Тема 4. Середовище операційної системи ms-dos Лекція 6

Операційна система – це комплекс програм, що забезпечує:

• керування апаратними складовими системи на програмному рівні;

• керування ресурсами системи;

• керування виконанням програм;

• діалог користувача з системою.

Операційна система складається з:

• файлової системи;

• командного процесора (інтерпретатора команд);

• драйверів зовнішніх пристроїв.

Файлова система – це:

• загальна структура, що визначає правила присвоєння імен файлам, організує їх збереження та обробку;

• сукупність файлів, що зберігаються на носії інформації.

Файлова система складається з:

• файлів,

• каталогів,

• спеціальної інформації, що визначає місцезнаходження файлів і каталогів та доступ до них.

В операційній системі MS-DOS (Microsoft Disk Operating System) файл– це пойменований набір інформації, що зберігається на носії інформації.

Кожний файл має оригінальне ім’я, повний склад якого вміщує дві частини:

<ім’я>[.розширення]

Зауваження. Тип інформації, що знаходиться у файлі в багатьох випадках можна визначити за розширенням. Наприклад:

arj, rar, zip – файли з архівами;

bak – файл з резервною копією документа;

bat – командний файл (Batch-файл);

bmp, gif, jpg, pcx, tif – файли, що містять графічну інформацію;

com, exe – файли з готовою до виконання у середовищі операційної системи програмою;

dat – файл з даними;

doc – текстовий документ (здебільше створений у середовищі Microsoft Word);

mdb – файл, що містить базу даних (Microsoft Access);

ppt – файл, що містить презентацію електронного документа (Microsoft PowerPoint);

sys – файл операційної системи;

tmp – файл, що містить інформацію для тимчасового збереження;

txt – текстовий файл;

xls – файл, що містить електронну таблицю (Microsoft Excel).

Правила присвоєння імен файлам:

• ні в імені файла, ні в розширенні не можна вживати заборонені символи (символ пробілу, кома, крапка, ;, :, +, =, *, ?, ", ’, \, /, <, >, [, ];

• не можна присвоювати імена, що закріплені за пристроями (заборонені імена – AUX, COM1, COM2, COM3, LPT1, LPT2, LPT3, LPT4, PRN, NUL, CLOCK$);

• ім’я файла може містити від 1 до 8 символів, а розширення – від 0 до 3 (правило "8 + 3").

Зауваження. У середовищі MS-DOS в імені та розширенні файла використовують латинську абетку. Регістр значення не має.

Характеристики файла:

• ім’я.розширення,

• обсяг в байтах (довжина файла),

• дата створення (формат mm-dd-yy, або dd-mm-yy),

• час створення (формат hh:mm),

• атрибути: A (Archive), H (Hidden), R (Read only), S (System), D (Directory).

Каталог – це файл, у якому реєструються інші файли.

В операційній системі MS-DOS каталоги утворюють ієрархічну структуру.

На кожному гнучкому або жорсткому диску повинен існувати головний каталог, що створюється засобами операційної системи у процесі підготовки диску до подальшого використання. Без наявності головного каталога диск не працездатний. Його ім’я позначається символом \ (Back Slash). Подальша структура каталогів створюється користувачем. Структура каталогів на носії інформації називається деревом каталогів.

Правила присвоєння імен каталогам аналогічні правилам присвоєння імен файлам. Звичайно каталогу розширення не присвоюється.

Місцезнаходження каталога визначається шляхом до нього. Шлях до потрібного каталога складається з ланцюжка імен каталогів, що йому передують (та, можливо, спеціальних символів), що відокремлюються одне від одного символом \ (без пробілів) і може бути:

абсолютним (завжди починається від головного каталога),

відносним (починається від поточного каталога).

Зауваження. Якщо у шляху вказується ім’я каталога, то операційна система орієнтується на підкаталог (SUB-DIR) каталога, що передує, а якщо вказується спеціальний символ .. – на надкаталог (UP-DIR) каталога, що передує.

Специфікація каталога однозначно визначає його положення в структурі дерева каталогів на диску і має вигляд:

[ім’я диска\]<шлях\ім’я каталога>

Специфікація файла однозначно визначає його місцезнаходження в структурі дерева каталогів і має вигляд:

[ім’я диска\]<шлях\ім’я файла.розширення>

Операційна система MS-DOS може працювати з групою файлів як з неподільною структурою.

Для організації групи використовують шаблони. Шаблон – це ім’я та розширення файла, в якому використовуються метасимволи * (зірочка) та ? (знак питання).

Метасимвол * означає, що починаючи з позиції, де він знаходиться, в імені та/або розширенні файла можуть бути будь-яка група допустимих символів.

Метасимвол ? означає, що в позиції, де він знаходиться, в імені та/або розширенні файла може бути будь-який один допустимий символ.

Командний процесор – програма, що сприймає команди, які вводяться з клавіатури або з командного файла та виконує їх.

Основні функції командного процесора:

• прийом та аналіз команд, що вводяться з клавіатури,

• виконання внутрішніх команд,

• завантаження і виконання зовнішніх команд, утиліт та прикладних програм (файлів з розширеннями .com та .exe).

Драйвери зовнішніх пристроїв – спеціальні програми, що керують роботою зовнішніх пристроїв. Драйвери поділяють на стандартні та драйвери, що завантажуються.