоджується система спілкування між ним та підприємством.

На ринку м. Львова працює досить значна кількість закладів громадського харчування та розважального характеру для різних сегментів споживачів. До них відносять ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні та нічні клуби. «Караоке клуб 888» функціонує на ринку вже два роки. Як і його попередник клуб «Лялька» це культове місце для музикантів. Саме тут відбувались велика частина концертів альтернативної музики Львова. Музична ідеологія і атмосфера клубу - унікальне явище не тільки для Львова, але і для України. Клуб «Лялька», повна назва якого ПП «Клуб Достойних Львів’ян Лялька» входить до мистецького об’єднання «Дзига».

Мистецьке Об'єднання «Дзиґа» - організація митців, громадських діячів, підприємців  у формі об'єднання різноманітних культуро-творчих проектів та об'єктів (клуби, фестивалі, медіа-проекти,  тощо). Засноване в 1993 році в результаті об'єднання середовища громадських діячів Студенського руху періоду здобуття Україною незалежності («Студентське братство» 1989 - 1993), середовища авангардного мистецтва («Шлях» 1989 – 1992) та музикантів тогочасного андеграунду Львова («Клуб шанувальників чаю», «Мертвий Півень», фестиваль андеграунду «ВиВих»).

 В активах об'єднання найбільш безкомпромісними і відповідно найбільш продуктивними є проекти: «Фестиваль андеграунду «ВиВИх», фестивалі «Свобода Вибору», «УМХ - 93», «Jazz Bez» , «Флюгери Львова», «Metro Jazz», «Pink Slow», «Проект Є», «Новий Ноїв Ковчег », клуб «Лялька», «Слухай Українське», заснування та продюсування альтернативної радіостанції «Radio Iniciatyva 102,5 FM», опозиційної газети «Львівська газета», літературного журналу «Четвер», Тижня актуального мистецтва «7», Днів Перформансу у Львові, міжнародного проекту «L²» (Львів – Люблін) та багато інших менш масштабних проектів.

 Підбивши кількісні підсумки на своє 15-річчя в 2008 році, «Дзиґа» отримала наступні статистичні цифри: 394 виставки, 1223 клубні концерти, 119 ексклюзивних концертних проектів, 26 фестивалів, 117 перформенсів, 360 літературних презентацій та безліч інших неординарних атракцій, які зібрали більше 1,5 мільйона учасників, відвідувачів та глядачів.

 Ідеологічним, фізичним та матеріальним центром «Дзиґи» є її галерея у Львові на вулиці Вірменській 35.

«Дзизі» як міфу, здається, давно вже не 15 років, що вона їх святкувала. Міф цей розрісся до таких розмірів та потуги, що, годі його окреслити та достеменно простудіювати, але міф цей далеко не безпідставний, навіть цілком реальний, зрештою, цілком доступний і неймовірно принадний та втішний львівському ego. Бо саме «Дзиґа» ідентифікує Львів, а не Львів «Дзиґу».

«Легенда хоча б якось ангажованої публіки про львівське мистецьке об’єднання «Дзиґа» живе і в Харкові, і в Одесі, і в Дніпропетровську, а тим паче у Києві, - розмірковує відомий журналіст та кінокритик Юрій Макаров. - А легенда така: от є такий осередок, який більш ніж кафе, ніж галерея, ніж клуб, ніж продюсерський центр... Це місце, де можна реалізуватися, що, власне, і відбувається».

Чим далі від часовідліку створення самої «Дзиґи», тим більше той міф стає екзотичним та незбагненним, тим більше він обростає легендами, виставками, книгами, дисками, інсталяціями, опініями, грандами, талантами, кнайпами, «джазбезом», виставами, роком, кіно, сайтами, нагородами, кліпами, безліччю різноманітних акцій (що їх вже за тисячу), нарешті, першими в Україні мультимедійними енциклопедіями, - і це усього-на-всього вершина «дзиґівського» айсбергу... Відтак здається, що «Дзиґа» існувала вічно і що Галілей сказав саме про неї: «І все-таки вона крутиться!»

Послуговуючись модним «індикатором» «формат - не формат», «Дзиґу» ідентифікують як «інший формат», - інший, бо ні на що не подібний та оригінальний. Адже «Дзиґа» бунтує проти масовості та конформізму, проти маргінальної шароварщини, стереотипів та пасиву, пересічності та байдужості.  Одна з її заповідей – креатив. Йдеться про творчу активність насамперед духу, що за певних умов матеріалізується під брендом «Дзиґи», а потім, стаючи самодостатнім, відокремлюється від неї. Але «Дзиґа» - це не кузня кадрів, - зауважує Маркіян Іващишин, директор і засновник мистецького об’єднання.

Це створення процесу. Важливо, щоб люди мали куди приходити. Ми мусимо їх стимулювати. Головне – ота інтенсивність, щоб процес не зупинявся. Важлива також різноплановість у жанрах: художники співіснують із музикантами, актори – із письменниками і т. д., тобто безліч комбінацій... Це і є культурне життя, яке повинно бути активним. У нашому львівському середовищі ми маємо певний вплив, не знаю, наскільки він розповсюджується на всю Україну... А чи диктуємо правила у культурній сфері? Ні, ми тільки, можливо, готуємося диктувати, щоб від нас розповсюджувалися ідеї».  «Дзиґа» – це епіцентр ідей. Безсумнівно. Це витворення нових концепцій, напрямків, стилю, смаку, моди, зрештою. Мало того, вона формує не тільки концепції, а й середовище, в якому ці концепції матеріалізуються.

Для «Дзиґи» не існує стелі витривалості – є просторе небо необмежених можливостей. Але це водночас і дезорієнтує. І навіть лякає. Такий надмір свободи – для сміливців. Тож, якщо ваші крила з воску, даруйте...  «Дзиґа» не ставить жодних планок, бо не обмежується планками – лише совістю та мораллю. Вона – це те, що за межами рамок і часом поза межами можливого. Але хто не ризикує, той...

«Дзиґа» по-стусівськи нуклеарна, себто ядерна. Навколо неї кружляють, ніби атоми: галерея, культовий кафе-клуб «Лялька», студія звукозапису та відеостудія, кафе «Під Клепсидрою», антикварний магазин, бібліотечка «Четверга» і водночас міні-редакція цього журналу в особі Юрка Іздрика, але головне – люди та ідеї. Сила гравітації «Дзиґи» настільки велика, що до неї тягне, як до магніту; і послуговуючись виключно «раціо» пояснити це неможливо…

Це певним чином скидається на донорство натхнення, абсурд? «Дзиґа» як допінг андерграундовій субкультурі? Як невичерпний наркотик неформалам та постпостмодерністам?  Як сама культура та спонукання до її творення: «Дзиґа» = культура. А чом би й ні…

Філософія «Дзиґи» - це коли два на два дорівнює... інсталяція, джаз, мрія, горизонт, та що завгодно, але не чотири і не п’ять. Це арифметика малярства, музики тощо... Словом, «дзиґівська» харизма - органічна, епатажність – природна, легендарність – правдива і закономірна. Якщо вона трохи й монопольна та егоцентрична, то має на то цілковите право. «Слухай українське!» – і годі! Правила гри, в яку грають дзиґівчани”, вони ж і вигадують, відтак можуть їх змінити коли завгодно. 

«В принципі, ідеологія ніяк не змінилася, - впевнений Маркіян. - Було багато спокус, але нам вдалося їх обійти. Була спокуса стати комерційними, спокуса заспокоїтися на тому, що вже реалізовано.  Але нам, якось, вистачає внутрішньої сили волі започатковувати нові проекти, вони не завжди мають продовження, але важливо те, що вони були».

Команда, яка створила це мистецьке об’єднання, в принципі, орієнтувалася у всьому, що робиться в андеґраунді, але завданням було не просто витягти та показати, а й задекларувати цей мистецький потужний пласт, бо він існує. Зараз, звісно, одного висвітлення мало, - потрібно створення серйозної артбізнесової інфраструктури. Не можна сказати, що її в Україні нема, але вона настільки ще хвороблива і не сформована, зрештою, як і суспільство.

«Дзиґа» акцентує на особистостях, а не на особах. Тому їй властиве трактування творчості не тільки у вимірі творчому, мистецькому, але насамперед через контакт із людьми. «Дзиґа» – це держава в державі, мешканці якої – інтелектуали та митці. Чим не утопія? А відтак не міфологема? Приклад культурної глобалізації зі знаком плюс?

Так-от, міфу цьому усього 15 років і святкувала «Дзиґа» свій другий десяток декількома акціями (знову таки синтез театру, малярства, музики, літератури та комп’ютерних технологій): презентацією трьох мультимедійних енциклопедій (події-підсумок за 2002 рік), виставкою Мирослава Ягоди «Сокровенна Краса», виставою-інсталяцією Кауфмана-Валько за Бруно Шульцом «Весна», виходом „Четверга” (№18) і нарешті – мега-проектом Олега (Джона) Сука «...але час, як ріка» за участю друзів – «зірок» зі всієї України.

Тож, «Дзиґа», як і її міфологема, стала імперативом культурного життя (і не тільки Львова), стала самоцінною субстанцією, що зберігається і концентрується, накопичується і виливається назовні небаченою креативністю. А як писав Ґеорг Гадамер: «Міфічним в охопнішому розумінні називається все те, що зберігає для життя культури його власну субстанцію».

Клуб «Лялька» став епіцентром втілення всіх творчих задумів. Проіснувавши не один рік він зарекомендував себе як місце зустрічі культурного осередку Львова. Так і «Караоке клуб 888» продовжив дану традицію і почав збирати у своїх стінах митців, поетів, акторів та музикантів, тобто всіх хто любить і хоч якось пов'язаний з музикою.

З метою визначення якості послуг, наданих в клубі «888», було проведено дослідження. В інтернеті та в «книзі скарг та пропозицій» аналізувалися відгуки споживачів, після чого аналізувався рівень обслуговування у ресторані. Виставлялися оцінки за 5-бальною системою. (таблиця 2.1).

Таблиця2.1.

Рівень обслуговування у клубі за запропонованими критеріями (за 5- бальною системою)

Рівень обслуговування, бали: (кількість балів усього/ кількість респондентів) = 23,8.

Ціна середньої покупки: 150-200 грн.

Для обробки даних за таблицею 2.3 необхідно підбити суму оцінок за кожним критерієм та за кожним респондентом. Так теоретична ( максимальна) сума оцінок з кожного критерію складає 50 балів, за кожним респондентом – 25, сума балів усього - 250.

Рівень обслуговування у підприємстві харчування(теоретичний):

250/10 = 25 балів

Ціна середньої покупки визначається наступним чином: фіксується ціна покупки кожного респондента, суму усіх покупок розділити на кількість покупок (дані зазначені в табл. 2.3).

За показниками таблиці отримали наступні дані: культура обслуговування – 48 балів, що становить 96% від теоретичного, комфорт зали – 48 (96%), асортимент страв – 47 (94%), рівень цін – 46 (92%), якість продукції – 49 (98%).

Сума балів усього склала 238, тобто загальний рівень обслуговування становить 95,2% від теоретичного. Результати оброблення даних таблиці можна представити у наступному вигляді (рис.2.1).

Рис. 2.1. Рівень обслуговування в «Карооке клубі 888».

Меню караоке клубу прийдеться до вподоби будь-якому відвідувачу, адже тут працює європейська кухня та бар з напитками зі всього світу.

В меню переважають страви з телятини, свинини та риби. Так як в даному закладі відсутній кондитерський цех, десертна карта не досить велика та складається переважно з морозива, пирогів, вершків. Алкогольна карта ресторану представлена різними видами напоїв. Особливістю даного закладу є те, що він одночасно є і пабом, і клубом, і рестораном. Паб – за дизайном та широким асортиментом пива та закусок, ресторан - за рівнем обслуговування та індивідуальним ставленням до кожного клієнта, клуб – за специфікою та частотою виступів на сцені закладу музичних колективів, що працюють в різних музичних стилях. «Карооке клуб 888» входить до Гільдії Реставраторів Львова, що об’єднує підприємців, які відкрили мережу оригінальних ресторанів у Львові та не схожі на інші заклади за визначеними критеріями (стиль, дизайн, кухня, спрямованість закладу тощо). До цієї мережі входять Культ, Шекспір, Бізнес-фінанс, Святослав та Аврора.

В «Карооке клубі 888»використовують такі рекламні засоби, як:

- Телевізійна реклама;

- Реклама на радіо;

- Друкована реклама;

- Реклама в пресі;

- Зовнішня реклама;

- Реклама в Інтернет;

- Інша реклама.

Для того, щоб проаналізувати значимість і дійсність рекламних засобів клубу «888», адміністрація ресторану провела серед споживачів опитування, де споживачам задавалося лише одне питання – «Звідки Ви дізналися про клуб?». Було опитано 50 відвідувачів.

В результаті маємо такі дані (таблиця 2.2)

 

Таблиця 2.2

Результати опитування споживачів

Найменування рекламного засобу	Кількість споживачів, які ссилалися на рекламний засіб	% від загальної кількості опитуваних
1.Телевізійна реклама	1	2
2. Реклама на радіо	3	6
3. Друкована реклама	10	20
4. Реклама в пресі	5	10
5. Зовнішня реклама	16	32
6. Реклама в інтернет	5	10
7. Інша реклама	5	10
8. Не змогли відповісти	5	10

Із даного опиту виявилось, що найбільший вплив на відвідувачів має зовнішня реклама, а найбільш не вигідною рекламою для клубу виявилася телевізійна реклама.

Одним із завдань маркетингової діяльності «Караоке клубу» є забезпечення якісного та повного спектру послуг розваг в якості караоке для своїх клієнтів. Застосування розробленого комплексу маркетингу вимагає постійного моніторингу його виконання. Керівництво закладу намагається контролювати стійкість позицій ресторану та рівень задоволення потреб споживачів. З цією метою проводяться маркетингові дослідження.

На початку 2011 р. маркетологами клубу було анкетне опитування відвідувачів з метою визначення їх ставлення до роботи закладу. Результати проведеного дослідження виявили, що переважна більшість клієнтів закладу – це підприємці (42%) та службовці (36%), з рівнем доходу вище 3000 грн. (76% опитаних). Більшість респондентів вважають, що рівень якості представленого асортименту страв та напоїв повністю дорівнює ціновій політиці (74% опитаних). 89 % опитаних відзначили високий рівень обслуговування та індивідуальний підхід до кожного відвідувача. Більш детальна характеристика елементів комплексу маркетингу «Караоке клубу» за результатами дослідження подана в табл. 2.1.

Аналіз елементів комплексу маркетингу свідчить, що «Карооке клуб» займає стійку позицію на ринку закладів громадського харчування м. Львова, з високим рівнем обслуговування та кваліфікованим персоналом. За версією журналу «РІА Львів» він зайняв перше місце серед клубів Львова. Клуб має вигідне розташування, тому клієнти мають змогу прийти пообідати вдень та навідатись ввечері на шоу-програму та караоке. Рівень якості дорівнює ціновій політиці ресторану.

Таблиця 2.3