10.Інтегральні характеристики особистості як фактори професійного розвитку педагога і менеджера в освіті.

Для того, щоб бути затребуваним, привабливим і ефективним, вчитель має відповідати потребам практики, вимогам часу, тим перспективам, що окреслюються в процесі суспільної трансформації. Життя висуває перед учителем ряд вимог, які визначають основні напрями формування та розвитку особистісних характеристик сучасного вчителя. Серед них, зокрема, слід виділити: а) поглиблення і розширення наукового світогляду вчителя; б) підвищення загальної культури особистості вчителя – політичної, моральної, естетичної; в) постійне оновлення наукових знань, раціональної складової особистості вчителя; г) кристалізація вольових якостей вчителя; д) підвищення педагогічної майстерності; ж) поглиблення органічного зв’язку вчителя з життям, соціальною практикою; з) утвердження активної життєвої позиції вчителя.

У центрі процесу формування та розвитку особистості сучасного вчителя має бути вдосконалення його світогляду, який є цементуючим чинником розумового, морального, естетичного розвитку особистості, надає поведінці цілеспрямованості, сприяє реалізації гуманістичних ідеалів.

В умовах тотального ідеологічного контролю світоглядне самовдосконалення вчителя мало умовний характер. На сучасному етапі практично кожен вчитель може рухатися шляхом самовдосконалення власного світогляду. Звичайно, ліпше за все це робити на основі освоєння світоглядного матеріалу з царини гуманітарних дисциплін, передусім із педагогіки, а також із природничих – біології, фізики, астрономії тощо. Адже науковий світогляд є системою наукових знань людини, її поглядів, переконань та ідеалів, в яких уособлюється її ставлення до розвитку природи, суспільства, її свідомість і які визначають її суспільно-політичну, морально-етичну позицію та поведінку в різних сферах життя. Тому в формуванні світогляду сучасного вчителя важливе значення має виконання умов, що допомагають перетворювати наукові знання на систему поглядів і переконань. Насамперед – це глибоке осмислення інформації. Чим глибше проникає думка вчителя в сутність наукових ідей, понять, законів, тим ширшими стають можливості для формування його поглядів і переконань. Зокрема, для перетворення знань на погляди і переконання належна увага має приділятися науковому доведенню, обґрунтуванню, з’ясуванню причинно-наслідкових зв’язків, умінню переконувати, використовуючи педагогічну техніку та новітні технології. В умовах модернізації сучасного суспільства одним із елементів соціальних перетворень в Україні має стати орієнтація на інформаційне суспільство як модель соціальної організації. Разом із тим процеси соціальної модернізації та національно-державного будівництва можуть здійснюватися тільки на основі радикальних змін культури суспільства, його ціннісних орієнтирів та мотивів діяльності. У найзагальнішому аспекті ці зміни стосовно формування і розвитку особистісних характеристик сучасного вчителя можна визначити як форму принципово нового типу його зв’язку з суспільством, культурою, в результаті чого формується нове соціокультурне середовище діяльності педагога. На перший план виходять процеси самодетермінації, самовизначення власних ціннісних орієнтирів на основі безпосередньої інтеріоризації культурних цінностей, які набувають характеру етичного виміру індивідуального та соціального буття. В дисертації розвивається концепція формування “вчителя-європейця” як людини, яка, по-перше, відкрита для світу, з повагою ставиться до культури різних народів та спрямована на діалог із іншими культурами; по-друге – мобільна у своєму розвитку і праці, тобто здатна до змін, до сприйняття нового, до системного мислення, розуміння взаємозв’язків і взаємозалежностей у суспільному розвитку; по-третє – є професіоналом своєї справи, якому притаманні особистісна відповідальність за свій неперервний професійний розвиток, наукова обґрунтованість та творчий характер практичної діяльності, неперервна і системна освіта та професійна підготовка. Всебічний розвиток сучасного вчителя передбачає формування загальнолюдських норм життєдіяльності, а також добра, краси, істини, свободи й совісті, поваги та любові. За цими показниками, тобто з позицій загальнолюдської моралі, в повсякденному житті оцінюється вихованість кожного суб’єкта, а вчителя – перш за все. Адже саме він має прищеплювати ці чесноти дітям, які обов’язково порівнюватимуть усе сказане ним із поведінкою самого педагога.

Реалізація у практиці завдань розвитку творчої особистості менеджера – основне призначення гуманістично-орієнтованої навчально-виховної системи. Для цього вузи повинні мати професорсько-викладацькі кадри, які можуть творчо діяти в такій системі з врахуванням наступних факторів:

• самоутворювальних чинників, якими є принципи, цільове призначення і система задач у навчанні та вихованні творчої особистості менеджера;

• розробленої гуманістично-орієнтованої педагогічної технології;

• педагогічного інструментарію, потрібного для функціонування методичної системи в межах навчально-виховної системи у вищій школі;

• засобів і кадрів управління навчально-виховною системою.

Враховуючи наведені дослідження, доцільно запропонувати заходи щодо підвищення ефективності розвитку творчої особистості менеджера в умовах гуманізації вищої освіти:

• розумне використання різноманітних психологічних і педагогічних засобів викладачами;

• викладачі потрібні пом’якшувати взаємини зі студентами, допомагати їм виразити і реалізувати себе як особистість;

• високий рівень професійності науково-педагогічного працівника, глибоке розуміння ним психології студентів, любов і повага до них;

• великі духовні та душевні зусилля від педагога для забезпечення найсприятливих умов щодо розвитку творчої особистості студента;

• впровадження кредитно-модульної системи для оцінки значущих якостей студентів-менеджерів як творчих особистостей.

Отже, характер суспільства повністю залежить від того, що творчі люди думають і що роблять. Тому активним і творчим людям потрібно дати максимум можливостей для вільного виявлення їхніх планів, намірів, задумів, прагнень.