Списання техніки зв'язку і асув.

Списання техніки зв'язку і АСУВ, у тому числі й навчальну, планується на календарний рік відповідними постачальними органами по кожному типу техніки з урахуванням укомплектованості військ, очікуваного надходження техніки і заявок на потребу в списанні.

Вироблення ресурсів до списання (закінчення строків служби), а також некомплектність техніки зв'язку і АСУВ не можуть бути підставою для її списання, якщо вона за своїм технічним станом придатна для подальшого використання за призначенням.

Списання техніки зв'язку і АСУВ здійснюється за актами технічного стану або інспекторськими свідоцтвами. Перелік посадових осіб, яким надано право затвердження актів і видачі інспекторських свідоцтв на списання техніки зв'язку і АСУВ, визначений Керівництвом по списанню з обліку тих, які стали непридатними, або втрачених матеріальних засобів і грошових коштів у Збройних Силах та Військово-Морських Силах.

За актами технічного стану списується техніка зв'язку і АСУВ, яка стала непридатною в процесі експлуатації або зберігання, випробувань або дослідних робіт, проведених згідно з планами командування, а також втрачена, за яку стягнена з посадових та інших осіб повна її вартість.

Голова і члени комісії, які підписали акт, а також посадова особа, яка затвердила його, несуть відповідальність згідно із законодавством за правильність висновків про технічний стан виробів, які списуються і правильність визначення використання їх після списання.

Акти технічного стану на списання техніки зв'язку і АСУВ складаються в двох екземплярах. Підпис командира частини засвідчується гербовою печаткою. Обидва екземпляри акта подаються за командою з клопотанням про затвердження у відповідному постачальному органі. Клопотання складається в довільній формі з коротким викладенням причин списання і пропозиціями про використання після списання.

Після затвердження перший екземпляр акта повертається до військової частини, а другий зберігається в справах посадової особи, яка затвердила акт.

Акти технічного стану на списання техніки зв'язку і АСУВ не повинні містити таємних відомостей. За необхідності ці відомості відображуються у відповідному розділі таємного формуляра або закритому супроводжувальному листі.

До актів технічного стану на списання додаються загальні формуляри (паспорти), всі розділи яких мають бути повністю оформлені на день підписання актів, засвідчені підписами відповідних посадових осіб і відтиском гербової печатки військової частини.

До актів на засоби вимірювань додаються посвідки ремонтного (перевірочного) органу про їх непридатність.

Для списання комплексного зразка техніки зв'язку і АСУВ оформляється один акт, у якому відображується технічний стан кожного комплектуючого виробу, в тому числі засоби рухомості.

На техніку зв'язку і АСУВ, яку постачають до військових частин без формулярів, а також на засоби вимірювань може оформлятися один акт на групу засобів.

Втрачена техніка зв'язку і АСУВ, а також передчасно виведена з ладу списується на підставі наказу командира військової частини з книжок (карток) обліку і записується в книгу обліку втрат матеріальних засобів (згідно з Інструкцією про облік втрат матеріальних засобів і звітності по них у Збройних Силах України) та в книгу обліку недостач. Підставою для списання втраченої техніки зв'язку і АСУВ з книги обліку втрат матеріальних засобів, а збитку – з книги обліку недостач є інспекторське свідоцтво.

Техніка зв'язку і АСУВ, на яку отриманий затверджений акт технічного стану на списання (інспекторське свідоцтво), якщо немає вказівок постачального органу щодо її реалізації (передачі профтехшколам, підприємствам, державним установам тощо) підлягає розбиранню.

Техніка зв'язку і АСУВ, змонтована на рухомих засобах, після списання демонтується, а рухомі засоби реалізуються або списуються в установленому порядку.

Демонтаж списаної техніки зв'язку і АСУВ проводиться в присутності комісії, яка складається з відповідних фахівців і посадових осіб, які відповідають за стан і збереження списуваних матеріальних засобів, під контролем заступника командира частини з озброєння (технічної частини).

Демонтаж списаної техніки зв'язку і АСУВ оформляється актом, у якому перераховуюся придатні для ремонту і використання комплектуючі вироби, агрегати, блоки, вузли, прилади, запасні частини, деталі, матеріали. Акт затверджується командиром військової частини. На підставі акта придатні матеріальні засоби оприбутковуються за книгами (картками) обліку і використовуються в частині для ремонту і доукомплектування аналогічної техніки, з навчальною метою та інших потреб. Матеріальні засоби, які не можуть бути використані військовою частиною, за вказівкою постачального органу передаються до інших військових частин, ремонтних підприємств, на склади або відділення матеріальних фондів оперативних командувань для реалізації.

Всі непридатні для використання комплектуючі вироби, агрегати, блоки, вузли, прилади, одержані від розбирання, після виймання з них елементів і деталей, які містять дорогоцінні метали, оприбутковуються як металобрухт і реалізуються в установленому порядку.

Елементи і деталі, які містять дорогоцінні метали, враховуються, зберігаються і здаються до державного фонду в порядку, встановленому відповідними інструкціями.

Зберігати у військовій частині або здавати в металобрухт списану техніку зв'язку і АСУВ у нерозібраному вигляді забороняється.

Записи в книгах (картках) обліку про списання техніки зв'язку і АСУВ здійснюється після оприбуткування комплектуючих виробів, агрегатів, блоків, вузлів, приладів, металобрухту та іншого майна, отриманих від розбирання, відправлення техніки на розбирання за розпорядженням постачального органу або передачі в установленому порядку для реалізації.

Один екземпляр акта з відміткою про оприбуткування отриманих від розбирання матеріальних засобів не пізніше 10 днів з моменту розбирання подається до постачального органу.

Інспекторські свідоцтва на списання техніки зв'язку і АСУВ та інших матеріальних засобів видаються у випадках:

- втрати з причини стихійних лих або бойових дій;

- втрати в результаті пожежі, катастрофи або аварії і за відсутності підстав для притягнення до матеріальної відповідальності посадових та інших осіб;

- знищення або приведення у непридатний стан за розпорядженням командування з метою запобігання захопленню їх противником або з метою запобігання і ліквідації заразних захворювань;

- якщо сума збитків, спричинених втратами матеріальних засобів, перевищує суму, визначену судовими органами до стягнення з винної особи, або перевищує суму нарахування, яке згідно із законом можна накласти на винну особу в адміністративному порядку;

- коли збиток, спричинений втратою матеріальних засобів, був допущений під час проведення випробувань або навчань і немає підстав для віднесення суми спричиненого збитку за рахунок винних осіб;

- відсутності чиєї-небудь провини в спричиненні шкоди державі;

- відмови суду (державного арбітражу) в позові, правильно оформленому і своєчасно пред’явленому відповідачеві, а у випадку незгоди позовника з відмовою після розгляду його скарги вищестоящим органом і затвердження рішення суду (державного арбітражу) про відмову в позові;

- коли матеріальні засоби втрачені внаслідок розкрадання або знищені, а винні в цьому особи не встановлені чи переховуються від слідства та суду або їх місцеперебування невідоме через інші причини;

- встановлення повної безнадійності стягнення.

Видача інспекторських свідоцтв здійснюється прямими начальниками за підлеглістю і лише після проведення адміністративного розслідування обставин втрати, з’ясування причини виникнення збитку, його розмір, а за наявності винних осіб - після притягнення їх до передбаченої законом відповідальності.

Для отримання інспекторського свідоцтва командир військової частини подає за командою клопотання з доданням таких документів:

- матеріалів адміністративного розслідування (ревізії, перевірки, дізнання) та витягу з наказу про його результати;

- витягу з книги недостач (додаток 35);

- копій наказів і розпоряджень на знищення матеріальних засобів при заразних захворюваннях або з метою запобігання захопленню їх противником, а також про втрату їх внаслідок стихійних лих, катастроф та аварій;

- затвердженого командиром військової частини акта технічного стану списаних матеріальних засобів з пропозиціями про подальше їх використання;

- оформленого формуляра або паспорта;

- висновку, який підтверджує непридатність матеріальних засобів до подальшого їх використання;

- розрахунку залишкової вартості матеріальних засобів, які підлягають списанню, підписаного посадовою особою військової частини.

Крім того залежно від обставин справ, до клопотання повинні бути додані:

- засвідчені виписки із акта ревізії або перевірки;

- копії рішення судового органу (державного арбітражу) або постанови слідчого органу щодо цієї справи;

- довідка про часткове відшкодування збитку за рахунок винних осіб.

Інспекторські свідоцтва на списання матеріальних засобів, втрачених в ході воєнних дій і в результаті диверсій, видаються на підставі клопотання посадових осіб, до яких додаються:

- копія звітно-інформаційного бойового документа з відображенням втрат матеріальних засобів;

- витяг з наказу командира військової частини щодо цього питання;

- акт технічного стану;

- витяг з книги обліку втрат матеріальних засобів;

- формуляр або паспорт.

Залежно від обставин справи до клопотання можуть бути додані інші документи.

Клопотання про видачу інспекторського свідоцтва з доданими до нього документами направляється вищестоящій посадовій особі не пізніше 15 днів після завершення адміністративного розслідування або надходження до військової частини постанови судового (слідчого) органу.

Клопотання про видачу інспекторських свідоцтв, не підтверджені відповідними документами, до розгляду не приймаються.

Вищестоящі посадові особи розглядають клопотання, приймають щодо них рішення і видають інспекторські свідоцтво в півторамісячний строк з дня їх надходження. У необхідних випадках в цей же період вони можуть призначати додаткові розслідування або перевірку поданих матеріалів на місці.

Забороняється видавати інспекторські свідоцтво на списання збитку, спричиненого одночасною втратою матеріальних засобів (пожежею, катастрофою, аварією, недостачею тощо), по частинах декількома посадовими особами або однією посадовою особою, але декількома рішеннями роздільно по видах засобів.

Клопотання на списання втрачених засобів в усіх випадках подається на всю суму збитку.

Вартість втраченої техніки зв'язку і АСУВ та інших матеріальних засобів за відсутності підстав для віднесення суми збитку за рахунок винних осіб визначається на підставі діючих на день списання цін, по яких вони оцінюються.

У решті випадків вартість визначається за державними роздрібними цінами, а за їх відсутності – за цінами, обчисленими в порядку, встановленому Державним комітетом України по ціноутворенню.

Обчислення вартості матеріальних засобів проводиться з урахуванням зносу (старіння) на момент їх втрати й оприбуткування справних комплектуючих виробів.