5.5. Визначення і фіксація центрального
СПІВВІДНОШЕННЯ ЩЕЛЕП, ДІАГНОСТИКА
ПАТОЛОГІЧНА СТЕРТІСТЬ
Визначення і фіксація центральної оклюзії при малих дефектах зубних рядів в бічних ділянках (за допомогою гіпсу)
Матеріальне забезпечення:
фантом з малим дефектом зубного ряду на верхній або нижній щелепі; гіпс; 3 % сольовий розчин; колба для замісу гіпсу; шпатель для замісу гіпсу; оглядовий набір (пінцет, зонд, дзеркало).
Методика проведення:
Перевірити зімкнення зубних рядів в положені центральної оклюзії.
Налити в колбу 50 мл сольового розчину, потім, досипаючи гіпс і ретельно перемішуючи, довести до консистенції густої сметани.
Виготовляють гіпсовий валик завдовжки 3-4 см і шириною 1,0-1,5 див.
Вводять гіпсовий валик в порожнину рота і разі вміщають його в області дефекту зубного ряду.
Змикають зубні ряди в положенні центральної оклюзії.
Після тверднення гіпсу розмикають зуби, якщо гіпсове відтиснення зламалося, акуратно удаляють всі його частини і віддають в технічну лабораторію.
Вимоги до оклюзійного гіпсового валика:
При витяганні гіпсовий валик повинен бути розламаний на 2-3 частини.
Уламки валика повинні легко складатися в єдине ціле.
Валик повинен надійно фіксувати зубні ряди в положенні центральної оклюзії.
Визначення і фіксація центральної оклюзії при малих дефектах зубних рядів у фронтальній ділянці (за допомогою оклюзійного відтиснення гіпсом)
Матеріальне забезпечення:
фантом з малим дефектом зубного ряду у фронтальній ділянці на верхній або нижній щелепах ,гіпс; 3 % сольовий розчин; колба для замісу гіпсу; шпатель для замісу гіпсу; оглядовий набір (пінцет, зонд, дзеркало).
Методика проведення:
Перевірити зімкнення зубних рядів в положенні центральної оклюзії.
Налити в колбу 50 мл сольового розчину, потім, досипаючи гіпс і ретельно перемішуючи, довести до консистенції густої сметани.
Виготовляють гіпсовий валик завдовжки 3-4 см і шириною 1,0-1,5 см, ділять на 2 частини.
Вводять одну частину гіпсового валика в порожнину рота і прикладають його в області дефекту зубного ряду зсередини до зубів, прикордонних з дефектом.
Змикають зубні ряди в положенні центральної оклюзії.
Переконавшись в тому, що зубні ряди зімкнуті в положенні центральної оклюзії, прикладають другу половину гіпсового валика в області дефекту зубного ряду зовні до зубів,межуючих з дефектом.
7. Після тверднення гіпсу розмикають зуби,якщо гіпсове відтиснення зламалося, акуратно видаляють всі його частини і віддають в технічну лабораторію.
Вимоги до оклюзійного гіпсового валика:
При витяганні гіпсовий валик повинен бути розламаний на 2-3 частини.
Уламки валика повинні легко складатися в єдине ціле.
Валик повинен надійно фіксувати зубні ряди в положенні центральної оклюзії.
Визначення і фіксація центральної оклюзії при малих дефектах зубних рядів (за допомогою силіконового матеріалу)
Матеріальне забезпечення:
фантом з малим дефектом зубного ряду наверхній або нижній щелепі;базисний силіконовий матеріал; оглядовий набір (пінцет, зонд, дзеркало).
Методика проведення:
1. Перевірити зімкнення зубних рядів в положенні центральної оклюзії.
Замішати базисний силіконовий матеріал відповідно до інструкції.
Виготовити валик завдовжки 3-4 см і шириною 1,0-1,5 див.
Вводять силіконовий валик в порожнину рота ірозміщують його в області дефекту зубного ряду.
Змикають зубні ряди в положенні центральної оклюзії.
Після полімеризації маси розмикають зуби, акуратно витягують валик і віддають його в технічну лабораторію.
Вимоги до силіконового оклюзійного валика:
1. Силіконовий валик не повинен мати відтяжок.
2. Він повинен надійно фіксувати зубні ряди в положенні центральної оклюзії.
Визначення і фіксація центральної оклюзії у разі великих дефектів зубних рядів за наявності однієї пари антагоністів з використанням воскових шаблонів з валиками прикусів
Матеріальне забезпечення:
фантом з великим дефектом зубного ряду на верхній і нижній щелепі за наявності однієї пари антагоністів; моделі верхньої і нижньої щелеп з валиками прикусів;уботехнический шпатель; спиртний пальник; оглядовий набір (пінцет, зонд, дзеркало).
Методика проведення:
1. Перевірити відповідність воскових шаблонів з валиками прикусів наступним вимогам:
а) межі воскових шаблонів повинні відповідати межам протезів;б) шаблони повинні щільно прилягати до моди лям;
в) восковий валик повинен розташовуватися строго по середині альвеолярного відростка, ширинау фронтальній ділянці 0,8—10,0 мм, в бічному 1- 1,5 см, на 2-3 мм зубів, що вище залишилися.
Перевірити зімкнення зубних рядів в положенні центральної оклюзії.
Прикусні валики вводяться в порожнину рота,і за допомогою зуботехнічного шпателя проводится їх корекція по висоті. Відстань міжзубами-антагоністами не повинна перевищувати 2-3 мм. Валики повинні щільно стикатися один з одним на всьому протязі.
Також за допомогою зуботехнічного шпателя і спиртного пальника розігрівають валики прикусів на 2-3 мм.
Розігріті валики прикусів вводяться в порожнину рота, зубні ряди змикають в положенні центральної оклюзії.
Після застигання воску і перевірки правиль ної фіксації центрального співвідношення щелеп воскові шаблони витягують з порожнини рота.
Вимоги до валиків прикусів після визначення центральної оклюзії:
Прикусні валики повинні щільно прилягати до моделей.
Також вони повинні бути надійно склеєні між собою
Прикусні валики повинні надійно фіксувати моделі в положенні центральної оклюзії.
Вимоги до валиків прикусів після визначення центральної оклюзії:
Валики прикусів винні щільно прилягати до моделей.
Вони також повинні бути надійно склеєні між собою.
Прикусні валики повинні надійно фіксувати моделі в положенні центральної оклюзії.
Визначення і фіксація центральної оклюзії у разі великих дефектів зубних рядів за відсутності антагоністів з використанням воскових шаблонів з валиками прикусів
Матеріальне забезпечення:
фантом з великим дефектом зубного ряду на верхній і нижній щелепах за відсутності антагоністів;моделі верхньої і нижньої щелеп з валиками прикусів; зуботехнічний шпатель;спиртний пальник; оглядовий набір (пінцет, зонд, дзеркало).
Методика проведення:
1. Перевірити відповідність воскових шаблонів з валиками прикусів наступним вимогам:
а) межі воскових шаблонів винні відповідати межам протезів;
б) шаблони повинні щільно прилягати до моделям;
в) восковий валик повинен розташовуватися строго по середині альвеолярного відростка, ширина у фронтальній ділянці 0,8-10,0 мм, в бічному 1-1,5 см, на 2-3 мм зубів, що вище залишилися.
2. Визначити міжальвеолярну висоту анатомо-фізіологічним методом:
а) використовують папір або лінійку, на підборідок хворого наносять довільну крапку;
б) потім в стані фізіологічного спокою переносять цю крапку на лист паперу або лінійку;
в) на лінійці або папері віднімають від 1 до 4 мм, залежно від віку пацієнта (тонусу жувальної мускулатури), для отримання высо ти прикусу.
3. Зуботехнічим шпателем підрізають прикусні валики по висоті до першої крапки (відповідні крапці на підборідді), добиваючись їх щільного контакту один з одним на всьому протязі.
За допомогою зуботехнічного шпателя і спиртного пальника розігрівають прикусні валики на 2-3 мм.
Розігріті валики прикусів вводяться в порожнину рота, зубні ряди змикають в положенні центральної оклюзії.
Після тверднення воску і перевірки правильної фіксації висоти прикусу і центрального співвідношення щелеп воскові шаблони витягують з порожнини рота.