28. Сутність посередницької діяльності та основні види посередників у сучасній міжнародній торгівлі.

торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів та виконуваними за дорученням постачальника (виробника чи експортера / імпортера) незалежним від нього торговим посередником на основі укладеного між ними угоди та окремого доручення. До торгово-посередницьких операцій у світовій практиці відносять також такі види діяльності як заготівельна, постачальницько-збутова і торговельна діяльність, опосередковувані, як правило, договорами купівлі-продажу. При цьому фірми, які здійснюють ці операції, є незалежними. Вони не є виробниками і кінцевими споживачами знаходиться у сфері реалізації продукції і здійснюють будь-які операції з товаром на свій розсуд. В основному вони займаються комерційною діяльністю, при цьому великі посередники іноді виконують і виробничі операції, пов'язані в основному з обробкою закуповуваних і реалізованих ними товарів, транспортуванням, страхуванням, складуванням товарів, проте ці функції підпорядковані реалізації комерційних операцій.

Залежно від характеру взаємовідносин між виробником-експортером і торговим посередником, а також від функцій, виконуваних торговим посередником, можна виділити декілька видів торгово-посередницьких операцій: операції з перепродажу, комісійні, агентські та брокерські. Операції з перепродажу - це операції які здійснюються торговим посередником від свого імені і за свій рахунок. Це означає, що торговий посередник сам виступає стороною договору як з експортером (тут і далі мається на увазі експортер-виробник), так і з кінцевим покупцем, і стає власником товару після його оплати. Комісійні операції - передбачає вчинення однією стороною, що іменується комісіонером, за дорученням іншої сторони, що іменується комітентом, угод від свого імені, але за рахунок комітента. Взаємовідносини між комітентом і комісіонером регулюються договором комісії (комісійний договір). Агентські операції - є операції в торгівлі, які полягають у дорученні однією стороною, що іменується принципалом, не залежній від неї іншій стороні, що називається агентом (торговельним, комерційним), здійснення фактичних, і юридичних дії, пов'язаних з продажем або купівлею товару на обумовленій території за рахунок та від імені принципала. Агентські операції здійснюються на основі більш-менш тривалого (зазвичай багаторічного) угоди, іменованого агентською угодою.

Залежно від характеру здійснюваних операцій розрізняють такі види торгово-посередницьких фірм: торгові, комісійні, агентські, брокерські, фактори. Торговельні фірми - це, як правило, здійснюють операції за свій рахунок і від свого імені. Працюють в основному з постійними постачальниками і підтримують з ними тривалі відносини. За характером здійснюваних операцій торгові фірми поділяються на торгові доми, експортні, імпортні, оптові, роздрібні фірми, дистриб'ютори, стокісти [11].

Для агентських фірм характерні представництво на тривалий термін і тісний контакт з принципалом. Юридично вони завжди зберігають від них повну незалежність За розташуванням агентські фірми поділяються на агентів в країні принципала (експортний агент, агент-резидент) і агентів в іноземній державі (закордонний збутової агент, закордонний закупівельний агент) Брокерські фірми (brokers) - це особливий вид посередницьких фірм, в обов'язки яких входить функція звести контрагентів За законами деяких країн брокери не можуть виступати самі покупцями або продавцями товарів, які їм доручено продати чи купити.

29. Поняття визначення митної вартості товарів. Розрахунок митної вартості за методами віднімання та додавання вартості.

Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.

У разі якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) імпортних товарів продається на території України покупцю, що не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі витрати, пов'язані із збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом, якщо тільки цифри декларанта не є несумісними з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортних) товарів того ж класу або виду. Якщо дані декларанта несумісні з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом. При визначенні комісійних або звичайних прибутків та загальних витрат віднесення товарів до "товарів того ж класу або виду" повинно здійснюватися в кожному конкретному випадку з посиланням на відповідні обставини; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат; 3) сум ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну. Посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти одержувати доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена в країні - виробникові товарів органами влади України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни - виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки.