Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
438629_BF384_shpora_civilne_pravo_ukra_ni_zagal...docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
190.5 Кб
Скачать
  1. Способи, строки та місце виконання зобов'язання.

Виконання зобов'язання - це вчинення боржником саме тих дій, які він повинен виконати в силу договору чи закону, тобто передати річ, виконати роботу, надати послугу, відшкодувати. Строки виконання зобов'язання можуть бути визначені законом, договором або моментом витребування.

Для належного виконання зобов'язання суттєву вагу має місце виконання. Відповідно до Кодексу виконання повинне бути проведене: а) за зобов'язаннями про передачу нерухомого майна -за його місцезнаходженням; б) за зобов'язаннями про передання товару, що передбачає перевезення цього товару або, - за місцем здавання товару першому перевізникові для передання його кредиторові; в) за іншими зобов'язаннями боржника про передання товару- за місцем виготовлення або зберігання майна, якщо це місце було відоме кредитору на момент виникнення зобов'язання; г) за грошовими зобов'язаннями - за місцем проживання кредитора на момент виникнення зобов'язання; д) в ін випадках - за місцем проживання боржника, а якщо боржник юридична особа - за її місцезнаходженням.

Спосіб виконання визначається предметом і змістом виконання. За загальним правилом, зобов'язання не може виконуватися за частинами, якщо інше не випливає з договору, закону чи звичаїв ділового обігу.

  1. Поняття та види забезпечення виконання зобов'язання.

Загалом ці способи забезпечення зобов’язань поділяють на зобов'язально-правові та речово-правові. До першої групи віднесено неустойку, поруку, гарантію та завдаток, до другої - заставу і притримання.

Способи забезпечення виконання зобов'язання мають спільну мету: надати кредитору додаткову можливість отримати належне йому за зобов'язанням. Кожен зі встановлених способів обумовлює поруч з головним (основним) зобов'язанням нове зобов'язання, яке є додатковим до головного, тобто має акцесорний характер. З цього випливає, що додатковим зобов'язанням можна забезпечувати лише дійсні вимоги, тобто такі, які реально існують на момент укладення правочину.

Якщо недійсним буде основне зобов'язання, то, відповідно, недійсними стають і будь-які способи забезпечення його виконання. Правочин щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов'язання має бути укладено тільки в письмовій формі незалежно від форми основного зобов'язання. Недодержання письмової форми спричиняє недійсність правочину щодо встановлення способів забезпечення виконання. Способи, які забезпечують виконання зобов'язань, встановлюють в інтересах кредитора.

  1. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи ін встановлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов'язаний сплатити або передати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов'язання. Предметом неустойки крім грошової суми може бути рухоме і нерухоме майно. Право на неустойку виникає незалежно від того, чи зазнав кредитор збитків унаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються.

Неустойкою може бути забезпечена тільки дійсна вимога, бо недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Коли предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений угодою сторін. Залежно від особливостей визначення розміру неустойки і характеру порушення є такі різновиди неустойки: штраф і пеня. Штраф -це неустойка у твердо визначеній грошовій сумі, яка стягується одноразово у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Пеня - це неустойка, яка обчислюється у відсотковому відношенні відносно розміру платежу за кожний день прострочення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]