- •1. Діагностика зов с-ща непрямого і безпосереднього впливу на п-во
- •2. Суть стратегії диверсифікації
- •3. Сильні та слабкі конкурентні позиції підприємства на ринку
- •4. Методи та засоби діагностики конкурентних переваг
- •5. Прогноз наступних кроків конкурентів
- •6. Створення стратегій організації
- •7. Вибір стратегії для досягнення конкурентоспром. Підпр по витратам.
- •8. Використання наступальних стратегій
- •9. Інформаційне забезпечення стратегічного управління
- •10. Аналіз факторів конкурентної переваги по м. Портеру.
- •11. Базові корпоративні стратегії
- •12. Ланцюг цінностей як інструмент стратегічного аналізу
- •13. Поточне планування та бюджетування
- •14. Позиції під-в в конкурентному середовищі
- •15 Керівництво процесом виконання стратегій
- •16. Роль та значення стадії реалізації в процесі стратегічного управління.
- •17. Розвиток стратегічного управління в аграрному секторі.
- •19. Контроль реалізації стратегії
- •20. Технологія розробки стратегічних планів
- •21. Оперативне управління стратегічними планами.
- •22. Корпоративна культура та її роль у реалізації стратегії.
- •23. Розробка корпоративної стратегії
- •24. Основні принципи стратегічного планування:
- •25Бар’єри стратегічного планування.
- •26 Моделі стратегічного планування
6. Створення стратегій організації
Стратегія підприємства – це сукупність її головних цілей та основих засобів її досягнення. Вона переважно формулюється і розробляється на рівні топ-менеджменту, але її реалізація передбачає участь всіх рівнів управління.
Розробити стратегію підприємства – означає визначити загальні напрями розвитку для досягнення довготривалих конкурентних переваг та інших корпоративних цілей.
Реальна стратегія підприємства складається не лише з направлених (запланованих) дій, але і з реакції на непередбачені обставини. Отже, стратегію необхідно розглядати як симбіоз запланованих дій (проактивна стратегія) і адаптивної реакції на ситуацію, що виникла (реактивна стратегія).
Сформульована стратегія – це комплекс рішень, які приймаються менеджментом на основі загальних принципів і правил.
Існує сім правил та прийомів опрацювання стратегії підприємства:
1. Дослідження умов конкурентної переваги і виявлення переважної місії підприємства.
2. Дослідження ринків потенційних товарів і послуг, що відповідають місії підприємства, та вибір таких стратегічних зон господарювання, які здатні в довготерміновій перспективі забезпечити зовнішню зручність підприємства.
3. Формування товарного асортименту підприємства, який дозволяє актуальні потреби потенційних покупців і систематичне отримання на ці основі прибутку, що дає можливість реалізувати розширене відтворення.
4. Розподіл наявних ресурсів між різними напрямами діяльності для забезпечення максимальної продуктивності використання цих ресурсів.
5. Взаємодія з ринками чинників виробництва, цінних паперів, валютними ринками для підтримки стратегічного потенціалу підприємства.
6. Формування ефективної цінової політики для стійкого становища фірми на традиційному та нових ринках.
7. Раннє розпізнавання кризових тенденцій як у масштабах національної та світової економіки, так і в середині підприємства для запобігання банкрутству.
Правильно сформульована стратегія та висока якість її виконання забезпечує прибутковість підприємства.
Послідовність формування стратегії організації:
Встановлення загальних параметрів стратегій: формування та взаємозв’язок місії, бачення та довгострокових цілей; визначення та взаємозв’язок довго- та короткострокових цілей («дерево цілей»).
Розробка загальної стратегії – вибір підходів і визначення загальних стратегій підприємства: розвиток (скорочення), концентрація, вертикальна інтеграція, диверсифікація, інтернаціоналізація.
Селекція напрямків діяльності та управління «портфелем»: управління «портфелем» підприємства; визначення для кожного напрямку обсягів ресурсів, витрат на утримування функціональних підрозділів, перевірка можливостей зростання стабілізації.
Визначення методів стабілізації – вибір методів диверсифікації: створення «внутрішніх венчурів», придбання (поглинання), СП тощо.
Реструктуризація: аналіз середовища; розробка програми реструктуризації та визначення методів її проведення; розподіл та переорієнтація потенціалу на досягнення ключових факторів успіху; взаємозв’язок основних інтересів зацікавлених груп.
Ліквідація: вибір напрямків діяльності, що мають поступово скорочуватися та ліквідовуватися.