Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3. Лікування:

• Делагіл (хлорохін) – 1,5 г в першу добу та по 0,5 г ще 2 доби – 3 дні.

• Примахін – 0,027 г 2 р/доб 7-14 днів.

• Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.

• Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.

• Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м

• Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 17 (т.13.1).

У 31-річного хворого з'явився різкий озноб, Т° 39,0С , що трималась на тлі головного болю, слабості, жару 9 годин і раптово знизилась до нормальної з сильним потовиділенням. Рік тому повернувся з Південної Азії, де було декілька приступів гарячки, з приводу яких не обстежувався і не лікувався. Наступного дня звернувся за допомогою.

Об-но: Т° 36,8 , пульс 70 уд. за 1 хв. Живіт м'який, неболючий. Печінка +2 см, селезінка +3 см.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 17 (т.13.1) Еталон відповіді:

1.Пізній рецидив чотириденної малярії (P.malariae), середньої тяжкості. Первинна малярія рік тому.

2.Обстеження:

• ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑ ШОЕ).

• Біохімічні тести

• Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного плазмодію).

• ПЛР

• Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3.Лікування:

• Делагіл (хлорохін) – 1,5 г в першу добу та по 0,5 г ще 2 доби – 3 дні.

• Примахін – 0,027 г 2 р/доб 7-14 днів.

• Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.

• Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.

• Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м

• Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 18 (т.13.1).

Хворий 26 років, що 2 тижні тому повернувся з Гвінеї, де був протягом місяця, вступив до інфекційного відділення на 9 добу хворобу без свідомості з діагнозом «пневмонія, менінгіт?». Захворювання почалося гостро - з’явився озноб, висока лихоманка постійного типу, незначний кашель. Звернувся до дільничного лікаря, встановлений діагноз «ГРВІ», приймав парацетамол, амброксол. Однак стан не покращувався, зберігалася лихоманка, слабкість, температура після прийому парацетамолу не знижувалась. Звернувся до знайомого лікаря-терапевта, виконана рентгенографія легень, встановлений діагноз бронхіту, призначений азитроміцин. Стан не покращувався, зберігалася лихоманка, незначний кашель. На 9 добу хвороби родичі не змогли розбудити хворого, викликали КШД, госпіталізований.

Об-но: Т°-40,1°С. Без свідомості, виражене психомоторне збудження. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми Бабинського та Оппенгейма. Шкіра бліда з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого наповнення. АТ- 90/60 мм рт.ст. Тони серця глухі. В легенях послаблене дихання, хрипів немає. Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена. У загальному аналізі крові низький рівень гемоглобіну.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 18 (т.13.1) Еталон відповіді:

1.Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Малярійна кома, 2-га стадія.

2.Обстеження:

• ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑ ШОЕ).

• Біохімічні тести

• Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного плазмодію).

• ПЛР

• Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3.Лікування в умовах реанімації:

• Хінін дигідрохлорид 20 мг/кг маси в/в на фізрозчині протягом 4 год., потім по 10 мг/кг протягом 4 год. До тих пір, поки хворий не зможе вживати таблетки, після цього хінін per os 10 мг/кг кожні 8 год.

• ГКС – преднізолон 90 мг 3 р/доб

• Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.

• Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.

• Боротьба з гіпотензією – адреналін 0,1% 1 мл п/ш, або допамін 2 мл на 400 мл 5% глюкози в/в крап.

• Боротьба з енцефалопатією – седуксен 10 мг (2 мл) або оксибутират натрію 20% 10 мл в/ в, в/м

• Манніт 15% 200 мл в/в крап.

• Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м

• Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 19 (т.13.1).

Хвора 54 років на 15-й день хвороби має скарги на сильний головний біль, нудоту, слабкість, періодичні підйоми температури з послідуючим сильним потовиділенням при нетривалих (менш доби) її зниженнях. Захворіла раптово. За два тижні до хвороби повернулась з Нігерії.

Об'єктивно: Свідомість потьмарена, гіперестезія. Позитивні менінгеальні знаки, симптом Бабінського з обох боків. Легка іктеричність шкіри. Т° 40,1С, Ps 100, АТ 100/65 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Печінка + 3 см. Селезінка +4 см. В загальному аналізі крові анемія, тромбоцитопенія.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 19 (т.13.1) Еталон відповіді:

1.Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Малярійна кома, 1-ша стадія.

2.Обстеження:

• ЗАК – лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, поява ретикулоцитів, анемія, ↑ ШОЕ).

• Біохімічні тести

• Паразитологічні методи – дослідження товтої краплі крові (для виявлення малярійного плазмодію) та тонких мазків крові (для встановлення видової приналежності малярійного плазмодію).

• ПЛР

• Серологічні методи – РНІФ, РНГА, ІФА.

3.Лікування в умовах реанімації:

• Хінін дигідрохлорид 20 мг/кг маси в/в на фізрозчині протягом 4 год., потім по 10 мг/кг протягом 4 год. До тих пір, поки хворий не зможе вживати таблетки, після цього хінін per os 10 мг/кг кожні 8 год.

• ГКС – преднізолон 90 мг 3 р/доб

• Ліквідація гіповолемії – ацесіль, трисіль і т.п.в/в крап.

• Дезінтоксикація, ліквідація гіпоглікемії – 5% глюкоза в/в крап.

• Боротьба з гіпотензією – адреналін 0,1% 1 мл п/ш, або допамін 2 мл на 400 мл 5% глюкози в/в крап.

• Боротьба з енцефалопатією – седуксен 10 мг (2 мл) або оксибутират натрію 20% 10 мл в/ в, в/м

• Манніт 15% 200 мл в/в крап.

• Боротьба з гіперпірексією – анальгін 50% 1-2 мл в/м

• Ліквідація анемії – препарати заліза, фолієвої кислоти, Er-маса в/в.

Задача 20 (т.13.1).

Хворого М., 25 років, що перебував на лікуванні в інфекційному відділенні з приводу тропічної малярії на фоні лікування хініном (який він вживав нерегулярно, незважаючи на зауваження лікарів) після чергового його прийому раптово підвищилась температура тіла, посилилась жовтяниця, пульс – 120 за хв., АТ – 75/40 мм рт.ст., змінився колір сечі, вона стала чорною, а після відстоювання двошаровою: верхній шар – кольору червоного вина, нижній – темно-коричневий.

1.Попередній діагноз

2.План лікування

Задача 20 (т.13.1) Еталон відповіді:

1. Малярія тропічна (P.falciparum) вкрай важкий перебіг. Гемоглобінурійна лихоманка, або гострий медикаментозний гемоліз.

2. Лікування:

   • Відмінити хінін

   • Гідрокортизон 125-250 мг в/в крап.

   • Інфузійна терапія 1, 2-1,5 л – глюкоза 5%, ацесіль, реополіглюкін в/в крап.

   • Лазикс 10% 2-4 мл в/в струйно.

Задача 21 (т.12).

Під час профогляду у донора П. 35 років, методом імуноферментного аналізу виявлено антитіла до ВІЛ. Пацієнт одружений 15 років, дружині не зраджує. Наркотичні речовини не вживає. Скарг не пред’являє. Самопочуття добре. Об’єктивно змін з боку систем і органів не виявлено.

1. Попередній діагноз.

2. Куди слід направити пацієнтп?

3. Кому потрібно рекомендувати провести аналогічні дослідження?

4. Яка тактика лікаря ?

Задача 21 (т.12) Еталон відповіді:

1. ВІЛ-інфекція

2. Направити в спеціалізований центр ВІЛ-інфекції для подальшого обстеження, лікування і спостереження

3. Рекомендувати провести дослідження крові дружини в ІФА на антитіла проти ВІЛ

4. Усунення вiд здачi кровi як донора. Диспансерне спостереження.

Задача 22 (т.12).

Хворий Л. 23 р., гомосексуаліст. Хворіє протягом 3-х місяців, скаржиться на загальну слабість, підвищення температури до 37,5°-38°С, збільшення лімфатичних вузлів (на шиї, під пахвами, пахвинні), значну втрату маси тіла, тривалий пронос.

1. Який метод обстеження є обов'язковим?

2. З якими хворобами необхідно диференціювати дане захворювання?

3. Тактика щодо контактних осіб?

4. Які заходи допоможуть уникнути інфікування при випадкових статевих контактах?

Задача 22 (т.12) Еталон відповіді:

1. Дослідження крові в ІФА на наявність антитіл проти ВІЛ.

2. Лімфогранулематозом, сальмонельозом, неспецифічним виразковим колітом.

3. Рекомендувати обстеження на ВІЛ-інфекцію статевим партнерам та їхнім дружинам.

4. Використання презервативів.

Задача 23 (т.12).

Медична сестра після проведення забору крові у ВІЛ-інфікованого хворого випадково проколола собі голкою кисть руки. Через 1 мiс. у неї підвищилась температура тiла i з'явився біль у горлi. Пiд час клiнiчного огляду виявлено катаральний тонзилiт i гепатолiєнальний синдром. Ранiше була здоровою, статевих стосункiв не мала.

1. Можливий дiагноз у медичної сестри?

2. Який метод обстеження є обов'язковим?

3. Тактика лікаря ?

Задача 23 (т.12) Еталон відповіді:

1. Первинні прояви ВІЛ-інфекції.

2. Дослідження крові в ІФА на наявність антитіл проти ВІЛ.

3. Направити пацієнта у спеціалізоване відділення для дообстеження, нагляду і вирішення питання про призначення АРТ.

Задача 24 (т.12).

В інфекційне відділення доставили хворого М. 29 років у тяжкому стані зі скаргами на тривалу гарячку (більше 1 міс), нічну пітливість, періодичний пронос, значне схуднення (біля 6 кг). Об'єктивно: хворий худий, риси обличчя загострені, температура тіла 37,3⁰С, слизові оболонки рота вкриті білими нашаруваннями, під якими видно яскраво червону слизову, пальпуються неболючі збільшені лімфатичні вузли. При огляді: в ділянці ліктьових вен численні синці. З анамнезу відомо, що він ін’єкційний наркоман, безробітний.

1. Попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження хворого.

3. Яке дослідження необхідно провести в першу чергу?

Задача 24 (т.12) Еталон відповіді:

1. СНІД-асоційований комплекс, поширений кандидоз ротової порожнини.

2. План обстеження: - загальні аналізи крові та сечі; - кров на ПЛР; - кров на вміст глюкози; - кал на яйця гельмінтів; - рентгенологічне дослідження органів грудної порожнини; - кров на антитіла до ВІЛ методом ІФА; - імунограма; - мікроскопічне дослідження мазків із слизової оболонки ротової порожнини; - мікологічне дослідження мазків із слизової оболонки ротової порожнини.

3. В першу чергу необхідно визначити антитіла до ВІЛ в ІФА.

Задача 25 (т.12).

Пацієнт інфекційного стаціонару блоку СНІДу перебуває на лікуванні впродовж 27 днів. В анамнезі вживання наркотичних речовин парентерально. Біля 1 року тому повернувся з місць позбавлення волі. При фізичному обстеженні хворий кахектичний, шкіра бліда з землистим відтінком. На слизових оболонках рота суцільне біле нашарування, яке поширюється за межі ротової порожнини. На крилах носа і губах герпетична геморагічна висипка. Пальпуються збільшені задньошийні та аксілярні лімфатичні вузли. Дихання жорстке, вислуховуються численні сухі та вологі хрипи. Серцеві тони приглушені, ритмічні. Пульс частий, задовільних властивостей. Живіт м'який, не болючий. Печінка виступає на 2 см з-під правої реберної дуги, не болюча. Селезінка не пальпується. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. На промежині – виразка з нерівними краями, з якої виділяється каламутна рідина жовто-зеленого кольору з неприємним запахом.

1. Попередній діагноз?

2. Яке обстеження буде основою для визначення клінічної категорії?

3. Прогноз перебігу захворювання.

Задача 25 (т.12) Еталон відповіді:

1. СНІД (термінальна стадія), поширений кандидоз, герпетична інфекція, кишкова нориця.

2. Полімеразно-ланцюгова реакція (визначення рівня вірусемії).

3. Високий рівень вірусного навантаження (більше 10 000 копій/мл) і низький вміст СД4⁺ клітин (менше 200/мкл) свідчить про надзвичайно несприятливий прогноз у прогресуванні СНІД.

Задача 26 (т.2.2).

Хворий 32 років, поступив до інфекційного відділення зі скаргами на підвищення температури тіла, біль у животі, послаблення стільця, нудоту, блювання. Захворювання розпочалось вранці з ознобу, розлитого болю в животі, нудоти та блювання, після якого наступило короткочасне полегшення. Через годину приєднався пронос. Пронос та блювання повторювалися не менш ніж 8 разів, з’явилась виразна слабкість, судоми литкових м’язів. На вечерю споживав м’ясний салат, яєчню, ковбасу домашнього виготовлення.

Об-но: стан середньої тяжкості, Т тіла – 38,9^оС. Шкіра бліда, суха, тургор її знижений, акроціаноз, поодинокі судоми литкових м’язів. АТ – 100/50 мм рт.ст., пульс 102 уд/хв, слабкий. Тони серця приглушені. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт м’який, помірно болючий навколо пупка, в епігастральній та здухвинній ділянках. Симптомів подразнення очеревини немає. Випорожнення – рясні, рідкі, смердючі, зеленуватого кольору, без домішок слизу та крові.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 26 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Сальмонельоз, гастроінтестінальна форма, перебіг середньої важкості.

2. Бактеріологічне дослідження калу, блювотних мас, промивних вод; серологічні методи діагностики (РНГА).

3. Режим – палатний. Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберин – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно); ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 27 (т.2.2).

Хвора 17 років при поступленні до стаціонару скаржиться на різку слабкість, запаморочення, нудоту, багаторазове блювання. Захворіла гостро через годину після обіду в кафе, де їла борщ, курячу відбивну та тістечко з кремом.

Об-но: температура – 36,8^оС, свідомість ясна, менінгеальні ознаки відсутні. Шкіра бліда, вкрита холодним потом. АТ – 90/60 мм.рт.ст., пульс – 100 уд/хв, тони серця приглушені, ритм правильний. Язик сухий, вкритий білим нальотом. Живіт м’який, болючий у надчерев’ї, навколо пупка. Сигмоподібна кишка еластична, не болюча. Стілець – вранці, звичайних властивостей.

1.Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 27 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Харчова токсикоінфекція

2. Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових продуктів.

3. Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна та регідратаційна .терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно), ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 28 (т.2.2).

Хвора 45 років, поступила в клініку в 1-й день хвороби. Захворювання почалось гостро через 2 години після вживання у їжу бісквітного торта з ознобу, болю в епігастрії, підвищення температури тіла до 37,5^оС, блювання. В подальшому наростали слабкість, головокружіння.Об-но: температура тіла 37,1^оС, шкіра бліда, язик сухий, живіт болючий в епігастрії, сигма не болюча, еластична. Пульс 110 уд/хв. АТ – 100/60 мм.рт.ст. Тони серця звучні, ритмічні, в легенях дихання везикулярне. Стільця не було.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 28 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Харчова токсикоінфекція

2.Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових продуктів.

3.Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна та регідратаційна .терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз..розчин 200,0 в/в крапельно), ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 29 (т.2.2).

Хворий 20 років, захворів гостро. Скаржився на озноб, відчуття жару, підвищення температури тіла до 37,3^оС, нудоту, блювання, випорожнення смердючі без патологічних домішок, біль у епігастрії. Одночасно захворіла сестра. За 6 годин до початку захворювання вживав в їжу варену гуску, яка протягом 10-12 годин зберігалася при кімнатнй температурі.

Об-но: стан середньої тяжкості, Т тіла – 37,2^оС, тургор шкіри знижений, язик сухий, обкладений бурим нальотом. АТ – 100/60 мм.рт.ст., пульс – 100 уд/хв., слабкого наповнення. Живіт м’який, при пальпації болючий у епігастральній ділянці. Поодинокі судоми литкових м’язів.

1. Попередній діагноз.

2. 2. План обстеження.

3. 3. План лікування.

Задача 29 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Харчова токсикоінфекція.

2. Бактеріологічне дослідження блювотних мас, промивних вод, залишків харчових продуктів.

3. Режим – палатний.Стіл № 4 (перша доба – голод). Промивання шлунка розчинами калію перманганату або натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. Промивання кишківника. Дезинтоксикаційна та регідратаційна терапія (глюкоза 5% - 200,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз..розчин 200,0 в/в крапельно), ентеросгель 1 ст.л. тричі на день, мезим-форте 1 т. тричі на день, біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 30 (т.2.2).

Хворий 53 років поступив до інфекційного відділення зі скаргами на пропасницю, озноб, різку слабкість, порушення сну, відсутність апетиту. Захворів гостро, 10 днів тому, коли після ознобу підвищилась температура до 39^оС, з’явилися біль у животі, блювання та пронос. Випорожнення були рясні, смердючі. Після промивання шлунку та кишечнику блювання та пронос зникли, але зберігалась лихоманка, слабкість. 2 дні тому помітив на шкірі живота рожеві плями, появу яких зв’язав з прийомом жарознижуючих ліків.

Об-но: стан середньої тяжкості. Т тіла – 39,2^оС. Свідомість не порушена, але хворий в’ялий, малорухомий, лежить закрив очі. Менінгеальних та вогнищевих ознак немає. Шкіра бліда, суха, тургор її декілька знижений, на животі поодинокі розеоли. Межи серця розширені, тони глухі, тахікардія. АТ – 100/60 мм.рт.ст., пульс – 106 уд/хв., слабкого наповнення. В легенях везикулярне дихання. Язик сухий, потовщений, обкладений сіруватим нальотом. Живіт здутий, декілька болючий у правій здухвинній ділянці, де відмічається притуплення перкуторного тону. Печінка еластична, не болюча, край її на 2 см нижче реберної дуги. Пальпується селезінка. Відділи товстого кишечнику розтягнути, не болючі та не спазмовані. Стілець затриманий 2 дні.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 30 (т.2.2) Еталон відповіді:

1. Сальмонельоз, генералізована форма (тифоподібний варіант), перебіг середньої важкості.

2. Бактеріологічне дослідження калу, блювотних мас; серологічні методи діагностики (РНГА)

3. Режим – палатний. Стіл № 4. Етіотропна терапія – левоміцетину сукцинат 1,0 тричі на день в/в . Дезинтоксикаційна терапія (глюкоза 5% - 400,0 в/в крапельно, реамберін – 400,0 в/в крапельно, трісоль 400,0 в/в крапельно, фіз.розчин 200,0 в/в крапельно); біфіформ 1 кап. двічі на день

Задача 31 (т.16.1).

Хлопець 16 років, що відпочивав у селі, захворів гостро після купання у ставку: швидко підвищилась Т° тіла до 39,0°С, відчув загальне нездужання, м`язовий біль, особливо у ділянках жувальних та гомілкових м`язів. Оглянутий фельдшером амбулаторії, діагностовано «ГРЗ», приймав аспірин, відвари трав. Під час огляду на 3 день хвороби: гіперемія обличчя, ін`єкція судин кон`юнктиви, біль, що посилюється, при пальпації м`язів. На шкірі нерясна папульозна висипка. Тони серця ритмічні, звучні. Дихання жорстке, хрипи не вислуховуються. Живіт не болючий, печінка еластична, + 3 см, селезінка не пальпуєтья. Сеча темніша, ніж зазвичай. Колір і консистенція випорожнень не змінені. Додатково стало відомо, що серед однолітків є подібні випадки захворювання.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 31 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. Лептоспіроз, безжовтянична форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

• ЗАК (лейкоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, ↑ ШОЕ)

• ЗАС (альбумінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

• Біохімічні тести (білірубінемія за рахунок обох фракцій, активність трансаміназ збільшена нерізко, АСТ може перевищувати АЛТ, ↑ ЛФ, ↑ КФК

• Бактеріоскопія крові в темному полі – на 1-му тижні, сечі – на 2-му тижні

• Бактеріологічний метод – культивування лептоспір на спеціальних середовищах Флетчера, Ферворта-Вольфа в темноті

• Серологічні методи – РМА - 1:100, РНГА - 1:80, ІФА - IgM до лептоспірозного антигену з 3-4 дня.

• ПЛР

3. Лікування:

• Пеніцилін 10-16 млн.ОД/добу в/м 5-7 днів

Або ампіцилін, амоксицилін по 0,5-1 г 4 р/доб 5-7 днів

Або доксициклін по 0,1 2 р/доб 5-7 днів.

• Гіперімунний гама-глобулін 5-10 мл в/м 3 дні.

• Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

• Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

• Фуросемід 2-4 мл в/в.

Задача 32 (т.16.1).

Чоловік 32 років, інженер, захворів гостро: різко підвищилась Т° до 39,0°С, з`явився головний біль. Наступного дня приєднались болі у литкових м`язах, що заважали рухам, помітив зменшення діурезу, зміну на червонуватий кольору сечі. З 4 дня хвороби помітив жовтяницю, що наростає. Т° тіла високою трималась 5 днів, потім знизилась до субфебрильної. Госпіталізований на 6 день хвороби. З анамнезу з`ясовано, що протягом останнього місяця жив на дачі, де безліч гризунів, пив воду з криниці. Під час госпіталізації: у свідомості, гіперемія обличчя та кон`юнктив, помірна жовтяниця. Тони серця приглушені, ритм правильний. Пульс 110/хв., АТ 110/85 мм рт.ст. Живіт не болючий, печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, чутлива, пальпується селезінка. Пальпація литкових м`язів болюча. Симптом Пастернацького позитивний, сеча червонуватого кольору, близько 200 мл вперше за добу.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 32 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. Лептоспіроз, жовтянична форма, гепаторенальний синдром, тяжкий ступінь. ГНН, стадія олігурії.

2. Обстеження:

• ЗАК (лейкоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, ↑ ШОЕ)

• ЗАС (альбумінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

• Біохімічні тести (білірубінемія за рахунок обох фракцій, активність трансаміназ збільшена нерізко, АСТ може перевищувати АЛТ, ↑ ЛФ, ↑ КФК

• Бактеріоскопія крові в темному полі – на 1-му тижні, сечі – на 2-му тижні

• Бактеріологічний метод – культивування лептоспір на спеціальних середовищах Флетчера, Ферворта-Вольфа в темноті

• Серологічні методи – РМА - 1:100, РНГА - 1:80, ІФА - IgM до лептоспірозного антигену з 3-4 дня.

• ПЛР

3. Лікування:

• Пеніцилін 10-16 млн.ОД/добу в/м 5-7 днів

Або ампіцилін, амоксицилін по 0,5-1 г 4 р/доб 5-7 днів

Або доксициклін по 0,1 2 р/доб 5-7 днів.

• Гіперімунний гама-глобулін 5-10 мл в/м 3 дні.

• Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

• Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

• Фуросемід 2-4 мл в/в кожні 3 год.

• Вікасол 1% 1 мл.

• Преднізолон в/в 90 мг (0,5-1 мг/кг) 3 р/доб не більше 7 днів.

• Гемодіаліз, перитонеальний діаліз при неефективності попередніх процедур.

Задача 33 (т.16.1).

Хворого 43 років госпіталізовано з підозрою на ВГА на 6 день хвороби. З анамнезу відомо, що захворів гостро, коли відчув мерзлякуватість, було запаморочення, Т° тіла 39°С, нудило, 1 раз було блювання, біль у жувальних та литкових м`язах. Виникали труднощі при пересуванні. Приймав антипіретики та анальгетики без ефекту. На 4 день хвороби помітив жовтяницю, потемнішала сеча, наступного дня з`явилась геморагічна висипка на тулубі і кінцівках. Під час огляду: у свідомості, адекватний, Т° 37,2°С, язик сухий з білим нашаруванням, шкіра та склери істеричні, є петехіальна висипка на спині та нижніх кінцівках. Дихання жорстке, з обох боків у нижніх відділах – вологі хрипи, ЧД 32/хв. Тони серця ритмічні, приглушені, пульс 110/хв., АТ 115/40 мм рт.ст. Пальпація м`язів стегон і гомілок посилює біль. Близько доби не було сечовипускання.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 33 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. Лептоспіроз, жовтянична форма, гепаторенальний та геморагічний синдроми, тяжкий ступінь. ГНН, стадія анурії.

2. Обстеження:

• ЗАК (лейкоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, ↑ ШОЕ)

• ЗАС (альбумінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

• Біохімічні тести (білірубінемія за рахунок обох фракцій, активність трансаміназ збільшена нерізко, АСТ може перевищувати АЛТ, ↑ ЛФ, ↑ КФК

• Бактеріоскопія крові в темному полі – на 1-му тижні, сечі – на 2-му тижні

• Бактеріологічний метод – культивування лептоспір на спеціальних середовищах Флетчера, Ферворта-Вольфа в темноті

• Серологічні методи – РМА - 1:100, РНГА - 1:80, ІФА - IgM до лептоспірозного антигену з 3-4 дня.

• ПЛР

3. Лікування:

• Пеніцилін 10-16 млн.ОД/добу в/м 5-7 днів

Або ампіцилін, амоксицилін по 0,5-1 г 4 р/доб 5-7 днів

Або доксициклін по 0,1 2 р/доб 5-7 днів.

• Гіперімунний гама-глобулін 5-10 мл в/м 3 дні.

• Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

• Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

• Фуросемід 2-4 мл в/в кожні 3 год.

• Вікасол 1% 1 мл.

• Преднізолон в/в 90 мг (0,5-1 мг/кг) 3 р/доб не більше 7 днів.

• Гемодіаліз, перитонеальний діаліз при неефективності попередніх процедур.

Задача 34 (т.16.1).

Хворий 17 років тиждень тому повернувся після відпочинку з наметового табору у Карпатах. Скаржиться на підвищення температури тіла до 38,9°С, що зберігалась 4 доби, головний біль, відчуття сухості в роті. Учора з’явилися сильні болі у попереку.

Об’єктивно: Т° тіла – 37,2^оС, пульс – 62 уд/хв, гіперемія обличчя та шиї, слизової оболонки ротоглотки, ін’єкція судин склер. Пальпація м’язів неболюча. Печінка, селезінка не збільшені. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків. За добу хворий виділив 550 мл сечі.

У загальному аналізі сечі – значна протеїнурія, мікрогематурія, в осаді - гіалінові та зернисті циліндри.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 34 (т.16.1) Еталон відповіді:

1. ГГНС, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

• ЗАК (лейкопенія, тромбоцитопенія, N або незначно ↑ ШОЕ)

• ЗАС (протеінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

• Виділення вірусу з крові можливо в перші 2-3 дні хвороби

• Серологічні методи – ІФА - IgM до буньявірусу з 6-10 дня.

• ПЛР

3. Лікування:

• Рибавірин 2г/доб. в/в 3-5 днів.

• Аскорутин 1-2 г/доб.

• Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

• Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

• Фуросемід 2-4 мл в/в.

Задача 35 (т.16.1).

Хворий 40 років звернувся до терапевта зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, гарячку 40°С. З анамнезу відомо, що у минулому місяці хворий працював на сільськогосподарських роботах, полював у лісі. Після огляду встановлено діагноз ГРВІ та призначена симптоматична терапія. Через 3 доби з’явилися болі в попереку, блювання.

Під час повторного огляду хворого на 4 день хвороби: гіперемія обличчя, ін’єкція судин склер. Позитивний симптом “манжетки”. Температура тіла 39,2°С, пульс – 72 уд/хв. Живіт під час пальпації чутливий, симптоми подразнення очеревини негативні, явищ міозиту немає, печінка і селезінка не збільшені. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків. За добу хворий виділив 600 мл сечі. В гемограмі – лейкопенія.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 35 (т.16.1) Еталон вірної відповіді:

1. ГГНС, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

• ЗАК (лейкопенія, тромбоцитопенія, N або незначно ↑ ШОЕ)

• ЗАС (протеінурія, ↓ питомої ваги, мікро- або макрогематурія, гіалінові та зернисті циліндри)

• Виділення вірусу з крові можливо в перші 2-3 дні хвороби

• Серологічні методи – ІФА - IgM до буньявірусу з 6-10 дня.

• ПЛР

3. Лікування:

• Рибавірин 2г/доб. в/в 3-5 днів.

• Аскорутин 1-2 г/доб.

• Амінокапронова кислота 5% 100 мл в/в крап.

• Дезінтоксикація - інфузійна терапія – 5% глюкоза, фізрозчин, реополіглюкін, гідрокарбанат натрію до 1,5 л в/в крап.

• Допамін (для покращення роботи нирок) – 15 мг/кг в/в крап повільно, або еуфілін

• Фуросемід 2-4 мл в/в.

Задача 36 (т. 8.2).

Хворий Т., 30 років, скаржиться на підвищену температуру до 38С, головний біль, слабкість, помірний біль в горлі. Захворів гостро 3 дні тому.

Об'єктивно: виражена блідість шкіряних покровів. Підщелепні лімфовузли збільшені до 2 см в діаметрі, помірно болючі, еластичні. Мигдалики, м'яке піднебіння, язичок набряклі, гіперемовані з ціанотичним відтінком. На поверхні мигдаликів блискуча сіра плівка, яка поширена за їх межу, важко знімається, щільна. Тони серця приглушені. АТ - 110/65 мм рт. ст.

1. Сформулюйте та обгрунтуйте діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 36 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Помірний біль у горлі, підвищення температури тіла, набряклість ті ціанотичність мигдаликів, наявність блискучої сірої плівки, що поширюється за межі мигдаликів характерно для поширеної дифтерії мигдаликів, середнього ступеню важкості.

2. Лікування:

   • Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар

   • Введення ПДС в/м в дозі 40-60 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на чутливість, повторне введення через 24 год. 20-30 тис. ОД.

   • Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб

   • Дезінтоксикаційна терапія.

Задача 37 (т. 8.2).

Хвора З., 24 років, вихователька дитячого садочка. Скарг не має. При обстеженні по вогнищу дифтерії з ротоглотки виділено збудник дифтерії, токсигенний штам.

1. Яка клінічна тактика лікаря?

2. Які необхідно провести протиепідеміологічні заходи?

Задача 37 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Хвора є епідеміологічно небезпечним бактеріоносієм токсигенного штаму Corynebacterium diphtheriae і підлягає обов′язковій антибактеріальній санації (макролідами або пеніцилінами) на 5-7 діб.

2. Протиепідемічні заходи:

   • Ізоляція, відлучення від роботи до повної санації

   • Дезінфекція за місцем роботи

   • У вогнищі – карантин на 7 днів

   • Обстеження контактних на предмет носійства C. diphtheriae.

Задача 38 (т. 8.2).

Хворий Д., 32 роки, скаржиться на підвищену температуру до 38,2С, помірний біль в горлі, закладеність носу, біль за грудиною, серцебиття. Хворіє 4 дні. Об'єктивно: Шкіра бліда. Підщелепні лімфовузли збільшені до 2 см в діаметрі, помірно болючі, еластичні. Мигдалики, м'яке піднебіння, язичок набряклі, гіперемовані з ціанотичним відтінком. На поверхні мигдаликів блискуча сіра плівка, яка важко знімається шпателем. При задній риноскопії виявляється набряклість слизової, поширений сірий наліт. Відмічається щільний набряк п/ш клітковини нижче ключиці. Тони серця приглушені. АТ - 90/50 мм рт. ст. Пульс 110/хв, поодинокі екстрасистоли.

1. Сформулюйте та обгрунтуйте діагноз.

2. Яке ускладнення виникло?

3. Які обстеження необхідні?

4. Призначте лікування.

Задача 38 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Важкий загальний стан, підвищення температури тіла, набряклість і ціанотичність утворень зіву, сірі щільні нальоти на слизових рото- та носоглотки, набряк п/ш клітковини нижче ключиці, а також ознаки ураження серцевого м′язу свідчать про Комбіновану дифтерію (дифтерія мигдаликів та дифтерійний назофарингіт), гіпертоксичну форму III ст. Ранній міокардит.

2. Ранній міокардит.

3. Обстеження:

• Бактеріологічне дослідження на патологічну флору

• Мазок на BL

• РПГА з дифтерійним антигеном

• ІФА – антитіла до дифтерійного антигену класу Ig M

• ПЛР.

4. Лікування:

• Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар.

• Введення ПДС в/м в дозі 150 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на чутливість, повторне введення через 12 год. 70-80 тис. ОД.

• Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб.

• Дезінтоксикаційна терапія.

• Лікування міокардиту – ГКС, десенсебілізуючі препарати, метаболічні препарати.

Задача 39 (т. 8.2).

Студент медуніверситету С., скаржиться на підвищення температури тіла до 38С, сильний біль в горлі, ломоту в усьому тілі. Хворіє 2 дні. Напередодні проводив курацію хворого на дифтерію. Проти дифтерії щеплений вчасно. З тижні тому лікувався антибіотиками з приводу урогенітальної інфекції. Об'єктивно: Шкіра звичайного кольору, обличчя гіперемоване. Утворення зіву яскраво гіперемовані. Мигдалики збільшені, набряклі, вкриті білуватим налетом. Язичок, дужки, задня стінка глотки вкриті білуватим налетом, який можна зняти шпателем. Підщелепні л/в збільшені до 2 см, болючі. Дихання везикулярне. Тони серця гучні, АТ 120/70 мм рт. ст.

1. Сформулюйте та обгрунтуйте діагноз.

2. Які обстеження необхідні?

3. Призначте лікування.

Задача 39 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Лакунарна ангіна, середнього ступеню важкості. Кандидоз ротоглотки (сильний біль в горлі, ломота в тілі – інтоксикація, гіперемія утворень зіву, мигдалики вкриті налетом, який легко знімається, наліт на дужках, язичку та задній стінці глотки – грибкове ураження).

2. Обстеження:

• Бакпосів вмісту ротоглотки на патологічну флору

• Мазок на BL

• РПГА з дифтерійним антигеном

3. Лікування:

1. Можливе амбулаторне лікування

2. Антибактеріальна терапія (макроліди в звичайних дозах 5-7 днів)

3. Протигрибкова терапія – дифлюкан

4. Дезінтоксикаційна терапія.

Задача 40 (т. 8.2).

Хворий 21 року поступив в інфекційне відділення на 5-й день хвороби зі скаргами на прогресуючу загальну слабкість, неприємні відчуття за грудиною підвищення температури тіла до 38,6^о С, біль у горлі, що підсилюється при ковтанні.

Об’єктивно: при свідомості, адекватний. Пальпуються підщелепні лімфовузли (0,5-1см). Слизова ротоглотки набрякла, незначно гіперемійована з ціанотичним відтінком. На гіпертрофованих мигдаликах визначаються плівчасті нашарування, що виходять за їх межі, при спробі зняти – кровоточать. Визначається набряк підщелепної області. Дихання везикулярне. Пульс 102 уд/хв. Т - 37,8^оС. Тони серця приглушені. Живіт м’який, безболісний.

В б/х ан. крові: підвищення активності АСТ, КФК, ЛДГ, на ЕКГ – зниження вольтажу зубців.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 40 (т. 8.2) Еталон відповіді:

1. Поширена дифтерія мигдаликів. Ранній міокардит.

2. Обстеження:

• Бактеріологічне дослідження на патологічну флору

• Мазок на BL

• РПГА з дифтерійним антигеном

• ІФА – антитіла до дифтерійного антигену класу Ig M

• ПЛР.

4. Лікування:

• Обов′язкова ізоляція хворого в інфекційний стаціонар.

• Введення ПДС в/м в дозі 50-80 тис. ОД за Безредком після попередньої проби на чутливість, повторне введення через 24 год. 30-60 тис. ОД.

• Антибактеріальна терапія: макроліди або пеніциліни в звичайних дозах 5-10 діб.

• Дезінтоксикаційна терапія.

• Лікування міокардиту – ГКС, десенсебілізуючі препарати, метаболічні препарати.

Задача 41

Хвора С., 28 років, ін’єкційна наркоманка, скаржиться на тупий біль у правому підребер’ї, слабкість, зниження апетиту, біль у суглобах, який турбує впродовж 2 тижнів.

При огляді: жовтяниця шкіри та склер, печінка та селезінка збільшені, сеча темна, кал знебарвлений.

1. Попередній діагноз і його обґрунтування

2. План обстеження і можливі зміни лабораторних показників у даної хворої

3. План лікування

Задача 41 (т.11) Еталон відповіді:

1. HВV-інфекція, жовтянична форма, середнього ступеня важкості. Даний діагноз можна поставити на основі даних епіданамнезу, печінкових та поза печінкових проявів.

2. Біохімічні маркери:

- Підвищення активності АлАт, АсАт (починаючи з кінця інкубаційного періоду), підвищення вмісту заліза в крові, зниження ПІ та інших факторів згортання, зниження альбуміну, ефірів холестерину.

- Підвищення рівня α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, зміна колоїдних проб (зниження сулемового титру та підвищення тимолверналовой проби)

- Підвищення рівня зв’язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерина, міді, ЛФ, 5-нуклеотидази, ГГТП, білірубінурія

Специфічні маркери:

1. Серологічні методи: виявлення НВsAg, HBeAg, anti-HBcorIgM, негативні anti-HBcorIgG в ІФА, ЗІЕФ, РІА (на восьмому тижні після інфікування), свідчить про гострий вірусний гепатит В.

2. Позитивна ПЛР НВV DNA в крові.

3. План лікування: дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

• мікроклізми з 2-3% розчином натрію гідрокарбонату

• ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу

• глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

• «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

• Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

• Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

• Лактулоза 15-30 мл х 3рази на день щоденно

• Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

• Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

• Цитраргінін 40 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів

• Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

• Осетрон 4-8-мг х на добу 5-7 днів

Задача 42 (т.11).

У пацієнта при серологічному дослідженні крові виявлені наступні маркери:

Анти-HAVIgG позитивні, анти-HBsAgIgG позитивні, анти-HBcorIgG негативні, анти-HCV негативні.

1. Інтерпретація лабораторних даних

Задача 42 (т.11) Еталон відповіді: пацієнт переніс вірусний гепатит А і В, вірусним гепатитом С не інфікований.

Задача 43 (т.11).

Хворий О., 65 років звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на болі в усіх крупних суглобах ниючого характеру, підвищення температури тіла до 37,1°С, загальне нездужання, незначний головний біль, жовтий колір склер, незначне потемніння кольору сечі. Із анамнезу відомо, що за місяць до цього був прооперований з приводу аденоми передміхурової залози. Оперативне втручання ускладнилось кровотечею, в зв’язку з чим двічі хворому переливали еритромасу.

1. Які дані епідеміологічного анамнезу треба уточнити?

2. Попередній діагноз і його обґрунтування

3. Які експрес методи діагностики можна використати в даному випадку?

4. Диференціальна діагностика

5. План лікування даного хворого

Задача 43 (т.11) Еталон відповіді:

1. Чи був хворий вакцинований від вірусного гепатиту В?

2. HBV-інфекція. Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, середнього ст.. важкості.

3. Експрес діагностика:

• Серологічні методи: виявлення НВsAg, HBeAg, anti-HBcorIgM, негативні anti-HBcorIgG в ІФА, ЗІЕФ, РІА (на восьмому тижні після інфікування)

• Позитивна ПЛР НВV DNA в крові

4. Диференційний діагноз слід провести з вірусним гепатитом А, Е, С, з над- та під печінковими жовтяницями.

5. Дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

• мікроклізми з 2-3% розчином натрію гідрокарбонату

• ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу

• глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

• «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

• Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

• Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

• Лактулоза 15-30 мл х 3рази на день щоденно

• Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

• Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

• Цитраргінін 40 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів

• Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

• Осетрон 4-8-мг х на добу 5-7 днів

Задача 44 (т.11).

Хвора А., 35 років звернулася в інфекційне відділення Вінницької міської лікарні зі скаргами на виражений свербіж шкіри, пожовтіння шкіри і склер, появу кров’янистих виділень з носу, поганий нічний сон і сонливість вдень.

При поступленні проведено швидкі імунохроматографічні тести на визначення маркерів вірусного гепатиту С та В. Виявлені позитивні HBeAg, HBsAg, anti-HBcorIgM. Рівень загального білірубіну 398 мкмоль/л за рахунок переважно прямого, АлАт 500 ОД, АсАт 600 ОД, ПІ 50%.

1. Які дані епідеміологічного анамнезу треба уточнити?

2. Діагноз і його обґрунтування

3. Наявність маркерів якого ще вірусу гепатиту необхідно дослідити і чому?

4. План лікування даного хворого

Задача 44 (т.11) Еталон відповіді:

1. Чи за останні 6 міс. були оперативні втручання, переливання крові чи замінників, незахищені статеві контакти, відвідування стоматолога тощо.

2. HBV-інфекція. Гострий вірусний гепатит В (HBeAg, HBsAg, anti-HBcorIgM позит.) жовтянична форма, висока активність запального процесу.

3. Враховуючи однакові шляхи передачі, необхідно дослідити маркери вірусного гепатиту С.

4. План лікування даного хворого:

• дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

• мікроклізми з Лактулозою

• ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу

• глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

• «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

• Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

• Фуросемід 1%-1-2мл, Маннитол 30% - 200 мл на добу

• Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

• Амінокислоти з підвищеним вмістом амінокислот з розгалуженим бічним ланцюгом і зниженим вмістом ароматичних амінокислот: Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

• Цитраргінін 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів.

• Лактулоза 30-50 мг х 3 рази на день, перорально 7-10 днів

• Бифи-форм 2 капсули х 2-3 рази на день , перорально 5-7 днів

• Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

• Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

5. Лише 10-15% гострого вірусного гепатиту В переходить в хронічну форму, тому при адекватному лікуванні прогноз сприятливий.

Задача 45 (т.11).

За медичною допомогою звернулась жінка 24 років, у її чоловіка виявлено HBsAg, HBeAg, сумарні антитіла до HBcorAg, DNA HBV виявлено в ПЛР.

1. Який специфічний аналіз потрібно здати особі, щоб підтвердити або заперечити наявність вірусу гепатиту В у її організмі?

2. Запропонуйте метод профілактики даної особи якщо вона не інфікована.

Задача 45 (т.11) Еталон відповіді:

1. Потрібно зробити аналіз на наявність HBsAg.

2. Екстрена профілактика: введення вакцини вірусного гепатиту В (енжерікс В) 4-х кратно – сьогодні, через 2 тижні, через 1 місяць, через 1 рік або планова – 3-х кратна – сьогодні, через 1 міс., через 6 місяців.

Задача 46 (т.6.2).

Хлопчик 5 років захворів поступово. Захворювання розпочалось з слабкості, нездужання, підвищення температури до 37,8 С, осиплість голосу, гавкаючий кашель, закладеність носу. Під час огляду: температура 38,5С, незначна гіперемія шкіри обличчя, неяскраву гіперемію дужок, м’якого піднебіння, задньої стінки глотки, над легенями – дихання везикулярне з жорстким відтінком. ЧД 20 за 1 хв.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 46 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Парагрип

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон

Задача 47 (т.6.2).

Хвора П., 28 років захворіла гостро. Хвороба почалася з закладеності носу та підвищення температури тіла до 37,8С. На наступну добу з’явився помірний біль в горлі під час ковтання, дертя в ділянці задньої стінки глотки, різь та відчуття піску в правому оці. Об’єктивно: на задній стінці глотки гіперплазовані фолікули, мигдалики помірно набряклі, гіперимовані, пальпуються м’якоеластичні, безболісні, не спаяні між собою та оточуючими тканинами лімфатичні вузли, очна щілина правого ока, повіки набряклі, гіперимійована та набрякла кон’юнктива.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 47 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Аденовірусна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування. 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон.

Задача 48 (т.6.2).

Дитина 1-го року з’явилась закладеність носу, сухий кашель, підвищення температури до 37,5С. На наступний день – кашель нападоподібний з виділенням незначної кількості харкотиння, дихання шумне, різко виражена задишка по експіраторному типу. ЧД – 40 за 1 хвилину, акроцианоз, в легенях – розсіяні сухі і поодинокі вологі хрипи.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 48 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Респіраторно-синцитіальна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон

Задача 49 (т.6.2).

Хвора 32 років захворіла гостро з незначного ознобу та підвищення температури тіла до 37,4С, чхання, закладеності носу, сухості та дертя в горлі. Дуже швидко з’явились надмірні рідкі виділення з носу. Об’єктивно: носове дихання утруднене, шкіра навколо носових отворів мацерована, неяскрава гіперемія м’якого піднебіння та задньої стінки глотки.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 49 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Риновірусна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону нормальний людський інтерферон.

Задача 50 (т.6.2).

Пацієнт М., викликав лікаря додому. Скарги на субфебрильну температуру, загальну слабкість, біль в горлі, відчуття «піску» в очах. В родині на ГРВІ хворіє дитина. При огляді – виявлено ознаки блефарокон’юнктивіту, фарингіту, пальпуються збільшені шийні, пахові та пахвинні лімфатичні вузли до 1 см в діаметрі, м’які, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, зів гіперимований, мигдалики гіпертрофовані і гіперемовані. Дихання везикулярне, тони серця приглушені. АТ – 140/80 мм.рт.ст. ЧСС – 80 за хвилину. Живіт м’який, пальпується збільшена на 3 см печінка і селезінка.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 50 (т.6.2) Еталон відповіді:

1. Аденовірусна інфекція

2. Обстеження: РІФ, ІФА – виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках сл.оболонки носоглотки; серологічні методи: РЗК, РГГА

3. Лікування: 1. посиленне пиття, жарознижуючі, деконгестанти, відхаркуючі антигістамінні, полівітаміни; 2. етіотропне: індуктори ендогенного інтерферону, нормальний людський інтерферон.

Задача 51 (т.9.1).

Хворий А 55 років доставлений в приймальне відділення районної лікарні з підозрою на менінгіт. Пред’являє скарги на сильний головний біль, головокружіння, недомагання, відсутність апетиту протягом останніх 6-9 міс.

Об’єктивно: в свідомості, язик чистий, вологий; слизова оболонка ротоглотки без змін. Температура тіла 37,3°С, пульс 74 у хвилину, задовільних властивостей, АТ-100/65 мм рт.ст. Позитивні с-ми Керніга та Брудзинського. З анамнезу відомо, що 2 роки тому хворий отримував курс хіміотерапії з приводу онкоутворення головного мозку, після чого на МРТ змін не було; останні 1,5 роки не обстежувався з приводу даного захворювання.

1. З яким станом потрібно провести диференційний діагноз?

2. Які методи діагностики потрібно застосувати для уточнення діагнозу?

Задача 51 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. З явищами менінгізму.

2. ЗАК, ЗАС, спинномозкову пункцію з наступним дослідженням спинномозкової рідини, МРТ головного мозку.

Задача 52 (т.9.1).

Хвора В., 23 р. звернулась в кабінет КІЗ зі скаргами на гнійні виділення з носу, які розпочались 2 дні тому, головний біль, температуру тіла до 38,0°С протягом останньої доби.

Об’єктивно: загальний стан задовільний, температуру тіла 37,6°С, пульс 74 уд. за хвилину, А/Т- 110/75 мм. рт. ст. Зів і задня стінка глотки помірно гиперемовані, по задній стінці помітні «гнійні доріжки». Дихання через ніс утруднене, гнійні виділення з носа. Болючості над гайморовими та лобними пазухами немає. З боку внутрішніх органів патологічних відхилень не визначається. Менінгеальних і осередкових знаків ураження ЦНС немає.

З епіданамнезу відомо, що вона працює вихователем у дитячому саду; 4 дні тому назад обстежилася як контактна у вогнищі менінгококової інфекції (у групі занедужав хлопчик на менінгококцемію тиждень тому назад).

При посіві мазка з носоглотки у вихователя В. виділена культура менінгокока, у зв'язку з чим вона направлена в інфекційну лікарню

1. Клінічний діагноз.

2. Призначення лікування.

Задача 52 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. Гострий менінгококовий назофарингіт, легкий перебіг.

2. Призначення лікування:

• Ампіцилін 0,5 г 4 рази на добу протягом 5 днів

• Полоскання горла фурациліном

• Антигістамінні препарати.

Задача 53 (т.9.1).

Хворий А, 28 р., поступив на лікування в перший день захворювання зі скаргами на різкий головний біль, часте блювання не пов’язану з прийомом їжі температуру тіла до 40С.

Захворювання почалось гостро з сильного ознобу. З епіданамнезу встановлено, що за 5 днів до початку хвороби у 8 річного сина відзначались явища назофарингіта.

У хворого збудження, ригідність м’язів потилиці. Симптомами Керніга та Брудзинського різко позитивні. Пульс 140 ударів за хвилину, ритмічний, ниткоподібний. Тони серця різко ослаблені. В крові лейкоцитоз, п/я – 15%, с/я – 79%, ШОЕ – 46 мм/год.

1. Сформувати попередній діагноз

2. Принцип лікування.

Задача 53 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. Менінгококовий менінгоенцефаліт, середнього ступеня важкості.

2. З лікувально-діангостичною метою провести люмбальну пункцію з наступним дослідженням спинно-мозкової рідини на предмет туберкульозного процесу та визначити чутливість до антибіотиків.

   • Левоміцетин 1 гр. в/м, після чого пеніцилін-3 млн ОД кожні 3 год.

   • Анальгін 50% - 2мл 2 р/добу

   • Преднізолон 90 мг 3 р/добу

   • Манніт 200 мл- 15% р-ну, фурасемід в/в 3-4 мл 2 рази на добу; контроль діурезу за потреби встановити сечовий катетер.

   • Реополіглюкін 400 мл в/в 2 р/добу

   • Фізичний розчин 0,9% 400 мл в/в.

   • Фраксипарин 0,3 1 раз на добу

   • Оксібутірат натрію в/в.

Задача 54 (т.9.1).

Хворий Д. 32 роки, скаржиться на загальну слабкість, втомлюваність, відсутність апетиту, головний біль температуру тіла до 39С, біль у м’язах, наявність висипу. Захворювання розпочалось гостро.

Об’єктивно: загальний стан середнього ступеня важкості, свідомість не порушена, блідість та ціаноз шкіри обличчя. На шкірі тулуба та сідниць спостерігається зірчастий геморагічний висип, елементи висипу щільні, підвищуються над рівнем шкіри.

Пульс 140 уд. за хв., АТ 100/60 мм рт.ст. Аускультативно: над легенями везикулярне дихання, серцеві тони ослаблені. Живіт м’який, безболісний.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 54 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. Менінгококова інфекція. Менінгококцемія, середнього ст. важкості.

2. З лікувально-діангостичною метою провести люмбальну пункцію з наступним дослідженням спинно-мозкової рідини на предмет туберкульозного процесу та визначити чутливість до антибіотиків.

• Левоміцетин 1 гр. в/м, після чого пеніцилін-3 млн ОД кожні 3 год.

• Анальгін 50% - 2мл 2р/добу

• Преднізолон 90 мг 3р/добу

• Манніт 200 мл- 15% р-ну, фурасемід в/в 3-4 мл 2 рази на добу; контроль діурезу за потреби встановити сечовий катетер.

• Реополіглюкін 400 мл в/в 2р/добу, фізрозчин 0,9% 400 мл в/в

• Фраксипарин 0,3 1 раз на добу

• Оксібутірат натрію в/в.

Задача 55 (т.9.1).

Хворий А. 55 років доставлений в приймальне відділення районної лікарні з підозрою на менінгіт. Пред’являє скарги на сильний головний біль, головокружіння, недомагання, відсутність апетиту протягом останніх 6-9 міс.

Об’єктивно: в свідомості, язик чистий, вологий; слизова оболонка ротоглотки без змін. Температура тіла 37,3°С, пульс 74 у хвилину, задовільних властивостей, АТ-100/65 мм рт.ст. З анамнезу відомо, що 2 роки тому хворий отримував курс хіміотерапії з приводу онкоутворення головного мозку, після чого на МРТ змін не було; останні 1,5 роки не обстежувався з приводу даного захворювання.

1. З яким станом потрібно провести диференційний діагноз?

2. Які методи діагностики потрібно застосувати для уточнення діагнозу?

Задача 55 (т.9.1) Еталон відповіді:

1. З явищами менінгізму.

2. ЗАК, ЗАС, спинномозкову пункцію з наступним дослідженням спинномозкової рідини, МРТ головного мозку.

Задача 56 (т.1.2).

Хворий П. 30 р., захворів гостро: виникла гарячка, виражений головний біль, безсоння. Об´єктивно: набряклість і гіперемія обличчя, почервоніння очей, висип на перехідній складці кон´юктиви нижньої повіки, енантема на слизовій оболонці м´якого піднебіння та язичка, статичний тремор.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження.

Задача 56 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Висипний тиф.

2. Серологічна діагностика РЗК, РНГА.

Визначення імуноглобулінів класу М, G.

Задача 57 (т.1.2).

У хворого 34 років, що знаходився в інфекційному відділенні з підозрою на черевний тиф, на 17 день хвороби раптово погіршалось самопочуття. Не дивлячись на зниження температури до норми, з'явився холодний піт, шкіра бліда, пульс ниткоподібній, АТ 80/60 мм рт.ст. Живіт м'який, рідкий стілець, на колір якого хворий не звернув увагу, персонал випорожнень не бачив.

1. Яке ускладнення найімовірніше виникло у даного хворого?

2. Призначте лікування.

Задача 57 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Кишкова кровотеча.

2. Хворий повинний дотримуватись постільног режиму, забороняється прийом їжі на 12-16 годин, застосовують холод на ділянку живота (підвішують), гемостатичні засоби – вікасол, етамзилат, 10% розчин желатину під шкіру живота, кріопреципітат, альгостат, антигемофільну і свіжозаморожену плазму.

Задача 58 (т.1.2).

Сантехнік 45 років госпіталізований на 7-й день лихоманки. Об'єктивно: t-39,8°С, сонливість (вночі безсоння), загальмованість, адинамія, блідість шкірних покривів, Рs-78/хв, АТ-105/70 мм рт.ст. Язик густо обкладений сірим нальотом з відбитками зубів. Пальпаторно: живіт вздутий, печінка виступає на 2 см, а селезінка на 1 см нижча за реберну дугу, в правій клубовій області крепітуюче бурчання і гіперестезія шкіри. Стільця не було 2 доби.

1. Про яке захворювання можна думати в даному випадку.

2. Які додаткові дослідження необхідно виконати для уточнення діагнозу.

Задача 58 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Черевний тиф.

2. Бактеріологічне дослідження крові.

Задача 59 (т.1.2).

Хворий Н. захворів поступово з підвищення температури до 37,3°С, слабкості, головному болю. До кінця першого тижня температура 39,8°С, млявий, адинамічний. Шкіра бліда, дихання везикулярне, поодинокі сухі хрипи. Пульс-84 на хвилину, АТ-100/60 мм рт.ст. Язик сухий, обкладений в центрі коричневим нальотом. Живіт вздутий, безболісний, печінка і селезінка збільшені. Стілець затриманий на 2 дні.

1. Ймовірний діагноз.

2. План обстеження.

Задача 59 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Черевний тиф.

2. Бактеріологічне дослідження крові, калу, сечі, жовчі, з розеол, кіскового мозку, харкотиння, гною, цереброспінальної рідини.

Серологічне дослідження (РНГА).

Задача 60 (т.1.2).

У хворого 45 років впродовж 10 днів температура 38,5°-39,5°С. Блідий, на шкірі живота 2 розеоли. Язик потовщений. Живіт вздутий, укорочення перкуторного звуку в правій клубовій області. Гепатомегалія. У крові: л-3,0*109/л. П-8%, С-48%, Л-36%, М-8%, ШОЕ-8 мм/год.

1. Ймовірний діагноз.

2. План обстеження.

Задача 60 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. Черевний тиф.

2. Бактеріологічне дослідження крові, калу, сечі, жовчі, із розеол, кіскового мозку, харкотиння, гною, цереброспінальної рідини.

Серологічне дослідження (РНГА).

Задача 61 (т.1.2).

Студент, проживаючий в гуртожитку, потрапив до інфекційної лікарні з діагнозом “черевний тиф”. Отримує антибіотики.

1. Коли він зможе виписатися із стаціонару.

2. Які антибіотики він приймає.

Задача 61 (т.1.2) Еталон відповіді:

1. На 22-й день нормальної температури.

2. Він може приймати левоміцетин, ампіцилін, бактрим (бісептол).

Задача 62 (т.7).

Хворий, 50 років, у якого два дні тому з’явився приступоподібний біль у лівій половині грудної клітки, загальна слабкість, гарячка, біль голови, вранці помітив висипання на шкірі грудей. Об’єктивно: на шкірі тулуба зліва за ходом 4-го та 5-го міжреберіїв на ерітематозно-набряклому фоні – множинні згруповані пухирці з набряклими покришками, заповнені прозорою рідиною, розміром 3-5 мм у діаметрі.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.План лікування.

Задача 62 (т.7) Еталон відповіді:

1. Оперізуючий лишай.

2. ЗАК, ЗАС, визначення титру антитіл до Herpes zoster, ДНК вірусу в ПЛР.

3. План лікування: Етіотропна терапія – противірусна терапія: ацикловір, валацикловір, фамцикловір, ганцикловір; специфічна імуноглобулінемія; інтерферони: лаферон, віаферон, роферон; індуктори інтерферонів: аміксин, неовір, циклоферон. Патогенетична та симптоматична терапія: дезинтоксикація, антибіотики, місцеве лікування

Задача 63 (т.7).

Хворий 24 років звернувся з приводу появи пухирців в куті рота. Хворіє 3 роки, захворювання рецидивує 2-3 рази на рік, як правило, після переохолодження. Об'єктивно: у правому куті рота – згруповані пухирці розміром 2-3 мм, шкіра біля пухирців запалена, яскраво-червоного кольору.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План лікування.

Задача 63 (т.7) Еталон відповіді:

1. Herpes labialis (рецидив ), легкий перебіг.

2. Противірусні препарати: ацикловір, валацикловір, ганцикловір.

Задача 64 (т.7).

До лікаря звернувся хворий зі скаргами на болісні відчуття і висип на статевому члені, які з'явилися після захворювання на грип. Об'єктивно: на голівці статевого члена спостерігаються згруповані пухирці та ерозії з фестончатими краями, з чіткими межами, м'які при пальпації, яки супроводжуються болем.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2. Етіотропне лікування лікування.

Задача 64 (т.7) Еталон відповіді:

1. Генітальний герпес.

2. Валацикловір, фамцикловір, ацикловір (400 мг на добу per os протягом 10-14 діб).

Задача 65 (т.7).

У хворого гостро з’явились озноб, біль голови, блювання, підвищення температури тіла до 38,5°С. Увечері приєдналися ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга. На слизових оболонках губ та носа відмічаються рясні герпетичні пухирці.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Специфічна діагностика.

3.План етіотропного лікування.

Задача 65 (т.7) Еталон відповіді:

1. Герпетичний менінгіт.

2. Аналіз крові на Ig M та G HSV, DNAHSV в ПЛР, спинномозкову пункцію з наступним дослідженням спинномозкової рідини.

3. Противірусні препарати: панавір, ацикловір(5 мг/кг маси тіла, 3 р/добу в/в крапельно 8-10 діб). Інтерферони: реаферон, лаферон по 3 млн ОД/добу.

Задача 66 (т.7).

До гінеколога звернулась жінка 34 років зі скаргами на висип у вагіні, який зявляється 5-6 раз на рік та супроводжується свербежем і болем пекучого характеру, підвищення температури тіла до 38,5°С. При об’єктивному огляді в області вульви та вагіни виявляються згруповані пухирці та ерозії з фестончатими краями, з чіткими межами, м'які при пальпації, яка супроводжуються болем.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2. План етіотропного лікування.

Задача 66 (т.7) Еталон відповіді:

1. Герпетичний вульвовагініт (рецидив ВПГ-2), середнього ступеню важкості.

2. Противірусні препарати: панавір, ацикловір (5 мг/кг маси тіла, 3 р/добу в/в крапельно 8-10 діб). Інтерферони: реаферон, лаферон по 3 млн ОД/добу.

Задача 67 (т.3.2).

Хворий 17 років звернувся до дільничого терапевта на 3 день хвороби із скаргами на головний біль, біль і відчуття дряпання в горлі, ломоту в суглобах і м’язах, загальну слабкість, підвищення температури тіла до 39,0º С, висип, пронос.

Об’єктивно: обличчя гіперемоване, судини склер розширені, склери субіктеричні. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована, набрякла. На шкірі тулуба, кінцівок плямисто-папульозний висип. Лімфаденопатія. Язик обкладено білим нальотом, гіпертрофіровані сосочки. Пульс 98 / хв., АТ 110/60. Живіт помірно здутий, болісний в ілеоцекальній області.. Печінка на 2 см виступає з-під краю реберної дуги. Випорожння рідкі, 3 рази на добу.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 67 (т.3.2) Еталон відповіді:

1. Кишковий ієрсиніоз.

2. Бактеріологічний метод:

• Посів калу, сечі, жовчі на середовище Ендо, Левіна

• Серологічний метод РА або РНГА, діагностичний титр 1:280 і більше

• ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, ↑ ШОЕ.

3. Лікування:

   • Дієта 5.

   • Пероорально глюкосол

   • Глюкоза, неогемодез, трисіль в/в

   • Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін.

Задача 68 (т.3.2).

Хворий Т., 25 років, поступив у клініку на 3-й день захворювання з діагнозом „вірусний гепатит”. Захворів гостро: підвищилася температура тіла до 38,0˚С. На 2-й день з’явились однократне блювання, болі в животі, у колінних , литкових суглобах, надвечір – висипка. На 3-й день з’явилась жовтушність склер та шкіри, сеча стала темно-жовтого кольору.

Об-но: Помірна жовтушність шкіри та склер. На бокових поверхнях тулуба та навколо суглобів дрібноплямиста висипка на гіперемійованому фоні. Кон’юнктиви гіперемійовані, ін’екція судин склер. Задня стінка глотки гіперемійована, зерниста. Язик обкладений сіруватим нальотом, малиновий по краю. В легенях без змін. Тони серця приглушені, ритмічні. Живіт м’який, при пальпації – болісний в правій здухвинній ділянці. Печінка виступає на 3 см з-під реберної дуги по середньо-ключичній лінії. Селезінка не пальпується. Стілець світліше звичайного забарвлення, сеча темно-жовтого кольору. Суглоби не змінені.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Задача 68 (т.3.2) Еталон відповіді:

1. Кишковий ієрсиніоз.

2. Обстеження:

• Бактеріологічний метод: Посів калу, сечі, жовчі на середовище Ендо, Левіна

• Серологічний метод РА або РНГА, діагностичний титр 1:280 і більше

• ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, ↑ ШОЕ.

3. Лікування: Дієта 5, перорально глюкосол, глюкоза, неогемодез, трисіль в/в

• Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін.

Задача 69 (т.3.2).

Хворий 15 років госпіталізований в інфекційне відділення ЦРЛ із скаргами на високу температуру тіла, інтенсивний головний біль, болі в м'язах та суглобах, висип, повторну блювоту. Хворіє 4 дні. Стан важкий. Т-ра 39,8 º С, позитивні симптоми «рукавичок», «каптура», «шкарпеток». На тулубі, кінцівках рясний дрібноплямистий висип. Пальпується збільшена печінка і нижній полюс селезінки. Позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність потиличних м’язів.. Аналіз СМР: колір безбарвний, прозора, цитоз – 475/мм³, нейтрофіли -82 %, білок – 346 мг / л, глюкоза– 2,3 ммоль/л.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 69 (т.3.2) Еталон відповіді:

1. Псевдотуберкульоз. Менінгіт.

2. Бактеріологічний метод:

   • Посів ліквору

   • Посів калу, блювотних мас на середовище Ендо, Левіна

   • Серологічний метод РА або РНГА, діагностичний титр 1:280 і більше

   • ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, ↑ ШОЕ.

3. Лікування:

• Дієта 5.

• Пероорально глюкосол

• Глюкоза, неогемодез, трисіль в/в

• Етіотропна терапія – левоміцетин, або тетрациклін, ампіцилін.

Задача 70 (т.4.1).

Хворий 16 років, скаржиться на нездужання, кашель з виділенням слизового харкотиння, підвищення Т тіла до 37,8ºС.

Об’єктивно: при обстеженні виявлено вкорочення перкуторного звуку, сухі та вологі дрібнопухірчасті хрипи в легенях. На шкірі висип у вигляді кропивниці. При рентгенологічному дослідженні легень – інфільтрати 2,5 – 4 см в діаметрі, різної величини та форми. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 10,0 х109/л, еозинофіли – 46%.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 70 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Аскаридоз.

2. Обстеження: Дослідження калу на яйця гельмінтів

3.Лікування: Вормил 400мг 1 р. на добу протягом 3 днів

Задача 71 (т.4.1).

Хворий 18 років скаржиться на частий кашоподібний стілець, інколи з домішками слизу, тенезми, свербіж в ділянці ануса, який посилюється в вечірній та нічний час.

Об’єктивно: блідий, дещо пониженого відживлення. При ректороманоскопії: на слизовій оболонці виявлено крапко подібні крововиливи, посилення судинного малюнка, слизова оболонка внутрішнього та зовнішнього сфінктерів подразнена.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 71 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Трихоцефальоз.

1. Обстеження: Ан.кала на яйця гельмінтів.

2. Лікування: Ворміл 400 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Задача 72 (т.4.1).

Хворий 22 років, госпіталізований до стационару з лихоманкою, скаргами на світлобоязнь, біль в очах, біль при жуванні, в міжреберних та інших м'язах. Захворів 2 тижні тому, коли підвищилась Т тіла, погіршало самопочуття та з'явились означені вище симптоми. На 3-й день хвороби на шкірі тулуба та кінцівок помітив рясну розеольозну висипку, яка тривала 8 днів. Епіданамнез – отримав посилку від батьків, в якій була свине сало, ковбаса, шинка домашнього приготування.

Об’єктивно: шкіра волога, висипка відсутня, обличчя гіперемовано, судини склер ін’єктовані. Пульс ритмічний, задовільних властивостей. ЧСС – 100 уд/хв. Тони серця приглушені, легені без особливостей. Живіт м'який, неболісний. Печінка та селезінка не пальпуються.

1. Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 72 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Трихінельоз.

2. Обстеження: Загальний ан.крові, Серологічні методи( РЗК РНГА РІФ)

3. Лікування: Ворміл 400мг 2 раза на добу протягом 7 днів, Дексаметазон 6-10 мг на добу протягом 7 днів

Задача 73 (т.4.1).

Хворий 36 років скаржиться на болі по всьому животі, який іноді супроводжується підвищенням температури та висипкою за типом кропивниці. Постійні проноси. В стільці багато залишків неперетравленої їжі, слиз та кров.

Об’єктивно: хворий анемічен, живіт мякий, болісний при пальпації. Тони серця приглушені, систолічний шум на верхівці. При дуоденальному зондуванні в вмісті 12-палої кишки виявлені личинки паразита.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 73 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Стронгілоідоз.

2. Обстеження: Аналіз дуоденального вмісту на личинки паразита.

3. Лікування: Ворміл 400 мг добова доза протягом 3 днів.

Задача 74 (т.4.1).

Хворий 20 років госпіталізован зі скаргами на біль в м'язах верхніх та нижніх кінцівок, високу Т тіла, загальну слабкість, спрагу, набряки повік вранці на 7 день хвороби. Захворів 23.10, коли з'явилась загальна слабкість, біль в м'язах ніг, особливо при ході, біль в язиці. 23.10 помітив на тулубі плямисту висипку, набряк повік та обличчя. Знаходився у геоекспедиції . Об'єктивно: Т тіла – 38,9ºС, пастозність рук, китиці набряклі, болісна пальпація тенора та гіпотенара, болісність литкових м'язів.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 74 (т.4.1) Еталон відповіді:

1. Трихінельоз.

2. Обстеження: Серологічні методи: РЗК РНГА РІФ.

3. Лікування: Ворміл 400 мг 2 раза на добу.

Задача 75 (т.4.2).

Хвора 25 років була госпіталізована до стаціонару зі скаргами на загальну слабкість, підвищений апетит, біль в животі, більше у правій здухвинній ділянці, нудоту, метеоризм, періодично – напіврідкий стілець до 4 разів на добу. Вважає себе хворою на протязі 2 років. Останнім часом запримітила періодичну появу при дефекації, а також зранку у ліжку стрічкоподібних утворів білого кольору, розміром 1-2 см. З епіданамнезу встановлено, що при приготуванні котлет куштує сирий м'ясний фарш.

Об’єктивно: зниженої ваги, шкіра бліда, в ротоглотці запальних змін немає, язик збільшений у розмірах та вкритий білим нальотом. Серце та легені без патологічних змін. Живіт м'який. Здутий, печінка та селезінка не збільшені. В гемограмі: еозинофілів – 8%, Нв – 100 г/л.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 75 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Теніоз.

2. Обстеження: Аналіз кала на яйця глистів

3. Лікування: Празіквантел 25 мг/кг ваги тіла добова доза.

Задача 76 (т.4.2).

Хвора 32 років звернулась до інфекційного стаціонару зі скаргами на часту нудоту, головокружіння, загальну слабкість, біль в епігастрії натще, закрепи та виділення з калом білих утворень до 2 см. Хворіє 4 роки. 3 місяці тому з'явились болі та відчуття підсмоктування в епігастральній ділянці, при дефекації бачила відокремлений членик. Епіданамнез: відмічає, що при приготуванні їжі часто куштує на смак сирий м'ясний фарш.

Об'єктивно: з боку внутрішніх органів патології не виявлено. Свідомість ясна, настрій знижений, подразлива. В гемограмі: еозинофілів - 8%.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 76 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Теніарінхоз.

2. Обстеження: Ан.кала на яйця гельмінтів.

3. Лікування: Фенасал 2,0 добова доза.

Задача 77 (т.4.2).

Хворий 43 років, скаржиться на біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, періодичний сильний переймоподібного характеру біль в проекції жовчного міхура. Хворіє на протязі двох років.

Об’єктивно: зниженої маси тіла, шкіра бліда з жовтушник відтінком. Живіт різко болючий у правому підребер’ї. печінка збільшена на 3 см. Позитивний симптом Курвуаз'є. Після третьої спроби дуоденального зондування встановлено наявність у всіх порціях, але особливо у порціях "В" і "С", значної кількості слизу, лейкоцити густо вкривають поле зору. У загальному аналізі крові – лейкоцитоз з вираженою еозинофілією.

1. Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 77 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Фасциольоз.

2. Обстеження: Аналіз кала, дуоденального вмісту на яйця глистів.

3. Лікування: Празіквантел 20-30 мг/кг ваги добова доза.

Задача 78 (т.4.2).

Хворий 42 років, поступив зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, поганий сон, відчуття важкості та біль у правому підребер’ї, зниження апетиту, гіркоту у роті. Болі в правому підребер’ї відмічає останні 5 років. Довго лікувався з приводу холециститу. З епіданамнезу: часто їсть малосольну, в'ялену або свіжоморожену рибу, останні декілька років працював у Тюмені.

Об’єктивно: Т тіла 37ºС. Шкіра чиста, біла. Живіт правильної форми, мякий, болючий в епігастральній ділянці та правому підребер’ї. Печінка помірно болюча, виступає з-під реберної дуги на 3 см, щільна.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 78 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Опісторхоз.

2. Обстеження: Аналіз крові на ІФА.

3. Лікування: Ворміл 400 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Задача 79 (т.4.2).

Жінка 18 років влітку відпочивала в селі, купалася в ставку. Поступила до клініки зі скаргами на поганий апетит, нудоту, біль у животі та язиці, нестійкі випорожнення.

Об’єктивно: шкірні покриви бліді. Пульс ритмічний, 83 уд/хв., тони серця приглушені. Печінка збільшена на 3см. В гемограмі еритроцитопенія, підвищений кольоровий показник, еозинофілів 18%. В фекаліях знайдені яйця гельмінтів овальної форми.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 79 (т.4.2) Еталон відповіді:

1. Дифілоботріоз.

2. Обстеження: Аналіз кала на яйця глистів.

3. Лікування: Ворміл 400 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Задача 80 (т.3.1).

Хворий Т., 48 років, скаржиться на загальну слабкість, тягнучий судомний біль в ділянці відхідника, який супроводжується позивом на дефекацію (до 20-25 разів на добу), випорожнення не мають калового характеру і під час дефекації виділяється лише згусток зі слизу та крові. Захворів гостро 3 дні тому, коли з’явилися слабкість, головний біль, озноб з підвищенням температури до 38С., періодичний переймоподібний біль в животі спочатку без чіткої локалізації, потім в лівій здухвинній ділянці. Випорожнення спочатку були калові, потім кашкоподібні, а згодом з домішками слизу та крові. За 2 дня до хвороби їв немиті яблука та помідори.

Стан хворого середньої важкості. Шкіра бліда. Пульс - 90 уд. на хвилину. Температура - 38С. Язик обкладений біло-бурим налетом. Живіт болючий по ходу товстого кишківника, більше в лівій здухвинній ділянці. Сигмовидна кишка спазмована, ущільнена, болюча.

1. Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 80 (т.3.1) Еталон відповіді:

Шигельоз, колітична форма, середньо важкий перебіг.

Діагноз ґрунтується на даних епідеміологічного анамнезу (вживання за 2 дні до виникнення захворювання немитих фруктів та овочів) та клінічних симптомах хвороби (див вище), які вказують на поєднання загальнотоксичних явищ з явищами гемоколіту.

Лікування.

Ліжковий режим;

Дієта – стіл №4;

Норфлоксацин – 0,4 - 2 рази на добу;

Регідрон – 1пак розчинити на 1 літр води – приймати по 100 мл кожен час;

Смекта – 1пак розчинити на 1 ст теплої кип’яченої води – 3 рази на добу.

Дюспаталін – 200мг – 2 рази на добу.

Хілак-форте – 30 крапель 3 рази на добу.

Задача 81 (т.3.1).

Хворий Т., 48 років, скаржиться на загальну слабкість, тягнучий судомний біль в ділянці відхідника, який супроводжується позивом на дефекацію (до 20-25 разів на добу), випорожнення не мають калового характеру і під час дефекації виділяється лише згусток зі слизу та крові. Захворів гостро 3 дні тому, коли з’явилися слабкість, головний біль, озноб з підвищенням температури до 38С., періодичний переймоподібний біль в животі спочатку без чіткої локалізації, потім в лівій здухвинній ділянці. Випорожнення спочатку були калові, потім кашкоподібні, а згодом з домішками слизу та крові. За 2 дня до хвороби їв немиті яблука та помідори.

Стан хворого середньої важкості. Шкіра бліда. Пульс - 90 уд. на хвилину. Температура - 38С. Язик обкладений біло-бурим налетом. Живіт болючий по ходу товстого кишківника, більше в лівій здухвинній ділянці. Сигмовидна кишка спазмована, ущільнена, болюча.

1. Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.

2. Призначте лікування.

Задача 81 (т.3.1) Еталон відповіді:

Дані епіданамнезу, гострий початок хвороби, висока пропасниця, виражена інтоксикація, важкий колітичний синдром, лейкоцитоз характерні для шигельозу, колітичної форми, важкого перебігу.

Госпіталізація в інфекційне відділення. Антимікробна терапія: фторхінолони (норфлоксацин 0,4 або ципрофлоксацин двічі на добу). Дезінтоксикаціна терапія (глюкоза, сольові розчини). Спазмолітики та знеболюючі (дротаверин, баралгін, дюспаталін, свічки з анестезолом). Препарати біфідо- і лактобактерій, панкреатин.

Задача 82 (т.3.1).

Хворий А., 22 років, студент, поступив в інфекційну лікарню на 3-й день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, переймоподібний біль у животі, часті рідкі випорожнення зі слизом і кров’ю. Захворювання почалося з підвищення температури, головного болю, тенезмів, частих випорожнень. Живе в ізольованій квартирі з комунальними зручностями. Усі члени сім’ї здорові. Тиждень тому повернувся із села, де були випадки подібного захворювання.

Об-но: Температура тіла 38,1˚С. Шкіра бліда,висипу немає, язик вологий, обкладений білим нальотом. Тони серця приглушені, АТ 110/80 мм рт.ст., пульс 96 уд/хв. Живіт помірно здутий, болючий по ходу товстої кишки. Пальпація провокує потяги на низ. Сигмоподібна кишка спазмована, різко болюча. Стілець до 10 разів на добу, випорожнення рідкі, зі слизом і кров’ю.

1. Попередній діагноз.

2. Лікування.

Задача 82 (т.3.1) Еталон відповіді:

Шигельоз, колітична форма, середньо важкий перебіг.

Лікування.

Ліжковий режим;

Дієта – стіл №4;

Норфлоксацин – 0,4 - 2 рази на добу;

Регідрон – 1пак розчинити на 1 літр води – приймати по 100 мл кожен час;

Смекта – 1пак. розчинити на 1 ст теплої кип’яченої води – 3 рази на добу.

Хілак-форте – 30 крапель 3 рази на добу.

Задача 83 (т.3.1).

Хворий Г., 27 років, скаржиться на нездужання, зниження апетиту, втомлюваність, біль внизу живота, переважно у правій здухвинній ділянці, випорожнення близько 10 разів на добу, фекалії мають вигляд “малинового желе”. Скарги з’явилися 2 дні тому.

Об-но: температура 36,7ºС, шкіра звичайного кольору, тургор збережений. Язик обкладений білим нальотом, при пальпації живота - болючість по ходу товстої кишки, спазм сліпої та висхідного відділу ободової кишки. Печінка та селезінка не збільшені. З анамнезу відомо, що два тижні тому повернувся з Африки.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 83 (т.3.1) Еталон відповіді:

Амебіаз, маніфестна форма, середнього ступеня важкості.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копроцитограма.

4. Біохімічні методи.

5. Паразитоскопічне дослідження (кал)

6. Серологічні методи:

- РНГА

- ІФА

- РНІФ

7. Додаткові методи:

- ректороманоскопія

- УЗД

Лікування: Амебоциди універсальної дії (метронідазол 750г 3 раза в день протягом 5-8 днів.)

Ферментні препарати (панкреатин 1т.3рази на добу).

Пробіотики (біфідумбактерін)

Задача 84 (т.3.1).

Хворий В., 41 рік, звернувся зі скаргами на непостійний біль внизу живота, більше в здухвинних ділянках, зниження апетиту, відчуття гіркоти у роті, головний біль, порушення сну, схуднення. Випорожнення з домішками крові й слизу, спостерігається чергування проносів та закрепів. Хворіє більше року, але за допомогою не звертався.

Об-но: блідий, шкіра суха, висипу немає. Температура тіла 37,1ºС, тони серця приглушені, язик обкладений, при пальпації живіт чутливий за ходом товстої кишки, переважно в правій здухвинній ділянці, сигма не спазмована. В загальному аналізі крові: анемія, незначна еозинофілія, відносний лімфоцитоз.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 84 (т.3.1) Еталон відповіді:

Амебіаз, непреривно прогресуючий перебіг, середнього ступеня важкості.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копроцитограма.

4. Біохімічні методи.

5. Паразитоскопічне дослідження (кал)

6. Серологічні методи:

- РНГА

- ІФА

- РНІФ

7. Додаткові методи:

- ректороманоскопія

- УЗД

Лікування: Амебоциди універсальної дії (метронідазол 750г 3 раза в день протягом 5-8 днів.)

Ферментні препарати (панкреатин 1т.3рази на добу).

Пробіотики (біфідумбактерін)

Задача 85 (т.19.2).

Хвора 40 років, повернулася літаком із туристичної поїздки в Бразилію. Через 5 днів гостро захворіла: піднялася температура до 39°С, з’явилися скарги на біль в суглобах та м’язах. При огляді: гіперемія обличчя, одутлість. Ін’єкція склер. Хвора збуджена, дезорієнтована.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження.

3. Визначить необхідність ізоляції, виходячи з попереднього діагнозу

Задача 85 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Загальні аналізи крові, коагулограма, функціональні проби печінки, нирок. Доцільна біологічна проба шляхом інтрацеребрального зараження кров’ю мавпи або миші. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Обов’язкова ізоляція в боксі.

Задача 86 (т.19.2).

Біолог 30-ти років, повернувся із службового відрядження до Камеруну. Більшу частину відрядження проводив у джунглях з метою вивчення місцевої флори та фауни. Захистом від комарів користувався не регулярно. Скарги на різкий головний біль, головним чином в ділянці потилиці, температуру 38-39°С. При огляді: гіперемія та одутлість обличчя. Ін’єкція склер. При збиранні анамнезу змістовні відповіді отримати важко.

1. Ваш діагноз.

2. На як питання з епідеміологічного анамнезу потрібно звернути увагу.

3. План додаткового обстеження.

Задача 86 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Чи проводилася вакцинація перед відрядженням.

3. Загальні аналізи крові коагулограма, функціональні проби печінки, нирок.

4. Доцільна біологічна проба шляхом інтрацеребрального зараження кров’ю мавпи або миші. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

Задача 87 (т.19.2).

Стюардеса 25-ти років, після рейсу до Кенії гостро захворіла: підвищилась температура тіла до 38⁰С, з’явився біль в поперековому відділі та суглобах. Загальна гіперестезія. Диспептичні явища. Щеплення проти жовтої гарячки із нез’ясованих причин не отримала.

1. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу.

2. Складіть план загального обстеження.

3. Невідкладна тактика лікування до отримання результатів лабораторних тестів.

Задача 87 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Загальні аналізи крові, коагулограма, функціональні проби печінки, нирок. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Посиндромна терапія у відділенні реанімації.

Задача 88 (т.19.2).

У хворого на жовту гарячку спостерігається сильний озноб. Скаржиться на головний біль, головним чином в ділянці потилиці. Відмічаються різка гіперемія та одутлість обличчя.

1. В якій фазі захворювання він знаходиться.

2. Додайте до повноти картини інші симптоми.

3. Яка буде наступна фаза захворювання.

Задача 88 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. Жовта гарячка, фаза гіперемії.

2. Клінічні ознаки гемарогічного синдрому.

3. Фаза ремісії на третій– п’ятий день.

Задача 89 (т.19.2).

У хворого, що прибув з ендемічної зони жовтої гарячки спостерігаються нападоподібна лихоманка впродовж двох тижнів. При додатковому обстеженні виявлена гепатоспленомегалія, анемія, анізоцитоз, пойкилоцитоз.

1. З якими захворюванням потрібно проводити диференційну діагностику.

2. Які дослідження потрібно негайно призначити для з’ясування нападоподібної гарячки.

Задача 89 (т.19.2) Еталон відповіді.

1. З малярією.

2. Мазок крові, товста крапля.

Задача 90 (т.8.1).

Хворий 17 років надійшов у клініку на 3-й день хвороби з діагнозом «Парагрип, алергійний дерматит». Занедужав гостро з підвищення температури тіла до 39,0^оС, слабкості, болю в горлі. На 2-й день хвороби з'явився надсадний гавкаючий кашель, рясні слизисті виділення з носа, різі в очах.

Об-но: Т- 38,8^оС. Обличчя набрякле, повіки потовщені. Склерит, катаральний кон’юнктивіт. Слизисті виділення з носа. На шкірі шиї та обличчі плямисто-папульозний висип. Слизова оболонка ротоглотки яскраво гіперемована, дрібна біла енантема біля нижніх кутніх зубів. Дихання жорстке, поодинокі сухі хрипи. Пальпуються дрібні підщелепні й передньошийні лімфовузли. ЧСС - 110 уд/ хв. АТ - 100/70 мм рт.ст. Живіт м'який. Печінка й селезінка не збільшені.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 90 (т.8.1) Еталон відповіді:

1. Кір.

2. ЗАК:

• Лейкопенія, лімфоцитоз, зниження кількості еозинофілів, моноцитів, помірно ↑ ШОЕ

• Вірусологічне дослідження – виділення вірусу із змиву з носоглотки, секрету кон´юнктив

• Серологічне дослідження – ІФА, РНГА, РЗК.

1. Лікування:

• Ліжковий режим

• Дієта 15

• Нафтизин в ніс

• Альбуцид в кон´юнктиву

• Жарознижуючі препарати

• Парові лужні інгаляції 4% розчином соди.

Задача 91 (т.8.1).

Хворий 17 років, студент, мешкає в гуртожитку. Надійшов у клініку на 2-й день хвороби зі скаргами на висипку на тілі, незначне нездужання. Захворювання почалося гостро з підйому температури до 38,0^оC, закладеності носу. У той же день помітив висипку.

Об-но: Т – 37,3^оС, невелика слабкість. Помірна гіперемія кон’юнктив, слизуваті виділення з носа. Висип дрібноплямистий, на незміненій шкірі, легка гіперемія слизової оболонки ротоглотки. Пальпуються болючі задньошийні й потиличні лімфовузли. Пульс - 80 уд/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст. З боку органів черевної порожнини й легенів патології не виявлено. У крові визначається лейкопенія, відносний лімфоцитоз, 10% плазмоцитів, ШЗЕ – 5 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 91 (т.8.1) Еталон відповіді:

1. Краснуха.

2. ЗАК, ЗАС, вірусологічний метод РГГА, змив з носоглотки

3. Лікування:

• Ліжковий режим

• Дієта 15

• Жарознижуючі препарати

• Симптоматична терапія.

Задача 92 (т.8.1).

Хворий 18 років, надійшов на 6-й день хвороби зі скаргами на слабкість, сухість у роті, підвищення температури тіла до 39,0^оС. Захворювання почалося гостро з підвищення Т тіла до 38,5^оС, слабкості, безболісного припухання біля вух. Лікування полягало в прийомі аспірину й сухого тепла на уражені ділянки. Лихоманка знизилася, однак на 6-й день хвороби знову піднялась температура тіла до 39,0^оС, з'явився біль у мошонці, нудота, дворазово – кашкоподібний стілець.

Об-но: - невелике збільшення м’якуватих за консистенцією привушних залоз, Т – 39,0^оС. У ротоглотці без патологічних змін. Живіт м'який, чутливий в епігастрії, пульсація черевної аорти ослаблена. Праве яєчко помірно збільшене, болісне. З боку інших внутрішніх органів патології не виявлено.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 92 (т.8.1) Еталон відповіді:

1. Епідемічний паротит. Правобічний орхіт.

2. ЗАК, ЗАС, калу, сеча на діастазу, серологічні дослідження – парні сироватки РГГА, РЗК.

3. Лікування:

• Ліжковий режим

• Дієта 15

• Сухе тепло, солюкс, УВЧ на слинні залози

• Носіння суспензорію на мошонку

• Полоскання порожнини рота 2% розчином соди

• Жарознижуючі препарати

• Преднізолон по 15-20 мг на добу протягом 5-7 днів.

Задача 93 (т.8.1).

Хвора К., 20 років, занедужала гостро, з'явився біль у горлі, головний біль, підвищилася Т тіла до 38,0^оС. На 2-й день хвороби з'явилася висипка на обличчі, а через кілька годин - на шкірі тулуба й кінцівок.

При огляді: температура тіла 37,7^оС. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована. Помірно виражені явища кон’юнктивіту, назофарингіту. На ообличчі, тулубі й кінцівках дрібноплямистий висип. Збільшені та болючі потиличні лімфовузли. З боку органів грудної клітки й черевної порожнини патології не виявлено.

Ан. крові: Эр.- 4,6´10¹²/л, лейк.- 3,4´10⁹/л, п-5%, з-38%,л-38%,м-12%, э-3%,пл.кл.-5%, ШЗЕ -8мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 93 (т.8.1) Еталон відповіді:

3. Краснуха.

4. ЗАК, ЗАС, вірусологічний метод РГГА, змив з носоглотки

3. Лікування:

• Ліжковий режим

• Дієта 15

• Жарознижуючі препарати

• Симптоматична терапія.

Задача 94 (т.2.3)

У хворого раптово виник біль в очах, світлобоязнь, набряк повік, гіперемія, крововиливи, серозні виділення, субфебрильна температура. Ротоглотка гіперемована, зерниста, набрякша.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування

Задача 94 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ентеровірусна інфекція, геморагічний кон’юктивіт, середнього ступеня важкості

2. Обстеження:

   • ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, іноді можливий помірний лейкоцитоз, далі лейкопенія)

   • ЗАС

   • Копрограма (збільшена кількість лейкоцитів)

   • Аналіз калу на мікрофлору

   • Визначення антитіл до збудника методом ІФА

   • Вірусологічний метод дослідження

   • Серологічні методи (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

3. Лікування:

   • Госпіталізація, затемнена палата

   • Промивання очей

   • При приєднанні вторинної мікрофлори антибактеріальні засоби (в краплях місцево)

Задача 95 (т.2.3)

У хворого на фоні температури 39ºС з’явилися сильний біль в усіх групах м’язів, нападоподібного характеру, утруднене дихання, які мають хвилеподібний перебіг. На шкірі – екзантема, глотка гіперемована, набрякша. В крові помірний лейкоцитоз.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування

Задача 95 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ентеровірусна інфекція, епідемічна міалгія, середнього ступеня важкості.

2. Обстеження:

• ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, іноді можливий помірний лейкоцитоз, далі лейкопенія)

• ЗАС

• Копрограма (збільшена кількість лейкоцитів)

• Аналіз калу на мікрофлору

• Визначення антитіл до збудника методом ІФА

• Вірусологічний метод дослідження

• Серологічні методи (РНГА, РЗК, РН - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

3. Лікування:

• Специфічного лікування немає

• Гірчичники, грілка, УВЧ

• Нестороїдні протизапальні засоби (анальгін, дексалгін)

Задача 96 (т.2.3)

Чоловік, 20 років хворіє 2 дні. Захворювання розпочалось гостро, коли з’явилась слабкість, нудота, блювання, підвищилась температура тіла до 37,2 ºС, дискомфорт в біляпупковій ділянці, бурчання, водяниста діарея по 6-7 раз на добу. Язик обкладений білим нальотом, слизова ротоглотки гіперемована. Живіт м’який, відділи тонкого кишківника неболючи, виражене їх бурчання. Печінка та селезінка не збільшені. Кількість сечі зменшеншилась. Випорожнення водянисті. Аналогічні захворювання мають лише по місцю роботи.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 96 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня важкості.

2. Обстеження:

   • ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на початку можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)

   • ЗАС (підвищена кількість лейкоцитів, альбумінурія)

   • Електроліти Na, K, Ca

   • Копрограма

   • Аналіз калу на мікрофлору

   • Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність маркерів ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних часток)

   • Електронна мікроскопія фекалій

   • Вірусологічний метод (виділення ротавірусів в культурі клітин та їх повна ідентифікація)

   • Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

   • Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на основі імунохроматографічного аналізу)

3. Лікування:

• Етіотропного лікування немає

• Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, з обмеженням вуглеводів

• Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартасіль в/в)

• Ферментотерапія

Задача 97 (т.2.3)

Жінка, 18 років хворіє 2 дні. Захворювання розпочалось гостро, коли з’явилась слабкість, нудота, блювання, дискомфорт в епігастрії, бурчання, водяниста діарея до 8 раз за добу, рясного характеру. Наприкінці доби з’явились судоми литкових м’язів, головокружіння. Язик обкладений білим нашаруванням, слизова гіперемована. Живіт м’який, не болючий, бурчання тонкого кишківника. Стул водянистий, діурез знижений.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 97 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня важкості.

2. Обстеження:

• ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на початку можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)

• ЗАС (підвищена кількість лейкоцитів, альбумінурія)

• Електроліти Na, K, Ca

• Копрограма

• Аналіз калу на мікрофлору

• Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність маркерів ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних часток)

• Електронна мікроскопія фекалій

• Вірусологічний метод (виділення ротавірусів в культурі клітин та їх повна ідентифікація)

• Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

• Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на основі імунохроматографічного аналізу)

3. Лікування:

• Етіотропного лікування немає

• Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, з обмеженням вуглеводів

• Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартисіль в/в)

• Ферментотерапія

Задача 98 (т.2.3)

Студент 21 року госпіталізований з приводу гострого гастроентероколіту в стані середньої важкості. Захворів 2 доби назад. Захворів гостро, коли з’явилася нудота, повторне рясне блювання, діарея по 6-7 раз, рясна. Температура тіла до 37,3 ºС. Стан середньої важкості. Шкірна складка на животі розправляється повільно, тургор знижений. АТ-90/50 мм.рт.ст., пульс 94 уд/хв, тони послаблені. Язик суховатий, білий. Слизова ротоглотки гіперемована. Живіт м’який, неболючий, виражене бурчання. Стул водянистий, олігурія. Мав місце контакт з аналогічним хворим з меньш вираженою клінікою.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 98 (т.2.3) Еталон відповіді:

1. Ротавірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, середнього ступеня важкості, дегідратація ІІ ступеня.

2. Обстеження:

• ЗАК (як правило при неускладненому перебігу всі показники в нормі, на початку можливий лейкоцитоз, а далі лейкопенія)

• ЗАС (підвищена кількість лейкоцитів, альбумінурія)

• Електроліти Na, K, Ca

• Копрограма

• Аналіз калу на мікрофлору

• Безпосереднє дослідження клінічного матеріалу (фекалій) на наявність маркерів ротавірусної інфекції (їх антигенів, вірусної РНК або цілих вірусних часток)

• Електронна мікроскопія фекалій

• Вірусологічний метод (виділення ротавірусів в культурі клітин та їх повна ідентифікація)

• Серологічна діагностика (РНГА, РЗК - діагноз підтверджується при 4-х кратному наростанні титрів антитіл)

• Експрес діагностика (РНГА із ротавірусним діагностикумом «Ротатест» на основі імунохроматографічного аналізу)

3. Лікування:

• Етіотропного лікування немає

• Дієта № 4б з виключенням молока, молочних продуктів, обмеженням вуглеводів

• Регідратація (регідрон, ораліт per os, дисіль, трисіль, квартисіль в/в)

• Ферментотерапія

Задача 99 (т.15).

У студента М. 20 років, що приїхав з Індії, через півроку підвищилася температура тіла, з'явилася млявість, адинамія і незначне збільшення селезінки. Пізніше, на фоні високої лихоманки виявлено значне збільшення селезінки (до пупка), тупі болі в животі, збільшення печінки. У гемограмі – анемія, значна лейкопенія, лімфо-моноцитоз, тромбоцитопенія.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 99 (т.15) Еталон відповіді:

1. Індійський вісцеральний лейшманіоз (кала-азар), гострий перебіг, гепатолієнальний синдром, середньої важкості.

2. Обстеження:

• ЗАК (анемія, лейкопенія, лімфомоноцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія, різко ↑ШОЕ).

• Біохімічні тести (гіпоальбумінемія, гіперглобулінемія, ↑протромбіновий час).

• Формолово-гелевий метод – проба на зміну вмісту Ig в крові.

• Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (крові, вміст рани, л/в, пунктаті селезінки, печінки, кісткового мозку).

• Серологія – РСК, ІФА.

• Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

   • Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

   • a-інтерферон.

   • При неефективності – спленектомія.

Задача 100 (т.15).

Представник «Нафтогаз» України повернувся з Туркменістану, де в районі Байрам-Алі був на газовому родовищі. Через місяць після повернення, на тлі субфебрилітету, в області лівої щоки з'явився горбик, потім фурункулоподібний інфільтрат, і незабаром утворилася кратероподібна виразка з дном вкритим гноєм, по краях якої товстий інфільтрат.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 100 (т.15) Еталон відповіді:

1. Шкірний лейшманіоз Старого світу, пендинська виразка, стадія виразкування.

2. Обстеження:

• Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (соскоб з язви або пунктат).

• Серологія – РСК, ІФА.

• Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

• Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

• a-інтерферон.

Задача 101 (т.15).

Український бізнесмен повернувся з Південної Америки, де відвідав плантацію по збору каучуку. Після повернення додому у нього на правому вусі утворилася виразка, яка швидко розповсюдилася на все вухо. Пізніше – вушна раковина почала руйнуватися.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 101 (т.15) Еталон відповіді:

1. Мексиканський шкірний лейшманіоз Нового світу, виразка Чиклерів.

2. Обстеження:

• Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (соскоб з язви або пунктат).

• Серологія – РСК, ІФА.

• Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

• Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

• a-інтерферон.

Задача 102 (т.15).

Хворий Н., 20 років, що приїхав з Індії був госпіталізований до стаціонару з клінікою тривалої лихоманки, вираженою гепатоспленомегалією, анемією, тромбоцитопенією, лейкопенією, лімфо- та моноцитозом. Через 2 тижні в порожнині рота почали розвиватися явища некротичного гінгівіту.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 102 (т.15) Еталон відповіді:

1. Індійський вісцеральний лейшманіоз (кала-азар), гострий перебіг, гепатолієнальний синдром, важкий ступінь.

2. Обстеження:

• ЗАК (анемія, лейкопенія, лімфомоноцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія, різко ↑ШОЕ).

• Біохімічні тести (гіпоальбумінемія, гіперглобулінемія, ↑протромбіновий час).

• Формолово-гелевий метод – проба на зміну вмісту Ig в крові.

• Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (крові, вміст рани, л/в, пунктаті селезінки, печінки, кісткового мозку).

• Серологія – РСК, ІФА.

• Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

• Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 20 днів.

• a-інтерферон.

• При неефективності – спленектомія.

Задача 103 (т.15).

Хворий П. повернувся з Ефіопії, де був кілька років на заробітках. Після повернення додому у нього з´явився набряк м´яких тканин та біль в ділянці носа. Пізніше – відбулася деформація носа.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 103 (т.15) Еталон відповіді:

1. Шкірно-слизовий лейшманіоз (еспундія).

2. Обстеження:

• Паразитологія – виділення збудника (амастигот) в патол. матеріалі (соскоб з язви або пунктат).

• Серологія – РСК, ІФА.

• Шкірний тест Монтенегро.

3. Лікування:

• Препарати п´ятивалентної сурьми (пентостам, глюкантим, солюсурьмін), або амфотерицин В протягом 30 днів.

• a-інтерферон.

Задача 104 (т.14.2).

Хвора 35 років госпіталізована до інфекційного стаціонару у стані психомоторного збудження. З анамнезу з`ясовано, що хвороба розпочалася гостро, з гарячки до 39°С, головного болю, запаморочення, нудоти, безсоння. З перших днів – ейфорія. Діагностовано «грип», симптоматична терапія неефективна. Хвора стала збудженою, брутальною. Об`єктивно: Т тіла 39,5°С, ЧСС 126 уд/хв., АТ 100/70 мм рт.ст., ЧД 22 за хв. Хвора не бажає спілкуватись, виражений негативізм. Обличчя гіперемійоване, набрякле; катаральний кон`юнктивіт, розеольозно-петехіальна висипка на грудях, бокових поверхнях тулуба, згинальних ділянках кінцівок. Геморагічна енантема на м`якому піднебінні. Дихання жорстке, тони серця глухі, межі дещо розширені. Живіт м`який, не болить, гепатоспленомегалія. Спостерігаються гіперакузія, фотофобія, девіація язика вліво, дизартрія. Незначна ригідність потиличних м`язів.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 104 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, тяжкий перебіг.

2. Обстеження:

• ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

• ЕКГ

• УЗД

• Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

• ПЛР

3. Лікування:

   • Обов´язкова госпіталізація

   • Ліжковий режим

   • Дієта №13

   • Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

   • Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

   • Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

   • Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

   • Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

   • Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 105 (т.14.2).

Хворий 50 років госпіталізований на 6 день від початку хвороби з діагнозом «менінгоенцефаліт». Приймальник вторсировини. Захворів гостро, підвищилась Т° тіла до 39,2°С, турбував сильний головний біль, з`явилось безсоння. Оточуючі помітили, що хворий став дратівливим, брутальним. На 4 день хвороби спостерігалось нетривале зниження Т° тіла до 37,4°С. Об`єктивно: хворий не орієнтується в оточенні, говіркий, рухливий. Гіперемія обличчя, тремор язика та пальців на руках. На шкірі рясна дрібна крапкова висипка з переважанням петехій. ЧСС 128 за хв., пульс аритмічний, АТ 140/65 мм рт.ст. Над нижньою долею легені справа вислуховуються ослаблене дихання та вологі хрипи, ЧД 30 за хв. Живіт м`який, гепатомегалія. Затримка випорожнень 2 доби.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 105 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Ендемічний висипний тиф, типова форма, тяжкий перебіг.

2. Обстеження:

• ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

• ЕКГ

• УЗД

• Серологічні методи: РЗК з антигеном рикетсій Музера 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

• ПЛР

3. Лікування:

• Обов´язкова госпіталізація

• Ліжковий режим

• Дієта №13

• Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

• Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

• Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

• Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

• Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

• Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 106 (т.14.2).

Хворого 68 років госпіталізовано на 3 добу хвороби зі скаргами на високу лихоманку, мерзлякуватість, сильний головний біль, ломоту в кістках, безсоння, зрідка сухий кашель, сухість у носі та носову кровотечу. Захворів гостро після контакту з хворим на грип. В анамнезі малярія, черевний та висипний тифи. Об`єктивно: Т° тіла 40°С. Ейфоричний, непосидючий. Гіперемія і набряк обличчя, петехії на кон`юнктиві нижніх повік, гіперемія слизової ротоглотки, геморагії на м`якому піднебінні. Шкіра чиста, висипка відсутня. Носове дихання утруднене, виділень немає. Над легенями – поодинокі сухі непостійні хрипи на тлі жорсткого дихання. Тони серця приглушеня, брадикардія, АТ 120/70 мм рт.ст. Живіт м`який, не болючий, печінка на 1 см виступає з-під реберної дуги, селезінка - не збільшена. В гемограмі – лейкопенія, ШОЕ 3 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 106 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Хвороба Брілла-Цинсера, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

• ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

• ЕКГ

• УЗД

• Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

• ПЛР

3. Лікування:

• Обов´язкова госпіталізація

• Ліжковий режим

• Дієта №13

• Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

• Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

• Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

• Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

• Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

• Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 107 (т.14.2).

Хвора 53 років, прибиральниця в лазні, захворіла гостро – підвищилась Т° тіла до 38,9°С, з`явились головний біль та болі у м`язах. Вдома крім рясного пиття нічого не застосовувала в лікуванні. Весь час погано спала, було марення, галюцінації. На час госпіталізації (7 день хвороби): Т° тіла 39°С, значний негативізм, брутальна поведінка. Ротоглотка гіперемійована, язик не висовується за межі різців, дрижить, девіація вліво. Шкіра вкрита дрібною розеольозно-петехіальною висипкою. Тони серця приглушені, АТ 110/70 мм рт ст. Дихання над усією поверхнею легень жорстке. Живіт не здутий, не болить при пальпації, гепатоспленомегалія. Фізіологічні випорожнення без порушень.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 107 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

• ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

• ЕКГ

• УЗД

• Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

• ПЛР

3. Лікування:

• Обов´язкова госпіталізація

• Ліжковий режим

• Дієта №13

• Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

• Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

• Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

• Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

• Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

• Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 108 (т.14.2).

Хворому 27 років, геолог, протягом місяця жив у бараку, контактував з завошивленими колегами. Госпіталізований на 6 день хвороби зі скаргами на нестерпний головний біль, страхітливі сновидіння, відсутність апетиту, Т° до 40°С. Захворів гостро, з`явився головний біль, мерзлякуватість, ломота в тілі, Т° підвищилась до 39°С. Ночами марив, були зорові галюцинації, турбувало безсоння. На 5 день хвороби спостерігалось короткочасне зниження Т° тіла до 37,5°С, після чого на тілі з`явилась рясна розеольозно-петехіальна висипка. Об`єктивно: Т° тіла 39,5°С, збуджений, говіркий, ейфоричний. Свідомість збережена, гіперемія обличчя та кон`юнктив, плямиста енантема на слизовій ротоглотки, поодинокі петехії біля uvulae. Язик сухий, вкритий сіруватим нашаруванням, дрижить при висовуванні. На шкірі тулуба і кінцівок розеоли та місцями первинні петехії. Тони серця глухі, АТ 90/55 мм рт.ст., ЧСС 120 уд. хв. Живіт м`який, печінка і селезінка помірно збільшені.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 108 (т.14.2) Еталон відповіді.

1. Епідемічний висипний тиф, типова форма, середньоважкий перебіг.

2. Обстеження:

• ЗАК, ЗАС, біохімічні тести.

• ЕКГ

• УЗД

• Серологічні методи: реакція Вейля-Фелікса, РЗК з антигеном рикетсій Провачека 1:160-1:1320, РАР (реакція аллютинації рикетсій) 1:40-1:80, РНГА 1:1000-1:2000, ІФА – IgM до риккетсіозного антигену.

• ПЛР

3. Лікування:

• Обов´язкова госпіталізація

• Ліжковий режим

• Дієта №13

• Тетрациклін по 0,5 4 р./добу або доксициклін по 0,1 2 р./добу протягом усього лихоманкового періо та ще 3 дні нормальної температури.

• Дезінтоксикаційна терапія (обільне пиття, інфузійна терапія)

• Кордіамін 1 мл 2 р/доб.

• Гепарин 40-50 тис. ОД/доб.

• Заспокійливі, снодійні, транквілізатори.

• Виписка не раніше 12 дня нормальної температури.

Задача 109 (т.2.1).

У хворої 50 років, яка відпочивала біля ставка захворювання почалося з проносу, який розвинувся раптово серед ночі, потім приєдналася блювота. Виражена слабкість, адинамія, запаморочення. Стілець частий, водянистий, мутновато-білуватий.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Які методи обстеження підтвердять діагноз.

Задача 109 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. Холера.

2. Бактеріологічний метод (фекалії, блювотні маси), експрес-методи (реакції імобілізації, мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою з використанням фазово-контрастної мікроскрпії), серологічний метод (РНГА, РН, ІФА).

Задача 110 (т.2.1).

У хворого П. в 32 р. лікар запідозрив холеру. Свідомість затьмарена, t-35°С, шкіра суха, холодна, збирається в складку, риси обличчя загострені, живіт запалий, загальний ціаноз, судоми, гикавка, АТ-40/0 мм рт. ст., пульс відсутній, анурія.

1. Вкажіть ступінь зневоднення.

2. Призначити даному хворому лікування.

Задача 110 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. 4-й ступінь (втрата рідина 10% від маси тіла).

2. Регідратаційна терапія шляхом парантерального введення ізотонічних сольових розчинів. При 4 ступені протягом перших 20-30 хвилин регідратації 2-3 л розчину вводиться струминно із швидкістю 100 мл/хв, протягом наступних 30-40 хв – по 50 мл/хв, в останні 40-50 хв – по 25 мл/хв. Потрібно використовувати такі розчини : «Квартасіль», «Трисіль», «Ацесіль», «Хлосіль», « Лактосіль».

Антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, левоміцетин).

Задача 111 (т.2.1).

У хворого Н. 40 р. випорожнення до 10 разів на добу, рясні, повторне блювання, спрага, понижений тургор шкіри, t-37°С, тахікардія, олігурія, короткочасні судоми литкових м'язів.

1. Вкажіть ступінь дегідратації у хворого.

2. Призначити хворому лікування.

Задача 111 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. 2-й ступінь (втрата рідини до 4-6% від маси тіла).

2. Регідратаційна терапія преорально. З цією метою використовують «Ораліт», «Глюкосалан», «Регідрон», «Гастроліт». Якщо виникає після їх використання повторне блювання, то прейти на парентеральну регідратацію. Антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, левоміцетин).

Задача 112 (т.2.1).

Бригада “швидкої допомоги” прибула до хворого, в якого виник пронос, а потім – часте рясне блювання без попередньої нудоти і болю в животі. У блювотних масах спочатку були залишки їжі, потім вона набула водянистого характеру.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження хворому.

Задача 112 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. Холера.

2. Бактерологічне дослідження фекалій, блювотних мас.

Реакція імобілізації, мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою.

РНГА, РН, ІФА.

Задача 113 (т.2.1).

Хворий І., 30 років, знаходився у відрядженні протягом 5-ти днів в одній з країн Південно-Східної Азії. У серпні літаком прибув в місто А. В дорозі відчував слабкість. Після прибуття за вечерею вживав ковбасу, рибні консерви, холодець. Через 2 години після вечері посилилася слабкість, з'явилася блювота, частий водянистий стілець, спрага. Температура тіла залишалася нормальною. У анамнезі у хворого гастрит із зниженою секреторною функцією шлунку. Серед осіб, що вживали ті ж продукти, ніхто не захворів. При звернення до лікаря був встановлений діагноз: «Холера». Об'єктивно: Хворий млявий. Апатичний. Шкірні покриви холодні на дотик. Риси обличчя загострені. Голос сиплий. Наголошується ціаноз і задишка у спокої. Температура 35,6°С. Пульс 136 в 1 мин. АТ 80/40 мм рт.ст. Тони серця ослаблені. Язик сухий. Живіт запав. Злегка хворобливий при пальпації в епігастральній ділянціі.

2. Намітьте план обстеження хворого.

3. Призначте лікування.

Задача 113 (т.2.1) Еталон відповіді:

1. Бактерологічне дослідження фекалій, блювотних мас.

Реакція імобілізації, мікроаглютинації вібріонів протихолерною О-сироваткою.

РНГА, РН, ІФА.

2. Регідратаційна терапія шляхом парантерального введення ізотонічних сольових розчинів. При 4 ступені протягом перших 20-30 хвилин регідратації 2-3 л розчину вводиться струминно із швидкістю 100 мл/хв, протягом наступних 30-40 хв – по 50 мл/хв, в останні 40-50 хв – по 25 мл/хв. Потрібно використовувати такі розчини : «Квартасіль», «Трисіль», «Ацесіль», «Хлосіль», «Лактасіль».

Антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, левоміцетин).

Задача 114 (т.19.1).

Хворий М., 48 років, поступив в інфекційне відділення на третій день хвороби зі скаргами на підвищення температури тіла до 40ºС, мерзлякуватість, загальну слабкість, головний біль, нудоту. За чотири дні до хвороби полював на зайців. Під час розділу тушки зайця поранив руку.

Об’єктивно: загальний стан середньої важкості, свідомість не порушена, температура 38,7ºС, АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 60 уд/хв. Шкірні покриви без висипки. У аксилярній ділянці справа пальпується помірно болісний утвір діаметром до 6 см, не спаяний з оточуючими тканинами. Склерит, кон’юнктивіт. Тони серця ослаблені, ритмічні. В легенях вислуховується жорстке дихання. Живіт м’який, не болючий. Нижній край печінки виступає на 2 см з-під краю реберної дуги. Селезінка не збільшена. Менінгеальних знаків не виявлено. В крові L.- 9,4 *10⁹, п -13%, с -68%, л -18%, е -1%, ШОЕ – 40 мм/год.

1.Клінічний діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.

Задача 114 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Туляремія, бубонна форма.

2. Обстеження:

   • Бактеріологічне обстеження (посів пунктата бубона)

   • Серологічні реакції: РПГА, ІФА, РА.

   • Шкірно-алергічна проба з тулярином.

   • Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

   • Госпіталізація хворого в боксоване відділення.

   • Етіотропна терапія (Левоміцетин, стрептоміцин, макроліди).

   • Вакцинотерапія (жива ослаблена протитуляремійна вакцина Ельберта‑Гайського).

Задача 115 (т.19.1).

Хворий К., 40 років, поступив зі скаргами на озноб, сильний головний біль, різку слабкість, міалгіі, біль в правій паховій ділянці, де є набряк та збільшення лімфатичних вузлів Захворів 3 дні тому. Хвороба почалась раптово з ознобу, головного болю, підвищення температури до 40ºС. На 3 –й день хвороби з явився біль в правій здухвинній ділянці, набряк та збільшення лімфатичного вузла. Епіданамнез: був у відрядженні в Індії. В порту помітив велику кількість пацюків. На кораблі були хворі з високою температурою.

Стан хворого важкій, збуджений. Температура тіла 40ºС. Положення вимушене, права нога зігнута в колінному суглобі. Обличчя гіперемоване, склери ін’єктовані. Язик обкладений білим нашаруванням. Пульс 140 уд/хв., слабких властивостей. АТ-80/40 мм рт.ст. Пальпується збільшена селезінка. В правій здухвинній ділянці різко виражений набряк, збільшений лімфатичний вузол, болючий, спаяний з навколишніми тканинами, шкіра гіперемована. Гемограма: лейкоцитоз, зсув формули вліво.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Які необхідно провести допоміжні методи дослідження.

3. Основні принципи лікування.

Задача 115 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, бубонна форма.

2. Обстеження:

• Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

• Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

• Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

• Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

• Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

• Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 116 (т.19.1).

Хворий Ч., 42 років, поступив в інфекційне відділення на 2-й день хвороби зі скаргами на озноб, підвищення температури до 40ºС, міалгіі, головний біль, слабкість, біль у правій паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив дератизацію за 3 дні до хвороби.

Об’єктивно: стан важкий, температура тіла 40С, АТ 80/40 мм рт.ст., Рs 124 уд/хв., аритмічний. У свідомості, але на запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя, сухість слизових оболонок. Тони серця ослаблені, перкуторно - розширення меж серця. Печінка, селезінка не збільшені. У паховій ділянці справа виявлено вузол діаметром до 6 см, різко болючий при пальпації, без чітких меж, шкіра над ним гіперемована з цианотичним відтінком.

В крові: L-1810/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122 г/л, П-24%, С-60%, Л-15%, М-1%.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 116 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, бубонна форма.

2. Обстеження:

• Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

• Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

• Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

• Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

• Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

• Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 117 (т.19.1).

Хворий К., 32 років, лікар, госпіталізований в інфекційне відділення в перший день хвороби із скаргами на підвищення температури до 40С, озноб, головний біль, біль у грудній клітці при глибокому диханні, задишку, кашель із виділенням великої кількості пінистого мокротиння. Вдень захворювання повернувся з Індії, де під час відрядження працював у шпиталі, в якому перебували хворі з підозрою на чуму.

Об’єктивно: стан вкрай важкий. Температура тіла 41,0С, АТ 60/40 мм рт.ст., Ps 130 уд./хв., ЧД 38 уд./хв. Дихання поверхневе, ритмічне. Загальмований, на питання не відповідає. Лімфатичні вузли не збільшені. Висипки на шкірі немає, обличчя гіперемоване, склерит. Кашель інтенсивний з виділенням великої кількості кров’янистого мокротиння. Тони серця різко приглушені. В легенях дихання ослаблене, багаточисельні вологі хрипи. Печінка, селезінка без особливостей. Менінгеальні знаки відсутні. У крові: L-20109/л, Hb-98 г/л, ШОЕ-40 мм/год.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 117 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, первинно-легенева форма.

2. Обстеження:

• Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження мокротиння.

• Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

• Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

• Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

• Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

• Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 118 (т.19.1).

Хвора Л. 36 років, поступила в лікарню на 5-й день хвороби, скаржилась на набряк та свербіж правої кисті, головний біль. На тильній поверхні правої кисті - безболісний чорний струп, навколо струпу - декілька пухирців. Має місце набряк кисті , шкіра з синюшним відтінком. Пахвові лімфатичні вузли справа збільшені, безболісні, рухомі. Хвора працює на тваринницькій фермі.

1. Поставте діагноз.

2. З якими хворобами треба проводити диференційний діагноз.

3. План обстеження .

4. План лікування.

Задача 118 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Сибірка, карбункульозна форма.

2. Бешиха, фурункул, карбункул, еризипелоїд.

3. Обстеження:

   • Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження матеріалу з периферії струпу.

   • Реакція термокільцепреципітації Асколі.

   • Шкірно-алергічна проба з антраксином.

4. Лікування:

• Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

• Патогенетична та симптоматична терапія.

• Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

Задача 119 (т.19.1).

Захворювання почалось раптово сильним головним болем, ознобом і швидким підвищенням температури. Одночасно з явився біль у всьому тілі , загальна слабкість і нудота. Аксилярні вузли збільшені до розмірів горіха. Пальпація вузлів чутлива. Контури їх чітко відмежовані від навколишніх тканин. Обличчя гіперемоване. Пульс частий. Хворий протягом 2-х тижнів ловив рибу на березі мілководної річки, з якої пив воду. В прибережних чагарниках відзначав велику кількість гризунів.

4. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу.

5. Складіть план загального обстеження.

Задача 119 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Туляремія, бубонна форма.

2. Обстеження:

• Бактеріологічне обстеження (посів пунктата бубона)

• Серологічні реакції: РПГА, ІФА, РА.

• Шкірно-алергічна проба з тулярином.

• Біологічний метод – зараження білих мишей.

Задача 120 (т.19.1).

Хворий К., 46 років, поступив у інфекційне відділення на 4-й день хвороби із скаргами на слабкість, біль у горлі, що посилювався при ковтанні, головний біль, підвищення температури тіла до 39,8С, нудоту, збільшення шийних лімфовузлів. Хворий працював трактористом на польових роботах. Об’єктивно: стан важкий. Свідомість не порушена. Температура тіла 39,1С, висипки на тілі немає. Виражений склерит, кон’юнктивіт. У ротоглотці – яскрава гіперемія слизових оболонок; правий піднебінний мигдалик різко збільшений, вкритий масивним білуватим нашаруванням, що погано знімається шпателем, не виходить за межі мигдалика. Лівий піднебінний мигдалик помірно збільшений, чистий. Лімфатичні вузли справа збільшені, помірно болючі при пальпації, шкіра над ними незмінена. В легенях везикулярне дихання; тони серця ослаблені, ритмічні. АТ 110/ 65 мм рт.ст., Ps 98 уд. у хвилину. Пальпація живота не болюча, помірне збільшення печінки та селезінки.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 120 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Туляремія, ангінозно-бубонна форма.

2. Обстеження:

• Бактеріологічне обстеження (посів пунктата бубона)

• Серологічні реакції: РПГА, ІФА, РА.

• Шкірно-алергічна проба з тулярином.

• Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

• Госпіталізація хворого в боксоване відділення.

• Етіотропна терапія (Левоміцетин, стрептоміцин, макроліди).

• Вакцинотерапія (жива ослаблена протитуляремійна вакцина Ельберта Гайського).

• Полоскання ротоглотки розчином фурациліна 1:5000.

Задача 121 (т.19.1).

Хворий 30 років, геолог, протягом 2-х місяців знаходився в Африці. Занедужав гостро на 3-тю добу повернення з відрядження, підвищилася температура до 40°С, з'явився озноб, головний біль, біль у правій паховій ділянці. На 2-гу і 3-тю добу лихоманка й інтоксикація збільшились. Доставлений швидкою допомогою в стаціонар. В приміщеннях, де перебував хворий помічалась велика кількість бліх.

Об-но: Т - 37,7°С. Хворий неспокійний, невиразно розмовляє, поривається кудись бігти. Язик густо покритий білим нальотом. ЧД - 26 за 1 хвилину, в легенях хрипів немає. Пульс – 110 уд./хв., АТ- 80/55 мм рт.ст. У правій паховій ділянці пальпується різко болючий конгломерат вузлів до 5 см у діаметрі. Шкіра над ним багряного відтінку, блискуча.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 121 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, бубонна форма.

2. Обстеження:

• Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

• Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

• Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

• Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

• Етіотропна терапія (Стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

• Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 122 (т.19.1).

Хворий 63 років, сторож ферми. Поступив у клініку на 4-ту добу хвороби зі скаргами на загальну слабкість та набряк обличчя. Хворий помітив на правій щоці “пухирець”, який став швидко збільшуватись у розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. У подальшому на його місці утворилась виразка. Набряк наростав, стало важко дихати. Температура тіла сягала 39°C, посилилась загальна слабкість.

Об-но: На правій щоці в ділянці кута нижньої щелепи – виразка з чорним струпом до 5 см в діаметрі. Навколо неї вінчик із дрібних пухирців з геморагічним вмістом. Виражений набряк обличчя та шиї. В правій підщелепній ділянці пальпується значно збільшений (до 4 см) безболісний лімфатичний вузол. Пульс – 90 уд/хв, АТ – 100/60 мм. рт.ст. Тони серця приглушені.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 122 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Сибірка, шкірна форма набряковий варіант.

2. Обстеження:

• Бактеріоскопія та бакдослідження матеріалу з периферії виразки (струпу).

• Реакція термокільцепреципітації Асколі.

• Шкірно-алергічна проба з антраксином.

3. Лікування:

• Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

• Патогенетична та симптоматична терапія.

• Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

Задача 123 (т.19.1).

Робітник - вантажник працював на розвантаженні вагонів з лісом, шкіросировиною і зерном. Через 3 дні у нього на шиї виник сверблячий пухирець, який він розчесав. Навколо пухирця з`явилася припухлість, яка швидко розповсюдилась у вигляді набряку на шию і грудну клітину. Температура підвищилась до 39,7°C. Загальне нездужання і розбитість. Язик сухий і обкладений білим нальотом. На місці пухирця з явився чорний струп , по краях якого були дрібні пухирці у вигляді віночка. Центр струпа безболісний.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 123 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Сибірка, шкірна форма карбункульозний варіант.

2. Обстеження:

• Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження матеріалу з периферії карбункулу (струпу).

• Реакція термокільцепреципітації Асколі.

• Шкірно-алергічна проба з антраксином.

3. Лікування:

• Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

• Патогенетична та симптоматична терапія.

• Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

Задача 124 (т.19.1).

Захворювання почалось раптово з ознобу і підвищення температури до 39,5°C. Сильний головний біль, запаморочення. Хода не впевнена. Зрідка блювання. Мова нечітка. Пульс 130 уд/хв. В лівій паховій ділянці дуже болюча пухлина, що змушує хворого тримати ногу у приведеному положенні. На зовнішній поверхні лівої гомілки є виразка. Хворий працює вівчарем. В степу, де він пас овець, величезна кількість ховрахів, серед яких спостерігається падіж.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. План лікування

Задача 124 (т.19.1) Еталон відповіді:

1. Чума, шкірно-бубонна форма.

2. Обстеження:

• Бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження пунктата бубона.

• Серологічні реакції: РПГА, ІФА.

• Біологічний метод – зараження білих мишей.

3. Лікування:

• Обов’язкова госпіталізація хворого в боксоване відділення.

• Етіотропна терапія (стрептоміцин, левоміцетин, аміноглікозіди).

• Патогенетична та симптоматична терапія.

Задача 125 (т.19.1).

Хвора, 39 років поступила в інфекційне відділення. Захворіла гостро, коли почало морозити, з явився головний біль, сльозотеча, біль в грудній клітині, кашель. Через декілька годин почала виділятися піниста з кров`ю мокрота в великій кількості. Хвора працює хутровиком на шкіряній фабриці. Контакту з інфекційними хворими не було.

Загальний стан хворої важкий. Температура 40°C, загальмована. Виражений ціаноз, задишка. Пульс 130 за хв. В легенях велика кількість вологих хрипів. Число дихань - 48 за 1 хв. В аналізі крові - гіперлейкоцитоз.

4. Попередній діагноз.

5. З якими хворобами треба проводити диференціальний діагноз.

6. План обстеження та лікування.

Задача 125 (т.19.1) Еталони відповідей

1. Сибірка, легенева форма.

2. Легенева форма чуми, пневмонія.

3. Обстеження:

• Бактеріоскопія та бактеріологічне дослідження мокротиння.

• Реакція термокільцепреципітації Асколі.

• Шкірно-алергічна проба з антраксином.

4. Лікування:

• Етіотропна терапія антибіотиками пеніцилінового ряду.

• Патогенетична та симптоматична терапія.

• Специфічний імуноглобулін внутрішньом’язево за методом Безредки.

• Задача 126 (т.18.1).

Хворий Н., 23 років звернувся до інфекціоніста зі скаргами на субфебрильну температуру тіла протягом останніх 2-х місяців, загальну слабість, дратівливість, головний біль, погіршення зору. При огляді: температура 37,5°С, пальпуються дрібні шийні, пахвинні, пахові лімфовузли. Тони серця приглушені, тахікардія до 90 ударів за 1 хвилину, гепатоспленомегалія.

1. Які додаткові дані епідеміологічного анамнезу необхідні?

2. Сформулюйте попередній діагноз

3. План обстеження хворого

Задача 126 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Чи має хворий контакт з домашніми тваринами (котами, собаками та інш.), які особливості харчування – чи не вживає погано термічно обробленого мяса або сирого мясного фарша.

2. Набутий хронічний токсоплазмоз.

3. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми.

Задача 127 (т.18.1).

Хвора К, 28 років звернулась в на приймальне відділення інфекційної лікарні зі скаргами на загальну слабість, періодичне підвищення температури тіла до 37,3°-37,4°С, незначний головний біль. При огляді: полілімфоаденопатія, гепатоспленомегалія, тахікардія. Методом ІФА визначено наявність в крові підвищеного рівня IgM та IgG до токсоплазми.

1. Сформулюйте діагноз

2. План обстеження хворого

3. План лікування хворого

Задача 127 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Набутий хронічний токсоплазмоз.

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці.

3. Лікування: етіотропні проти паразитарні препарати (фансідар або тиндурін, або роваміцин), дезинтоксикаційна терапія, десенсибілізуючі препарати, вітаміни – фолієва кислота, симптоматичне лікування (седативні засоби, препарати для покращення мікроциркуляції).

Задача 128 (т.18.1).

На консультацію до інфекціоніста звернувся пацієнт 36 р. з діагнозом хоріоретиніт. Встановлено, що протягом останнього року періодично підвищується температура тіла, турбує головний біль, загальна слабість. Об’єктивно: пальпуються збільшені потиличні, шийні, пахвинні, пахові лімфатичні вузли, дрібні, чутливі при пальпації, збільшення розмірів печінки.

1. Про який діагноз можна думати?

2. План обстеження хворого

3. План лікування

Задача 128 (т.18.1) Еталон відповіді:

1.Набутий хронічний токсоплазмоз.

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці.

3.Лікування: етіотропні проти паразитарні препарати (фансідар або тиндурін, або роваміцин), дезинтоксикаційна терапія, десенсибілізуючі препарати, вітаміни – фолієва кислота, симптоматичне лікування (седативні засоби, препарати для покращення мікроциркуляції).

Задача 129 (т.18.1).

На прийом до інфекціоніста звернулась пацієнтка 24 років, вагітність перша, 20 тижнів. Проживає у власному будинку, де утримує двох кішок. Скаржиться на підвищення температури тіла до 37,3°С протягом останнього місяця, виражену загальну слабість, пітливість. При огляді : збільшені і незначно болючі шийні і пахвинні лімфатичні вузли. М’язи чутливі при пальпації.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. План обстеження

3. Які спеціалісти повинні оглянути пацієнтку?

Задача 129 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Набутий хронічний токсоплазмоз.

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці

3. Окуліст, акушер-гінеколог.

Задача 130 (т.18.1).

На прийом до інфекціоніста звернулась вагітна жінка. Вагітність перша, 32 тижні. Скарг не подає. Вагітність перебігає нормально. Температура тіла не підвищена. Пальпуються незначно збільшені шийні і пахвинні лімфатичні вузли. Печінку та селезінку пропальпувати не вдалось. При серологічному обстеженні виявлено підвищений рівень IgG до токсоплазм.

1. Про який діагноз можна думати

2. Скласти план обстеження

3. Тактика лікування вагітної

Задача 130 (т.18.1) Еталон відповіді:

1. Латентний токсоплазмоз

2. Заг. ан. крові, заг. ан. сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація окуліста, серологічне дослідження крові на наявність АТ IgG та IgM до токсоплазми в динаміці

3. Медикаментозного лікування не потребує.

Задача 131 (т.3.3).

Хворий К., 40 років, працює на свинофермі, поступив до інфекційної лікарні зі скаргами на нудоту, багаторазове блювання, болі в животі, пронос 8-10 разів на добу. Температура тіла 37,6,живіт здутий, болючий за ходом товстої кишки, випорожнення часті, з домішками крові і гною.

1. Попередній діагноз.

2. Диференційний діагноз.

Задача 131 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Балантидіаз, гостра форма, середньотяжкий перебіг.

2. Шигельоз, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, кишковий амебіаз, лямбліоз, НВК.

Задача 132 (т.3.3)

Хворий 25 років, студент, хворіє декілька місяців проносом. Захворювання почалося поступово. Стілець 10 разів на день, інколи у вигляді »малинового желе». Болючість по ходу товстої кишки. При ректороманоскопії знайдено 2 великі виразки з підритими краями. Хворий родом з Середньої Азії.

1. Диференційний діагноз.

2. Лабораторні дослідження.

Задача 132 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Амебіаз, шигельоз, балантидіаз, НВК.

2. Копрограма, бактеріологічне дослідження калу на шигели, сальмонели, УПФ.

Задача 133 (т.3.3).

Хвора 38 років, свинарка, поступила зі скаргами на кволість, схуднення, поганий апетит, біль у лівій половині живота. Стілець кашкоподібний, з домішками слизу.

1. Попередній діагноз.

2. Які додаткові методи дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?

3. Призначте лікування.

Задача 133 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Балантидіаз, гостра форма, середньотяжкий перебіг.

2. Копроскопія, ректороманоскопія.

3. Мономіцин, окситетрациклін 0,25 г 4 р/д 5 днів. Амінарсон 0,25 г 2 р/д 10днів.

Задача 134 (т.3.3).

У хворого впродовж місяця поступово підвищувалась температура, з’явилися головний біль, загальна слабкість, знизився апетит, з’явилися рідкі випорожнення, дратівливість. Під час огляду: температура 37,5°С, болючість при пальпаціі живота у правому під ребер′ї та в зоні проекції жовчного міхура. З епіданамнезу відомо, 6-ти річна дочка лікується з приводу якогось паразитарного захворювання.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.

Задача 134 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Маніфестний лямбліоз (ентероколіт)

2. Паразитологічне дослідження (кал, дуоденальний вміст)

- Серологічні методи (РНІФ, РФА)

3.- Дієта №5

• Етіотропне лікування (протицистні препарати)Мератин 1,5 г на добу 1-3 дні або метронідазол по 0,25 г 2-3 раза на добу 5днів

• Патогенетична терапія (ністатин по 5000000 ОД 3-4 раза на добу протягом 5-7 днів)

• Антигістамінні препарати (діазолін)

• Вітаміни групи В, аскорбінова кислота.

• Спазмолітики (но-шпа).

Задача 135 (т.3.3).

У пацієнтки з хронічним холецистопанкреатитом, при плановому дослідженні (працює вихователем у дитячому садку) в копроцитограмі виявлені цисти овальної форми, довжиною 12-14 мкм, рідиною Люголя фарбуються в жовтий колір.

1.Попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.

Задача 135 (т.3.3) Еталон відповіді:

1. Латентний лямбліоз.

2. Паразитологічне дослідження (кал).

- Серологічні методи (РНІФ, РФА).

3.- Лікування:

Дієта №5

Етіотропне лікування (протицистні препарати) Мератин 1,5 г на добу 1-3 дні або метронідазол по 0,25 г 2-3 раза на добу 5 днів.

- Антигістамінні препарати (лоратадин)

- Вітаміни групи В, аскорбінова кислота.

- Спазмолітики (но-шпа).

Задача 136 (т.16.2).

Хворий 35 років, звернувся зі скаргами на сильний головний біль, переважно в потиличній ділянці, підвищення температури тіла до 39°С, загальну слабкість, біль в епігастральній області, однократне блювання, носову кровотечу. При огляді: обличчя гіперемоване, гіперемія поширюється на шию та грудну клітину. Крім того на тулубі та кінцівках геморагічний висип. АТ 80/40 мм рт.ст. Враховуючи незвичайну симптоматику при додатковому анамнезі, з ясувалося, що тиждень тому повернувся із відрядження у тваринницькі господарства степових районів Криму. Проживав у палатках. Декілька разів помічав укуси кліщів.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Які необхідно провести обстеження для уточнення діагнозу.

3. Лікування.

Задача 136 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 137 (т.16.2).

Хворий 24 років госпіталізований в інфекційне відділеня Сімферополя з діагнозом: грипп, капіляротоксикоз, тяжкий перебіг на 4-й день хвороби. Початок гострий з підвищенням температури тіла до 39°С, головним болем, артралгіями та міалгіями, нудотою, незначним сухим кашлем, першінням в горлі.

В кінці 3-ї доби від початку захворювання з’явилась геморагічна висипка на шкірі верхніх та нижніх кінцівок, тулубі, спині, кровотеча з ясен, носова та кишкова кровотечі. Шкіра бліда, обличчя гіперемоване, пастозне. Гепатолієнальний синдром. Живіт при пальпації болючий, здутий, АТ 85/60 мм рт.ст., Рs – 108 за хв. Менінгеальні знаки сумнівні. Хворий працює зоотехніком у радгоспі Джашковського р-ну в Криму.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 137 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 138 (т.16.2).

Військовослужбовець, який проходить строкову службу в радіотехнічних військах в горах Криму був доставлений в шпиталь на 5-й день хвороби у вкрай тяжкому стані з діагнозом: ГРВІ, алергічний дерматит?

Хвороба почалась гостро із загальної слабкості, головного болю, ознобу, нудоти, артралгій та міальгій, підвищення температури тіла до 40°С.

Об-но: стан тяжкий, хворий марить. Менінгеальні знаки слабопозитивні. Обличчя гіперемоване, крововиливи в перехідну складку кон’юнктиви, кровотечі з носу та ясен. На шкірі тулуба, верхніх та нижніх кінцівках геморагічний висип, в місцях ін’єкцій гематоми. Гепатолієнальний синдром. При аускультації над легенями крепітуючі та вологі хрипи. Задишка 34 за хв. Виражений акроціаноз. Тахікардія, Р- 112 за хв. АТ 85/60 мм рт.ст.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 138 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 139 (т.16.2).

Хворий 34 років, агроном, який живе і працює в Криму, був госпіталізований в терапевтичне відділення з діагнозом правобічна пневмонія, ІТШ ІІ ст.

Хвороба розпочалася гостро з підвищення температури тіла до 39,5°С, слабкості, головного болю, нудоти, головокружіння, міалгій. На другий день хвороби з'явся біль в животі, гуркотіння, пронос до 3-х разів.

На четвертий день з'явилися кровотечі з носу та ясен, а в наступний день - стан хворого погіршився, проте температура знизилась до 37,8°С, зросла слабкість, головний біль, головокружіння, нудота, кашель з кров'янистим харкотинням, задишка. При аускультації в легенях вислуховуються вологі хрипи. Пульс 110 за 1 хв., АТ 90/55 мм рт.ст. На животі, спині, верхніх та нижніх кінцівках з'явилися геморагії темно-вишневого кольору. При пальпації виражений гепатолієнальний синдром, печінка болюча.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 139 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Геморагічна гарячка Конго-Крим, ІТШ ІІ ст. Двобічна полісегментарна пневмонія. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 140 (т.16.2).

Волонтер з гуманітарної місії у Кенії звернувся у шпиталь з приводу підвищення температури, повторних носових кровотеч, геморагій на шкірі та слизових оболонках. Раптово почалася профузна шлункова кровотеча. При наданні екстреної допомоги хворому на незахищену шкіру рук медичної сестри потрапили краплі крові. На 7 день у медсестри розвинулися схожі ознаки захворювання: підвищення температури, геморагічний висип, носові кровотечі.

1. Ваш клініко-епідеміологічній діагноз.

2. План обстеження і лікування.

Задача 140 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Гемарогічна гарячка Конго-Крим. ДВЗ-синдром в стадії гіпокоагуляції.

2. Загальні аналізи крові, сечі, коагулограма, сечовина, креатинін крові. Серологічні реакції: РЗК, ІФА, ПЛР.

3. Ізоляція хворого. Патогенетична і симптоматична терапія, гемостатичні препарати, переливання крові, еритроцитарної і тромбоцитарної маси, кортикостероїди, антибіотики при бактеріальних ускладненнях.

Задача 141 (т.16.2).

У хворого, що прибув з ендемічної зони гарячки Конго-Крим спостерігаються нападоподібна лихоманка впродовж двох тижнів. При додатковому обстеженні виявлена гепатоспленомегалія, анемія, анізоцитоз, пойкилоцитоз.

3. З якими захворюванням потрібно проводити диференційну діагностику.

4. Які дослідження потрібно негайно призначити для з’ясування нападоподібної лихоманки.

Задача 141 (т.16.2) Еталон відповіді:

1. Малярія.

2. Мазок і товста крапля крові на малярію.

Задача 142 (т.13.2).

У хворого Н. протягом 12 днів підвищення температури тіла до 38˚С, що супроводжується пітливістю, відчуттям жару. Загальне самопочуття не страждає. Хворий працює зоотехніком.

Об-но: шкірні покриви вологі, пальпуються всі групи лімфатичних вузлів розміром до 5 мм. Під час пальпації живота визначається збільшення печінки і селезінки. Біль у крижі та лівому тазостегновому суглобі.

1.Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 142 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Гострий бруцельоз.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використувується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.

Задача 143 (т.13.2).

Хворий А., працівник м'ясокомбінату, звернувся до лікаря зі скаргами на суглобові болі, періодичне підвищення температури останні 8 місяців.

Об-но: гепатолієнальний синдром, біль та обмеження рухливості лівого гомілковостопного суглоба. При дослідженні крові: нормоцитоз, реакція Хеддельсона 1:100.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 143 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Хронічний бруцельоз, кістково-суглобна форма.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) вважається позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.

Задача 144 (т.13.2).

Хворий З. звернувся зі скаргами на підвищену стомлюваність, дратівливість, періодичні радикулярні болі летючого характеру, поганий сон. З анамнезу відомо, що пацієнт за фахом лікар-ветеринар, раніше працював в господарстві, де реєструвалися випадки бруцельозу.

Об-но: психоемоційна лабільність, легені, серце, печінка – без особливостей. Реакція Райта – негативна. ІФА IgG(+).

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 144 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Хронічний бруцельоз з ураженням нервової системи.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) вважається позитивною в титрі 1:200-1:400, в даному випадку потрібно повторити цю реакцію – парні сироватки, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрацикліин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температурт, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторний курс левоміцетином або тетрацикліном. Далі проводять вакцинотерапію різними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в), нестероідні п/запальні засоби.

Задача 145 (т.13.2).

Хворий Н. госпіталізований у клініку з високою температурою, вираженим менінгеальним синдромом. Захворів 3 тижні тому. Захворювання почалося гостро з високої температури, ознобу, пітливості. Місяць тому працював на фермі і допомогав при окоті овець.

Об-но: свідомість ясна, виражені оболонкові симптоми. Шкіра волога, суглоби не змінені. У лікворі: цитоз 1,5 тис. лімфоцитів в 1 мкл.; білок 3,5г/л. Реакція Райта 1:200, ІФА IgМ (+).

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування

Задача 145 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Гострий бруцельоз, серозний менінгіт.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використувується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби

показано введення ГКС, патогенетична дезинтоксикаційн терапія, введення сечогінних препаратів (маніт, лазікс), нестероідні п/запальні засоби, ноотропи в периоді реконвалесценції.

Задача 146 (т.13.2).

Хворий М. повернувся з туристської поїздки по Сіцилії, де часто вживав в їжу козине молоко, сири домашнього виготовлення. Звернувся зі скаргами на підвищення температури тіла упродовж 3 тижнів, пітливість, відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає.

Об-но: шкіра волога, тахікардія, розширення меж серця, приглушеність серцевих тонів, помірне збільшення печінки і селезінки, системна лімфаденопатія. У гемограмі – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, помірно прискорена ШЗЕ.

1.Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування

Задача 146 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Гострий бруцельоз, середньоважкий перебіг.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження: заг. ан. крові-

червона кров без змін, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія із зсувом вліво, ШОЕ помірно підвищена. Специфічні методи-бактеріологічний метод- гемокультура, мієлокультура, використовується рідко в спеціальних лабораторіях, серологічні реакції – РНГА,

реакція аглютинації (Райта-Хеддлсона) враховується позитивною в титрі 1:200-1:400, РСК діагностичний титр 1:80, 1:160, алергична внутришкірна проба Бюрне- виміряють розміри набряку шкіри – 1-3см слабо+, 3-6 см – (+), більше 6 см – різко (+). Реакція Райта і проба Бюрне можуть бути (+) протягом тривалого часу після одужання.

3. Лікування: специфічна антибіотикотерапія- тетрациклин 2 г/добу 7-10 днів, повторними курсами (2-3) з інтервалом 10-14 днів, можна левоміцетин 3 г/добу до 3-4 дня нормальної температури, потім по 2 г/добу, курс 7-10 днів, можна ріфампіцин 600-900 мг/добу 7 днів, повторний курс не потрібен. Бажано повторный курс левоміцетином або тетрацикліном. Після зникнення гострих проявів хвороби проводять вакцинотерапію разними способами (в/ш, п/ш, в/м, в/в). При важкому перебігу хвороби показано введення ГКС, нестероідні п/запальні засоби, може бути в/суглобове введення препаратів, потім ЛФК, масаж, діатермія, УВЧ, грязелікування.

Задача 147 (т.13.2).

Хворий Н. 24 років доставлений в стаціонар машиною швидкої допомоги зі скаргами на температуру (39ºС), озноб, біль в нижній щелепі, зниження діурезу, кашель. Два дні тому – видалення корінного зуба.

Об-но: на місці видаленого зуба – набряк, гіперемія ясен, гнійні нальоти; збільшені і болючі підщелепні лімфатичні вузли. Під час аускультації легень з обох боків вислуховуються вологі хрипи середнього калібру. Тони серця приглушені, ритмічні. Пульс 120/хв. Язик обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, пальпується селезінка – м'яка, безболісна. При постукуванні в області нирок – біль, сеча рожевого кольору. У крові лейкоцитоз 18 х 10⁹, ШОЕ-32 мм/год.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 147 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг (одонтогенний).

2. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК- рентгенкартина двобічної пневмонії, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрома, бактеріологічна діагностика – посів з рани, посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків.

3. Проводиться санація первинного вогнища хірургічним шляхом в умовах відділення щелепно-лицевої хірургії. Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введеня препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення лазолвану, панангину, сульфокамфокаіну, при важкому перебігу – ГКС, нестероідні п/запальні препарати.

Задача 148 (т.13.2).

Хворий М. 48 років доставлений машиною швидкої допомоги: загальмований, скаржиться на сильний головний біль, високу температуру тіла, блювання.

Об-но: нечітко орієнтований у часі та просторі, шкіра бліда, на тулубі одиничні елементи розеольозно-геморагійного висипу. Слизисті оболонки ротоглотки без особливостей. Системно збільшені лімфатичні вузли – розміром до 5-6 мм, не спаяні між собою. В легенях - жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, ритмічні. АТ-90/60 мм рт.ст., пульс 110/хв., слабкої напруженості, м'який. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, пальпується край печінки і селезінки. Позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. При проведенні люмбальної пункції спинномозкова рідина витікає з частотою 80 крапель/хв., каламутна.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 148 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг, гнійний менінгит, негоспітальна двобічна пневмонія, ІТШ 1 ступеню.

2. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК- рентген картина двобічної пневмонії,

аналіз ліквору – цитоз тисячі клітин в 1 мл за рахунок нейтрофілів, підвищення рівня білку, коагулограма, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, бактеріологічна діагностика – посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки), а також посів ліквору з наступним визначенням виділеної мікрофлори до антибіотиків.

3. Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введення препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС, сечогінні (маніт, лазікс), свіжозаморожена плазма, призначення лазолвану, панангину, сульфокамфокаіну, нестероідні п/запальні препарати, в періоді реконвалесценції – ноотропи, вітаміни

Задача 149 (т.13.2).

Хвора З. 32 років доставлена в стаціонар зі скаргами на високу температуру, помірну жовтяницю шкіри та склер. Хворіє 3 дні, 1-й день жовтяниці.

Об-но: свідомість ясна, шкіра бліда, іктерична, волога, чиста. ЧД 26/хв. При аускультації легень вислуховуються сухі розсіяні хрипи. Ліва межа серця розширена вліво. ЧСС 112/хв. Тони серця приглушені, вислуховується систолічний шум. АТ-80/60 мм рт.ст. Пульс слабкого наповнення і напруження. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт помірно здутий, біль в гіпогастрії. Печінка +1,5 см, селезінка (+). З піхви гнійно-кров'янисті виділення. Менінгеальних знаків немає.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 149 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг, гострий ендометрит, двобічна пневмонія, ІТШ 1 ст.

2. Огляд гінеколога. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК- рентген картина двобічної пневмонії,

коагулограма, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, УЗД органів малого тазу,бактеріологічна діагностика – посів крові на стерильність тричі на висоті лихоманки з наступним визначенням чутливості мікрофлори до антибіотиків, посів виділень з піхви.

3. Санація первинного вогнища хірургічним шляхом в гінекологічному відділенні. Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введеня препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення лазолвану, панангину, сульфокамфокаіну, при важкому перебігу – ГКС, нестероідні п/запальні препарати, свіжозаморожена плазма, інгібітори протеолізу (контрікал, гордокс).

Задача 150 (т.13.2).

Хворий Н. 40 років звернувся зі скаргами на періодичне підвищення температури тіла (37,2°-37,5ºС), яке чергується з періодами апірексії до 10-12 днів, слабкість, швидку втомлюваність. Лікувався амбулаторно у зв’язку з виділенням з крові стрептококу, «С»-реактивний білок (+); прискорену ШЗЕ-28 мм/год, лейкоцитоз – 12 х 10⁹/л.

Об-но: свідомість ясна, на шкірі тулуба, кінцівках одиничні елементи гнійничкового висипу. Збільшені чутливі при пальпації пахвові і пахові лімфовузли. У легенях ослаблене дихання, хрипів немає. Тони серця ритмічні, приглушені. Пульс 78 /хв. Язик вологий, помірно обкладений білим нальотом. Живіт м'який, безболісний. Печінка +1,5 см, край чутливий, селезінка (+).

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 150 (т.13.2) Еталон відповіді:

1.Сепсис стрептококової етіологіі, хронічний перебіг

2. заг. ан. крові, заг. ан. сечі, біохімічні дослідження крові, УЗД ОЧП,серця, посів крові на стерильність с наступним визначенням чутливості до антибіотиків.

3. Антибітикотерапия препаратами широкого спектру дії до 10 дня нормальноїтемператури. Дезинтоксикацийна терапія, можливо в подальшому використання імуномодуляторів (циклоферона, імунофана) по схемі, вітаминотерапія. При хроніосепсисі можливо лікування аутовакциною по схемі, призначення бактериофага специфічного п/стрептококового.

Задача 151 (т.13.2).

Хворий М. 60 років поступив до стаціонару зі скаргами на Т до 40ºС, озноби, відчуття жару. Захворів гостро, через п'ять днів після холецистектомії.

Об-но: свідомість ясна, шкірні покриви чисті, мармурові, нігтьові ложа ціанотичні. ЧД 24/хв. Везикулярне дихання. Тони серця приглушені, ритмічні. АТ-80/40 мм рт.ст. Пульс 120/хв., слабкого наповнення, м'який. Язик сухий. Живіт м'який, болючий у області операційної рани. Сеча відсутня. Менінгеальних знаків немає.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 151 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг (хірургічний), ІТШ 2 ст., ГНН ст. анурії.

2. Загальноклінічні методи: заг.ан. крові- анемія, лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ, заг. ан. сечі- протеінурія, лейкоцитурія, циліндрурія, рентгенографія ОГК, ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрома, бактеріологічна діагностика – посів з рани, посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків

3. Проводиться релапаротомія, ревізія черевної порожнини в хірургічному відділенні після виведення з ІТШ, стабілізації гемодинаміки(інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС, дофамін)

Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспоріни 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введення препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, призначення панангину, свіжозаморожена плазма, інгібітори протеолізу (контрікал, гордокс)., нестероідні п/запальні препарати.

Задача 152 (т.13.2).

Хворий К., 23-х років, поступив в інфекційний стаціонар із скаргами на підвищення температури тіла до 39-40°С, сильні озноби, виражену пітливість, кашель із слизово-гнійним харкотинням, ломоту в м’язах, суглобах, головний біль, різку загальну слабкість, нудоту, відсутність апетиту.

Вважає себе хворим біля 2-х тижнів, коли з’явився озноб, підвищилась температура тіла до39-40°С, з’явився кашель. За мед. допомогою не звертався, приймав жарознижуючі препарати – без эфекту.

Вживає ін’єкційні наркотики кустарного виробництва (опіати). Рік назад звільнився з місць позбавлення волі.

Об’єктивно: стан важкий. Свідомість ясна. Шкіра бліда із землисто-жовтуватим відтінком, волога, на передній черевній стінці – поодинокі п/ш крововиливи. Хворий пониженого харчування. В паховій ділянці сліди від множинних ін’єкцій («шахти»). Видимі слизові субіктеричні. Над легенями – везикулярне дихання з жорстким відтінком, різко ослаблене в нижньобокових ділянках з обох боків, крепітація, тони серця ослаблені, пульс 100 за 1 хв., ритмічний, середньої величини, АТ 90/60 мм рт.ст. Язик суховатий, обложений сіруватим нальотом. Живіт дещо піддутий, при пальпації помірно болісний в правому підребір’ї, епігастрії. Печінка збільшена +3-4 см, пальпується селезінка. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків.

Результати додаткових методів обстеження: заг.ан. крові – гемоглобін -78 г/л, лейкоцити – 15, 2х 10 9/л п-24%, с-68%, л-8%, ШОЕ-42 мм/год, заг. ан. сечі – білок – 0,33 г/л, еп. пл. – покр. все п/з, лейк. – 25-30 в п/з, циліндри гіал. – 8-10 в п/з, Сечовина – 12,2 мМоль/л, креатинін – 0,2 мМоль/Л, заг. білірубін – 58,1 мкМоль/л, непрямий – 38,1, прямий – 20,0, АлАт- 1,5, АсАт- 1.2 мМоль/л. Рентгенографія ОГК – двобічна нижньодольова пневмонія.

1.Який попередній діагноз?

2.Які ще додаткові обтеження необхідно провести для його підтвердження?

3.Призначте лікування.

Задача 152 (т.13.2) Еталон відповіді:

1. Сепсис, гострий перебіг, негоспітальна двобічна пневмонія, ІТШ 1 ст.

2. Загальноклінічні методи: ЕКГ – зниження вольтажа зубців, дифузні зміни міокарда, УЗД серця, УЗД ОЧП – ознаки гепатолієнального синдрому, бактеріологічна діагностика – посів крові на стерильність (тричі, на висоті лихоманки) з наступним визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків

3.Антибіотикотерапія- призначення препаратів широкого спектру дії (цефалоспорини 3 покоління, фторхінолони), а також мератін (діє на анаеробну флору), шляхи введення препаратів в/в та в/в крап., інтенсивна дезинтоксикаційна терапія, ГКС,сечогінні (маніт, лазікс), призначення панангину, свіжозаморожена плазма, інгібітори протеолізу (контрікал, гордокс)., нестероідні п/запальні препарати, лазолван, сульфокамфокаін в періоді реконвалесценції- ноотропи, вітаміни, гепатопротектори.

Задача 153 (т.13.2).

Хвора Ш., 35 років, поступила в інфекційний стаціонар із скаргами на тривалий –біля року субфебрилітет, загальну слабкість, періодичну появу на обличчі та тулубі пустульозної висипки, іноді фурункулів. Рік тому у хворої був правобічний гідраденіт, який вскрився самостійно. За мед. допомогою не зверталась. Після чого відмічає появу вище вказаних скарг.

Об’єктивно: температура тіла 37,2°С, на шкірі тулуба – пустульозна висипка, видимі слизові - блідо-рожеві. Над легенями – везикулярне дихання, пульс – 80 за 1 хв., АТ 110/70 мм рт.ст. Живіт м’який, безболісний. Печінка +1,5 см, пальпується нижній полюс селезінки.

З посіву крові на стерильність виділений Staph. aureus.

1. Який попередній діагноз.

2.Призначте додаткові обстеження та лікування.

Задача 153 (т.13.2) Еталон відповіді :

1. Сепсис стафілококової етіології, хронічний перебіг.

2. Загальноклінічні обстеження (заг. ан. кр., заг. ан. сечі, біохімічні обстеження крові, УЗД ОЧП, серця, ЕКГ), посів крові на стерильність з наступним визначенням чутливості до антибіотиків.

3. Антибиотикотерапія з урахуванням чутливості препаратами широкого спектру дії до 10 дня нормальної температури тіла. Дезинтоксикаційна терапія, можливо в подальшому призначення імуномодуляторів (циклоферона, імунофана) по схемі, вітамінотераія. При хроніосепсисі можливо лікування хворого аутовакциною по схемі, призначення бактеріофага специфічного п/стафілококового.

Задача 154 (т.19.4).

В приймальне відділення інфекційної лікарні звернувся хворий Н., у якого 8 днів тому різко підвищилась температура тіла до 40°С, з’явилися виражений головний біль, міальгії, біль в попереку. Через 3 дні стан значно покращився, температура тіла нормалізувалась, але з’явилась п’ятниста висипка на обличчі та тильній поверхні пальців рук, яка на наступний день розповсюдилась на шию та передню поверхню тулуба, а на третій день висипу шкірні елементи вже визначались і на спині та кінцівках, причому на обличчі вони перетворились на пухирці з прозорим вмістом. Через два дні після висипу повторно підвищилась температура тіла до 39°С, з’явився біль в горлі при ковтанні, набряклість повік, різь в очах, сльозотеча, різі при сечовипусканні, біль при дефекації та домішки крові в калі, що й заставило звернутись до лікаря.

При огляді: загальний стан хворого важкий. Температура тіла 40,5°С. Свідомість спутана. АТ 100/60 мм рт.ст. ЧСС – 120 уд./хв. На шкірі обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок множинні багатокамерні пустули з пупковидним вдавленням по центру пухирця. Шкіра обличчя та кінцівок різко набрякла. Гнійний кон’юнктивіт. Слизова ротової порожнини та ротоглотки набрякла, гіперемійована, з множинними ерозіями, покритими гнійним нальотом. При аускультації: в легенях жорстке дихання. Тони серця приглушені. Живіт м’який, хворобливий при пальпації в нижніх відділах. Печінка +3 см. Пальпується край селезінки. Випорожнення 2 рази на добу з домішками крові. Сеча мутна, з червонуватим відтінком.

1. Попередній діагноз.

2. Специфічна діагностика.

3. Принципи лікування.

Задача 154 (т.19.4) Еталон відповіді:

1. Натуральна віспа.

2. Метод імунофлююресценції (вміст везикул), серологічні методи діагностики (РЗК, РПГА, РН)

3. Метисазон (0,6 г двічі на день протягом 4-6 днів), дезинтоксикаційна терапія (пероральна і парентеральна), антибактеріальна терапія для профілактики гнійно-септичних уражень (цефалоспорини, макроліди), шкірні покриви протирати розчином калія перманганата (1:5000), камфорного спирту.

Задача 155 (т.19.4).

Хвора К, 27 років, за 10 днів до захворювання оглядала туриста із Бангладеш. Захворіла гостро. Протягом 3-х днів температура була 40-41⁰С, турбували головний біль, біль в поперековому відділі хребта. На 4-й день хвороби температура знизилась до 37,3⁰С, але на обличчі з´явилась плямиста висипка. На 5-й день хвороби стан хворої задовільний, температура 36,8⁰С, на голові та обличчі – папули, на кінцівках та тулубі – поодинокі плями. Зів гіперемований. Порушень з боку органів дихання та серцево-судинної системи не має. На 10-й день хвороби папули перетворились в везикули.

1. Попередній діагноз?

2. Додаткові методи обстеження?

Задача 155 (т.19.4) Еталон відповіді:

1. Натуральна віспа, варіолоїд?

2. Метод імунофлююресценції (вміст везикул), серологічні методи діагностики (РЗК, РПГА, РН)

Задача 156 (т.19.4).

Хвора С., 46 років, поступила на 3-й день хвороби з скаргами на головний біль, ломоту в суглобах, блювання. Шкіра чиста, на слизовій ротоглотки декілька плям і везикул. Через дві доби температура тіла нормалізувалась, але на внутрішній поверхні лівого плеча з´явилось декілька щільних везикул. Встановлено, що син повернувся із Індії 10 днів тому.

1. Попередній діагноз?

2. Додаткові методи обстеження?

Задача 156 (т.19.4) Еталон відповіді:

1. Натуральна віспа, варіолоїд?

2. Метод імунофлююресценції (вміст везикул), серологічні методи діагностики (РЗК, РПГА, РН)

Задача 157 (т.6.3).

Хворий, 42 років, скаржиться на озноб, підвищення температури до 40⁰С, частий кашель зі слизово - гнійним харкотинням, біль у грудній клітці праворуч при кашлі, задишку, загальну слабкість. Із анамнезу відомо, що захворювання почалось гостро 3 дні тому, 10 серпня, коли виникла різка загальна слабкість, озноб, біль у суглобах. Протягом останніх років хворий страждає на алкоголізм. За 7 днів до початку хвороби купався у водоймищі. Шкіра бліда, акроціаноз. Перкуторно праворуч у нижніх відділах легенів укорочення звуку нижче 7 ребра, дихання не вислуховується. Тони серця приглушені, пульс – 120/хв., АТ- 90/60 мм. рт.ст. При пальпації живота виявлене збільшення печінки. Госпіталізований у стаціонар.

Результати лабораторних досліджень – гіпоальбумінемія – 20г/л, гіпербілірубінемія, АлАТ 2,2 ммоль/г.л., гематурія, протеїнурія, Л-15 х 10⁹ /л, п/я зсув, лімфопенія-8%, ШОЕ - 80 мм/год. Рентгенологічно - односторонні негомогенні вогнищеві інфільтрати праворуч у нижній ділянці. Через 3 години після госпіталізації з’явилось блювання, діарея, криваве харкотиння, галюцинації, хворий втратив свідомість. Незважаючи на комплексне лікування з використанням достатніх доз антибіотиків температура не знизилась, стан хворого не покращився.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 157 (т.6.3) Еталон відповіді:

• Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;

• План обстеження: мікроскопія мазків харкотиння, аналіз крові на креатинін, сечовину; бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів); пряма РІФ – експрес метод діагностики легіонельозу; серологічні методи діагностики РНІФ – наростання титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4 тиждень захворювання)

• Лікування: етіотропна терапія – кларитроміцин 500 мг через кожні 6 годин в/в крапельно перші 6-7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів. Патогенетична терапія – дезінтоксикаційна (краще перорально).

Задача 158 (т.6.3).

Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 40⁰С, біль у грудній клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі, де працювали кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як нежить з дряпанням у зіві. При обстеженні - стан хворого тяжкий, шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони серця значно приглушені, пульс – 60/хв., АТ- 100/60 мм рт.ст. Виникло одноразове блювання та діарея 3 рази на добу. Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати значні фокальні та зливні тіні, залучена нижня та середня доля справа, плевральний випіт, з часом спостерігалось прогресування легеневих інфільтратів, не дивлячись на антибактеріальну терапію. На 10 день перебування хворого у лікарні з’явились симптоми міокардиту . При лабораторних дослідженнях - гіпонатріємія - 100 ммоль/л, у клінічному аналізі крові лейкоцитоз, різкий нейтрофільний зсув, ШОЕ - 50 мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 158 (т.6.3) Еталон відповіді:

• Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;

• План обстеження: мікроскопія мазків харкотиння, аналіз крові на креатинін, сечовину; бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів); пряма РІФ – експрес метод діагностики легіонельозу; серологічні методи діагностики РНІФ – наростання титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4 тиждень захворювання)

• Лікування: етіотропна терапія – кларітроміцин 500 мг через кожні 6 годин в)в крапельно перші 6-7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів. Патогенетична терапія – дезінтоксикаційна (краще перорально).

Задача 159 (т.6.3).

Хворий доставлений у відділення стаціонару в кінці серпня у вкрай тяжкому стані, без свідомості, на 3 день хвороби. При огляді у приймальному відділенні – шкіра бліда, на тулубі і кінцівках рясна геморагічна висипка, акроціаноз, задишка - 37 дихальних рухів за 1 хв., підвищення температури до 40⁰С, діарея. Пульс – 125/хв., АТ 70/40 мм рт.ст. Зі слів супроводжуючих осіб хвороба почалась гостро, спочатку у хворого виник частий сухий кашель та підвищення температури зразу до високих цифр, за 5 днів до цього він плавав у басейні. При перкусії грудної клітки – укорочення звуку з обох сторін нижче кутів лопаток, аускультативно – незначна кількість вологих дрібнобульбашкових хрипів. При рентгенографічному обстеженні - обширна двостороння пневмонічна інфільтрація. ШОЕ 50 мм/год.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 159 (т.6.3) Еталон відповіді:

• Атипова пневмонія, що викликається Legionella pneumophyllia;

• План обстеження: мікроскопія мазків харкотиння, аналіз крові на креатинін, сечовину; бактерілогічний (виявлення збудника в харкотинні, промивних водах бронхів); пряма РІФ – експрес метод діагностики легіонельозу; серологічні методи діагностики РНІФ – наростання титру антитіл не менш, ніж у 4 рази (перше дослідження - 1-2 тиждень захворювання, друге - 3-4 тиждень захворювання)

• Лікування: етіотропна терапія – кларітроміцин 500 мг через кожні 6 годин в)в крапельно перші 6-7 днів, потім можна перейти на пероральний прийом препарату протягом 1-2 тижнів. Патогенетична терапія – дезінтоксикаційна (краще перорально).

Задача 160 (т.6.3).

Хворий 20 років, студент, що проживає у гуртожитку, скаржиться на сухий частий нав’язливий кашель, помірну загальну слабкість, підвищення температури тіла до 37,5⁰С. Захворювання починалось поступово протягом 6 днів. Спостерігався постійний помірний біль у горлі не пов’язаний з ковтанням, нежить. Відомо, що захворіли ще 2 студенти, які проживали разом з хворим у одній кімнаті гуртожитку. Обидва госпіталізовані з діагнозом пневмонія. При обстеженні хворого - шкіра бліда з сіруватим відтінком, число дихальних рухів 26/хв. Пальпаторно виявлена лімфаденопатія. Аускультативно над легенями різнокаліберні сухі та вологі хрипи у невеликій кількості. На рентгенограмі - двосторонні вогнища негомогенної інфільтрації, неінтенсивні. Лікування цефалоспорином III покоління протягом 72 годин не привело до зниження температури, та покращення стану хворого. У клінічному аналізі крові - гемолітична анемія, лейкопенія, підвищені кількість лімфоцитів, відсутній зсув формули вліво, незначне підвищення ШОЕ.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 160 (т.6.3) Еталон відповіді:

• Атипова пневмонія, що викликається Mycoplasma pneumoniae.

• Бактеріологічне дослідження харкотиння та промивних вод бронхів (до початку антибактеріальної терапії). Серологічні методи діагностики – РЗК парні реакції з інтервалом 2-4 тижні (для ретроспективного підтвердження діагнозу). ЕLISA – виявлення IgM та IgG (наявність IgМ у титрі 1:32 достатня для обґрунтування діагнозу). ПЛР.

• Тетрациклін по 0,25 4 рази на добу, кларітроміцин 500 мг три рази на добу ( 10 днів). Дезінтоксикаційна терапія (краще перорально). Бронхолітики, відхаркувальні мікстури.

Задача 161 (т.6.3).

Хворий 17 років скаржиться на помірну загальну слабкість, сухий нав’язливий кашель, підвищення температури до 38,5⁰С, міалгії. Хвороба почалась поступово. При обстеженні на 10 день хвороби - шкіра бліда, на тулубі і кінцівках макуло - папульозна висипка, лімфаденопатія, збільшення печінки та селезінки на 2 см. ЧДР – 24/хв. Тони серця значно приглушені, пульс 84/хв. При аускультації легенів – незначна кількість сухих та вологих хрипів у нижній ділянці справа. Рентгенографічно - інфільтрація у нижніх відділах правої та лівої легень. У клінічному аналізі крові - нормоцитоз без палочкоядерного зсуву.Через 4 дні після призначення у комплексному лікуванні ампіциліну клавуланату - температура не знизилась.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 161 (т.6.3) Еталон відповіді:

• Атипова пневмонія, що викликається Mycoplasma pneumoniae.

• Бактеріологічне дослідження харкотиння та промивних вод бронхів (до початку антибактеріальної терапії). Серологічні методи діагностики – РЗК парні реакції з інтервалом 2-4 тижні (для ретроспективного підтвердження діагнозу). ЕLISA – виявлення IgM та IgG (наявність IgМ у титрі 1:32 достатня для обґрунтування діагнозу). ПЛР.

• Тетрациклін по 0,25 4 рази на добу, кларітроміцин 500 мг три рази на добу ( 10 днів). Дезінтоксикаційна терапія (краще перорально). Бронхолітики, відхаркувальні мікстури.

Задача 162 (т.14.1).

Хворий С. 30-ти років, поступив в інфекційне відділення на третій день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури до 38,7°С, головний біль, біль у горлі та у великих суглобах, нудоту. За півтора тижня до захворювання виїжджав до лісу на відпочинок .Після повернення додому в правій паховій ділянці виявив кліща, якого видалив самостійно. Об’єктивно: температура тіла 38,2°С, АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 90/хв. У свідомості, активний. Склериту, кон’юнктивіту немає. В правій паховій ділянці еритематозне ураження шкіри з просвітлінням всередині. На шкірі рук поодинокі розеоли. Тони серця приглушені, ритмічні. В легенях визначається везикулярне дихання. Пальпація живота безболісна. Пальпується край печінки та селезінка. Симптом Керніга негативний. Ригідність м’язів потилиці не визначається.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження

3. Лікування.

Задача 162 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Системний кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).

2. Епід.анамнез, клініка, об-но, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в спино-мозковій або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл при дослідженні парних сироваток.

3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін, тетрациклін, цефалоспорини до 10 днів, а також НПЗЗ, гормони за показами і симптоматичне лікування.

Задача 163 (т.14.1).

Хвора Ч. 60 років, поступила в інфекційне відділення на 13-ий день хвороби зі скаргами на інтенсивний головний біль, нудоту, блювання, слабкість, кашель, артралгії та міальгії, підвищення температури тіла до 39°С. За 3тижні до захворювання у лісі була укушена кліщем.

Об’єктивно: в’яла, сонлива, на питання відповідає із затримкою. Температура 39,8°С, АТ 130/70 мм рт.ст., пульс 92 уд/хв., ритмічний. На шкірі шиї праворуч кільцеподібне еритематозне ураження до 6 см в діаметрі; збільшені шийні лімфатичні вузли справа. Склерит, кон’юнктивіт. Тони серця приглушені, ритмічні. В легенях аускультативно – жорстке дихання, послаблене над нижніми відділами справа, де перкуторно визначається притуплення легеневого звуку. Пальпація живота безболісна, печінка та селезінка помірно збільшена. Ригідність м’язів помірно виражена. Симптом Керніга позитивний справа. Грубої вогнищевої симптоматики не виявлено.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження

3. Лікування.

Задача 163 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Враховують дані клінічного, об-ного обстеження, епід.анамнез, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл при дослідженні парних сироваток.

3. Антибіотики широкого спектру дії, НПЗЗ, за показами глюкокортикоїди і симптоматичне лікування.

Задача 164 (т.14.1).

Хворий А. 42 років, госпіталізований у інфекційне відділення на 9-й день хвороби зі скаргами на: підвищення температури тіла до 39°С, головний біль, нудоту, блювання, світлобоязнь, міалгії. Хворий працює лісничим. За 7 днів до захворювання при поверненні з лісу виявив на собі кліщів, у паховій і шийній ділянках. Видалив їх самостійно.

Об’єктивно: температура тіла 39,2°С. АТ – 130/65 мм рт.ст. Пульс 66/хв., ритмічний. В свідомості. При зміні положення тіла – посилення нудоти і блювання. Кашлю, задишки немає. Тони серця приглушені. Аускультативна картина в легенях без особливостей. Живіт при пальпації не болючий, незначне збільшення печінки та селезінки. Висипки на тілі немає. Виражена ригідність м’язів потилиці, різко позитивний симптом Керніга. Тонус м’язів знижений, пригнічення сухожилкові рефлексів з обох боків.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 164 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Кліщовий енцефаліт.

2. Епід.анамнез, клінічне та об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, аналіз спиномозкової рідини, РЗК, РГГА, ІФА в динамиці, РН на білих мишах.

3. Введення кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів: 1й день-3, 6 або 12 мл, 2-3 день по 3 мл. При необхідності курс можна повторити. Також застосовують інтерферони, глюкокортикоїди, дегідратаційну терапію, седативні, серцево-судинні засоби. Протягом лікування дотримуються постільного режиму.

Задача 165 (т.14.1).

Хворий П., 36 років, працівник лісгоспу, поступив до інфекційного відділення на 6й день хвороби із скаргами на слабкість, знобіння, нудоту, неодноразове блювання головний біль. Захворювання розпочалося гостро з підвищення температури тіла до 39°С, головного болю, міальгій, слабкості. При огляді – стан важкий, сопор. Обличчя гіперемоване, наявний склерит, кон’юнктивіт. Висипки на тілі немає. У паховій ділянці справа – почервоніння розміром 1Х1 см, не болюче, з незначними виділеннями гнійного характеру; збільшені пахові лімфовузли справа. Пальпація м’язів чутлива, суглоби не змінені. Менінгеальні знаки відсутні, парезів, паралічів немає. У легенях – везикулярне дихання, тони серця трохи приглушені. Органи черевної порожнини без особливостей. АТ 120/60 мм рт.ст., пульс 98 на хв., температура тіла 39,2°С. Фізіологічні відправлення не порушені.

1.Клінічний діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.

Задача 165 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Епід.анамнез, клінічне і об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл при дослідженні парних сироваток.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, за необхідністю гормони та симптоматичне лікування.

Задача 166 (т.14.1).

Хвора Т., 15 років, госпіталізована на 3-й день хвороби із скаргами на виражену слабкість, в’ялість, підвищення температури тіла до 39°С, головний біль. Захворіла гостро, з’явився головний біль, нудота, періодичне блювання; температури тіла підвищена з першого дня хвороби. За півтора тижні до захворювання виїжджала з подругами до лісу, де була укушена кліщем, якого видалила самостійно. Об’єктивно: стан важкий; у свідомості, адекватна, положення у ліжку вимушене через інтенсивний головний біль. Висипки на тілі, катаральних явищ не виявлено. Ригідність потиличних м’язів (++++), симптом Керніга позитивний, парестезії кінцівок, помірна м’язова слабкість. З боку серця та легенів – без змін. Пальпація живота не болюча. АТ 115/70 мм рт.ст., пульс 72 на хв., частота дихання 20 у хв.

У загальному аналізі крові – помірний нейтрофільний лейкоцитоз, лімфопенія, помірно збільшена ШОЕ.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 166 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Кліщовий енцефаліт.

2. Клінічне і об-не обстеження, дані епід.анамнезу, ЗАК, ЗАС, дослідження спиномозкової рідини, РЗК, РГГА, ІФА в динаміці, РН на білих мишах.

3. Введення кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів:1й день - 3, 6 або 12 мл, 2-3-й день по 3 мл. За необхідністю курс можна повторити.Застосовують інтерферони, глюкокортикоїди, дегідратаційна терапія, седативні і серцево-судинні препарати. Протягом всього лікування дотримуються ліжкового режиму.

Задача 167 (т.14.1).

Хворий Ш., 53 років, після відвідування приміської лісопосадки у ділянці лівої гомілки помітив кліща, якого видалив самостійно. Через тиждень після укусу кліща побачив на цьому місці почервоніння 1х1 см, яке продовжувало збільшуватися. Відчував біль у колінному та кульшовому суглобах. Через 2 тижні звернувся до лікаря із скаргами на почервоніння шкіри Температуру тіла не вимірював. При огляді: температура тіла 37,3°С. При обстеженні внутрішніх органів патології не виявлено. У місці укусу – еритематозне ураження шкіри діаметром 20х25 см з просвітленням у центрі, не свербить. Збільшені пахвинні лімфовузли зліва, інші периферичні лімфатичні вузли.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 167 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Клінічне і об-не обстеження, дані епід.анамнезу, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в парних сироватках.

3. Антибіотики широкого спектру дії протягом 10 днів, НПЗЗ, при необхідності глюкокортикоїди та симптоматичне лікування.

Задача 168 (т.14.1).

Хворий Т., 58 років, лісник, поступив із скаргами на слабкість, підвищення температури тіла до 38,7°С, неможливість ходити. Хворіє 5 днів, захворювання розпочалося гостро з гарячки, підвищення температури тіла до 39°С, інтенсивних міалгій, нудоти, відмічав періодичні посмикування м’язів кінцівок. Надалі з’явилася тетраплегія, кінцівок та фоні зниження температури тіла до 37,3-37,7°С. З підозрою на поліомієліт направлений до інфекційного стаціонару. За 2 тижні до захворювання був укушений кліщем, якого видалив самостійно. Об’єктивно: загальний стан середньої важкості. У свідомості, активність знижена, рухається із значними зусиллями. Висипки на тілі немає. Відчуття оніміння, парези нижніх кінцівок, фібрілярні посмикування м’язів рук. Менінгеальна ознаки не виявлені. З боку серця, легенів, органів черевної порожнини патології не виявлено. Лімфатичні вузли не збільшені. АТ 126/82 мм рт.ст., пульс 68 на хвилину. Стілець, діурез не порушені.

В крові: L-9,2Х10⁹/л, ШОЕ – 34 мм/год, Hb-142 г/л, П-14%, С-60%, Л-19%, М-7%.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 168 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Кліщовий енцефаліт.

2. Дані епід.анамнезу, клінічне і об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, вірусологічний м-д, РЗК, РГГА, ІФА в динаміці, РН на білих мишах і культурах клітин.

3. Введення гетерогенного кінського Ig за Безредком протягом 3-х днів по 3, 6 або12 мл в 1-й день і 3 мл на 2 і 3-й день. При необхідності курс можна повторити. Застосовують інтерферони, глюкокортикоїди, дегідратаційна терапія, седативні та СС засоби. Дотримуються ліжкового режиму.

Задача 169 (т.14.1).

Хворий П., 40 років, поступив із скаргами на біль у колінних суглобах, їх набряк, зменшення рухів у них. Хворіє близько місяця; захворювання почалося гостро з гарячки до 40°С, нудоти, загальної слабкості, потім з’явилася еритема у нижній третині гомілки справа; еритема з часом набула кільцеподібного характеру. Був встановлений діагноз бешихи правої гомілки, призначений ампіокс внутрішньом’язево 5 днів, місцева терапія. Стан дещо покращився, еритема зникла, нормалізувалася температура тіла. У подальшому періодично відчував перебої у роботі серця, зберігалася помірно виражена слабкість, з’явилися набряк, болючість кульшових, колінних суглобів з обох боків. Встановлений діагноз ревматоїдного артриту, розпочата терапія не стероїдними протизапальними засобами.

При огляді: стан середньої важкості Свідомість не порушена. Шкірні покриви без висипки, ротоглотка, периферичні лімфовузли без патологічних змін. Колінні суглоби набряклі, шкіра над ними почервоніла, об’єм рухів у них зменшений. Тони серця приглушені, виявлені поодинокі екстрасистоли. При огляді органів черевної порожнини патології не виявлено. У легенях – везикулярне дихання. Менінгеальних знаків не виявлено, парезів, паралічів немає. АТ 156/82, пульс 80 у хвилину, аритмічний, температура тіла нормальна.

У заг. аналізі крові - L-9,8Х10⁹/л, ШОЕ – 61 мм/год, Hb-122г/л, Ер – 3,6Х10¹²/л. Аналіз крові на ревмопроби негативний.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 169 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Системний кліщовий бореліоз.

2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспінальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в динаміці.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при потребі глюкокортикоїди та симптоматичне лікування.

Задача 170 (т.14.1).

Хворий М., 32 років, геолог, госпіталізований на 5 день хвороби із скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до 39°С, зниження апетиту.

За 10 днів до захворювання виїжджав у лісову місцевість де був укушений кліщем. При огляді: у свідомості, адекватний, температура тіла 38,4°С, АТ 110/60 мм рт.ст., Ps 64 на хвилину. Висипки на тілі немає. Присутні явища склериту, кон’юнктивіту. У ротоглотці - енантема на слизовій оболонці. Тони серця приглушені, в легенях везикулярне дихання, хрипів не виявлено. Пальпація живота не болюча; печінка, селезінка не збільшені. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга слабо позитивний з обох боків. Парезів, порушень чутливості не виявлено. У загальному аналізі крові – помірний лейкоцитоз, лімфопенія, збільшена ШОЕ. У спиномозковій рідині – незначний лімфоцитарний плеоцитоз.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 170 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Хвороба Лайма.

2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспінальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в динаміці.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при необхідності гормони та симптоматичне лікування.

Задача 171 (т.14.1).

Хворий Б., 21 рік, поступив із скаргами на підвищення температури тіла до 37,9°С, м’язовий біль, артралгії, нудоту, інтенсивний головний біль, що вимагає прийняти вимушене положення (сидячі). Хворіє 5-й день, захворювання розпочалося гостро, з’явилися артралгії, міальгії, температура тіла підвищилася до 39°С. Через 2 дні помітив кільцеподібну пляму у лівій пахвовій ділянці, у місці, де за 2 тижні до цього виявив кліща, якого видалив самостійно. Приймав ібупрофен, діазолін, аспірин, по медичну допомогу не звертався. У подальшому температура трохи знизилася, але з’явився і швидко посилився головний біль, нудота, блювання. З підозрою на кліщовий енцефаліт хворого госпіталізовано до інфекційного відділення.

Об’єктивно: стан важкий. Хворий збуджений, багатослівний. Висипки на тілі немає, слизова ротоглотки – без катаральних змін. Помірне збільшення пахвових лімфовузлів зліва. Тони серця приглушені, у легенях – везикулярне дихання. Живіт м’який, при пальпації не болючий, печінка та селезінка не збільшені. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга позитивний з обох боків. Парезів, паралічів немає. АТ 130/80 мм рт.ст., пульс 96 на хв., задовільних властивостей, температура 37,5°С. Стілець, діурез не порушені.

1. Клінічний діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 171 (т.14.1) Еталон відповіді:

1. Системний кліщовий бореліоз.

2. Епід.анамнез, клініка, об-не обстеження, ЗАК, ЗАС, виявлення збудника в цереброспинальній або синовіальній рідині, іноді в крові, ПЛР, РНГА, РНІФ, ІФА з наростанням титру антитіл в динаміці.

3. Антибіотики широкого спектру дії до 10 днів, НПЗЗ, при необхідності гормони та симптоматичне лікування.

Задача 172 (т.17.2).

Хвора М., 62 роки, захворіла гостро з підвищення температури до 39,8°С з ознобом, інтенсивним головним болем, ломотою в тілі. Турбували збільшення і болючість пахових лімфовузлів справа, набряк правої гомілки і гіперемія шкіри з чіткими контурами.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження

3. План лікування.

Задача 172 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха правої гомілки, еритематозна форма.

2. Дані клінічного обстеження, ЗАК, ЗАС, огляд хірурга, ЕКГ.

3. Етіотропне лікування:бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис.ОД/кг на добу 7-10 днів. Також застосовують лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З метою протирецидивного лікування показано введення біциліну-5 по 1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Показана протизапальна і жарознижуюча терапія.

Задача 173 (т.17.2).

Хворий 58 років, тривалий час страждає варикозною хворобою, хронічним тромбофлебітом нижніх кінцівок, ожирінням 3 ст. Вчора помітив появу гарячки, свербіж шкіри лівої гомілки, після незначної травми стопи. Об'єктивно: температура тіла 39,8°С, шкіра гомілки яскраво-червоного кольору, гаряча на дотик, зона гіперемії чітко відокремлена з нерівними краями у вигляді язиків полум'я. Визначається помірно збільшені болючі пахові лімфатичні вузли.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 173 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха лівої гомілки, еритематозна форма.

2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ.

3. Антибактеріальна терапія:бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис.ОД/кг на добу 7-10 днів. Застосовують лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З метою протирецидивного лікування показано введення біциліну-5 по1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Показана протизапальна і жарознижуюча терапія.

Задача 174 (т.17.2).

Хвора А., 45 років, скаржиться на слабкість, гарячку, біль і почервоніння лівої щоки і носа справа. Хворіє 2-й день. Пов'язує захворювання з миттям обличчя холодною водою. Під час огляду: температура тіла 37,8°С, збільшені і болючі підщелепні лімфатичні вузли, межа між здоровою шкірою і ураженою чітка, в ділянці гіперемії є кілька міхурців наповнених геморагічним вмістом.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 174 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха обличчя, бульозно-геморагічна форма.

2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ.

3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис. ОД/кг на добу 7-10 днів, або лінкоміцин, оксацилін, цефтріаксон, ампіцилін. З протирецидивною метою вводять біцилін-5 по 1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Протизапальна і жарознижуюча терапія,а також місцеве лікування розчином риванолу або фурациліну.

Задача 175 (т.17.2).

Хвора С, 52 роки, скаржиться на слабкість, головний біль, підвищення температури тіла до 39,4°С. Захворіла гостро напередодні, сьогодні виникло відчуття розпирання і тупий біль у правій гомілці, почервоніння шкіри. Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості, набряк гомілки і ступні, різка гіперемія нижньої третини гомілки чітко відокремлена від здорової шкіри, в ділянці пораження є міхур наповнений прозорою рідиною. В аналізі крові: лейкоцитів - 12,6*10%, ШОЕ – 42 мм/год, Е-0%, П-10%, С-73%, Лімф - 11%, М-4%.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 175 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха правої гомілки, бульозна форма.

2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ.

3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис. ОД/кг на добу 7-10 днів, або цефтріаксон, оксацилін, ампіцилін. З проти рецидивною метою - біцилін-5 по 1,5 млн. ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Протизапальна,жарознижуюча терапія, місцеве лікування розчином риванолу або фурациліну.

Задача 176 (т.17.2).

До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на збільшення та болючість аксілярних л/в справа. З анамнезу відомо, що 3 тижні тому, його подряпала кішка. Об'єктивно: на місці подряпин відмічається декілька пустул. Температура тіла нормальна, аксілярні л/в справа до 2 см в діаметрі, болючі на дотик, не спаяні між собою.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 176 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Феліноз.

2. Клінічне,об’єктивне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, біоптати з лімфатичних вузлів.

3. Антибіотики широкого спектру дії, десенсибілізуюча, протизапальна терапія, УВЧ, діатермія на уражені лімфатичні вузли.

Задача 177 (т.17.2).

Хвора, 43 роки, скаржиться на висип на шкірі правої руки, біль, слабкість, підвищення температури до 38,5°С. Захворіла гостро, 2 роки тому перенесла мастектомію, після чого страждає лімфостазом правої верхньої кінцівки. Об'єктивно: відсутня права молочна залоза, на правій руці виражений лімфостаз; на передпліччі, ліктьовому суглобі і нижній третині плеча є гіперемія без чітких контурів, в ділянці пораження є поодинокі геморагічні елементи.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 177 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Бешиха правої верхньої кінцівки, геморагічна форма, лімфостаз.

2. Клінічне обстеження, ЗАК, ЗАС, ЕКГ, огляд хірурга.

3. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцилін кожні 3 години по 200-400 тис. ОД/кг на добу 7-10 днів, або цефтріаксон, ампіцилін, оксацилін. З протирецидивною метою-біцилін-5 по 1,5 млн ОД 1 р/міс. 1-1,5 року. Для зменшення лімфостазу призначають лідазу.

Задача 178 (т.17.2).

Ветеринарний лікар звернувся зі скаргами на значне збільшення та болючість л/в зліва в аксілярній ділянці, а також наявність нориці й виділення гнійного вмісту. Об'єктивно: лімфатичні вузли збільшені до 4 см болючі, не спаяні. В проекції одного з них є нориця, з якої виділяється гній. Посів гнійного вмісту на поживні середовища росту не дав.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 178 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Феліноз.

2. Клінічне,об’єктивне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, посів гною з лімфатичних вузлів.

3. Антибактеріальна терапія, хірургічне лікування, протизапальна і десенсибілізуюча терапія.

Задача 179 (т.17.2).

Хвора С.,18 років, скаржиться на відчуття «піску» в лівому оці, набряк повік і щоки. Оглянута окулістом і встановлений діагноз - кон'юнктивіт лівого ока. У зв'язку з наявністю набряку лівої щоки та привушної ділянки направлена на консультацію до інфекціоніста з підозрою на паротитну інфекцію. Вдома утримує кішку сіамської породи. Об'єктивно: набряк лівого ока, виділень немає, збільшені навколовушні лімфатичні вузли. Кон'юктива лівого ока гіперемійована, виявляються дрібні просовидні гранульоми.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 179 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Феліноз.

2. Клінічне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, біоптати з уражених лімфатичних вузлів.

3. Антибактеріальна терапія, десенсибілізуюча, протизапальна терапія, УВЧ, діатермія на уражені лімфатичні вузли.

Задача 180 (т.17.2).

Хворого К., 15 років, турбують біль і припухлість в обох підпахвинних ділянках, гнійні виділення справа, підвищена температура тіла. Госпіталізований в хірургічне відділення з приводу двобічного підпахвинного лімфаденіту, з нагноєнням справа. Дитина часто грається з домашньою кішкою. Батько дитини на обліку в протитуберкульозному диспансері. З причини неефективності антибіотикотерапії цефтріаксоном викликаний консультант-інфекціоніст та фтизіатр. Об'єктивно: на обох передпліччях множинні папульозні і пустульозні елементи, двобічне збільшення і болючість аксілярних лімфовузлів, помірна болючість, шкіра над ними злегка гіперемійована, справа є нориця із гнійними виділеннями. Посів гною росту мікрофлори не дав.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 181 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. Феліноз.

2. Клінічне обстеження, епід.анамнез, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, посів гною з уражених лімфатичних вузлів.

3. Антибактеріальна терапія, хірургічне лікування, протизапальна і десенсибілізуюча терапія.

Задача 182 (т.17.2).

Хворий С, 26 років, ВІЛ-інфікований, 2 тижні тому у нього збільшилися лімфовузли у паховій ділянці. Згодом збільшились й інші групи лімфовузлів, зросла температура тіла до 38,5°С, пальпуються збільшені печінка і селезінка. Вдома тримає кішку сіамської породи.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. План лікування.

Задача 182 (т.17.2) Еталон відповіді:

1. ВІЛ-інфекція, феліноз.

2. Епід.анамнез, клініка, об’єктивне обстеження, РЗК, в/шкірна алергічна проба з спорідненим або гомологічним антигеном, ЗАК, ІФА, ПЛР, біоптати з уражених лімфатичних вузлів.

3. Антиретровірусна терапія, антибактеріальна терапія, протизапальна, десенсибілізуюча терапія.

Задача 183 (т.17.1).

Пацієнт Ф., 28 р., захворів гостро через 1 міс після укусів у руку кота , який потім зник. Захворювання почалося з появи неприємних відчуттів у ділянці укусу (печіння, тягнучий біль з іррадіацією до центру, свербіж, гіперестезія шкіри). На цей момент рана вже цілком зарубцюватися.

Об’єктивно: стан вкрай важкий, свідомість затьмарена, іноді марить, лежить на кушетці нерухомо, параліч нижніх кінцівок. Пульс 130 ударів у хвилину, дихання переривчасте - 50 у хвилину.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування

Задача 183 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Сказ, паралітична стадія.

2. Клінічні і об’єктивні дані, епід.анамнез, біологічна проба, м-д флюоресціюючих антитіл, гістологічно - виявлення тілець Бабеша-Негрі у мозочку і гіпокампі.

3. Ізоляція хворого і захист від зовнішніх подразників, заспокійливі, спазмолітики, снодійні, наркотичні, проти судомні засоби (промедол, хлоралгідрат, аміназин, гексенал). Засоби для підтримання серцево-судинної та дихальної систем, проводять люмбальну пункцію для зниження ВЧТ. При необхідності - трахеотомія і ШВЛ.

Задача 184 (т.17.1).

Пацієнт, 58 р., захворів гостро. Упродовж останнього місяця хворий любив бігати босоніж. Звернувся зі скаргами на біль і скутість рухів нижньої щелепи, м'язів живота і спини, утруднене ковтання. Згодом у нього з'явилося тонічне напруження і судомне скорочення жувальних м'язів, яке утруднювало відкривання рота.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування

Задача 184 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Правець, судомний період.

2. Клінічні і об’єктивні дані, мікроскопія тканин в мазках-відбитках, бактеріологічне дослідження посівів матеріалу з рани на середовище для анаеробів, РНГА з імуноглобуліновим правцевим діагностикумом.

3. Створення умов щодо запобігання дії зовнішніх подразників. Хірургічна обробка рани з обколюванням рани протиправцевою сироваткою 10000 ОД за Безредком. Нейтралізація токсину - введення протиправцевої сироватки, одноразове, з попередньою десенсибілізацією за Безредком 1500-2000 МО/кг, в/м або в/в. Введення протиправцевого людського Ig, але не більше 1500 МО також правцевого анатоксину по 0,5-1 мл в/м кожні 3-5 днів 3-4 рази. Застосовують протисудомні препарати, для усунення ацидозу, порушення водно-сольового і білкового балансу - лужні розчини, плазму крові, альбумін. При необхідності - годування через зонд.

Задача 185 (т.17.1).

Хвора С., 28 р., через 8 днів після травми стопи скаржилась на напруження м'язів потилиці, спини, живота. На третій день хвороби – тонічне напруження всіх груп м'язів. При огляді: t – 38,9°С, свідомість не порушена. Пульс 112 у хв., ритмічний, задовільних властивостей, АТ 120/70 мм рт.ст. Рота відкриває неповністю, язик вологий, вкритий білим нашаруванням. Генералізовані судоми кожні 15–20 хв.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Який основний метод лікування цієї хворої?

Задача 185 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Правець, судомний період, тяжкий перебіг.

2. Клінічне і об’єктивне обстеження, мікроскопія тканин в мазках-відбитках, бак.дослідження посівів матеріалів з рани на середовища для анаеробів, РНГА з імуноглобуліновим правцевим діагностикумом.

3. Запобігти діям зовнішніх подразників. Хірургічна обробка рани з обколюванням рани протиправцевою сироваткою 10000 ОД за Безредком. Нейтралізація токсину - одноразове введення протиправцевої сироватки з попередньою десенсибілізацією за Безредком 1500-2000 МО/кг, в/м або в/в, протиправцевий людський Ig не більше 1500 МО. Введення правцевого анатоксину по 0,5-1 мл в/м кожні 3-5 днів 3-4 рази. Годування через зонд, протисудомні, лужні розчини, плазма крові, альбумін.

Задача 186 (т.17.1).

Фермер Ц., звернувся за медичною допомогою. Він повідомив, що 2 год тому досить сильно порізав стопу. Відомості про будь-яку імунізацію пацієнта відсутні.

1. Якою інфекцією може заразитися означений пацієнт?

2. Які обстеження необхідно провести даному хворому.

3. Вкажіть лікарську тактику щодо цього пацієнта.

Задача 186 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Правець.

2. Анамнез хвороби, клініка, об’єктивне обстеження, мікроскопія мазків-відбитків, бак.посіви па середовища для анаеробів, РНГА з имуноглобуліновим правцевим діагностикумом.

3. Екстренна імунізація - якщо хворий знає, що був щеплений, то одноразово вводять 0,5 мл правцевого анатоксину. Якщо не щеплений чи не пам’ятає - проводять активно-пасивну імунізацію - вводять п/ш 0,5 мл ПА і в/м 3000 МО протиправцевої сироватки або 3 мл протиправцевого донорського Ig за Безредком.

Задача 187 (т.17.1).

Домашня собака покусала господаря. Протягом двох днів у собаки з'явилися ознаки сказу.

1.Тривалість нагляду за домашніми тваринами, вірогідно зараженими сказом?

2. Які спеціалісти у означеному випадку здійснюють обстеження осередку сказу?

3. Ваша тактика дії відносно постраждалої особи.

Задача 187 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Нагляд за твариною 14 днів.

2. Епідеміолог.

3. Введення 0,5 мл/кг антирабічного Ig за Безредком і через 24 години проведення курсу щеплення антирабічною вакциною по 5 мл 20-25 ін’єкцій, а далі по 5 мл на 10, 20, 30 день після закінчення основного курсу.

Задача 188 (т.17.1).

Будівельник У., 58 р., звернувся в травматологічний пункт з приводу колотої рани гомілки. Травму отримав на роботі, 2 дні тому. При госпіталізації: стан задовільний, температура тіла 37,1°С. Шкірні покриви звичайного кольору, підвищена пітливість. Кути рота відтягнуті нагору, очні щілини звужені. Ліва стопа набрякла, гіперемійоване, на підошві наявна колота рана з незначним кров’янистим виділенням.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Яке лікування слід використати для термінової профілактики хворому?

Задача 188 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Правець.

2. Клінічне і об’єктивне обстеження, мікроскопія мазків-відбитків, бак.посів матеріалу з рани на середовище для анаеробів, РНГА з правцевим діагностикумом.

3. Прищепленим - 0,5 мл протиправцевого анатоксину через 3-5 днів 3-4 рази на курс. Неприщепленим-0,5 мл п/ш ПА, 3000 МО протиправцевої сироватки або 3 млн. протиправцевого донорського Ig за Безредком.

Задача 189 (т.17.1).

Хворий 34 років, водій, скаржиться на слабкість, серцебиття, пітливість, відчуття незрозумілої тривоги та страху смерті. Під час огляду у відповідь на відкривання крану з водою з’явилося сильне збудження, судоми м’язів обличчя, неможливість вдиху, гіперсалівація. Зіниці розширені. У ділянці лівої кисті рубець червоного кольору, що піднімається над поверхнею шкіри. За 2 місяця був укушений у праву руку лисицею, яку підібрав на дорозі. У лисиці визначався в’ялий рух, гіперсалівація. Рану хворий змащував розчином йоду, за медичною допомогою не звертався.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 189 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Сказ.

2. Епід.анамнез, клініка, об’єктивне обстеження, м-д флуоресціюючих антитіл, біологічна проба, виявлення тілець Бабеша-Негрі.

3. Захист від дії зовнішніх подразників, заспокійливі, спазмолітини, снодійні, протисудомні, наркотичні препарати, а також серцево-судинні, проведення люмбальної пункції для зниження ВЧТ. При необхідності трахеотомія та ШВЛ.

Задача 190 (т.17.1).

Ветеринар, 48 р., звернувся за медичною допомогою. Він повідомив, що 2 години тому його покусала в обличчя бездомна собака, якій він перев'язував рану. Після цього собака втекла.

1.Призначте повний курс обстеження.

2. Лікування даного хворого.

3. Які санітарно–епідеміологічні заходи необхідно призначити щодо тварини, яка покусала ветеринара?

Задача 190 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Клініка, об-но, ЗАК, ІФА, біологічна проба.

2. Мильний розчин для обробки рани, введення 0,25 мл/кг антирабічного Ig або антирабічної вакцини 3-5 мл 2-4 рази.

3. Спостереження за собакою 14 днів, якщо з’явились ознаки хвороби - провести курс вакцинації згідно з інструкцією.

Задача 191 (т.17.1).

Мисливець З., 28 р., був укушений пораненою ним лисицею в пальці, руки і лице. Через місяць, 02.12, почали турбувати незначні болі і свербіння в ділянці укусу, вночі не спав. Температура – 37,1°С. 03.12 – температура 38,2°С, біль голови, під час спроби пити – судороги ковтальних м'язів. Хвиля повітря (протяг) викликає також судороги. Іноді чогось боїться (острахи). Госпіталізований. 04.12, збуджений, дотик до шкіри, вигляд і шум води, що ллється, викликають у хворого судороги ковтальних і дихальних м'язів. Просить їсти, але відмовляється пити. Виражені: мідріаз, пітливість, тахікардія. Мова невиразна, свідомість ясна. 05.12 – напад психомоторного збудження, кидається, благає про допомогу, має зорові галюцинації, надмірні виділення пінистої слини. Під вечір заспокоївся, лежить нерухомо: параліч верхніх і нижніх кінцівок. 06.12 – помер.

1. Діагноз.

2. Яку екстрену профілактику слід було провести.

3. Лікування.

4. План секційного обстеження померлого.

Задача 191 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Сказ.

2. Введення 0,25 мл/кг антирабічного Ig, антирабічної вакцини 3-5 мл 2-4 рази. Якщо за 14 днів спостереження за твариною вона захворіла, то вводять антирабічний Ig та антирабічну сироватку по 5 мл 20-25 ін’єкцій на курс, далі 5 мл на 10, 20, 30 день після основного курсу.

3. Захист від зовнішніх подразників, заспокійливі, снодійні, протисудомні, спазмолітини,наркотичні препарати, підтримання ССС та дихальної систем, люмбальна пункція, трахеотомія та ШВЛ.

4. Виявлення тілець Бабеша-Негрі в гіпокампі та мозочку.

Задача 192 (т.17.1).

Будівельник Ж., 25 р., після колотого поранення гомілки, видалив скалку та змазав рану спиртовим розчином йоду. За медичною допомогою не звертався. Через 10 днів у ділянці рани з'явились тягучі болі, а навколо неї – напруження і посмикування м'язів. Від незначних подразників хворий здригався, йому стало важко жувати. Після госпіталізації, на другий день хвороби, стан середньої важкості, свідомість ясна, температура 38,2°С. Обличчя мокре від поту, сардонічна посмішка. Відкривання рота утруднене. М'язи тіла напружені, особливо – черевної стінки, спини і потилиці. На 3-й день хвороби посилився загальний м'язовий тонус і пітливість, два-три рази за годину – болючі тонічні судороги усіх м'язів обличчя, тулуба, кінцівок, затримка дихання. Судороги виникають навіть від скрипу дверей, дотику, розмови. Під час годування – судороги глоткових м'язів. Для припинення судорог у пацієнта застосовували нейроплегичну суміш (аміназин, димедрол, промедол). Хворий одержував бензилпеніцилін, дезинтоксикаційні і серцеві засоби. У відділенні реанімації перебував 8 днів. Виписаний на 35-й день хвороби.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Оцінити адекватність і повноцінність призначеного лікування.

Задача 192 (т.17.1) Еталон відповіді:

1. Правець.

2. Анамнез хвороби, клініка, об-но, ЗАК, біологічна проба.

3. Було необхідно введення протиправцевої сироватки в/м після десенсибілізації за Безредком, а також введення протиправцевого людського Ig, протиправцевого анатоксину по 0,5-1 мл в/м кожні 3-5 днів 3-4 рази.

91